Моя кар'єра, чи я задоволена(ний) нею. (забила'м би шефа)

Відповідь: Моя кар'єра, чи я задоволена(ний) нею.

Уляночка, значить треба терміново міняти аватар......аби дитиною мене не вважали :xaxa:

Ну це ще не причина або звертатись до мене на "ВИ"

 

Відповідь: Моя кар'єра, чи я задоволена(ний) нею.

Ні не генії а треба добре висиджувати все дупою. Мій брат двойорідний хотів відкривати свою фірму а приїхав він 14 років тому в Америку. Він пояснив що до цієї справи треба просто напросто мати багато часу, бо треба відслідковувати біржу постійно.
Але що я тобі сказю. Ось він працює в файній фірмі, амерікан дрім... а сім*ї німа. Бо все вчився і добивався тої кар*єри. Але то його особисті проблеми.

Я також така. Я не можу працювати коли нема віддачі.

Я приїхала до Станів коли мені було 19 літ. Спочатку треба було на себе якось заробляти то пішла няньчити діти. Потім пішла вчитись англійської мови на курси. Далі поступила в коледж державний на бугалтерську спеціальність. Дуже скоро я зрозуміла що воно мені чуже і я перевелась в приватний університет на спеціальність - Менеджер Інформативних Систем.
Працювала в великій фінансовій фірмі до 1999 року в відділі стратегічної інженірії. Так і по-сьогодні не знаю що ми там стратегічно інженірували. Той відділ розігнали і я після закінчення університету в 1999 році влаштувалась в софтверну компанію працювати а клієнтами. Це ті що на підтримці клієнти. Ця робота мені подобається бо треба знати багато всього. Але не люблю дурнів. Ось вже 10 років працюю. Дякуючи цій роботі в мене виробилась велика нелюбов до індусів, бо тупі. Особливе відношення до апонців, бо прискіпливі. Взагалі дуже цікаво спілкуватись з різними людьми з різних куточків світу.
Мене он наприклад запрошували в Ізраїль, в Мексику, в Швейцарію, Данію... он ще б лишень гроші і часу онте все об*їздити.

Але я не вважаю це своєю кар*єрою. Моя ще попереду. Я хочу щось що сама ще не знаю що. В мене добре виходить вчити матолків то може де б влаштуватись на вчителювання, але то треба робити магістерку і щей докторат. А тут немаєш часу на себе не те що на магістерку. Ладно... щось придумаєм. Але в супорті не хочу до кінця днів своїх сидіти. :cowboy::cowboy:

 

Відповідь: Моя кар'єра, чи я задоволена(ний) нею.

О! І я в підтримці клієнтів!!:cowboy:
Також працюю з людми з усього світу - цікаво, весело, деколи ніч, деколи день, і ЗП хороша

Але все по порядку...
Навчалась на прикладній лінгвістиці в Політехнічному, також заочно на екологіі. Між навчанням підробляла репетиторством і деякими перекладами. На 5 курсі почала викладати англійську в одному з Львівських коледжів (2-3 дні в тиждень), а потім випадково зайшла роботу на повний день - технічним адміністратором в міжнародній компаніі (Львівській філіі) яка будувала мобільну сітку для одного з найбільших операторів. Робота цікава - з іноземцями, наполовину перекладацька, мені дуже подобалось.
А потім отримала я стипендію в Швеціі на магістратуру в одному з університетів в Cтокгольмі. Роботу я залишила і поіхала вчитися. Тут і знайшла свого Маркуса :shy: І почалося - "не хочу учітся а хочу женітся" :p
Ну насправді - закінчилась моя стипендія і треба було шукати роботу або іхати додому... От так я і опинилась у суппорті Вже рік тут... Все збираюсь дописати і захистити диплом - але все інші клопоти... От вже весілля відгуляли - наступннй проет то точно диплом!! :cool:
Чи задоволена я роботою? - Бувають різні дні.. Але я без роботи не можу Мушу мати хоч якусь і таку шоб мозги використовувати:cowboy:. А от була у "весільній відпустці" 30 днів і в останні 2 дні я вже просто не могла дочекатись коли вже піду на роботу!! :D 100 раз подумала в шо одінусь, всьо попрасувала.... як в школі чекала 1 вересня

 

Відповідь: Моя кар'єра, чи я задоволена(ний) нею.

Закінчила Прикладу математику в Політехніці, в грудні написала диплом, а в лютому народила дитину
Перспектив багато. Хотіла працювати програмістом, але ця мрія, мабуть, вже вилетіла в трубу, бо треба було цим зайнятися ще зі студентських років. Чому не займалася? По-перше, після 2-го курсу до мене "прийшла" робота (пов'зана з дизайном логотипів), чим займаюся й досі. І якщо спочатку роботи було валом:8:, заробляла я непогано, то зараз дуже мало. Відмовитися від неї не можу, бо працюю в цьому плані на свого батька і не хочу його підводити. Та й копійчина якась капає час від часу і часу небагато забирає.
По-друге, свято віддавалась навчанню, бо були плани про наукову роботу. І можлиість була така, але я не захотіла, бо така робота не для мене - сидіти в бібліотеці над книжками:8:. Мені потрібна динаміка Та й вже як займатися наукою, то серйозно, а з малою дитиною на руках то буде тягнутися і тягнутися...
Можна працювати тест-інженером, але вважаю, що можу досягнути більшого. Тому знайшла для себе альтернативу - програміст під 1С:Бухгалтерію. Але це поки що теж нереалізований проект Зате бажання це вивчити маю ДУЖЕ велике!
Поки дитя було зовсім маленьке і спало надворі, я вивчала бухоблік. Теорію більш менш освоїла, тепер черепашими темпами вивчаю 1С, а далі хочу й програмування. Дуже хочу!!!
На щастя, чоловік заробляє непогано, але навтіь як він зароблятиме на 2-ох, 3-ьох, 10-ьох, працювати все одно буду хотіти

 

Відповідь: Моя кар'єра, чи я задоволена(ний) нею.

Що я там писала недавно? Задоволена роботою????
Забудьте!!!
Роботою задоволена, але безпосереднє нчальство заграло, при чому на особистому плані.

Так що, якщо в когось зявиться вакансія менеджера з персоналу, перекладача або ще щось цікавеньке - пишіть, дзвлніть, барабаньте в асю!!!

 

Відповідь: Моя кар'єра, чи я задоволена(ний) нею.

а я роботою задоволена.
Я з самого дитинства хотіла бути або художником або програмістом. Так усе життя ці два бажання сперечаються
Я закінчила художню школу і мало не поступила до Труша. Але всетаки лишилася у школі а потім пішла на мех-мат у універі Франка. Чому мех-мат? Тому що на той час я вирішила бути программістом і малювати просто для душі. Чому не прикладна? бо маю старшого брата який закінчив мех-мат і працює програмістом і вважав шо на мехматі краща школа тому і наполіг щоб я йшла на мех-мат. Незнаю наскільки там краща школа, але я не жалкую . Звичайно що програмування я вчила здебільшого сама з допомогою брата. І пізніше дійсно пішла працювати программістом у фірму де працював брат поки був у Львові. Потім ця фірма закрилася (якраз як я завагітніла) Я ще півроку пропрацювала на іншій фірмі і пішла (офіцйно) у декрет. За той час що я працювала на цих фірмах я весь час мала якісь підробітки. Перед декретом тих підробітків набралося стільки що я на них працювала і заробляла набагато більше ніж на оснвній роботі. Причому частина цих підробітків повїязана з малюванням, верніше з веб дизайном, ну і частина з програмуванням. Ось так я досі і працюю в дома на тих підробітках. І дуже з того тішуся. Маю можливість планувати свій час, бути з дитиною і при тому мати досить непоганий заробіток. І ще й реалізувати своє давне бажання малювати А зараз взагалі маю досить великий проєкт який роблю повністю сама від дизайну і проєктування до кодування і тестування.

 

Відповідь: Моя кар'єра, чи я задоволена(ний) нею.

А у мене в родині всі лікарі. І мені казали-будеш лікарем. Але я ж з таким характером що якщо мені хтось щось каже то завжди зроблю навпаки. Бо я не люблю якщо мені хтось каже що маю робити. Зараз я серед топ-менеджменту однієї не дуже маленької компанії, саме це і мені не дало спокійно відсидіти в декреті. До народження дитини я роботою жила. Лягала з нею в голові, спала і вставала. Десь з півроку після народження синочка мене вона трошки напрягала, тепер такого відношення як раніше вже нема, але не жаліюся, в мене в житті просто тимчасово змінилися пріоритети. До вагітності планувала отримати MBA, тепер глянула, а це вже коштує в 2,5 рази дорожче!!! Покищо відкладемо на рік-другий, а там буде видно

 

Відповідь: Моя кар'єра, чи я задоволена(ний) нею.

Дівчата,третій день мащу собі голову,то вже прийшла до вас порадитись:confused:.Мені зараз дуже потрібні думки зі сторони ситуації.Отже сабж: як вже писала,другий місяць вже добігає на новій роботі.Об"єми не малі,відповідальність так само,а ось з обіцяної зарплати трохи більше половини набігає - дається в знаки хитра система мотивації,за якої досягти обумовленої на співбесіді сумми нереально.Коли я влаштовувалась то проходила співбесіду ще в одній компанії(2),та вони потім заглухли і я лишилась тут(1).Декілько днів тому з компанії 2 мені зателефонували та запропонували класну позицію,ставка на якій дорівнює максимально можливому(реально недосяжному) заробітку тут(1).Позиція так само є вищою за ту,що маю зараз.І,саме цікаве,компанія 2 не проводить відкритого конкурса на цю вакансію,а,як я зрозуміла, перебирає свою кадрову базу.З перспектив тих,що маю наразі: вибити собі таки нормальну зарплату,помічницю,переїхати у центр. офіс,який у Дніпрі(що мені геть не підходить,оскільки маю сім"ю).З перспектив там: мати стабільну хорошооплачувану роботу з постійним фінансовим ростом(маю подругу,яка пропрацювала в них 3 роки,і звільнилась лише через власну велииику помилку).З побутових мінусів теперішньої роботи: холодний офіс,відсутність закріпленого робочого місця(яка перекривається моїм власним ноутом),сварки з бухгалтерією чере принтер,відсутність кухні чи столовки(за 2 неповних місяця зірвала шлунок), понаднормові,які ніхто не оплачує,забиті роботою вихідні і навантаження з 5ти міст,хоча на початку обговорювалось лише 1.Там(2): теплий норм. офіс,робоче місце,столовка, повний соцпакет,фіксований робочий день,вихідні зайняті хіба що з дууже поважної причини.
Я на роздоріжжі:cesored:Бо і скакати з одного на друге не хочу,але головою розумію що компанія 2 просто ідеально мені підходить за всіма параметрами,а для компанії 1 я не має запалу 20ти річної,юнацької віри у світле майбутнє та сил "обьять необьятне".
Порадьте бодай що...я розумію,що не будеш для всіх хорошою,але якось не по собі мені.:confused:

 

Відповідь: Моя кар'єра, чи я задоволена(ний) нею.

Шановна mayscream,
Думаю тут нема чого і думати - переходіть на роботу 2 без сумнівів!
Кожен шукає де краще - і то цілком нормально перейти на роботу де умови кращі, ЗП більша, посада вища і т.п...

 

Відповідь: Моя кар'єра, чи я задоволена(ний) нею.

Я закінчила міжнародні відносини Франка, але по спеціальності не працювала жодного дні, і в прнципі не жалкую, хіба ще коли випаде нагода, то, звичайно, не відмовлюсь.
Під час перших курсів навчання підпрацьовувала в туристичних фірмах, а потім з 4 курсу доля звела з меблевим бізнесом де я і прокрутилась чотири роки, особливо досвіду набралась на підприємстві де працювала від менеджжера з продажу до директора на виробництві, власники були "веселі" хлопці з вічно "грандіозними" ідеями, які ми, працівники, втілювали в життя, проте досвіду вистачить на 10:y: Не витримала, звільнилась, шукала по профілю, а сталось так, що попала помічником бухгалтера.
Після динамічної роботи думала не витримаю - і, неймовірно, але сподобалось.
А рік і трохи тому, вирішили відкрити з чоловіком власну справу, і не прогадали. Він - директор, я-все решта - менеджер, бухгалтер, прибиральниця Друзі були в шоці - як ви то витримуєте, а нам-супер:shy:
Тепер вже виходжу на роботу за місяць, по-перше, для себе, оп-друге - для роботи, все таки це наші гроші.
Чи задоволена я - так напевно.

 

Відповідь: Моя кар'єра, чи я задоволена(ний) нею.

Розповім трошки про себе...
Працювати почала на 4-му курсі Політехніки, коли одна з моїх викладачок порекомендувала (чи-то "посватала" ) мене на посаду адміністратора у новостворене бюро перекладів. Скажу, що моє перше місце праці було чи не найідеальнішим для початківця, оскільки і на пари-іспити відпускали при потребі, і робоче середовище створили дуже гарне, сучасне і дружнє, і як працювати навчилася я саме там (створення і функціонування фірми від А до Я), і копійчину заробляла (хоч і зовсім невелику, але свою!), і найголовніше - моя англійська була постійно в роботі і вдосконалювалася з кожним днем...
Але - як то кажуть - нічого вічного немає, і через 4 роки (після істотного погіршення умов), я відчула, що виросла вже з тої роботи, перспектив - нуль, і почала потроху ходити по співбесідах.... Були непогані пропозиції, але щось мене постійно стримувало (підсвідомо вишукувала плюси у старій роботі і мінуси - у новій)... І ось нарешті, коли так трапилося, що запропонували вартісну і перспективну роботу, на яку я б залюбки вийшла, я вже була на першому місяці вагітності і, звичайно, відмовилася, тому що який ж з мене працівник
Бігала на роботу до останнього, майже до пологів, і - пообіцявши, що вернуся через півроку ( ), родила донечку і пішла в декрет...
Після народження, звичайно, життя встало з ніг на голову і пріоритети різко змінилися Відчувши, що не зможу залишити доню, яка до того ж постійно висіла на циці, я почала шукати підробіток в Інтернеті... Спочатку розшифровувала аудіозаписи, але заробіток копійочний, а робота дуууже виснажлива, то ж почала кидати резюме на перекладача... Як не дивно, згодом знайшла "постійних клієнтів" - декілька київських фірм з "київською" оплатою праці і почала заробляти більше від чоловіка в 2 рази Відчула, що люблю те, чим займаюся, побачила, що мене цінують як спеціаліста (а коли вдома з дитиною, для самооцінки це дуже і дуже важливо ), відчула себе професіоналом у своїй справі... Але мінус такої роботи - відсутність вихідних, вільного часу та часто - сну! Після року такого "ненормованого" графіка відчула, що здоров"я не витримує і треба шануватися - всіх грошей не заробиш :confused:
Пропонували переїхати до Києва на роботу з дуже доброю зарплатнею, але мале і чоловік... :confused:
Отже декрет добігає кінця, я ходжу по співбесідах, але відчуваю, що не моє... На перекладача - зась! Годі... Секретар, офіс-менеджер.... Ніби і не 20 років мені давно, і потенціал і досвід набагато більший, але філологічна освіта сприймається упереджено (і мною в тому числі)... Дуже цікавить рекрутинг, але потрібен досвід...
Отже "кар"єрою" (ги-ги) не задоволена, але буду до останнього шукати те, до чого лежатиме душа, а жити наразі підробітком

 

Відповідь: Моя кар'єра, чи я задоволена(ний) нею.

Щось цей пройдений шлях певною мірою нагадує мені мій власний І в турфірмі встигла попрацювати, і в тій самій компанії, схоже, також...Але все по-порядку.
Отже, вчилася я собі на еколога в Нац.Авіаційному Університеті (Київ), під час навчання і діток англійській мові встигла повчити (здобула навички педагогіки), і в нічну зміну в бістро, і перекладачем...Одним словом, я за ті 4 роки спробувала всякого, робота була легка і важка, нервова і спокійна, і зрозумла, чого я в цьому житті варта. У 2004 переїхала до Львова, довелося перевестися вчитися на екстернатну форму в Політехніці, тим часом шукала будь-яку роботу. Півроку пропрацювала у турфірмі, не витримали нерви, звільнилася, бо майже щодня був такий стрес, що мене чоловік в сльозах забирав. Хоча плюсом було те, що здобула навички роботи з людьми. Потім ще півроку роботи у землевпорядній фірмі, колектив жахливий, але здобула навички роботи з документацією та винесла для себе ще багато корисного. Потім настає каркаломна зміна в моїй "кар"єрі", чоловік за 4 вечори викладає мені теоретичний курс програмування, і я йду з цим багажем знань на співбесіду у вищезгадану компанію, де мене беруть на посаду Software Quality Assurance Test Engineer. Головне, що мені там подобалося-це мій відділ. Гроші стали на другорядну позицію, хоча політика компанії усіляко нав"язує думки про збагачення. Так, робота ненормована, овертайми та дедлайни, але я була задоволена роботою. Там я мала 3 роки стажу. Потім пішла в декрет. Коли вирішила повернутися до роботи, мені дали роботу, яку я виконувала з дому. Потім мені запропонували в іншу фірму піти на посаду керівника тестового відділу, пообіцяли купу бонусів, в т.ч. можна було з собою дитину на роботу брати. Деякий час я працювала на 2 компанії, але виснаження далося взнаки, і з першою роботою довелося таки розпрощатися, не дивлячись на всі їхні вмовляння і обіцянки підвищення посади та з/п. Головного вони мені не могли забезпечити-роботи разом з дитиною. Але на нинішній роботі мене теж все цілком влаштовує-колектив, з/п, керівництво...Я можу вільно розпоряджатися своїм часом, а це для мене важливо, бо я не дуже можу працювати за жорстким графіком. Тому наразі я тішуся з того, що має, а про майбутнє якось не думаю. Зрештою, нашу сім"ю чоловік один цілком в стані забезпечувати, тому я працюю задля того, щоб не нудитися вдома.

 

Відповідь: Моя кар'єра, чи я задоволена(ний) нею.

Я б ніколи не сумнівалася. Якщо є можливість - переходіть. Все що не робиться все до кращого.

 

Відповідь: Моя кар'єра, чи я задоволена(ний) нею.

Моя мєчта

 

Відповідь: Моя кар'єра, чи я задоволена(ний) нею

В мене була така сама історія, правда я трошки більше часу вдома підчитувала книжки, оскільки було важко вїхати в зовсім іншу спеціалізацію, хлопець теж сидів зі мною і пояснював, що до чого. На рахунок грошей і те, що це "ваш відділ " +1

Panadolka, якщо є хоть якийсь досвід роботи в тур.фірмі буде легше потрапити туди, якщо нема важче. Плюс якщо ви любите постійно спілкуватися з різними клієнтами, бути інколи дуже ну дуже терплячою, їздити інколи закордон (типу Туреччини, Єгипту) і вас нічого сильно не обмежує в житті, тоді пробуйте, пишіть резюме, ходіть на співбесіди..Просто мені не підійшла така робота, як відносно самої роботи, задоволення від неї, ну і що саме головне, як би там не хотілося так вважати, заробітної платні..

 

Відповідь: Моя кар'єра, чи я задоволена(ний) нею.

Panadolka, я всього після півроку роботи в цій галузі можу сказати, що не так там солодко, як хтось може собі думати. Не всі працівники турфірм їздять по закордонах, хтось займається українськими напрямками, і тоді тобі доводиться вивчати всі ті задрипані бази десь в Затоці або в найкращому випадку в Криму. Я їздила у відрядження у Крим вивчати тамтешні санаторії, і після цього мене від Криму взагалі відвернуло назавжди. До того ж, туристичний бізнес-це брудний бізнес, де конкуренти всіляко намагаються тебе обкрутити, підставити тощо. Та й з людьми не завжди приємно працювати. Коли ти відправляєш автобуси з туристами, а водії приїздять п"яні, а люди починають скандалити, бо їм місця їхні не подобаються...або туристи повертаються невдоволені відпочинком і кажуть, що подають до суду...а якось наші туристи в Болгарії в шторм втопилися...то я ворогу того не побажаю пережити: сиділи всі дружно на валерьянці з валідолом, на телефоні зі страховою компанією, яка відмовляється оплачувати страховку, а над душею родичі в істериці...Ну що, ще хочеться йти працювати в турфірму???
Ну і щодо з/п...Мені платили на той час такий мізер при таких нервових і фізичних затратах, що ледве вистачало кінці з кінцями звести...

 

Відповідь: Моя кар'єра, чи я задоволена(ний) нею.

А я сьогодні розбираю шухлядки свого стола і шафку, і своє робоче місце - готую то все передати своїй наступниці ( через тиждень йду в декрет).
І так я спочатку тому декрету раділа.... а зараз то все розбираю, мало не плачу, так не хочеться з роботи йти...прям аж не можу....
З того всього розумію що я дуже свою роботу люблю і свій коллектив також....

 

Відповідь: Моя кар'єра, чи я задоволена(ний) нею.

Абсолютно на 100% згідна із дописом автора, багато хто думає, що там солодко працюється, є можливість поїздити по закордонах, але не все так легко і гарно як здається..

 

Відповідь: Моя кар'єра, чи я задоволена(ний) нею.

Дааа, от ви мені розказали таку сторону тої роботи, що я просто шокована!!!! Все, що я чула то це хороші відгуки і відповідна заробітня плата......оце ви мені розкрили очі.....велике спасибі!