@Josepha, відпустіть його, скажіть, що весілля не буде, зберіть манатки і йдіть до батьків. інакше за рік будете шукати порад у темах "зрада чоловіка", або "розлучилась-розійшлась". чоловік не має духу женитися, або просто прийняти рішення, ми одружуємся, чи ні, зате бухати і підходити під ранок сили є. сумнівається він. і Ви сумніваєтесь, подивіться ж, що Ви пишете. мені здається, що підсвідомо Ви самі це знаєте, просто страшно і боляче зараз. ну і соромно, як Ви кажете. перед батьками, родичами, фотографами. але то Ваше життя. ну і якщо жінка сумнівається у вірності чоловіка, то велика ймовірність, що хтось у нього є. вибачте, що так різко і "отрезвляющє" пишу, але не думаю, що варто далі чекати і виправдовувати "а може".
Можливо, хоче такою поведінкою добитись, щоб ви його кинули і він буде бідний-нещасний. Подумайте для себе ініціатором його попереднього розлучення хто був? @Kayla згідна.
@Josepha він тепер гуляє при Вас.....ой йойой, щось не схоже на перерву для того щоб розібратися в собі. Дуже негарно, ще може має з кимось інтим , а Ви і сказати не можете, бо Ви наче не пара....співчуваю Вам, не терпіть.
Доброї ночі! Як замовляла собі весільне плаття, то дівчинка в салоні розказувала, що всяко буває... Були такі, що за рік купували-шили, а за місяць чи тиждень-два перед весіллям приходили - заберіть назад, може комусь треба - весілля скасовується, були й такі, що за день-два перед весіллям приходили і віддавали... Важко це все дуже... Головне робіть так, щоб потім не жаліти і не думайте про те, що встидно чи не гарно. Ви живете для себе, а всім одночасно ніколи не догодиш. Але думаю, то в нього така істерика чи паніка (то ж не тільки в жінок буває) перед одруженням, бо якщо перший раз було невдало, то він підсвідомо може боятись повторення сценарію. Кохайте і будьте коханою!
Так, цей тиждень разом, бо я відмовилась лишатись в батьків, бо дуже підозріло виглядає,якщо ще на тиждень вдома буду, багато запитань виникне, вони поки не знають нічого.
Це взагалі останнє про що Ви маєте думати! У родичів своє життя, поговорять тиждень другий і забудуть, а Вам все життя з тим жити. Батьки, звісно, будуть переживати, але вони Вас люблять і підтримають у будь-якому випадку. Я б навпаки радила з мамою відверто поговорити.
Та все правильно Ви пишите, я вже це все знаю на підсвідомому рівні і вже прийняла рішення розійтись, але боюсь собі признатись в цьому, бо важко зробити ось цей вирішальний крок, коли подумаю, що залишусь сама, знову починати якісь нові стосунки, коли нема ні сил ні бажання, ще й на носі 32,(( Знаю, що вже нічого не хочу з ним, але то знаєте, як валіза без ручки - і викинути шкода, але й сил нема нести...
Я так розумію що він старший? Можете не відповідати, але якщо йому за 30, він тусить до ранку і не знає чого хоче - то задумайтесь чи Вам потрібна така опора в житті(((
розумію Вас, повірте. але вік у вас обох вже такий, що пора б визначитись, чого ти хочеш від життя. це я про Вашого партнера. він же явно, або Ваш ровесник, або старший. Для мене навіть на етапі зустрічань неприпустимі бухання з колєгами і повернення під ранок, тому це дуже тривожні дзвіночки для Вас. най боїться женитися до 50, най вагається. то є така категорія хлопів.
Оці бухання і вештання до ранку справді може бути провокація (якщо це не його звичний стиль життя)... чом би і ні? Женитися не хоче, взяти і піти сили волі нема - от і чекає поки на нього накричать і виженуть. І він скаже: "Так, я такий-сякий, не до сім'ї, ти ж бачиш" і з полегшенням піде. ..А наречена буде ініціатором. Отже буде вину відчувати, ну бо вона насварила і вигнала - агресор. Залишатися і дивитися як п'є-гуляє тим більше не вихід. В ідеалі подякувати за все хороше, сказати що любите але так не можете, побажати щастя і піти без скандалу сліз і сопель, якось так.. Тут ще такий лист з аналізом в тему. Ситуація інакша, але дещо схожа. Може згодиться.. Письмо: "Свадебный мандраж или заработал мозг?"
або ще в темці про "алкоголізм" чи не дай Боже "прийде додому жінку б'є"...Бо оті пиятики до ранку, то дуже тривожний сигнал...Бачу з ваших дописів, що певно не дарма ви хвилюєтесь, але в нас навіть на форумі одна форумлянка писала про такі незрозумілі стосунки роками, які вона таки завершила, а через рік знайшла собі хорошого чоловіка, без таких тарганів в голові. І вона до речі якраз вашого віку і була тоді. Тому за вік не турбуйтесь, хоча звісно вік такий, що вже хочеться тої сім'ї, але все-таки краще трохи пізніше з нормальним чоловіком, ніж зараз, але з таким...
То не опора, а як то кажуть просто штани в хаті. Поки нема нормального мужчини, то ліпше купіть і хай висять для вигляду))))І хай сусіди думають собі, що хочуть
Люди завжди будуть щось говорити. Ситуація, звичайно, не з приємних, але ви не про людей зараз думайте, а про своє майбутнє , чи потрібен вам такий чоловік, - ,, життя пройде, і відцвіте, немов вишнева гілка, в житті одна помилка не біда, біда, коли усе життя- помилка" . Бо як, не крути , пауза це не гуд ((. Але надіюсь, що все у вас закінчиться добре, тримаю кулачки )) Я коли хотіла паузу , я хотіла розриву, але , як писали дівчата вище, не було сили духу, зразу так відрізати
Нарешті в стосунках поставлена жирна крапка, сталось те, чого я найбільше і боялась, випадково дізналась, що на час паузи він мені зрадив і неодноразово, тепер збирає манатки, ділимо спільне майно... Так боляче і гидко від цього всього, таке враження, що об мене витерли ноги і облили брудом... так що мені тепер одразу в 2 теми ,,Зрада чоловіка" та ,,Розлучились-розійшлись"...
Насправді подякуйте Богу що то все сталось до шлюбу, Ваш Ангелик Вас оберіг від помилки цілого життя, як добре що Ви не народили від нього діток. У Вас ще все попереду, пройде час, рани загояться, і Ви покохаєте саме свого чоловіка, який носитиме на руках і ніколи не заїкнеться про паузу, ніколи не вагатиметься. А про вік - не хвилюйтесь, це в Україні якісь норми "вийти заміж до 25", в світі такого нема. У кожного свій час на створення сім'ї!
справді ,дуже шкода що так вчинили з вами. я (думаю і не лише я) до останнього вболівала, щоб це було для упорядкування думок. добре що це так закінчилося ,саме перед весіллям. оскільки, я вірю що ви сильна людина, та це вас не зіпсує. він лише частина життя, та чудова наука для нас усіх. тримайтеся, тому що все одно вас чекатиме та людина, яка вас цінуватиме .
Так дійсно дуже добре, що все стало на свої місця зараз, а не так як у моєї знайомої, коли мужчина сказав "Ні", в церкві перед 50 гостями. І то наречена ще добре трималася. Я б йому просто там відірвала, все...
Дякую всім дівчатам за підтримку, заходила-читала, але відповісти не було сил, почуваюсь абсолютно спустошеною та розбитою, як зомбі ходжу на роботу, спортзал, шопінг, але нічого не приносить мені задоволення, втратила смак до життя, якщо так можна виразитись... Ще більше мене добиває те, що він хоче залишитись друзями і не розуміє чому я категорично проти, хоч я і видалила його і його родичів з соц мереж, але постійно мені хтось пише, або він, або хтось з його родичів, які всі спочатку підтримували мене і були на моїй стороні, а потім їм захотілось подробиць - Чому так сталось, чи зможу я пробачити, чи можна все повернути і т.д. А нещодавно його батьки взагалі видали хіт - запросили мене приїхати на розписку до його брата, яку вони назначили на день нашого весілля(!) і ще дивуються чому я не хочу приїхати, бо вони бачте добре до мене ставляться і хочуть, щоб я пораділа за них... Просто нема слів одні матюки, таке враження, що хочуть довести мене до нервового зриву, напевно, час звертатись до психолога, бо бачу, що не дам собі раду сама, напишіть в приват хто має контакти хорошого психолога
