Шо-шо? Що заміняє? По темі. Проблеми не в тебе. Проблеми в тому, що він не може делікатно попросити чи пояснити, що вже перевантажився інформацією. Жінки багато говорять - це нормально. Чоловіки багато говорять - це нормально. Друга сторона просто має правильно доносити, що стомилась слухати і сприймати.
"заміняє привабливість" ггг Так, було таке. Він сказав, що подивившись на мене ніколи не підійшов би, а почувши, як я говорю, навіть здалека, - потрапив під враження. І ще голос в мене гарний, так. Проблему я знайшла, оперативненько. Це не багатоговоріння. Це навіженість, з якою я накидаюсь на співрозмовника Якщо бачу, що він дає мені увагу, то кидаюсь наговоритись як востаннє. І навіть не по кількості, а власне по відчайдушності і бажанню вирішити одразу тут і все. А це, відповідно, теж має свої причини. Так що це справді не лише я. --- дописи об"єднано, 17 Липень 2020 --- і ще про говоріння. Я не з'ясовую стосунки, не пліткую, не обговорюю чуже життя. В мене кожна фраза має зміст і мету висловлювання (отак Філфак порожняк не гонить). І таке організоване мовлення сприймається як нещире. "Так говорять всякі тренери, коучі і психотерапевти. Нормальні люди так не спілкуються" То досить страшно, коли не можеш довести свою щирість. І окремо зле - коли треба щось доводити. Так що мою лекцію з ефективних персональних комунікацій можна спалювати (жарт, звісно).
Вважати Вас непривабливою це щось з чимось... З першого погляду кидається в очі ніжність, щирість, очі...
Мені інколи здається, що ти на форумі проводиш якийсь великий психоексперимент. Ну але ок. Просто об‘єктивно ти приваблива, навіть на мій чисто жіночий погляд абсолютно традиційної орієнтації. Причому приваблива з різними зачісками, в різній вазі і в різних соціальних образах. Я тебе бачила вживу, там є привабливе енергетичне поле, гг. І оці фрази про якусь недостойність його величності чоловіка мене наводять на думки про експеримент. К статі о птічьках. Я погоджуюся, що багато проблем в принципі від наявності чоловіка і від того, що він не може делікатно. Делікатно поводитися в ситуаціях, де він - чоловік, а дружина - жінка.
ИИИ. Я б образилася. Сказала б йому, що якщо нецікаво те, що я розповідаю - можна просто сказати, а не демонструвати отак свою байдужість до того. Ну й загалом в мене тоді такі речі відбивають бажання будь-що розказувати чоловіку. Ми таке вже проходили....Він головою покивав, але все одно не дуже зрозумів, що саме я хотіла донести. Прийшлося повторити це з свого боку, хоя я й знала, що це негарно й невиховано, але інакше ніяк. Коли муж щось захоплено розповідав, я раз просто вийшла з кімнати, раз сказала "га?" , раз щось сама почала своє розказувати...Потім звісно пояснила свою поведінку, бо ж він образився. Я маю іншу ваду. Люблю дуже коментувати фільми, які ми разом дивимося . От чора - дивимося по пораді подруги фільм "365 днів". Якраз такий, для дорослих. Ну й в певних сценках я конче мусіла все коментувати - свою точку зору. То він раз мене просив помовчати, два, ну а я ж не можу , бо маю свою точку зору на певні дії героїв . Короч, замість романтики ми чуть не посварилися в результаті
ні Думаю, у всіх жінок, які пережили важку післяпологову депресію, є складнощі з самооцінкою. Але справа не в тому, що я - негарна, бо я гарна А в тому, що я не подобаюсь. На це вплинути підборами, макіяжами чи схудненням неможливо. Мені болить це нестерпно, хоч нічого поганого мені ніхто за це "неподобання" не робить... І хто зневажливо скаже мені, що "чому ти стільки років нічого з цим не робиш", получить, бо я роблю. Багато роботи над собою призвело до того, що я вже не весь час "б'юся головою об стінку" з цього приводу, а так - "часом злегка стукаюсь". Я навіть нию не постійно. Я однозначно молодець Дуже сподіваюсь, що не стану такою людиною, якою зі сторони купа народу захоплюється, а жити з нею неможливо.
Кажуть, що чоловіки до того мало помічні. Я без порад. Об‘єктивно (тут тисяча знаків оклику) ти сама розумієш, що тобі нічого не бракує ні в фізичному, ні в розумовому, ні в фінансово-кар’єрному планах. Але твого чоловіка прутом по м‘якому місцю часто є бажання.
О Боже, і я того хочу, дуже! Але думаю "покой нам только снітся". Та певно, так не буває, щоб у всіх сферах життя було так все найкраще.
я в курсі, тому сама і шукаю вихід. власне, робота над собою полягає в тому, щоб зрозуміти, що це все прикольно і це все у мене є, але до ставлення до мене воно важеля не має. І не сподіватись, що от досягла я чогось - тепер щось зміниться. Навіть більше. Робити своє попри те, що "це і так нікому не потрібно", але не відчайдушно, а спокійно.
я у повному захваті від себе, носила би себе на руках Люблю себе, доглядаю, лікую, відновлюю. Навчаю, розвиваю і хвалю, в перукарню воджу і на фотосесії записую
шкода, що я таки не даю ради подати це неосудливо. Він нічого поганого мені не робить. Хорошого для мене і для сім'ї робить море. Він не може перекроїти себе, і провин тут жодних немає. Я цього і не вимагаю, зрештою. І знову себе похвалю. Я не скочуюсь в пасивну агресію, де він став би "винним в тому, що мене не любить", не опускаюсь до порівнянь з колишніми або натяків на теперішні зацікавлення мною. Був час, коли я робила щось "заради нього". Потім прийшло розуміння, але все, чого я досягла - лишилося зі мною. Так що рахуємо в плюс. Загалом мені просто хочеться, щоб кудись подівся біль. Винних нема, спитати ні з кого. Винуватити мене не будемо, то теж вже минулий етап. Повний брєд, тому ховаю в офтопи і дякую всім, хто читає
Пишу-стираю, пишу-стираю, а треба йти клумбу корою засипати. Чоловік прийняв рішення бути з жінкою. Якщо він робить то не від любові, а від чогось іншого, це теж є його вибір. Тому він має закрити рот і робити все, щоб жінка не почувалася якось не так в стосунках. Звичайно, вийнятком є ситуація, коли його прив‘язали до ліжка кайданками і під дулом пістолета примусили одружитися і виконати замовлення на чотирьох дітей. До речі. Люди можливо й не міняються глобально, але своє ставлення до конкретної людини (якоїсь там дружини, наприклад) дуже навіть можуть контрольовано покращити.
Я тебе розумію. Класно, що ти можеш про це писати і навіть читати якісь тупі коменти з того приводу (мої, наприклад). Все одно, в моєму раціонально-практичному світі той, про кого ти пишеш, заслуговує жирного прута.
ага, як я жирна невдаха - так "психологічний експеримент". А як свої експертні коменти обзивати - так не експеримент, нє? Дякую
