Нефізичні покарання дітей

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

Коли дивилась поради няні в телевізійному шоу, то вона таких маленьких не ставить в куток, і не відправляє в кімнату, а просто робить місце-килимок, навіть по-середині кімнати де дитина мусить посидіти і подумати над тим що зробила. Там також багато ньюансів, бо чим менша дитина тим менше на тому килимку сидить, і вона не тисне, що має бути САМЕ на килимку, може бути і там де дитина сама сяде (скажімо під стіл). Просто дитина повинна розуміти, що наступні 5 хвилин вона не бавиться і нічого не має, бо зробила зле.

В мене діти великі, і ніяке подумання про поведінку не допомагає. Нажаль. Вони назагал дуже добрі діти, і за свої провини просто мають бути тихо декілька хвилин. Це для мами рай, а для них жахливе покарання - замовчати.

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

Ще, можливо, Марко, якому виповнилося 5 років і зрозуміє, що означає посидіти подумати над тим, що зробив. А от Софійка, якій тільки 2, але по капосності іноді її старшому братіку до неї далеко... не впевнена, що взагалі зрозуміє, що з нею таке роблять. Вона бачила, як був наказаний Марко за неслухняність, коли він стояв в куті, підходила до нього і за руку тягнула з собою.... Одного разу поставили в кут її - вистачило не повних дві хвилини, щоб вона почала плакати і казати, що більше так не буде... Чесно кажучи, я не впевнена, що це найкраща міра покарання для дітей, але не знаю альтернативних методів...

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

А чим такий помічний саме куток? Ми використовуєм будь-яку стіну, в тій кімнаті де провинився, стати і подумати над вчинком біля стіни, обличчям до нас (не в стіну). Потім питаємо чи вже подумав (діти в нас вперті, "думають" деколи дуже довго, або просто плачуть), деколи нерви не витримують "признання вини", то підходимо перші, розмовляєм на тему провини. Для згладження кутів, аби дитя пішло на розмову, починаю з "сонечко, я тебе дуже люблю".

Я вже не пригадую з якого віку була потреба "для роздумів", але пам"ятаю що в 2.2 р Олежик мав разючу переміну, якось так подорослішав і почемнішав Все, що я пояснювала до того віку було "як в стінку горохом ", було і пару "шльопчиків" по дупці, як символ мого безсилля.

А ще, коли караєш дитину, дуже помічним є пригадати власне дитинство і свої огріхи

можна попробувати ставити яскравий акцент на чомусь більш прийнятному, наприклад навчити лоскотатися а на бійку, якщо пробували пояснювати що то погано, то тепер ігнорувати, не звертати уваги.

о, поки я зі своїми хворими малявками пробувала дати відповідь, Маруся вже мене обігнала

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

уявляю))))) кльове покарання між іншим)

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

- покарати то полюбому проявити силу - чи ЗАСТАВИТИ щось зробити що не дуже хочеться дитині..

що значить внаслідок занадто сильного удару стати інвалідом??? це чим пательнею ви думаєте я дворічну дитину б"ю??? мда... гарне враження я склала...
чому дитина не сприймає фізичного покарання? як раз сприймає, просто це не вихід...

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

Думаю, що то щось зарано будь-яке покарання вводити для такої маленької дитини. Не знаю. Не думаю, що в такому віці вони будь-що розуміють. А збитки, то просто їх характер.

Моя солодка красунечка 8-ми річна нераз сама мені каже, що вона не розуміє чому вона так зробила. Сміхота! Така солодка, і нераз на неї насвярю, але таки майже не вмію їх карати. Я сама така була, що навіть не знала коли і як розбила горня. Люди, як мене мама сварила за ті горнятка, що я хотіла забитись в кут. А мої діти вже по-другому колу посуд б’ють. А мені і не шкода. Чим швидше поб’ють, тим швидше муж новий купить. Він в мене любитель новеньке до хати тащити.

---------- Додано в 22:04 ---------- Попередній допис був написаний в 22:02 ----------

українська жінка б’є качалкою

---------- Додано в 22:07 ---------- Попередній допис був написаний в 22:04 ----------

А ти собі уяви яка маман замахана коли 6 штук народу кричить - Мама! Марія! Маруся!

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

Та в тому то і справа, що розуміють, і добре все розуміють, особливо, коли є в кого приклад брати. Хоч і не часто доводиться карати (вона в мене хороша дівчинка), але є моменти, коли я бачу, що вона випробовує границі дозволеного їй. Повторює поведінку і жести протесту за старшим. Я ж бачу чиї це жести - як через копірочку. Все повторює! От і приходиться "присікати" зараз, коли це можна зробити з меншим натиском, і м"якше, поки маленька. Результат є. Але і сумніви є завжди. Іноді думаю, а чи є взагалі якісь методи покарання, щоб потім маму не мучила совість?...:umbrage:

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

не уявляю, чесно не уявляю - мені 3 вистарчає - чоловік його тато і синочок - їдять як коні, все розкидають, кричать і ніц не роблять, добре що мають такого диктатора як я а то б засипались брудними шкарпетками і вмерли від переїдання жирного...

та к то ж чоловіка!!! хоч ідея...

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

не памятаю де, колись прочитала, що батьки - це полігон для своїх дітей. Коло батьків діти вчаться себе обходити, коло батьків безпечно призвичаюються до реалій типу електрики тощо. ну і на батьках вчаться поводитися серед людей. тобто де ж, як не в себе вдома, вони пробуватимуть впливати на людей, протистояти їх впливу, співпрацювати з людьми тощо? тому так воно і є - дитина випробовує границі, поставлені батьками, на міцність. у кожному віці ці границі свої, у кожного характеру ці спроби різні. а у нас - батьків - місія така: з терпінням і любов"ю слугувати полігоном. бо коли дитина спробує "щось не те" сказати чи зробити при чужих людях, наслідки можуть бути гіршими або плачевними - іншим же, як мінімум, не так є діло до наших дітей, як нам.
шкода, що я довідалася про це занадто пізно, а не тоді, коли моя старша дочка була ще маленька, і в мене не вистачало терпіння до неї: вона була як Маруся

але в її складний підлітковий період це усвідомлення мені допомагало додатково здобути ще терпіння.
може, комусь із вас теж допоможе

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

Ми все ж таки свого часу, десь коли сину було 3 роки, застосовували куток. Але не для погодинного сидіння, а для заспокоєння. Ставили там ослінчик. Якщо дитина не реагувала на пояснення, могла обрати покарання: без мультика чи порахувати до 10 та назад у кутку. Якийсь період допомагало. Зараз вже дуже жваво рахує, то заспокоїтися не встигає.

Мені сподобався один підхід, і я його намагаюся використовувати: суть в тому, щоб карати, не роблячи дитині щось погане, а позбавляючи чогось із приємного – перенести похід у зоопарк, відмінити морозиво. Мабуть, ніхто не любить карати (я про це синочку завжди кажу. він бачить, що мені теж сумно від того), але іноді без цього не обходиться.
І, звичайно, дитина має розуміти – за що.

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

Пам"ятаю як в дитинстві мене за певний непослух- лазила з дітиськами на дах, позбавили обіцяної покупки- ляльки Барбі. Ой, ніколи не забуду наскільки то було мені образливо, як я плакала, з якою дитячою заздрістю дивилась на дівчаток з красунями-ляльками, але в тому всьому не відчувала своєї провини, а лиш думала: "то ж треба було щоб того сусіда наднесло на дах, якраз в той момент". Що стосується мого послуху, то ніц то мені не дало, я і надалі лазила з дітьми на дах, тільки вже набагато обережніше.

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

Ну я б Вас не позбавляла Барбі, тільки перенесла б дату купівлі
І, думаю, Вам просто не пояснили толком причину покарання.
Я теж пам'ятаю, як мене батько раз поставив у куток (до того та й після ніколи не застосовували такий метод). Так от, я пам'ятаю своє здивування (не було образливо, просто ж стояла) і свою розгубленість, бо не пояснили "за що".

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

Ой, дуже добре мені пояснили, мама багато разів повторювала за що мене позбавили омріяної іграшки. І я кажу, що не каїлася в тому що не чемна була, а лиш в тому що була не обережна "попалитися". Я цей випадок досить добре запам"ятала.

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

Чому батьки застосовують фізичне покарання.

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

Мої батьки мене фізично не карали, але завжди пояснювали наслідки моїх вчинків і те як їм від того прикро. Потім я мала подумати над неправильністю вчинків і, коли буду готова з висновками, розповісти батькам. Так я в дитинстві багато думала і стала психологом...

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

Ваш допис мені нагадує притчу
А, будучи психологом, який маєте погляд на виховання власних дітей?
Про наслідки можна поговорити з дітьми від 4-5 річного віку, так щоб вони могли самі пояснити свої дії, а до того треба безкінечно пояснювати їм.

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

в нас найбільше покарання то відміна мультиків і застосовується при серйозних вибриках. із найсвіжішого: Сашкові не один раз було сказано під час прогулянки не втікати від мене на самокаті чи велосипеді. я розумію, що він то робить ненавмисно, просто так захоплюється процесом що і не помічає як далеко заїхав і не чує мене коли я кличу його. минулого тижня вийшли на прогулянку з велосипедом. перед тим їздив дуже обережно, бо ж новий і не дуже впевнено почувався в сідлі. а тепер посмілів і вже може розігнатись чи з*їхати з гірки. в нас в парку є доріжка по всьому периметру, але відстань таки пристойна і треба постійно намотувати круги за дитиною. я зупинилась з сусідкою переговорити, а Сашко рвонув з гори і догнала його майже як він зробив круг по парку. насправді мені було страшно тоді (дорога близько, придурків з собаками достатньо). ми відразу пішли додому, велосипед на балкон, Сашко в сльозах на диван. Говорила, пояснювала, розказувала. ніби зрозумів, але... то вже не перший такий випадок, розуміння в дитини вистачає на два тижні, потім все повторюється. і в таких випадках направду відчуваю ніби товчуся головою до стіни(((

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

Зі своїми, якщо чесно, важко бути психологом... Моя улюблена Марія Монтессорі, яка була видатним педагогом, власного сина взагалі не виховувала. Про те, що мила тітонька, яка його іноді навідувала, є його матір'ю він дізнався лише у зрілому віці. В мене не все так запущено, але важко себе критично оцінити... Намагаюсь зазвичай донечці показати правильну поведінку на власному прикладі. Створюю атмосферу спокою, безпеки і розуміння. Капризулі одразу зникають, якщо показати дитині, що ти її розумієш і ррозумієш причини її незадоволення. Найважче мені справлятись з маніпуляціями, коли доця просить те, чого їй не можна, але дуже хочеться. А поки донечка ще досить маленька і обходимось тим, що є правила і ми їх не порушуємо)))