Це все прекрасно, але це не всі потрібні складові. Я б ще додала до цього списку визначити і поставити межі як до вас потрібно ставитися і як категорично не можна. Але будьте справді відверті з собою, бо якщо щось не ок і викликає дискомфорт, то це таки не ок, а не я потерплю, бо я сама "балакуча, поправилась..." чи ще щось там інше.
Перекочувала і я в цю тему .... От питання стосовно того що чоловік розлюбив чи полюбив іншу... вроді багато хто скаже , ну таке може з кожним статися... тобто він не винний в цьому . Я багато на цю тему передумала і в моменти своїх душевних терзань натрапила на відео одного проповідника і пізніше трохи дослідила це питання в Біблії. Де чітко написано- чоловіки, любіть своїх жінок. Без жодних умов.Не тоді ,поки є таке відчуття, не тоді, коли вона гарно виглядає чи коли вона цього заслуговує, без жодних але. Тобто це для чоловіка чіткий вибір і певна праця на все життя , щоб любити. Саме для чоловіка , не для жінки, яка в свою чергу має лише йому підкорятись. З першого погляду ніякі почуття ,навіть сильної симпатії до іншої жінки не з‘являться, чоловік дає шанс, щоб воно проросло. А має бути зразу розуміння того що це всього навсього одна із спокус життя, яку він повинен перемогти
@cjomcjomka - лиш щойно прочитала всю переписку від 11 липня, і на певному моменті таки не втрималась,щоб не відписати. Лиш зараз не маю змоги процитувати. Якщо коротко - то дуже мені оце все відгукується про поговорити, про стиль та манеру розмови, як ви писали - привіт, філфак, або ж "філоложки факультет"(це сербською). І теж часто бачу, що люди вважають мене трохи премудрою чи щось у тому роді або ж помітно, що я їм не подобаюсь. Але я після всяких сумнівів з того боку душевних, вирішила - що ЦЕ НЕ МІЙ ВИБІР! Це їх вибір, що я їм подобаюсь чи ні, і я можу хоч розіп'ясти себе на їх очах... але на їх вибір не зможу ніколи нічим повпливати! А по темі, то я тепер стараюсь говорити лиш з тими, що хочуть зі мною говорити. Он вже одну форумлянку на букву Т вже з місяць тероризую по вайберу своїми думками та теоріями, навіть вночі їй пишу, щоб вона не висипалась, і фільми раджу такі собі)) Може і Вам варто спробувати так для прокачування потреби у говорінні? Надіслано від мого Mi A3, використовуючи Tapatalk
О, можу зацитувати... Рада, що з Вами усе стає потрохи окей!!! Бо ваш пост з вашого блогу минулого року осінню, на жаль, мені дууже відгукнувся.... Якщо розумієте про що я... Усе почалось з тупої тривожності, не знати звідки, а закінчилось такою тупою моєю реакцією на ту кризу, що мені досі трохи соромно за свою поведінку, бо то зовсім на мене не схоже... Якщо коротко, то у мене ця зима була найгіршою за все моє життя у моральному плані, я, правда, не дійшла до психолога у силу різних обставин... Якось потрохи з великою Божою поміччю ми дійшли спільної точки зору.. Як писала Хайді, сама не знаю, як ми з того таки вибралися і перестали мучити одне одного морально за те все нереалізоване за 7 років подружнього життя...Чи то така криза 7?... Я себе теж і в перукарню воджу і ще й хвалю себе перед усіма, щоб чоловік розумів, як же йому повезло зі мною) вже дійшло раз того, що перехвалила себе перед чоловіка колегами, бо розбираюсь у він-кодах машини, турбінах, сажевих фільтрах і можу сама поїхати купити торціон правий передній до вантажного буса Івеко , просто знаючи всю необхідну інфу про машину... А найбільше мені сподобалось, як мене сисадмін колега чоловіка похвалив лиш за те, що я розуміють , де у нас вдома південний-схід, бо я сказала, що мені потрібно вивести роутер з вай-фай або кабель на нет протягнути на південний-схід, бо там я недавно сама підключила та налаштувала смарт ТВ з Нетфліксом. То він прямо моєму чоловіку сказав:" Слухай то тобі прямо повезло з дружиною, бо ти лиш друга жінка, яку я знаю у житті, що так розбирається в сторонах горизонту.. Казав, як своїй жінці пояснював то на хлопський розум, то вона відповіла, щоб просто купив їй компас)) А ви для мене, ще у багато раз крутіша , тому думаю , що теж часто себе хвалете, абсолютно заслужено)) ПС. А про біль від пережитого, то він так просто раптом не зникне мабуть... Тут не пораджу, бо я стараюсь абстрагуватись і маю дуже багато планів та роботи для реалізації своїх бажань, що сплю по 5-6 годин, щоб все встигнути і не думати про те, що було. Надіслано від мого Mi A3, використовуючи Tapatalk
Коли мені набридне викладання точних наук, буду дописувати в женскіє журнали @bobryha раз ви сюди перебралися, то можна змінювати тон розмови. Я он на Цьомцьомку наїхала, а в іншій темі би не наїхала Ви якої любові від нього зараз хочете? Я людина раціональна, практична, і хоча зовні виглядаю дуже відкрита і емоційна, дзуськи там - то ті емоції, які я вирішила показати. Ви кажете, що чоловік плюс/мінус такий у вас. Так от, я своєму чоловіку за 14 років шлюбу не говорила здається жодного разу, що люблю його. Він теж в такому не був помічений. Якби в мене вимагали якихось таких словесних виявів любові, то був би як мінімум ступор. Бо я не знаю, як то описати словами. Для мене любов в шлюбі - то трохи не те, що метелики в животі від якогось чоловіка. В шлюбі ті метелики то є, то кудись в сплячку впадають, то знов оживають. Якщо він в вас реально такий практик і логік, варто би навчитися бачити любов у його вчинках, у рухах, у діях. І точно не варто як аргумент наводити цитати з Біблії, бо то не діє на людей такого складу мислення, хай би як правильно там не було написано.
Аналогічно. Але ми з чоловіком придумали фішечку. Хтось один каже "Я тебе лю", інший відповідає: "Дякую, дякую. Дуже приємно"))) тут і зізнання, і жарт, щоб трохи згладити "розовопонію" процесу.
о, це хіба як тимчасове рішення. Бережіть себе, хоча б 7 годин сну. Повірте досвіду, то може дуже нашкодити (я теж думала, що ні). Зараз змушую себе, щоб на добу 7 точно виходило, а якщо раптом менше - то наступного дня спланувати собі 8. дуже Вас розумію, мені за останні роки за себе теж якось соромно, і боляче. я теж не дійшла. --- дописи об"єднано, 22 Липень 2020 --- нє, я маю багато говоріння в житті. Прокачуватись не треба. За підтримку дякс Філологічний - дайте п'ять. Знайшла проблему, вона виявилася не в говорінні.
Ну, і не офтопами єдиними. @bobryha я розумію Ваше бажання розібратись у минулій ситуації, але вона минула. Слова про "працю над тим, щоби любити" - відгукаються, але якщо Ви щось таке скажете чоловікові - я думаю, в нього буде логічний спротив. Чоловік зараз "на пляцок розбивається" (в своєму розумінні) щоби все полагодити, і важливо, щоб він на тому не "вигорів". Я би казала - більше дій, або спокійної бездіяльності, менше обговорень повторних. Більше практики, менше теорії Більше особистого спілкування, менше порадників. У нас в шлюбі складна ситуація, і я - "винна сторона". Стараюсь теж все полагодити. То це американські гірки з бажання зірку з неба дістати, щоб усе стало добре і "послати все, і піти кудись, де я нікому нічого не винна." Думаю, Ваш чоловік переживає щось подібне
От, добре Вам, зійшлись). В мене чоловік говорить і від мене очікує, а буває, прямо "А, Ти?" Мені в той момент хочеться вбитись або вбити його... з любові, ясношо.
Ще, до речі, є момент, коли людині важко чекати пробачення. От я така. Коли винна, то розумію, що мушу з часом справами заслужити довіру назад. Але хочеться все ж, щоб можна було "багато всього зробити", "заплатити купу грошей", "віддати все що маю", "здійснити щось нереальне заради". Свідома частина мозку в курсі, що це брєд. А несвідома плаче і б'ється в істериці (типова дитяча травма) - добре, що переважно - подумки.
@bobryha бажаю вам просто пройти через це. Усе так не буде - це точно правда життя, імхо.. Не буде так зле завжди... Не буде так добре завжди.. З часом усе одно все якось та й наладнається... Скажу Вам так, ми ж тут, не дівчатка в рожевих окулярах зібрались, які колись від усього такого зарікались... Зрада - це зле... Але...Але... Повірте випадково дізналась такі історії про зради, що ваша ще буде квіточками... Причому мені очі на лоба полізли, як люди Після Такого і з Таким живуть... Я бачу плюс - Ваш чоловік визнає ПРОВИНУ і хоче її якось згладити... Бо є такі, що нічого собі з того не роблять... По-друге , вибачте, за прямоту - він там нікому не зробив подаруночка на стороні, бо для мене то виглядає ще гірше, ніж сам факт зради.. По-третє, не думайте про те, як це виглядатиме для чужих людей.. Бо, повірте, чужа сім'я - то не те, що темний ліс, то хащі.. Оте все, що зовні, на фото, для людей, в мережах - нічого не означає! Я знаю сім'ю, де на показ все супер, хата за пару млн грн, машина, яка від голосу власника заводиться, бізнес солідний, все ок, якщо глянути на фото... Але коли чоловік вип'є собі, від того, що з жиру біситься, то певно краще не знати, що там.. Я знаю лиш нюанси, але мені і то неприємно знати.. По-четверте, я таки раджу Вам посповідатись і щиро молитись... У гарнізонному храмі чудові, неосудливі, справедливі отці... Там же ж мені радили спільноту Коло сім'ї, яка якраз і допомагає парам у такі кризові моменти.. Або якісь реколекції, проща, відвідування монастирів... Думаю, що таким шляхом ви точно відновите чи створите той глибинний зв'язок, який має бути у подружжі. І я розумію, що це може бути найважче, особливо для чоловіка, бо вони таки слабкі істоти.. І ще є фільм або ж просто почитайте про Мерлін Монро та Жаклін, якщо не помиляюсь, Кеннеді.. Якщо коротко, то коханка є коханка.. А Дружина Президента - Перша Леді на то вона і дружина, і нею і залишиться в історії назавжди... Надіслано від мого Mi A3, використовуючи Tapatalk
Та навіть прочитавши історіі , які описані тут, на форумі, бачу що вони більш жестякові ніж моя. У кожного свій життєвий шлях, свої випробування. Молюся щоб Бог дав мені смирення прийняти цю ситуацію, розуміння не чому ,а для чого це сталось. І в моєму житті було різне( було навіть що дитина лежала в реанімаціі, інші серйозні історіі пов’язані з здоров‘ям) і завжди Бог допомагав, що все закінчувалось максимально благополучно , як тільки можливо в цій ситуаціі. Щиро вірю що і тепер так буде
Дякую, а можливо маєте контакти когось з отців? Бо з тим карантином не дуже орієнтуюсь коли і яким чином сповідають - так як і раніше , під час літургії в неділю зранку? І стосовно монастирів і прощі в теж дуже би хотіла, але знову ж таки з тим карантином не дуже розумію яким чином все відбувається зараз
я би не порівнювала. В кожного свій "жестяк" і свої сили то пережити. Щодо священиків - кажуть, що треба мати когось одного "свого" як духівника, але я ходжу до різних і можу в пп порадити - отці дуже кваліфіковані як науковці, вивчали психологію та радять дуже мудро. Особливо цінні мені поради священика, який сам має чотирьох дітей і знає, що це за дурдом
Цікава така штука. В нас різниці майже 9 років. А майже всі сприймають нас як однолітків На днях нам запропонували молодіжний кредит За умовами обом у подружжі має бути до 30 років, а по факту вже ж і мені більше, про "іншу сторону" мовчу Тішу себе тим, що добре доглядаю чоловіка (або в нього хороша генетика то все зі мною витримувати, ггг).
@bobryha не пораджу, але в гарнізонному храмі, думаю, всі добрі... Решту потім відпишу.. Мені дуже приємна атмосфера в Крехівському монастирі, була ще біля джерела у Заглині - це теж біля Жовкви. Ви перебільшуєте карантин... Спокійно можна йти в храм, думаю... Ну і не спішіть, робіть, те, що відчуваєте Надіслано від мого Mi A3, використовуючи Tapatalk
Напишіть мені, поділіться, як перестати провокувати конфлікти і чоловіка на конфлікти, бо це моя слабка сторона , плюс ми обоє дуже запальні, можемо за дурницю за хвилину, без перебільшення посваритись. Правда, вночі миримося, або ж сварка окремо , а кекс\гроші\обов*язки\їжа і т.д. окремо від того тепер, на щастя...))
