Не можемо зрозуміти чим займатися у майбутньому. Перекваліфікація

Тема у розділі 'Бізнес-леді', створена користувачем Panadolka, 25 Липень 2009.

  1. Chortenia

    Chortenia Well-Known Member

    Відповідь: Не можемо зрозуміти чим займатися у майбутньому

    Не ображайтесь, але забагато лірики і патетики. Тут потрібна конкретна відповідь. Вчитися, аби вчитися не вихід. Про мову я, в принципі, написала.
    +якісь додаткові необхідні навики можна здобути без другої вищої освіти.
    Про те, що вас не візьмуть на роботу, відмінну від вашої спеціальності, теж не так. Наврядчи візьмуть туди, де потрібні якісь вузькопрофільні навики, але є багато посад і робіт, для яких це не потрібно. Я навпаки фактично5 років працювала не за спеціальністю, лише підробляла в тій сфері. тепер моя робота таки пов'язана з тим, на що я вчилась, і дуже тому тішуся.
     
  2. LoveIzabella

    LoveIzabella New Member

    Відповідь: Не можемо зрозуміти чим займатися у майбутньому

    Ну не знаю...А думаєте, що провчившись ще 1,5 чи 2 роки на заочному відділенні улюбленого факу, зумієте знайти своє призначення? - Чесно кажучи, слабо віриться...
    Аргументую: по-перше- за той період, приїжджаючи тільки на сесії, Ви так і толком не усвідомите суть того, що вивчаєте, а по-друге - до профілю додається ще купа непотрібних предметів і починається забивання "баків"...
    Може, перш, ніж робити такі великі кроки, попробуйте інші варіанти, подрукуйтеся десь в місцевих газетах, бо тут, мені здається, теорія навряд чи поможе...Вам би на практиці відчути перо і реально оцінити свої шанси!
    Бо,- ну що поробиш, - не цінує країна своїх спеціалістів...все прагне перекваліфікувати...
     
  3. Poema

    Poema New Member

    Відповідь: Не можемо зрозуміти чим займатися у майбутньому

    LoveIzabella, то у нас з Вами схожа мрія дитинства! ;) Хоча у Вас вже є перші успіхи у її досягенні, з чим я Вас вітаю! :)

    LoveIzabella, bora, Chortenia, дуже дякую Вам усім за поради! :) Ви допомогли мені визначитися, чесно. Спершу я писала зовсім іншу відповідь, в якій доказувала, що журналістська освіта мені все-таки потрібна. Але потім з’явилися Ваші нові дописи, я їх почитала і ... все стерла. І радикально змінила свою думку. Бо зрозуміла:

     
  4. Panadolka

    Panadolka Well-Known Member

    Відповідь: Не можемо зрозуміти чим займатися у майбутньому

    Хі, так приємно :) Дякую! Дійсно дуже хотіла, закінчила, працюю, нібе все ок :) Бажаю і Вам такого бажання і такого ж результату :)))
     
  5. Poema

    Poema New Member

    Відповідь: Не можемо зрозуміти чим займатися у майбутньому

    :) Дякую! Буду над цим працювати. :))
     
  6. LoveIzabella

    LoveIzabella New Member

    Відповідь: Не можемо зрозуміти чим займатися у майбутньому

    Та дякую:girl_wink:!
    Чого і Вам бажаю, адже все у Ваших руках!
    Знаєте, як каже моя бабуня:"Як си постелиш, так будеш спати!"І то-таки правда!;)
     
  7. LoveIzabella

    LoveIzabella New Member

    Відповідь: Не можемо зрозуміти чим займатися у майбутньому

    Пройшов практично місяць від мого останнього допису в цій темі. Я змінила трохи думку...Навіть не думку, а скоріше напрямок - я відмовилася від газети...НЕ прибутково, НЕ перспективно, НЕМА часу!!!
    Тепер освоюю нову професію - вчуся бути гідом (екскурсоводом)!
    Вже маю певний досвід - (вожу відпочиваючих Моршина на е-ї до Львова від однієї турфірми), хочу сказати тим, що тут головне - вміння себе подати і піднести ТАК ту інфу, як це не подасть жоден інший!
    Для мене тяжко, бо я "кабінетний працівник" і тісне спілкування з 30-ма людьми - це випробування! АЛЕ!!! Повірте, хто хотів би спробувати, а вагається - НЕ ВАГАЙТЕСЯ!!!! ТО вартує спробувати, ЧЕСНО!
    Треба добре вивчити матеріал, маршрут, враховувати "дрібничечки"! - і все буде гаразд!
    Ох, може я ще під враженнями і мене трохи заносить, але поки в декреті - я попробую все можливе, аби при виході - змогти впевнено піти найбільш вдалим і успішним шляхом!
     
  8. Burberry

    Burberry Well-Known Member

    Відповідь: Не можемо зрозуміти чим займатися у майбутньому

    Ех дівчата, читаю Вас і замислююся, як це буває: завжди нам здається, що в сусіда хата краща:girl_smile:. Я теж хотіла стати журналістом і таки стала ним. Відівчившись 5 років в універі й вже десь 5 років практики. Працювати почала ще під час навчання. Але не все так мальовничо у цій сфері, як здається. Так, журналістика є різна: інформаційна, розважальна, різні ЗМІ - електронні, радіо, ТБ, друковані і т.д.

    Але я теж часто думаю, що я робитиму за 5, 10 років? Нічого в цій сфері не розвивається (говоритиму про Львів), зарплати стоять на місці, постійно відкривається щось нове, але вже за рік-два ці видання закриваються, бо їх власникам, здебільшого олігархам, стає не цікаво. Я погоджуюся, що й без освіти тут можна знайти себе. Знаю прекрасних журналістів, які й близько прийшли не з тієї сфери. Тим паче, якщо ти економіст: у журналістиці дуже потрібні люди, які справді розбираються в економіці і багато видань шукає саме таких людей. Бо на факультеті журналістки, як ми кажемо, вчать все і нічого. В жодній сфері, після 5 років навчань, ти так толком і не розбираєшся. Головне тут справді практика і не варто боятися тим, хто хоче себе спробувати і відчуває сили. Можна прийти на практику у будь-яку редакцію і без знайомств, особливо влітку, коли сезон відпусток. Навряд чи Вам відмовлять і можливість попробуватись дадуть всім. А от чи надрукують з першого разу - не факт.:girl_crazy:
     
  9. Mavra

    Mavra New Member

    Відповідь: Не можемо зрозуміти чим займатися у майбутньому

    І сидять журналісти та думають, яку б то ще професію здобути, щоб через 10 років, коли в тебе буде сім'я і відповідальність перед нею, мати стабільність, не думати, який настрій в цього олігарха сьогодні, бо від нього залежить твоя зарплата, не думати, хто прийде до влади, бо від цього залежить наскільки треба переступати свої принципи, щоб нести всяку пургу в народ...
     
  10. Vittoriya

    Vittoriya Well-Known Member

    Відповідь: Не можемо зрозуміти чим займатися у майбутньому

    а у музичному Львові ще гірше в тому плані.Не тільки зарплати стоять на місці,а й нема здорової конкуренції.Тобто,нема конкурсів на роботу.Ну от оперний театр-там вже сидять люди по кілька десятків років,рівень оркестру далеко не є нормальний,конкурсу нема,не було і не буде.Комусь молодому попасти туди,то хіби мати якісь зв'язки і гроші. Філармонія-майже то саме.Сидить вже майже одна пенсія,конкурс вряди годи є,але й то,беруть того,кого треба,а не хто заграв добре.Зрештою для того й конкурс робиться,щоб потім написати в документах-прийнятий на роботу за результатами конкурсу.То вже давно перевірено. Звичайна музична школа-щоб попасти на роботу треба заплатити кругленьку суму директору.І потім працювати на півставки за 450 гр.... Класссні переспективи...І отак плануй щось на майбутнє,сім'ю,дітей..
     
  11. Raven

    Raven Мама малятка

    Відповідь: Не можемо зрозуміти чим займатися у майбутньому

    Це не тільки у музичному Львові таке .
     
  12. Gerbera

    Gerbera Member

    Відповідь: Не можемо зрозуміти чим займатися у майбутньому

    Повірте, довірять. Моя знайома без філологічного факультету вивчила англійську, німецьку, італійську - і дуже успішно займається репетиторством з дітьми. І батьки довіряють їй дітей, і рекомендують іншим.
     
  13. Натуля

    Натуля Well-Known Member

    Відповідь: Не можемо зрозуміти чим займатися у майбутньому

    Даєте в газету оголошення "навчу грати на скрипці/фортепіано/баяні бажаючих старше 25-ти років" наприклад. І будете мати чемних відповідальних учнів і хорошу оплату.
     
  14. Vittoriya

    Vittoriya Well-Known Member

    Відповідь: Не можемо зрозуміти чим займатися у майбутньому

    а ви думаєте це можливо навчити людину старшу навіть 15ти років навчити грати на скрипці?А про 25 навіть мови нема..Тут найбільшу роль відіграє постановка рук,а то лише з дитиною можна робити,бо ще всьо гнучке. Та й про хорошу оплату я краще навіть говорити не буду...Бо батьки часом дітям оплату в муз.школу шкодують,яка є ох як не велека..А про приватні уроки..Я маю коліжанку,яка має кількох учнів приватно.Батьки платять в місяць(!!!) 25 гр...... Я їй кажу лишитися того,бо то просто смішно.... ЛЮдина викладається,час тратить за копійки..В муз.школі вона іто більше дістає за одну дитину-100 гр. в місяць.
     
  15. pyzurj

    pyzurj New Member

    Відповідь: Не можемо зрозуміти чим займатися у майбутньому

    Шановна авторе теми!
    Розкажу Вам історію про свою...хм...знайому, ми не настільки близькі, щоб назвати її другом.
    Коли батьки Наді потрапили в аварію, їй ще не виповнилося 5-ти. Вона їх майже не пам*ятає. На виховання її взяла рідна сестра матері пані Стелла. Дівчинка закінчила школу, вчилась так собі, та мала хист до малювання, любила манікюри, макіяж і все таке. Згодом п.Стелла віддала її до училища, де Надя змогла втілити свій талант у реальність. Хоча Стеллу осуджували, казали, що сироту вона могла віддати у якийсь престижний ВУЗ замість училища, що та пошкодувала грошей. Та п.Стелла нікого не слухала, вочевидь знала що робить...
    Зараз Наді виділили окрему кімнатку в квартирі, де вона приймає своїх клієнтів. Я стала ходити до неї через подругу, і тепер не *зраджую* їй. Перед тим, як працювати *на дому*, Надя працювала у кількох салонах, та пішла звідти по своїх об*єктивних причинах. І зараз, щоб прийти до неї на манікюр, нарощення чи макіяж , треба записуватись на тиждень, а то й на два наперед. Є внеї вже давно постійні клієнти по *своїх* днях, замовляють її на весілля і різні забави робити красоту. Ось так. Свою роботу вона справді виконує на бездоганно, а гроші бере менші ніж в салонах (на розцінках вона знається).
    а коліжанки приходять до неї, бачуть той наплив клієнтів і завидують їй...ех(

    так от до чого я Вам це розповіла... Маєте бажання, лелієте вже давно ту думку - вперед! Зробіть це, щоб потім не шкодувати.
    Я от закінчую два ВУЗИ (один мені справді треба, інший - захцянка мами). Що робити далі - знаю вже давно, тільки вважаймо, щоб потім найкращі побажання наших батьків не вилились у нелюбов до омріяної ними роботи.
     
  16. Dana K

    Dana K Well-Known Member

    Відповідь: Не можемо зрозуміти чим займатися у майбутньому

    Давно хотіла сюди написати....бо дуже боліло мені це питання. Зараз просто якась пустка всередині, тому, думаю, краще висловлюсь..
    Я закінчила англійську філологію (так хотіли батьки. я не дуже могла вибирати чи протестувати... це вважалось єдиною нормальною майбутньою професією. оскільки мова мені в школі давалася). В старших класах я якимось дивом дуже захопилась шиттям, в"язанням, декаруванням і різними тому подібними заняттями. На факультет дизайну не дозолили мені поступати, оскільки платити репетиторам за уроки малювання батьки не хотіли (ніби то нема шансів поступити(а гарно малювати в мене не виходило)), то не серйозно і т.д.
    От тепер я займаюсь репетиторством, і хочу сказати, що отримую масу задоволення від роботи з дітьми, а ще більше від результатів своєї роботи. Зараз ще влаштувалась на півставки в школу (щоб диплом "закріпити") і тут все добре закінчилось... розумію, що це не зовсім моє.
    Шию тільки для себе, для задоволення, вигадую собі різний цікавий одяг..
    От зараз в моєму житті дуже переломний момент. і думки з того приводу не полишають, чи продовжувати займатись англійською, ч лишити то на зовсім... колись марила курсами дизайнерськими.
    Вибачте, що так багато тут написала... але питання "чим займатись в майбутньому" залишається відкритим
     
  17. Натуля

    Натуля Well-Known Member

    Відповідь: Не можемо зрозуміти чим займатися у майбутньому

    А їх не треба аж дуже чогось навчити. "В траве сідєл кузнєчік" піде на "ура". Я просто скажу до чого це веду. Є досить багато дорослих людей які з дитинства міряли грати на якомуь муз. інструменті але не склалось.І суть заняття - просто аби навчитись якихось кілька нот заграти, здійснити свою мрію. Розкажу два приклади. Перший - це я. В початкових класах займалася грою на фортепіано. Мені не подобалося. Закинула. Фортепіано не продали.Іноді щось бринькала на ньому. Я виросла і захотіла трошки себе розвинути. Знайшла вчительку в дитячій муз. школі. Мені з нею було дуже цікаво бо вона займалася зі мною як з дитиною. Це були певні уроки психотерапії для мене. На мене ходили дивитися інші викладачі і не вірили, що я довго протримаюся. Я займалася 3 роки, майже до народження малого. Навіть інструмент перевезли до чоловіка, де живемо. Правда зараз граю дуже рідко. Перед вами я б звичайно засоромилась виступити, а перед простими смертними без муз освіти - запросто:girl_yes:. Другий приклад: одного разу під час нашого заняття до нас в кабінет зайшла жіночка і цікавилась приватними заняттями. Потім виявилось, що це вона питала для себе. Скажу, що жінка дуже замкнута і стримана. ЇЇ син син займався в цій школі. А сама вона вдома теж мала піаніно і з дитинства мріяла грати. Так от вона переломивши себе прийшла і моя вчителька теж з нею почала займатися. З самого нуля. З вивчення нотної грамоти. Знаєте, ця жінка займалася вдома "втіхаря", бо боялася, що чоловік її засміє. Першим маму застукав син і беріг з нею цю таємницю, а потім вже і чоловік дізнався.Всі її підтримали. А задвоволення отримували ми всі троє.Ми - бо реалізували свої дитячі мрії, а викладачка - бо з нами було цікаво і ми були відповідальними і старанними ученицями.
    А що вам заважає відвідувати такі курси? Я от наприклад в декреті почала рукоділлям займатись. Мама моя постійно дивується з того бо вшколі це було "не моє". І мені це дуже подобається. Може в майбутньому це буде приносити мені якийсь заробіток. Сама маю економічну освіту і працювала в банку. Не знаю, чи туди повернусь.
     
    Останнє редагування: 5 Лютий 2011
  18. Vittoriya

    Vittoriya Well-Known Member

    Відповідь: Не можемо зрозуміти чим займатися у майбутньому

    ви трохи не розумієте,ф-но і скрипка дуже відрізняються одне від одного :) Я не кажу про складність опановування.Обидва інструменти на професійному рівні вимагають дуууже багато праці.Але для себе повчитися грати на ф-но набагато легше,ніж на скрипці.На скрипці треба грати кілька років,щоб хоч щось почало звучати,навіть той же кузнєчик.спочатку то скрипи,дряпання і т.д. То є важко.То важко витримати :) А на ф-но легше в тому плані,бо можна і одним пальцем навчитися якоїсь мелодії і вже супер-звучить.(звучить то так я взагальному сказала,як на аматора звичайно).Тому то й скрипка для людини вже не малої не підходить.

    ---------- Додано в 15:06 ---------- Попередній допис був написаний в 15:04 ----------

    Я колись ,як була ще мала,давала приватні уроки для своєї сусідки свого ж віку:D Правда на ф-но. І я її навіть щось навчила грати :girl_cool: На скрипку до мене ніхто б не пішов,бо то тре мати стальні нерви
     
  19. mrochkizm

    mrochkizm Well-Known Member

    Відповідь: Не можемо зрозуміти чим займатися у майбутньому

    Я займаюся репетиторством німецької мови вже не один рік - і це при тому, що закінчувала непедагогічний факультет. А першого учня мала ще на першому курсі свого власного навчання. Повірте, не має значення, чи ви філолог, чи механік - якщо ви знаєте мову, маєте підхід до дитини, а головне -вмієте пояснити і подати матеріал, то не повинно бути проблем з довірою до вас! Вірте у себе, шукайте те, чого справді хочете, і неодмінно знайдете!
     
  20. Dana K

    Dana K Well-Known Member

    Відповідь: Не можемо зрозуміти чим займатися у майбутньому

    Рукоділлям я займаюсь, скільки себе знаю. То все для душі. А от ЩО зробити своєю професією (гроші ж для життя потрібні), а головне як.. залишається проблемою