Моя Церква, твоя Церква - не краща й не гірша

Відповідь: Питання, відповіді, пояснення...

Я просто пишу, як є. На практиці. А не як написано.
Якщо ти не вмираєш, а просто хочеш піти до храму й до Причастя, бо навколо нема католицьких, у Причасті відмовлять. Хіба що пощастить і ніхто не спитає. Ну, і з ім*ям теж мусить пощастити.

А що тут такого? Чому не можна? Чому тебе дивує?

 

А Глава у Католиків хто? Христос?
Уточнення в правому нижньому куті теж ніц не говорить.

Я пишу про свій досвід. І пишу про досвід тих, хто таке саме мав.
Я не є упередженою, просто кажу, що було й усе. Тут ніц не зміниш.

Ми колись із нашого приятеля пришпильнулися. Він був семінаристом римо-католицької семінарії на той час. У нас був звичай ходити по львівських храмах до плащаниці. Одного року ми взяли його зі собою. І він постійно казав, що в греко-католицьких йому було спокійно на серці, мирно, а от у православному казав, що якийсь неспокій, вороже наставлення. Тоді ми пішли з ним до Успенської церкви (виправляй, якщо неправильно кажу), котра коло вежі Корнякта, але не сказали, яка це церква. Там ще служилося, чудово співав хор, плащаниця була намащена трояндовою олією. Коли ми вийшли із церкви, аби йти до наступної, наш приятель сказав, що в цьому храмі йому молилося найкраще та найлегше. Таким чином ми розбили його стереотипи про "неприязнь".

Якщо хтось отримає дозвіл причащатися в православних, бо наприклад житиме якийсь час у Вірменії чи Греції, то із цим дозволом він не може йти до пароха, бо то є недійсна річ. Фактично, якщо хочеш доступу до Причастя, треба домовлятися із парохом там, де будеш жити. Якщо він відмовить - жити без Сповіді та Причастя.

Описана вище ситуація - це особлива потреба?
Просто тут православні та греко-католики постійно співпрацюють і то дуже тісно. Але оцей момент із таїнствами... Відносини чудові, співпраця на всіх рівнях, а повної єдності нема.

Гріха в тому нема. Молитися можете в кожному християнському храмі, а от до таїнств приступати не можна.
Якби ви хотіли стати римо-католичкою, мусіли б перейти цілий процес щодо зміни конфесії.

Як каже мій чоловік, це все через бажання контролювати чуже життя, особливо коли своє не можеш. От такі сусіди-родичі й залякують усілякими нісенітницями...

 

Відповідь: Питання, відповіді, пояснення...

Це не припущення, це реальні факти.
Так само знаю реальний факт, коли один наш диякон просив дозволу єпископа на причастя в православному храмі, а єпископ відмовив.
Прості віруючі дозволами не переймаються, тому просто йдуть до храму, але якщо мають некалендарні імена, їх зразу питають, якої конфесії й Причастя не дають.

Та ні, я приклади з життя пишу. Просто без імен.

Не сумніваюся, що ти саме так це бачитимеш. Мені теж здавалося, поки мені не пояснили. І пояснювали аж ніяк не католики.
Коротше, краще не ходити по православних форумах, бо ще й не такого начитаєшся та довідаєшся. Прямої ненависті та шовінізму на католицьких форумах не стрічала, чесно. Якби хтось натрапив, радо почитаю, бо мені тільки якісь дружелюбні поки траплялися.

 

Радше як екзотику.
Але. Є один момент. Консервативні католики (віряни, не священики) вважають, що Літургія справована одруженим священиком не може бути дійсною. Стикалися з такими. :xaxa:
Тільки якщо таке мислення є смішним, бо дитяче, то відмова Причастя у місті, де нема католицьких храмів мені сумна.
А загалом погляд католиків на православних не ворожий, навпаки, захоплення, екзотика, бажання пізнати... Про ікони, вислови православних отців узагалі мовчу.
До речі, мій чоловік тут стикався із деякими католиками, котрі йому казали, що все в нього добре, і людина він хороша, і мудрий, але має ґандж - пише наукову роботу про православного Митрополита. Ціле щастя, що таких - на одній руці порахуєш, більшість католиків захоплюються й кажуть, що він є чудовим прикладом для багатьох.

Я не пишу про звичайні випадки. Я кажу про винятки власне, коли нема католицьких поблизу.
Зустрічала, правда, таких, які суто з протесту проти людських кордонів та обмежень можуть піти, але тут вже маю сумніви щодо свідомості віровизнання, навіть не конфесії, бо покора би мала бути першочерговою.

У єпископа? Я щось думала, що зрозуміло, що тому, що "сопричастя нема", а півроку без Сповіді й Причастя можна пережити. Нагальною потребою вважав "у випадку смерті", а не відсутність храмів. Буде потреба - знайдеш католиків. Не можна шукати легших шляхів, коротше. Нема там, де житимеш католиків? Їдь туди, де є.

Як саме? Випадків відмови Причастя за звичних обставин (у неділю до церкви) без передсмертного стану дуже багато, тому можна узагальнювати.

Ну, ще раз кажу. Древо Православія аж ніяк не дружелюбне. У католиків та решти Глава не Христос. А протестанти взагалі без Глави.
Зрештою, мені не йшлося про звичайних віруючих людей, а радше про клір.

 

Відповідь: Моя Церква, твоя Церква - не краща й не гірша

Я це дуже добре знаю. Саме тому в наших із тобою дискусіях вимикаю емоції.

Виставлення католиків у один ряд із сектами не вважаю позитивним. Як і те, що Глава Христос фіґурує виключно над стовбуром - Православ*ям.
Я впевнена, що католики теж мали таке дерево, але його не побачиш у храмах за шклом, ані не отримаєш у православному монастирі (ми нашу паперову копію саме в монастирі МП отримали).

Ну, мала я колись таку необережність читати православні форуми. Була надзвичайно захоплена Сурозьким, своїм обрядом, який нещадно латинізували (наприклад, ніколи в житті не піду молитися до церкви Андрія у Львові, але піду на Короленка, що ми нераз робили), от і занесло мене на форуми, де шокував шовінізм до всього католицького. Я розумію, що то крайні думки, але осад усе одно є.

Щодо мого упередження. Просто є речі я не сприймаю, що в православних, що в католиків. І я в тому категорична, що я чудово знаю також. Однак для тебе я буду лише щодо православного упереджена, бо на упередження до католицького ти не звернеш уваги.

Та ні, свій обряд вони якраз знають найгірше. :xaxa: Я не експерт, бо римо-католицьким цікавилася яко-тако, але нераз доводилося розповідати про виникнення, історію, що хто і від кого перейняв... Та ж Літургія преджеосвячених. Багато не знають, що вона в них є.

Ось це - виключно суб*єктивна думка. Та ще кількох, котрі читають мене під таким самим кутом зору.

 

Відповідь: Моя Церква, твоя Церква - не краща й не гірша

Я про себе. Зазвичай я ангажуюся емоційно. У таких дискусіях стараюся емоції вимикати.

Так, саме по собі дерево.
Католики теж страждали таким, і мали колись дерево, але геть викинули то, бо не християнський це підхід. І якби таке дерево можна було роздобути в католицьких храмах чи монастирях я би це так само критикувала. Бо саме по собі явище є негативне.
А знаєш чому? Тому що основане ось на таких висловах.

До речі, про дерево було тут.

 

Відповідь: Моя Церква, твоя Церква - не краща й не гірша

Касю, я про дерево. Сьогодні всі висловлюються дуже дипломатично, то правда. Саме тому варто його позбутися. Чи ти вважаєш, що це нормально, що воно є в православних храмах та на православних сайтах?
Крім того, я писала про "раскольніків" у світлі питання, чому відмовляють у Причасті священики на парохіях, а не про офіційну позицію Церкви чи усіх віруючих. Хоча на православних форумах можна різне прочитати, але я туди перестала заходити.

 

Відповідь: Моя Церква, твоя Церква - не краща й не гірша

Ну, для цього треба бути туристом просто. Хоча в монастирі коло Заліщик дерево висіло на стіні в лавці. Ми попросили копію, нам дали кілька штук.

Наприклад так.
Мене не стовбур вражає, мене Глави вражають.

Ну, так то й не для вивчення.
У кіоску біля церкви на Короленка було ще одне схематичне зображення (схоже на те що нижче, але без бісів). Про те, як треба хреститися. Що ти про нього думаєш?


Наш друг-латинник почувся доволі незручно, її побачивши. Тобто вона образила його релігійні почуття, оскільки він на пузо руку не опускає (як православні й східні католики), а ближче до серця.

До слова, у латинських інструкціях про те, як треба хреститися, пишуть, що на "Отця" - руку до чола, на "Сина" - опустити на грудну клітку (breastbone, сонячне сплетіння)...

 

Відповідь: Моя Церква, твоя Церква - не краща й не гірша

Є таке, я то називаю "відганянням мух". У нас по церквах отці часто увагу звертають на те, як треба хреститися, але без бісів. :xaxa: Я малого свого теж постійно корегую, бо став лінивий і збиває пилюку, а не хреститься. :8:
Може, то наслідки ходження зі шкільною громадою на латинські богослужіння. Треба буде придивитися, як дітлахи в школі хрестяться, може, то від них перейняв.

Та ми би й не помітили, якби він нас не попросив перекласти то. На передній шибі висіло. Той кіоск, що по правому боці від входу, коли стоїш лицем до храму.
Так само я би не помітила напису, що жінкам із місячними не приступати до кровоточивої ікони, якби подруга мою увагу на то не звернула. Пішли додому після того, згірчені.