Ви правильно зробили. Я би ще заблокувала, щоб ніхто не мав змоги писати. Коли Ви будете контактувати з ними, забути і почати нове життя буде набагато важче.
Жозефо, для вас це не кінець всього, це лише початок! Початок нового щасливого життя зі СВОЄЮ людиною. Пробачте його, не тримайте зла. Насправді, він Вам зробив великий подарунок, що пішов з Вашого життя саме зараз, а не після весілля, ще й з дітьми... А у вас попереду відкриваються нові горизонти! Юху!!! Довго рани не зализуйте, життя ж таке цікаве, щоб витрачати його на смуток!
Коли вони запрошують вас на весілля брата, вони абсолютно вас не розуміють, не відчувають, і вибачте, ні розумом, ні тактом не володіють. З цього виходить, що вони абсолютно чужі вам люди по духу, ви на різних хвилях, так сказати. Як би вам жилося з несвоєю людиною? Так, що не вішайте ніс, що робиться, то на краще , це ваш випадок.
Дічата потребую поради! Мені 21, хлопцеві щойно виповнилося 20. Зустрічаємося вже рік і наші всі стосунки, як казав мій тато усі "шоколадно-мармеладні". Я його дуже кохаю, думаю, що він - теж (принаймні так здавалося). Але ми дуже різні характерами - я схильна до меланхолії, якщо якісь проблеми - вважаю, що краще зразу обговорювати усі проблеми і забути, а він - просто забути, не згадувати і радіти, що ми разом. Вчора було його день народження - ми посварилися, було негарно з моєї сторони але я відчувала себе забутою і недолюбленою (вже довгий час) і розплакалася (цього окрім нього ніхто не бачив) а він ніяк не зреагував ну і все потягнулося, слово за слово. В цю сварку опинилися втягнуті і наші батьки (так як живемо з батьками). І вийшло взагалі не гарно. Сьогодні він же ж сказав, що хоче взяти паузу, бо не знає, що хоче робити - розходитися чи ні. Бачу, що він мучається і не може вирішити і каже, що йому не подобається мій характер, те, що я висловлюю йому кожне своє фе а він мовчить, що не можу наранок після сварки посміхнутися і жити далі і затягую наші проблеми, коли він йде на зустріч. Я розумію, чому його болить і готова насправді змінюватися і формувати мій характер, я направду його кохаю, ми вже говорили про сім'ю, наші батьки знають один одного і тд. Але не знаю що мені робити: чи просто дати йому спокій і не рухати після тижня, котрий він просив чи пробувати йому доказати свою любов і бажання змінюватися. Просто не знаю, можливо у когось були схожі проблеми? Чи вийшли ви з них?
Сварка на ДН не могла бути причиною паузи, швидше приводом. Можливо справжня причина у вашого хлопця молодий вік.....Я би радила дати йому паузу. І взагалі зникнути з його життя. І спробувати для себе пожити без хлопця, навитися бути самій. Корисний досвід.
Звісно, що це не причина. Причина була в тому, що ініціатором майже усіх наших сварок була я, хоча ви не думайте, що завжди невиправдано. Також я з них тяжко виходжу, на наступний день точно буду дутися а він вже веселий як сонечко. А от остання сварка на просто була вирішальним моментом. Підгрунтям було те, що він хотів святкувати 3 рази - перший день суто зі мною, другий - з хлопцями, третій - з компанією "подруг" дівчат. Його мама попросила його взяти мене і пару моїх подруг на день народження до хлопців аби не переживати ну і звісно він мені не приділяв часу. Вже після того як усі роз'їхалися я попросила його мене обійняти і постояти (поки ми чекали на машину з решту дівчами) удвох. Він мені відмовив і мені стало дуже боляче. Я не мала плакати на його ДН, мала почекати але емоції взяли гору. Проти мене стала налаштована його мама, хоча я її дуже поважаю і, як мені здавалося, чудово відносилася. Просто вона не мала того бачити, ми би самі просто і легко розібралися. Він набагато старший за свій вік, працює вже рік. Ми планували весілля через пару років і у загальному у нас були чудові стосунки. Окрім того, що я себе відчувала недолюбленою, говорила це йому і на тому фоні ми сварилися. А зараз не знаю як далі - не хочу його втрачати але і робити більш боляче не хочу. Хочу змінитися у кращий бік але не знаю як до нього підступитися. Він дуже ображений.
@Sasha Ptasha не сприйміть за грубіть. Літала нетом колись фраза, якщо хтось не любить вас, так як ви цього хочете, це не означає, що він не любить вас всією душею. І якщо хочете жити з цією людиною, то краще вам змиритись з цією думкою. Всі ми різні слід про це пам'ятати. І все ж дайте хлопцю спокій. Хай визначиться, подумає, врешті-решт почне сумувати за вами. Wysłane z mojego SM-G935F przy użyciu Tapatalka
згадалася реклама - "терпи мужик". До чого це я? А до того, що не треба всіх псів на себе впускати. В конфлікті винні обоє. Коли ви почуваєтеся недолюбленою, може він мало уваги вам приділяє. А приділяє мало, бо може ще замолодий.... Але в його голову не влізеш, тому порада все та ж....Не втримуйте його, бажаючого піти не втримаєш. А два, щоб не принижувати себе. Треба звісно працювати над собою, самовдосконалюватися. Але не тому що так має бути добре комусь. Так має бути добре Вам. І всіх тих метаморфозах можете загубити себе. І самоповагу....
Це важливо, що ви це йому говорите, бо було б дивно сподіватись, що з часом, з розвитком стосунків, раптом він почав давати Вам те, чого зараз Вам бракує. Скористайтесь і Ви паузою, можливо вона і Вам потрібна? Головне, на майбутнє, завжди говорити "я відчуваю те і те" а не "ти не робиш того і сього", бо так і виникають сварки. Якщо він Ваші слова "я відчуваю себе недолюбленою" в штики сприймає... не знаю. Це якби ви попросили добавки смачненького, а він Вам сказав "і куди ж-то стільки лізе" (трошки взяла у Сатьї аналогію)
@Sasha Ptasha, я також за те, щоб взяти паузу і дати хлопцеві спокій. Без будь-якого контакту. Він буде мати час, щоб зрозуміти чи потрібні Ви йому, чи потрібні взагалі ці стосунки. І якщо таки не потрібні - то краще вже зараз поставити крапку. І Ви той час не гайте, а тверезо на все подивіться. Бо деколи буває так, що здається, що хтось тобі дуже потрібний, а потім розумієш, що все інакше). Для закоханого тиждень часу - це час щоб дуже заскучитись. От і побачите. Але повторюсь - жодного спілкування.
ДН було у нього, а недолюбленою себе почували Ви. Ну да... Навчіться чути не тільки себе і не тягнути увагу на себе, особливо, коли бачите, що хлопцю зараз добре, він серед друзів, чимось захопився. Дайте йому порадіти, а нє "йди і обніми мене". Та він живе з Вами, заобнімає Вас по саме нікуди після такого приємного для нього вечора. Є в мене така знайома, як в неї не той настрій, то все, забави не буде. А образитись їй - раз плюнути. Були хлопці, були дівчата, та розважтесь з ними! Ваш "важкий характер" - це Ваша проблема, не переносіть його на оточуючих, а тим більше на коханого. Навчіться відпускати і свої дуття "засовувати у коробочку". Жити стане набагато легше і Вам, і з Вами. Як я своїм дівчатам часто кажу, як надуються: "На ображених воду носять".
В мене теж є така знайома. Вона своєму чоловіку по повній програмі мізки (як би-то ніжніше сказати) .... промивала. Їй завжди все було не так. Як завершення - вони розлучились.
Вибачте, може не по темі, але НАВІЩО? Навіщо вам було іти з ним, та ще й брати з собою подруг, якщо він хотів посвяткувати з хлопцями? Він має на це право. Тим більше, самі пишете, що удвох ви його ДН відсвяткували. От ви пишете, що наступного дня після сварки, ви будете дутися, то якої реакції ви чекаєте від свого хлопця? Що він буде обнімати/цілувати і 150 разів просити пробачення за те, про що давно забув? А може дійсно вам варто відпускати ту образу зразу після того, як все обговорили? Повірте, це виршить багато моментів. Один мій співробітник мудро каже: "Не лягай спати посвареним". Щодо паузи, дивіться самі, можете дійсно пожити окремо і будете бачити чи потрібні один одному.
Так вчать на передшлюбних науках (там взагалі дуже багато корисного можна почерпнути). Кажуть: "нехай сонце не зайде над вашим непорозумінням". Дуже корисна порада. Зранку образи лише більшими стають, і те, що можна було вирішити ще ввечері, вже зранку не так просто зробити.
Дякую усім за гарні поради! Вони дуже допомогли мені цього тижня. Багато усвідомлення прийшло, того, про що тут і казали - зосередження на собі, уваги до іншої людини і сприйняття потреб один одного. Довго наша пауза не протривала, аж 2 повниих дня - він мене знайшов і сказав, що хоче далі продовжити стосунки. Проте все ще не все гаразд і я стараюся надалі робити правильні вибори. Дякую вам ще раз, дівчата, мені дуже важливо було отримати думку зі сторони і підтримку. Насправді ситуація була така, що за планом було що я не їду. Я не хотіла їхати, хотіла аби він поїхав з хлопцями і все. Він мене запрошував, я відмовлялася через те, що не поїду у суто чоловічу компаію, тому він сам почав видзвонювати усіх знайомих дівчат і запрошувати на ДН. Таким чином я вже не могла влаштувати сцену і відмовитися їхати. --- дописи об"єднано, 26 Лютий 2017 --- Я звісно Вас розумію, от тільки це все сталося у останні 15 хвилин, коли усі роз'їхалися і ми чекали на машину. На святі все було гаразд, ми спілкувалися окремо - хто з ким і ніхто ні на кого не ображався.
