То була моя хотілка, коли ми вибирали песика. Дуже хотіла, мене в ньому все влаштовувало. Чоловік і діти хотіли щось більше). І купили аж Джека Рассела. Наш Гайко - тепер найрідніший), але якби вернути час назад, то не повелась на обіцянки сина доглядати за ним. Реально всі клопоти на мені. Я виявилась «самим слабим звеном». Єдине - за виховання в нас тато відповідає), тому пес таки чемний), відносно), ну як для Джека). @HOPIC, Ви готові? Бо то реально як ще одна дитина. Ну і на бігля б я точно не погодилась))). Але мушу таки написати - пес то кльово!!!! Нас він змусив дуже багато гуляти). А ще це смішні, радісні моменти).
Якщо дотягну до 50кг, і дитина ну буде зовсім крокодилячими сльозами плакати.,.то певно не втримаюся, а поки ні...
А моя меньша якраз хотіла джек рассела.Дуже випрошувала собачку. Але нам потрібен був ще й охоронець. Тому маємо такого собакена.І боюсь що усі клопоти будуть теж майже на мені...
В нас страшенно хотів старший син, менший псів боявся). Просив старший досить довго, декілька років точно. А нам все не до того було. І от так склалось, що мали один дуже неприємний період у житті мала ЗВ, вирішили переключитись на щось, заповнити простір і голову). І на ДН син отримав свій довгожданний подарунок. Ну як отримав), вибрав, і чекали ми ще майже 2 місяці. Коли воно до нас приїхало не було меж радості), і почались калюжі і погрижені плінтуса))). Менший зовсім перестав боятись собак, пхає йому пальці в саме горло). Взагалі у нас дуже чемний Джек Рассел, добрий і не агресивний, дуже компанійський і розумний. Але він потребує догляду, харчування, деколи може зробити свої справи вдома. Намагаюсь таки перенести відповідальність на сина, але мені реально шкода пса. Бо може здохнути з голоду))) з таким господарем. Єдине - прибирає за його нетриманням таки син. А тепер у нас ще й доня з‘явилась, він дуже обережно до неї ставиться. Спочатку просто ігнорував, зараз може полизати ручку.
Родіоночка а як ви його вчили? Нашому 2 місяці, то калюжі по всій хаті знаходимо. Постелили на початку одноразову пеленку, то він одразу її погриз.... З котами легше, бо ходять на лоток, а от як собакена вчити?
Ну ми стелили по всій хаті), потім зменшували їх кількість, так дійшли до однієї під вхідними дверима. Але в нас відкрите планування, всі ті пеленки він бачив. Деколи було мимо, не сварили. Як попадав на неї то раділи всі і давали щось смачненьке. Бувало, що міг ту пеленку порвати, але переважно як нас дома не було. Але на все потрібен час. Навчиться, просто не все й одразу. Як згадаю як ми тішились як він то робив на вулиці)))), аж смішно. Зараз може зранку нас сюрприз чекати, але рідко. Знає, що запоров, дістає за це, але все рівно деколи нагадить. Він у нас і не домашній, і не вуличний. Бо спить дома, вільно заходить-виходить, але переважно вдень на вулиці. Тому певно не дуже звик терпіти: захотів - сходив.
У мене теж мітель, 4,5 роки. Колір - сіль з перцем. Вітаю, чудовий вибір. Дуже добра порода, легко навчаються, невибагливі в їжі, не схильні до хвороб, прекрасні охоронці. АЛЕ: 1. Лідери , тому дитину ( у мене 15 років) поважати не будуть, погратись-так, але не виконувати накази. 2. Бійки з кобелями - щоденні. Вони не агресивні, просто альфа-самці, які не визнають інших кобелів на своїй території. Я тепер з відстані 500 м можу по походці визначити кобель чи сука ідуть в нашу сторону. Якщо кобель-беру на поводок . 3. Тічки. Оскільки мітелі гуляки, будете знати графік тічок всіх його подруг. 4. Трімінги. 3 рази в рік потрібно тримінгувати в майстра, а коштує це нівроку Можна самому стригти машинкою, але в пса від цього змінюється шерсть, він із жорсткошерстної собаки перетворюється на звичайну. Це видно на око і відчувається на дотик.
Дякую. У нас вже була ця порода.Нора прожила з нами 13 років, тому вибрала цього разу хлопчика Ніяк не можемо навчити до туалета , наразі.І майстра з трімінгу нажаль у моєму місті не має... будем якось самі пробувати. І з котами ніяк не подружиться.Сьогодні йому 3 місяці.
Дівчата заспокойте мене! Минулого року в моєї собаки збоку на спині з'явилася невелика кулька, яка ледь намацувалась. Лікар порадила не рухати поки. Пізніше ми зробили аналіз на цитологію , і нам сказали що це утворення доброякісне , типу жировик, але не зовсім(того слова я вже не пам'ятаю). Собака наша трохи алергік, а я страшна панікерка. Боюся того наркозу як вогню. Вирішили не оперувати, зачекати і спостерігати чи не буде збільшуватися. Це за рекомендацією ветеринара. І от за зиму ця гулька збільшилась вдвічі. Думали-гадали. І я таки наважилася на видалення. Завтра, чи то вже сьогодні назначили обслідування та операцію. Я жахливо боюся, що собака не вийде з наркозу, що може бути алергічна реакція, чи ще якесь ускладнення. Три дні провела з нею як останні. Накрутила себе до ручки, що навіть заснути не можу. Так от, мене цікавить в кого було схоже утворення, як ваші собаки перенесли операцію? Як відходили? Якого догляду потребували після? За скільки часу "відійшли"? Чи можна забрати собаку одразу додому? Бо нам пропонують її залишити на деякий час в клініці. А я такого не витримаю і не уявляю! Але боюся , що не зможу надати їй допомогу сама в дома.
@Demetra з наркозу виходив і кіт і пес. З котом страшніше було, плющило його , головою в стіни бився, пісяв на себе. Собака теж була дезорієнтована, виглядала нещасною, очі скляні. Але вичухалася в той же день як кололи. Сьогодні зроблять вашій собаці процедуру, завтра вже буде все як завжди. А залишати в клініці чи ні- то залежить від складності самої операції, тут нічого не пораджу.
Доня просить взяти їй кішку. Я не знаю кого краще брати кішку чи кота і як вони почуваються в квартирі. Кажуть що дуже деруть меблі і мітять територію. Як з цим боротись?
тут не вгадаєте, я мала багато котів і кішок, і бувало що кішки дуже агресивні, а коти ласкаві, і навпаки... Тобто все як і в людей, все від характеру залежить. Хоча після стерилізації з кішками все таки менше проблем, коти можуть навіть кастровані мітити, і з туалетними справами зазвичай в кішок краще. А от меблі деруть, і не тільки меблі, переважно в дитячому віці. Одне кошеня в мене лазило по саіжопоклеїних шпалерах як павук по стінах до самої стелі вилазило. Але в тому всьому найголовніше таке - якщо ви вже вирішите взяти нового члена в сім'ю, то ви змушені будете терпіти все, що б він не робив... Не знаю чи ви уявляєте скільки навколо викинутих собак і котів(((
Дівчата, порадьте з власного досвіду. Як привчити кошеня до туалету? Підібрали з вулиці кошеня, робить справи тільки на ліжко. На вигляд 2-3 місяці. Вже ВСІ ковдри мокрі.
Обмежити доступ до того ліжка, бо як він вже те місце собі вполобав, то важко буде відівчити. Дехто садить типу в велику клітку на якийсь час, там же стоїть лоток, і кошеня змушене туди сходити... Але мої б коти напевно дістали такий стрес, що тиждень би в туалет не ходили
є спеціальні спреї, які призначені для привчання до туалету. Ще бажано показати кота ветеринару хорошому, здати аналіз сечі. Бо може бути, що таким чином щось вам показує, щось її турбує. Ну і говорити, пояснювати
Нашому ті спреї були ...він на них справлявся))) @Svitlanka як вище пишуть-обмежити його в доступі до ліжка. Лоток, біля лотка пеленка і в такому місці,щоб контролювати його постійно. Якщо сам в дома- закрити на кухні/туалеті.
