Нефізичні покарання дітей

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

Для мене це зараз болюча тема!
Моя доня, зараз почала сильно капризувати і стала дуже неслухняною... Я вже аналізувала поведінку (народження братика, більше відповідальності, та і в школі мамочки казали, що дітки після першого півроку школи сильно змінилися в гіршу сторону). Моя чемна і розумна доня стала просто нестерпною... Я не прихильник фізичник методів покарань, тому намагаюся знайти метод, але поки що не відмова від морозива чи телевізора чи іншого, ні кімната(це замість кутка, просила посидіти у своїй кімнаті і подумати про свою поведінку). Розумію, що зараз літо, але все одно треба потроху займатися(нам на літо досить багато задали, 3 зошити та ще й на літо щоденник читача і перевірка читання на час), а їй би тільки гульки чи телевізор, навіть просто побавитись не хоче, ну деколи може трохи помалювати чи якусь аплікацію зробити, а все решта часу або "мам пішли гуляти!" або "Можна трошки телевізора чи компютер". Але ж я не можу гуляти цілими днями, в мене обовязків багато, і їсти приговувати і прибрати і попрати-попрасувати і малий, яки займає багато часу, я вже мовчу про те що деколи треба і трошки часу на себе, а то в мене зараз виходить, що я ні помитися ні навіть деколи в туалет сходити спокійно не можу ... Деколи можу зірвати і накричати ... І толку мало і сама нервова стала. Тато наш вдома буває мало, багато роботи, тобто 6 днів на тиждень я сама на господарці з дітками. і малий зараз такий непосида і вередун, ще й зуби лізуть... А коли В квартирі тихо, то ще гірше, бо якщо я зайнята малим, або син наприклад спить, а я намагаюся їсти зробити чи щось інше по господарці, то вона починає так само як і малявка шкоду робити, тільки шкода від неї більша.
В когось були такі ситуації? Як Ви з них виходили?

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

На днях з подругою спостерігали таку картину, хлопчик років семи капризував, щось він там хотів, тато його звісно того йому не дозволяв, тоді вирішив тато по своєму з тим непослухом боротися: " Я тобі кажу щось, якщо я повторюю це тричі і ти мене не слухаєш, я тобі даю по попі", малий каже: "Сильно", тато: "Сильно, домовилися? Так буде чесно?", тоді хлопчина відповідає: "Домовилися!" Не знаю чи це подіяло, але дитина відповіла так серйозно, що нам здалося, мабуть...вони порозумілися)))

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

А ми вчора вийшли під вечір на прогулянку. Калюж повно, бо то ж після дощу. Я ще перед виходом з під"їзду попередила, що є калюжі і в них не лізти. Ага, два кроки й не ступив- хлюп в саму глибшу. Зняла капець, ну ніби не перемокло. Добре, кажу, що ще раз залізе в воду- піде додому без всяких, бо мокрим по дворі ніхто не ходить. Пару калюж обминув і далі гарно прочемчикувався по самій воді. Все, я взяла на руки понесла до хати. О, крики були ще ті. А в хаті, то щось страшне істерика світового рівня, навіть головою в стіну лупив. Я довше ніж хвилин 10 не витримала. Сказала, мов бач як то зле, Святик був не чемний і ми змушені були піти додому, але якщо ти пообіцяєш мамі більше такого не робити підемо ще гуляти. Ну, якось там по своєму пообіцяв і навіть пару калюж старанно обминув, завів мене чим подалі від хати і в таку величезну майже як озеро взяв і ліг.)))
Ну, і що тут скажеш? Він може мені лягти посеред вулиці, якщо щось його не влаштовує. Мене одного разу жіночка прохожа грізним тоном спитала: "А нашо ви його кинули? То ж дитина?..") Ага, на мої пояснення що він собі сам ліг і ніхто його не кидав не відреагувала.

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

І яка ваша реакція була на те лежання?
З дітьми головне послідовність і витримка, от ви 10 хв і здались, я б просто пішла на кухню чи уникала бути глядачем, швидше б перестав, домовлятись про щось варто після, а не під час, бо під час - то ви вже поступились, імхо, і важко потім відновити паритет.
в нас бували давно вже такі випадки - один раз істерила певно 2 години, як переставала - піджоджу - вона знов з початку, я її знову залишала, таки потім заспокоїлась.

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

Коли мало людне місце- стою і чекаю поки встане, ну пояснюючи звісно що це геть не годиться отак. Напевно правильніше взагалі не звертати увагу і іти собі далі, але знову ж таки небезпека... небезпека... машини, пси і т.п. Дитини не лишу.

Певном знов роблю щось не так.))))

Якщо людне- піднімаю, бо це реально небезпечно. Так може хтось і по голові пройтись.
Ще пробувала говорити просто "Святику, вставай, йдем" ну, так спокійно якби нічого не бувало. Ех, по-різному пробую, коротко кажучи, але результат нульовий.

Тоді б моя дитина розтовкла собі в ту стіну голову. Це я маю на увазі вчорашній випадок. Але якщо істерика без таких дуже викидонів, то я не здаюсь, але, реально результату ніякого це не дає. Все до наступного ранку і знову за старе.
Я не вірю що слухаючи годинами дитячі істерики можна якимось чином повпливати на їхню поведінку. Нє, ну може й можна, але не всім. Всіх під одну копірку ніколи не ставлю, бо характери в дітей різні. Є дітки, які з роду скажімо не лягають на асфальт, є які з мамою за руку ходять і ніхто ніколи нічому їх не вчив, а є яким горохом в стінку, а вони далі за старе. Мій малий- копія чоловік, ще й по знаку зодіака овен, як і тато, впертий до неможливості. Напевно ця риса характеру таким чином в дитинстві проявляється. Не знаю...

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

Про лежання. В нас теж були такі спроби. Але швидко минули, бо не давали результату. Я просто стояла збоку, мовчки і чекала поки сам встане. І люди теж мене вили жити, але нічо.
Знаєте, раз малий мене дістав, і я вигнала його з хати. Вірніше, на коридорі сказала - або ти мене слухаєш, або йди шукай іншу маму, і відкрила двері. Малий щось собі таки подумав, бо виправився зразу. Не раджу таке пробувати, ділюся досвідом.

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

Пробувала так робити (синок не те щоб істерив, але було декілька спроб), то йде з плачем і знаходить мене і в туалеті, і у ванній, і на балконі. На ключ закривати рука не підніметься, та й це далеко не правильний хід, а ігнорувати його валяння в ногах не можу.
Навіть не знаю, що робитиму, якщо отакі істерики будуть повторюватися...

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

Ясна річ, що закриватись - то перебор, мені здається коли дитина вже приходить і продовжує далі, то пік істерики вже пройшов, тут потрібно вловити момент перерви і перевести то в русло розмови-гри-пояснення.

І в цьому напевно також є раціо - маю сусідку, в них донька овен, то істерить довго, голосно, по години 2-3, і то вони вже готові що хоч зробити, а вона не заспокоюється.
То важко радити, я б напевно після такого викидону не йшла більше гуляти ні в той вечір, ні зранку другого дня, проте б пропонувала цікаві забави дома, періодично підмічаючи, що шкода, що ми не йдем гуляти, бо в калюжах і на дорозі лежати заборонено, а ти по іншому не вмієш. Якось так.

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

Є! Є! То обидва мої сини! Зовсім різні діти, у всьому. Правда малий ще на дорозі валятись не додумався, але мені і без того вистачає

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

Та от не бачу я тої перерви, він відразу встає і йде за мною, не припиняючи, а навіть посилюючи ридання.

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

Яна за асфальт пробувала лягати тричі.
Мали ми йти у поліклініку (бюрократія рулить) і мала розкапризувалася, а перед самою поліклінікою розпласталася на асфальті. "Ну і лежи собі", подумала я і пішла дальше в 100% впевненості в тому, що чадо підніме свій дупс і побіжить за мною. Фігушки. Якась тітонька (качка б її копнула) підійшла до дітя і почала так жалісливо просити піднятися і розказувати який той асфальт брудний і холодний. Звичайно, що толку то не дало, зате ефект жаління спрацював на ще більшу потребу давити на жалість. Я просто присіла на лавочку поряд. Самою калатало. Добра тітонька звісно пішла після моєї заборони виховувати мою дитину. Момент було упущено і дитина зрозуміла що той засіб впливу на мої рішення може проканати.
Другий раз таке трапилося в Антошці під час нестримного бажання отримати якусь фігню (вже і не пригадаю, що то було). Лягло і верещить. Пояснила, що як не перестане верещати безпричинно то вдарю по дупі і тоді знатиму, що для плачу є причина бо болить. Нє... не подіяло. Сказала, що рахую до трьох і влаштовую зрозумілу для мене причину для плачу. Порахувала і зробила обіцяне. Істерика була шалена і навіть було соромно, що на нас всі здивляються.
Після того як дитина таке зробила втретє, я просто як в тому анегдоті сказала: "один..." і вона піднялася сама. Більше половалянія не було.
Таке саме було і з биттям головою об стіну.
І дійшло до того, що як тепер вона шось хоче каже до мене "Давай домовимось я тобі то ..., а ти мені то..." і можна обговорити. Бо її істерики я не завжди адекватно реагую і вона це вже знає.
І будь мудрим. Бити то дитя шкода і словами іноді просто не достукаєшся.

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

А ми вийшли гуляти під дощем. В гумаках, резиновій куртці і під парасолею. Це ж так класно ходити по калюжам. Сама з дитинства пам"ятаю.

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

А мій свої гумаки знімає, каже "икі, нє" мов що вони великі і всьо. Я сама оті гумаки-гримаки ніколи не любила і мене в них не вдягали, коли на дворі тепло, а ти чемчикуєш в тій гумі, якось не альо.
Парасоля- ноу коментарс) ми ще не доросли напевно щоб її нести собі над головою Цей варіант вже випробовувався неодноразово, парасолю кидає, гумаки знімає і на босака втікає.

А з тим утіканням, то взагалі ціла проблема. Я вже так за оті катуляння по землі не переживаю, як за оце. Бо катуляння не несуть такої небезпеки, як утікання від мами. Ідем по тротуарі і тут мій Святослав виривається і біжить. Бігає досить прутко, такий дриг має файний))). А тут з одної сторони дорога, тай навіть якщо і дороги нема місто є місто, а не поле, чи сад, з любого повороту машина виїхати може при тому стрімко і безшумно, а тут дитина вилітає. Реально страшно подумати, але...
Дівчата, в кого таке діти роблять і як ви виходите з ситуації? Бо я поки що виходу не знайшла, бо як завжди огортає паніка, біжу за ним, голосно кричу, якщо місце небезпечне, і хапаю його за шиворот. Скільки я вже йому того напояснювалася, товчу-товчу і далі те саме. А особливо як побачить голуба, все забуває за маму і за все на світі, біжить за ним куда попало.
писи: за руку ми не ходимо категорично.

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

О,ми теж! Я потім пожалкувала, що гумові чоботи брали, ліпше би було в пляжних капцях, бо калюжі теплі були, та й куртки лишніми були як і парасолі))) Діти були мооокрі і щаслиииві.

Жанна, тепер є ґумаки тоненькі, м"якенькі і легенькі, я Софійці такі на СХ купувала за копійки, в стокових магазинах теж такі часто зустрічаються. Ну і поки літо можна обійтися гумовими сандалями, наприклад .
До теми калюж:

Таюсі тут трохи більше року, я дозволяла посидіти отак в калюжі, тепер такого не робить, вже не цікаво мабуть)

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

Ми маємо саме такі. Тобто на вигляд як на фото, тільки зелененькі з драконом, але Святослав їх знімає, хоча ніби то розуміє що в тих капцях можна і по калюжах, але все рівно стягує з ноги, каже "икі", хоч розмір його, мабуть великі мається на увазі довгі.)

Ото треба буде спробувати, бо я бачу літо в "чоботях" він собі якось не уявляє.))

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

Чи караєте ви якось дитину за агресію, спрямовану на інших?
В нас малий б'ється, давно вже, і ніяк то не проходить... Але б'є в основному нас, діда-бабу. А от недавно на майданчику дівчинку вдарив, а вчора меншого хлопчика спочатку штовхнув, а потім гримнув патиком по лобі Дитина ридає, мама заспокоює, я розказую, як то погано бити, що он плаче хлопчик, йому боляче і т. д.
Ну, але бачу, що результату нема...

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

вчора мали інцидент зі старшою (8 років)-під впливом одного хлопчика з двору,

він з нехорошої сім"ї і постійно тих молоших на щось підбиває, постійно з ним проводжу "виховну роботу" хоча йому вже років 12

взяла в мене з гаманця гроші без дозволу, бо вони бавилися в дворі в кафе і їм треба було купити цукерки. Сума немаленька (200), потратила не всю, але сама не зізнавалась, поки я не притиснула. Мали дорослу розмову, пояснила, що гроші дістаються нелегко і наш татко поїхав за кордон, щоб працювати, бо мама зараз сидить вдома з малечею, потім ми порахували, скільки дитина потратила на свої ігри в кафе (70) і я навела приклади, що можна було б купити за цю суму, ну а потім найнеприємніший момент- саме покарання, в малої скоро ДН і вона хотіла запросити своїх друзів, я була не проти, ще на жовтень в нас планувався похід в цирк, тому я сказала, що як покарання доведеться від чогось відмовитися- дитина вибрала відмову від святкування, я знаю, як це їй гірко, бо то її свято, але покарання мусить бути і вона мусить відчути, що зробила недобре, ще у нас на місяць домовлено про "випробовувальний термін" без кишенькових грошей (копійок) і заборона самій купувати щось в магазині.
Головною у всьому цьому процесі була саме відверта розмова, на мою дитину подіяло, я намагалася з нею говорити довірливо, як з дорослою, дитина розкаялась і я це бачу по ній, знаю, що більше вона так не зробить, а ще вона знає, що я її люблю. Надіюсь, що комусь допоможе наш приклад...

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

в нас була така сама історія - моя мала взяла гроші (50 грн), бо хотіла щось собі терміново купити в магазині. Теж призналась лише тоді,

І теж найвпливовішим стала розмова, як з дорослою. Бачила по дитині, що вона розкаюється і що таке більше не повториться.

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

Дівчата , а на рахунок втікань і неходінь за руку - порадьте , бо інколи здається , що як дожену - то розтрясу .Ніц не діє .

 

Відповідь: Нефізичні покарання дітей

скільки дитині? я вже своїм коли їм було близько 2 років пояснила, що небезпечно на вулиці- може загубитися або збити машина. Кілька разів допомагало коли наявно показала- в нас біля будинку машини їздять повільно, вибрала момент, коли машина наблизилась до нас дуже близько, навіть водій почав сигналити, ще раз наголосила, що без дорослих- небезпечно. Ще можна мультик пошукати про правила поведінки, на моїх діяло, вони навіть запамятали по мультиках телефони 101,102,103 і коли куди дзвонити.