Нефізичні покарання дітей

Тема у розділі 'Маленькі бешкетники', створена користувачем yasna, 5 Квітень 2010.

  1. nibysh

    nibysh оптимістка з сумнівами

    Відповідь: Нефізичні покарання дітей

    Малому 2 рочки . Пояснення майже не діють . Розуміє , повторює , що не можна - але настає момент і все ігнорується . Я розумію , що це для нього гра така . Але скілько то нервів , а ще добрі тіточки - дитину треба тримати за руку.......Здається зараз їх почну трясти . Щось крім пояснень і покарань підкажіть .
     
  2. silvia

    silvia Well-Known Member

    Відповідь: Нефізичні покарання дітей

    ми вже цілий тиждень вдома хворіємо, з хати не виходимо. Чесно скажу, я дурію. Малий постійно ниє, все йому не так, все не то.. без причини може нервуватись і нити...хоче те, що заборонено, відповідно знову те ниття...скажу, "не можна" або "не роби цього, бо...." - теж сльози і плач. Не витримую..Треба попити щось заспокійливе..
     
  3. Kvitneva

    Kvitneva Well-Known Member

    Відповідь: Нефізичні покарання дітей

    не факт, що ігнорується. Зі старшим було те саме - розуміє, киває, погоджується, а потім по - те саме. І щиро сумє, що зробив те, що не треба. Дуже мене то "напрягало", але зрозуміла,що то він не навмисне, коли вже трохи подорослішав. Він просто не "переключався". Наприклад, я мию підлогу в кухні. Він біжить мені показати, що склав з конструктора. "Марко, зупинись! Тут слизько" - "Добре!", але робить ще 2-3 кроки, падає, плаче. Витираю йому сльози, жалію, далі питаю " ну, чому ж ти зайшов?" - "я не знав, що тут мокро" - "а ти чув, що я тобі казала?" - "чув." - " а що я казала?" думає...згадує.."щоб я зупинився" - "так, а чому?" ще згадує... "бо тут слизько. Але ж я хотів тобі дещо показати!" ну, і так далі. Зараз вже переріс, хоча ще часом бувають казуси ))
     
  4. nibysh

    nibysh оптимістка з сумнівами

    Відповідь: Нефізичні покарання дітей

    Я розумію , що переросте . Я зараз не знаю як вплинути в критичних ситуаціях . Улюблене - по вулиці на повному ходу забігти в натовп і маневрувати там (це ще нормально ) я панікую , що він вискочить на дорогу . Крім крику або гоніння за ним поки виходу ще не знайшла . можна і в дупу звичайно , але вже сам крик , то не конче логічно , бо він бавиться і не розуміє про небезпеку . Якби мене не повчали "розумні" тітоньки бе-бе-бе, бу-бу-бу може не так гостро реагувала би . Чи було в когось таке і як ви боролися ?
     
  5. Nana11

    Nana11 аспіранточка

    Відповідь: Нефізичні покарання дітей

    Мені здається, що розуміє але не в такій степені як нам здається. Памятаю свою, вона ніби багато розуміла, а по суті мало шо слухала, бо навряд 2-х річна дитина може зрозуміти всі небезпеки дороги, натовпу і так дальше. Вихід один - ходити за ним крок в крок, тобто реально йдете по пятках. Ну а там де виходу нема, як перейти дорогу, то берете силою.

    Я за своєю так ходила, їй було всерівно де мама, вона виходила з підїзду і йшла. Я за нею. Знала шо в любий момент може рвонути, тому була готова побігти за нею, постійно тримала її очима, особливо коли з кимось на вулиці говорила, а мала така собі ніби гарно біля мене стояла. Я знала шо ситуація оманлива і в будь-який момент вона може рвонути. Це переростається. Просто максимально намагайтеся зараз її убезпечити. Тобто, якшо біжить в натовп, то визначаєте де дорога і перекриваєте з тої сторони вихід. Якшо піде в іншу сторону то доганяєте і йдете дальше. Ну і звичайно пояснюєте після того чому так не можна було робити. З часом таки дійде. Терпіння Вам:girl_crazy:
     
  6. cjomcjomka

    cjomcjomka Content - fairy

    Відповідь: Нефізичні покарання дітей

    схопити і нести. Причім нести не конче зручно. Почне вириватись - поставити, взяти за руку, спробувати йти. Не вийде - знову нести. І так - хм... поки не подіє.
    В мене Сергійко теж так робив, і тікав, і на дорогу хотів вибігти. Носила. Тепер часом сяде на асфальт - і всьо. Не піду. А ми десь запізнюємось. Тоді беру і несу. Ну і ще - часом використовую візок, а часом підчас походу кудись "заговорюю" - підчас розмови він не встигає розкапризуватись і доходить з пункту А в пункт В цілком пристойно.
     
  7. Almariel

    Almariel Well-Known Member

    Відповідь: Нефізичні покарання дітей

    ото і в нас таке. а як малюк в слінгу, то як її взяти - так викручується, що боюся звалитися, чи щоб малюка не причавила. або буває, що сідає і нікуди не хоче йти, а я тільки до неї - втікає.
    я не прошу поради, просто треба пожалітися))
     
  8. cjomcjomka

    cjomcjomka Content - fairy

    Відповідь: Нефізичні покарання дітей

    я так досі час від часу двох ношу. Разом вони важать 27 кг, але проти моєї ваги то дурниця, тому метрів 100 спокійно несу. Стараюсь його якось набік взяти, однією рукою. А якщо копається - то навіть "по діагоналі" - щоб ноги були зі сторони моєї спини.
     
  9. Almariel

    Almariel Well-Known Member

    Відповідь: Нефізичні покарання дітей

    ага, я теж вже такий спосіб "відкрила"))
     
  10. nibysh

    nibysh оптимістка з сумнівами

    Відповідь: Нефізичні покарання дітей

    Та силою за руку веду , але він репетує , ніби його ріжуть . Так і ходимо трохи плачу , трохи чемності і 100% моїх нервів .
     
  11. cjomcjomka

    cjomcjomka Content - fairy

    Відповідь: Нефізичні покарання дітей

    мені нести - легше. Принаймні, швидше.

    старайтесь бути спокійні. Покажіть дитині, що Ви її безмежно любите, але на капризи не ведетесь зовсім і просто продовжуєте робити свої справи незалежно від інтенсивності цих капризів.
    У мене непростий період: тікають двоє малих в різні боки. То я їх без агресії і без злості (ну часом з втомою - то максимум) хапаю і несу куди мені треба.
    А Сергійко все частіше йде зі мною за ручку. Це прогрес. Ну а коли я знаю, що треба дуже пунктуально кудись встигнути, чи зробити багато дрібних справ, то беру для нього возик і якісь там його улюблені гелікоптери, щоб цікавіше було в тому візку сидіти.
     
  12. nibysh

    nibysh оптимістка з сумнівами

    Відповідь: Нефізичні покарання дітей

    З візком - не варіант , бо ми пішоходячі з 9 місяців . І з народження протестуємо активно проти різних обмежень ( манеж , ходулі , крісло для годування , ліжечко , возик , велосипед.......) а нести - потрібно спробувати . О, єдине , що сприймав , то це слінг , але тоді він ще не міг пересуватися сам , то в слінгу де він тільки зі мною не був , і що тільки не робив .
     
  13. Almariel

    Almariel Well-Known Member

    Відповідь: Нефізичні покарання дітей

     
  14. Litnia

    Litnia New Member

    Відповідь: Нефізичні покарання дітей

    Не любов до візка проходить з віком, це точно. Ми перестали користуватись з 11 місяців, як тільки пішли, бо він не хтів там бути і секунди. А тепер (2,4) як бачить чийсь візочок, то готовий туди залізти і їхати, але тепер мені це не цікаво, бо хочю щоб максимально втомлювався на вулиці.
     
  15. nibysh

    nibysh оптимістка з сумнівами

    Відповідь: Нефізичні покарання дітей

    Нам 2.2 .Пішкарусити може до 3-4 год. Енерджайзер ще той . Я думаю , що садок на наступний рік то виправить . Коликтивізм - річ заразна .
     
  16. tanchyk

    tanchyk хочу миру в Україні

    Відповідь: Нефізичні покарання дітей

    коли Максимко скиглив, що не хоче йти, змучився і т.д, я за пару кроків ставала перед ним і казала, що не можу йти, змучилась, просила взяти мене на руки і робила вигляд. що сідаю на асфаьт, тоді він казав, що нам ще близько, брав мене за руку і вів додому))))
     
  17. Almariel

    Almariel Well-Known Member

    Відповідь: Нефізичні покарання дітей

    а скільки йому приблизно було тоді? коли це може почати працювати?))
     
  18. tanchyk

    tanchyk хочу миру в Україні

    Відповідь: Нефізичні покарання дітей

    3- 4 рочки, і досить ефективно працює)))
     
  19. Rosynka

    Rosynka Well-Known Member

    Відповідь: Нефізичні покарання дітей

    В нас не працює:sad: В дитини нуль співчуття/співпереживання, я можу на тому асфальті хоч лягти, то буде плакати, нити і підіймати, щоб вставала і брала його на руки.
     
  20. Suzi

    Suzi Moderator Команда форуму

    Відповідь: Нефізичні покарання дітей

    Тіштеся, що не працює. Не варто перекладати на дитину відповідальність за дорослу людину. Мама відповідальна за дитину, а не навпаки.