Мистецтво бути дружиною

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Отак і живемо з торбою стереотипів

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

І те, і інше є крайнощами, а крайнощі не суть добре! Коли хтось один комусь другому присвятив себе повністю, не залишивши нічого собі, поклавши все на вівтар...Коли хтось один - геній, а другий - так собі, придаток. Є таке хороше російське слово "заискивать"...Я особисто не знаю жодного щасливого прикладу такого шлюбу ..не треба культивувати в собі комплексу жертви, і так комплексів в кожного багато...

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Ну чому? За відомими особами завжди стоять сильні люди, які їм допомагають, їх творяють. Та навіть той анекдот про Біла Клінтона:
Подружжя Клінтонів заїжджає на заправку і Хіларі каже: "Глянь, любий, на цього заправщика, колись він був у мене закоханий і пропонував руку і серце". На що Біл їй зневажливо відповідає: "От-так ти б і була все життя дружиною заправщика", а Хіларі йому спокійно каже: "Любий, якби я була його дружиною, він ніколи не працював б на заправці". :cowboy:

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Але це не значить, що вони розчиняються в своїй половині і занедбують себе. Просто в силу певних причин вони є невідомими, або бажають залишатися в тіні.
І, якщо на те пішло, не вважаю шлюби відомих осіб зразковими. Я б не хотіла бути піар-директором свого чоловіка і все життя служити його генію, будь він самим президентом. Може, я егоїстка, але себе треба любити.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Бачите, як добре, спільно ми з вами показали людині, яка створила цю тему, що повністю себе віддавати чоловіку - неварто, адже це не служба. Треба і себе любити, і собі достатньо часу приділяти, а щодо ідеальної дружини, то це дуже індивідуально. Геть стереотипи.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Я саме таку думку і відстоювала, створюючи цю тему Бути такою дружиною, робити свого чоловіка може лише сильна і самодостатня особа!!!! Це 100%.
І ще, в мене ще ніде не прозвучало що себе не треба любити. Та я й не намагалася щось комусь доводити, якою треба бути, просто хотілося послухати думку форумчан . Тільки жінка яка насправді йде на крок попереду чоловіка, здатна його "зробити". Тіко він про то не знає, а думає що то всьо він, гггггггг

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Так він змучений і не говоріть з ним зразу як він прийде з роботи, дайте йому час аби він відпочив. Нехай собі сидить на дивані і нічого не робить, нехай дивиться телевізор. Ви заберіть дитину в кімнату і не чіпайте його якийсь час.

А чому він так пізно приходить з роботи? Він зранку може іде пізніше? Тоді використайте ранок для спільних розмов.

Доречі, якщо цікавитесь можу порадити дуже гарну книжку.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

В мене якось так навпаки, більше працюю я і часто мій хлопець, з яким ми разом живемо, не розуміє, що ввечері я хочу просто помовчати, тихенько почидіти чи полежати. Я ходжу на роботу на 9 год, він свій графік формує сам і наразі менше працює, тому ввечері він хоче погуляти, а я відпочити, якось компромісуємо - часом я хоч і не маю багато сили - йду з ним гуляти, часом він погоджується посидіти в хаті

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Кожен сам кує свою долю! Те ж саме можна сказати про чоловіка: якого виховаєш, такого й будеш мати (як постелиш, так і виспишся)!

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Думаю, ми все таки до кінця не порозумілись. Ми мали на увазі, що не треба чоловіка "робити", треба його любити. А от як- кожен виходить зі свого розуміння ідеального шлюбу...Головне, аби себе не втратити при тому. Хай виправить мене lanka, якщо я не права

Додано через 1 хвилину

Ой, не скажіть, є такі чоловіки, які вихованню не піддаються. Та й після певного віку піддаються все тяжче...

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Ну так, хто хоче робить, хоче не робить, кожному своє. Я вела до того, що якщо вже тема форуму "ля-ля-ля", то жінка має бути сильнюща , бо то певно важко, і розумніша, то однозначно.
А я пробувала не сперечатись з чоловіком, спочатку не виходило, бо завжди звикла вставляти свої 5 копійок, а як стало виходити, то чоловік став думати, що я чимось не задоволена або ображаюсь на нього . Так що я кинулася того ровера, він мене любить такою яка я є і то супер, нашо я себе буду гвалтувати:shutup: .
Але так як я запровадила цю тему, то мусила ж я поексперементувати і випробувати це!!!!! Мушу сказати, то тіко для вибраних!!!!!

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Цілком з вами погоджуюсь, знав кого брав собі за жінку! Не розумію чому жінки після весілля намагаються змінити свого чоловіка?!!! Вони ж бо виходили заміж саме за такого "до весільного", саме з такими рисами характеру і т.д. та й їх все влаштовувало (ну вони ж сказали це заповітне "так"), а тут маєш, ще не закінчилась шлюбна ніч, а вона його починає виховувати..... от такі жінки!!!! чоловіки нас не прагнуть змінити, вони навпаки хочуть, щоб ми залишались такими, як були до весілля! от в чому між нами і ними різниця!

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

В нас так само. Я працюю довго і приходжу пізно, бо добираюсь довго. І коли приходжу то без слів мушу ставати до роботи...
тому і прошу в гілці св.Валентина спокою!

Кожна людина повинна мати хоча б 1 годину на день для себе. Жінки так само як і чоловіки повинні бути в рівних умовах що до цих питань.

Я можу погодитись на розділення обовязків, частково, але на те що лише хтось один змучений а інший ні - не погоджусь. Тому треба знайти золоту середину і ділити час відпочинку.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

:eek: :eek: :eek: :eek: :eek:
а не навпаки?
тут категоричність ні до чого!
мій чоловік після одруження змінився ДУУУЖЕ!
а я його інакшим любила...
більше того-вимагав від мене КАААААРДИНАЛЬНИХ змін!!!! і у всьому-а це ПРОСТО НЕ РЕАЛЬНО!!!!

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

в попередньому своєму дописі трохи забагато написала... вийшов якийсь дуже бурхливий потік думок...
Але це все зводилося до одного: мистецтвом є не бути дружиною чи чоловіком, а бути подружжям. Тобто вміти знаходити спільну мову, йти на поступки, знати коли треба помовчати і коли на які теми слід розмовляти. Не побоюся сказати, що потрібно вміти трішки маніпулювати один одним - коли я хочу нову торбинку, то не прошу її в чоловіка, коли в нього поганий настрій.
Ми ще перед весіллям говорили на тему спільного проживання. Коли я розповідала про свої страхи перед весіллям (я не вміла готувати, не любила мити посуд, я й досі не люблю багато видів робіт по дому), то чоловік обіцяв мені допомагати. Коли ми почали жити окремо, то в якість сварці в нього прозвучала фраза "це не чоловіча робота". Я не памятаю причини сварки і що він назвав нечоловічою роботою, але коли ми помирилися, я почала розмову про роботу в квартирі, про те,що я теж працюю і мені теж хочеться посидіти перед телевізором, і щоб мені хтось приніс вечерю... Вийшло так, що я йому пожалілася на зміни в житті. З того часу він іноді допомагає мені на кухні, і коли йде генеральне прибирання в квартирі, то він обовязково допомагає.
Можливо, чоловікам потрібно дати зрозуміти, що нам потрібна їхня допомога, розказати їм про це, поставити їх на наше місце.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Думаю, що жінки свідомо цього не хочуть, просто більше розуміють, що після весілля в обох зявляються нові обовязки. Жінки це озуміють швидше і намагаються пояснити чоловікам, а ці починають дивуватися, чому їх жінки напрягають їх. Ось такий каламбур, взагалі, на мою думку, ідеальна сімя це та, де, окрім почуттів, ще дуже чітко поділені та прописані обовязки:cowboy:

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Робота офіційно до 6год., але залишає її він не раніше 8год., а далі купа зустрічей (ділових і не дуже), додому попадає не раніше 10год. А на роботу йде на 9год., ми ше спимо. Стосовно 1год. відпочинку: якщо я йому дам посидіти біля телевізора, то він засне, та й мені його допомога о 11год. не потрібна. Тому тільки тато в хату, я йому одразу хочу віддати малого, а він хоче в ванну, відпочити. Але я також хочу відпочити. Все закінчується скандалом. Порадьте книжку, бо ніяк собі не можем дати ради. І ніби і любимо один одного, але отой побут нас зїдає.

Додано через 2 хвилини

Ой не кажіть.І я так думала, але є такі екземплярчики (як от мій), шо то скорше я на то плюну, ніж до нього шось дойде.

Додано через 25 хвилин

Ви знаєте після весілля а тим більше після народження дитини, життя змінюється хочемо ми того чи ні. Жінка вже не може піти кудись коли захоче, вона не може спати скільки хоче, вона не має часу для себе, її тепер нележить дитині. Вона змінюється бо вона МАМА. Але чоловік теж мусить змінитися, бо він тепер ТАТО, а це значить що роботу, друзів, відпочинок треба трохи змістити, бо дома його чекають і потребують як ніколи. Тому то не жінка хоче змінити чоловіка, просто так вимагає життя. А щодо жінки. Звичайно мій чоловік не хоче аби я змінювалася, він ж в дома нічого не робить, ше якби я йому постійно цим не дорікала то мені б ціни не було. Йому комфортно. А от мені ні, тому я й з ним борюся.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Цікава тема. То все дуже індивідуально. Треба щоб і чоловік потребував таку "дружину генія" і жінка хотіла нею бути. Моя мама певно і є та "ідеальна дружина генія" про яку говориться в темі. І в моїх батьків практично ідеальний шлюб. Вони одружені вже 30 років і щасливі. Мій тато класичний приклад вченого відірванного від життя. Тато займається науковою працею, мама завжди виступала коректором. Вона за освітою мала іншу спеціальність але перевчилася і вони до розвалу союзу багато років пропрацювали разом. А після развалу саме мама змогла влаштуватися на роботу а і забезпечувати сімю. Зараз вони обоє вже на пенсії, тато далі пише статті займається наукою, мама читає коректує вислуховує радить. А що стосується хатьньої роботи то тато її не цурався ніколи і завжди намагався допомогати. Їсти зварити він недуже вміє але бульбу почистити то завжди тільки тато робив. І чай мамі принести також. Тато жеве наукою і для нього головне щоб дружина розуміла і підтримувала його саме в цьому.
Я думаю що якби мої батьки жили не в радянському союзі то можливо їх би і спіткала доля Форда. Але насправді всетаки не в грошах щасття, як це не банально Вони щасливі і це головне.

Додано через 14 хвилин
Що до мене то я не така. "Дружини генія" з мене не вийде аж ніяк Я сама найбільше потребую щоб мене розуміли і про мене дбали. Дбали саме в побутовому сенсі, а не в сенсі забезпечення грошима. Саме такого чоловіка я і шукала.

Я з цим не дуже погоджуся. Всетаки і під час зустрічання видно чи людина ставить свої інтереси вище чи твої. І обговорювати подальше життя також треба якщо стосунки серьозні. Як кожен собі уявляє подружне життя і свої обовьязки в ньому. Ще дуже корисно подивитися як живуть батьки чоловіка і які сімейні обовьязки в його тата.
А от сподіватися на те що після весілля людина змінеться це дійсно справа марна.

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

Оце про моїх батьків. Було. А коли запахло грошима, то вже ідеальна дружина виявмилась непотрібною. А захотілося чогось молоденького...
Отак тепер мама, яка присвятила себе чоловіку страждає від того... Я точно такою ідеальною дружиною не буду і про себе буду думати не в останню чергу...

 

Відповідь: Мистецтво бути дружиною

:no: :no: :no: :no: :no:
в мене до одруження був ідеальний уважний і ніжний чоловік!
а після змінився-йому стало всеодно до мене-і то якось одразу! (і то ми ще до того довго знались і жили разом)
він мене "завоював"-значить я є і все!більше жодних зусиль він не хотів прикладати....
а все решта називалося моїми обо"язками без жодної сатисфакції-скажіть як я це мала передбачити?а?