це якщо за твоєю ж логікою. Ти вимагала від чоловіка ,щоб він був "господарем" на господарці твоїх батьків, бо в нього є досвід елементарних городніх робіт. щодо вихідних - є такі люди, які вважають суботу - днем городів, а є такі, хто спав би від вечора п'ятниці і до ранку неділі. І поганого ні у тих ні у тих нічого нема, якщо вони між собою домовляються про спільне проведення вихідних. Я - з тих, хто після тижня роботи хоче ви-хід-ний! (дурним голосом, як в Дзіздя). Але я не поставлю зранку в суботу перед фактом, що я ніде не йду і мене ніщо не гребе. На тижні обговоримо, щоб не було неприємних сюрпризів. Щодо дубів. Дуби шкода, але сім'ю шкода більше. твій чоловік знає про ГВ, про існування книжки "5 мов любові", про висаджування, ще про щось, про що багато батьків не здогадуються. Звісно, що це - жарт. Крім того, що адекватними у 20 стануть не всі діти, ггг --- дописи об"єднано, 7 Квітень 2018 --- Психологи теж люди, і вони мають свою думку. Більш обґрунтовану, ніж прості, але також індивідуальну.
Я собі про статєйки і психологів зробила такий висновок: якщо кажуть, що ти/він повинна/повинен робити отако, щоб стало отак-во-во, то в топку тих мудрих. Якщо кажуть, що причиною такої поведінки може бути ото і ото, а що з тим робити, виріш сама, то це є непогано щось таке почитати і послухати. (Чи можна написати ще більше незрозуміло?)
Читнула і ту статєйку "по діагоналі" під горня чаю... Сиро, не конче цікаво, сікось-накось...і банально. Враження - " што віжу, то паю". Це як на мене. На питання - "як вигребти ,якщо попала?" і варіант "краще не попадати" не підходить, відповідь - систематизовати. Все що можна, навіть емоції і прогнози -" нічо не вийде. всьо прапало". Тоді розбити на підрозділи і братися за діло. Останнє - якраз і є найголовнішим. Ніхто не гарантує результат. Але він точно буде. Просто який- не є відомо. І якщо ніц не робити, то результат теж буде. Але мені органічніше щось робити ,ніж чекати ЩО вийде. Тому таки , як в анекдоті, тре купувати лотерейний квиток. І свалу нема.
я не розумію його жартів. є різні люди, але коли чоловік щось пожартує, мені і в голову не приходить сміятися. якось так правдоподібно..
Ні. Я просто це бурчання сприймаю як частину процесу. Я нарізала задач-Діма побурчав- Діма пішов зробив. Ну це коли бурчить, а він ж не завжди бурчить) А мачуха моя образилася на другій стадії процесу)
Цікавить мене, (одразу уточню - прошу лише історій з власного досвіду, а не теоретичних міркувань чи статей з інтернету) чи чийсь чоловік з егоцентричноі вічно ображеноі ''дитини'' виріс з часом в більш-менш адекватного і хоч трохи відповідального дорослого? Що цьому посприяло? Чи не варто взагалі чекати чуда?
Я вже не чекаю чуда, не надіюсь і не вірю, що колись виросте і просто не уявляю, що цьому ще може посприяти. Але може в когось був позитивний досвід
Не даремно ж говорять що в жінки на одну дитину більше . Треба так само виховувати і може з часом відбудуться позитивні зміни. ЧУДО - це вже вершина майстерності дружини!
Так от чой-то я починаю думати, що 3 дитини то мені таки забагато, і виховувати оту двомерову я не маю ні бажання, ні ресурсу Бо якщо після народження старшого муж ще якось "пройнявся" і включився в процес, то з нароженням молодшої дитини взагалі якась катастрофа, зовсім не можу на нього розраховувати - в мене таке враження, що скоро дійде то того, що я ще й чоловіку підгузки мінятиму
У вас лишень недавно з‘явилася доня, можливо його проймає новий рівень відповідальності ( матеріальної і моральної), його це десь щось муляє от він і вередує. Можливо підгузники міняти ще зарано, а ось циці можна дати .
я довго обурювалася від думок про те, що жінка має все якось налагоджувати і від неї все залежить. Але певно таки так. І каже одна пані психолог, що допомогти чоловікові стати татом повинна таки дружина. За першим разом я мабуть таки це завдання провалила, та я тоді того ще толком і не знала. Як вийде за другим разом - без поняття. Бо принаймні до простих хатніх справ за 5 з копійками років , я таки не змогла його адаптувати. І зараз в часи вагітності особливо, мені капець як важко через це. Але в нас до всього один підхід - найми собі когось хай прибирає, замов їжу чи куховарку. А в наших кілька метрів хати ітак нема де розминутися, ше мені тут тільки сторонньої господині бракувало! Та і ще нема в мене внутрішнього налаштування на чужу людину в хаті. А ще для мене терапія - це читати ДП і про те як народ дає собі раду з різними "складними" (принаймні так було би для мене) варіантами хлопів. Це мені дає сили якось жити зі своїм, бо я дуже в перфектному вихованні виросла, а тепер сама дошукую на що можна забити аби себе розвантажити.
Жийте собі в радість. Найміть домогосподарку, замовте їжу, займайтесь улюбленими справами. Життя коротке. Вільний час проводьте з чоловіком. І не їжте себе з середини. Коли королева щаслива в королівстві спокій Надіслано від мого SM-A720F, використовуючи Tapatalk
часом буває так, що доводиться допомогти стати просто - дорослою людиною. Адже деякі речі дружини роблять як дорослі люди, а їхні чоловіки - як садочкові діти: одяг покласти на місце, рушника після використання поставити сушити тощо. нещодавно мій чоловік так здивувався, коли побачив, що мужчина продає слінгоодяг. Я не зрозуміла спочатку: ну, виросло дитя - та і продає. А він мені каже: "Дивно - що продає не мама!" І тоді я пояснила, що є дві речі, які не може зробити ніхто замість мами: виносити-народити і годувати грудьми. Абсолютно все решта, включно з вдяганням колготочок і носінням у слінгу, може робити і тато. Це було прозріння Татко вихопив у мене Лідді і поніс її висаджувати.
Він це зрозумів тільки з 4-ю дитиною??? Що тато може робити все, крім годувати груддю Надіслано від мого SM-A720F, використовуючи Tapatalk
сформульовано почув - так, і це дуже його здивувало. Та я і сама - сказала і отетеріла, яка я мудра,ггг
Мені здається, що тати з другою/третьою і так далі, дитиною знають все. Деколи ще краще, ніж мами Надіслано від мого SM-A720F, використовуючи Tapatalk
ага, і одружуючись вдруге ніколи не розкидають шкарпеток, завжди опускають сидіння унітазу і готові цілими вечорами слухати розповіді дружини про те , хто-коли-і на кім поженився в серіалі "круг по світу , або все по колу" .
Забагато помічників в хаті, мабуть Мені здається, багато залежить від жінки, але, є одне жирне але. З простого роботяги короля Великобританії жінка не зробить. Тому, треба оцінювати чоловіка до шлюбу, навряд чи щось кардинально зміниться , швидше, погані риси загостряться. А мудрі жінки просто вчаться з тим жити. Якщо чоловік поводить себе як дитина, отже жінка веде себе як мама. А може у Вашій парі саме так має бути? Якщо ні, тоді треба покластись на чоловіка, і дозволити йому помилятись. Беззаперечно слідувати і довіряти. Це дуже важко, особливо, якщо дружина сильніша.
Але чи ставити це в претензію - залежить від ситуації. Я теж могла би стати в позу і заволати ображено, що мій чоловік памперс міняв може двічі ще Дмитрикові, в 2008. Але ж я приховаю бекграунди - 1)я не просила цього робити ніколи потім, 2) з трьома іншими дітьми ми використовуємо памперси дуже мало. Тому перш ніж ображатись я питаю себе, чи щось робила для того, аби стан справ був інакший. І чи потрібно мені, щоб було інакше - погоджуюсь. Тобто, змінитись - може, але це буде бонус і диво. @Akina , я з досвіду пригадую, що адаптація сім'ї до 2ї дитини - не легша, ніж до першої. Легше з чоловіком (не з дитиною, бо з дитиною було ОК) стало ближче до півроку.
