Обговорюємо пологи (2)

Відповідь: Обговорюємо пологи (2)

слово в слово казала мені моя мама

 

Відповідь: Обговорюємо пологи (2)

Не бійтесь. От чесно, як би то просто не звучало, але не бійтесь. Просто настроюйте себе, що от саме у Вас все пройде природньо, швидко і легко. Знайдіть лікаря, якому ви цілком зможете довіритись, щоб у Вас не було страху, що він Вам щось непотрібне зробить

тяжко, розумію, про кожного можна знайти паршиві відгуки, але прислухайтесь до своєї інтуіції

зрештою це природній процес, яким керує жіноче тіло

ееех нахлинули спогади... тре написати свою розповідь про пологи, хоча це було так недавно. всього два місяці пройшло, але я б вже повторила

 

Відповідь: Обговорюємо пологи (2)

Наторелло, давайте, викладайте все про біль і блоки - я би послухала.
а мені в певний момент хотілося плакати від болю (а не кричати), але акушерка не дала. тепер думаю - може воно б не нашкодило б?

 

Відповідь: Обговорюємо пологи (2)

ееееее.. а ви дихали? правильно? пробували різні техніки дихання і пози?
бо в мене були цілком терпимі пологи, але власне завдяки диханню
то як кнопка, дихаю..можна терпіти, не дихаю..кришка
ну і мені було добре на фітболі а потім на мягкому дивані, інші пози то були як одна суцільна перейма

 

Відповідь: Обговорюємо пологи (2)

в плані пологів ці 2 слова - не синоніми. Ну і на перші пологи я б не радила налаштовуватись як на швидкі. Все має бути поступово і своєчасно

 

Відповідь: Обговорюємо пологи (2)

це сприймаєтсья як казочка усіма, крім тих, хто реально підготувався до такого, настроївся і вийшло
всю вагітність думала що то нереально, принаймі для мене, але потім в мене все вийшло тепер вірю в то

---------- Додано в 17:27 ---------- Попередній допис був написаний в 17:18 ----------

я не вірю в той больовий поріг
больовий поріг це коли одні не можуть терпіти взагалі зубний біль, головний, інші місячний, епіляційний і так далі
вірю в те, що скачок гормонів при пологах у всіх відбувається по різному при пологах з тих чи інших причин
саме отой скачок і дозволяє жінці і пережити той біль, комусь легше іншим важче
не просто так пишуть про настрой на пологи, це не просто самовпевненість чи оптимізм, то "відкриття шлюзів" для виділення всіх необхідних речовин, які страх і всякі лікарські втручання можуть заблокувати
до речі, наскільки памятаю з прочитаного (а то вже було давно), саме від дитини в багато чому залежить оте виділення, тому коли кричати, напружуватися і передавати дитині страх якраз все можна і заблочити

одним словом, все за аналогією зі словами "я не молочна мама"... при чому тут молочність, пролактин тобі в поміч

 

Відповідь: Обговорюємо пологи (2)

Пригадалось, як на других пологах, було трошки важкувато, бо дитинка "йшла" передлежанням і я трохи замучилась, сил вже не вистарчало на останніх потугах і тут лікар мені так грозно "якщо не збирешся, то дитинці там дуже важко і зле може бути". Після цих слів, не знаю звідки взялись сили)
А, всім дівчаткам, які готуються раджу не слухати ніяких страшилок. Пологи- це такий прекрасний процес і результат його- щастячко)

 

Відповідь: Обговорюємо пологи (2)

згідна в кожного своє розуміння "швидко" моє "швидко" тривало 10 годин від першої перейми

почались відразу з інтервалом 3 хвилини

 

Відповідь: Обговорюємо пологи (2)

так для перших пологів це і є досить швидко. Я і мала на увазі, що слід налаштуватись на довгу дистанцію, постійно розподіляти сили і потім сприйняти за приємний сюрприз те, що процес зайняв усього 10 годин

 

Відповідь: Обговорюємо пологи (2)

Абсолютно мій випадок! Кричати не хотілося, і взагалі говорити нічого не хотіла! Після пологів, моя акушерка ще сміялася і казала, що я така говорунка, а підчас потуг і слова не сказала!
Пригадую лише сильний біль від перейм, коли ще лежала в палаті, лікар мав прийти в 11 ранку до мене, а я ще в 6 почала писати чоловікові аби їхав, бо не хотіла аби мене забрали без нього народжувати!
Той період чекання дався важко, бо перейми буди дуже регулярні, і як виявилося потім, було і відкриття повне!
Саме туження було стерпнішим, бо я розуміла, що ще трішки і буде мій хлопчик!
І я вже писала, що з першою акушеркою я просто вимучилась, а малюк так нікуди і не зрушився, нашастя прийшла інша, розділа мене, зробила холодні компреси на голову, і сказала не сачкувати, а добре тужитись і за 40хв народився наш Леонардо!

 

Відповідь: Обговорюємо пологи (2)

Я вірю в те, що потрібно розслабитись на переймі і не затискатись і вірю що комусь воно допомагає. Мені наприклад розслабитись було дуже важко, а коли вдалось, то всеодно на середині перейми я так напружилась, що капці...бо не було мені від розслаблення легше, біль була ще нестерпнішою. Я так спробувала кілька раз розслаблятись і закинула то діло, бо воно мене геть збивало з пантелику. Я просто робила так як підказувало мені тіло і все.

 

Відповідь: Обговорюємо пологи (2)

А й подосі шкодую що так зхалявила з вибором лікаря. Так мені хотілось родити подовше. Так хотілось щоб ніхто не рухав, і заважав. І эпізіо- то не є сщастя. Мені он шкіру перетягнули, ніби кусочка плоті не вистачає. Навіть не знаю до якого лікаря звернутись з такою проблемою.

 

Відповідь: Обговорюємо пологи (2)

згідна
тут швидше не розслаблення, а зосередженість
я взагалі не думала про то, просто дихала добре (старалася правильно, може не завжди виходило, але трохи натренувала за вагітність ті всі дихальні системи)
і якось не було потреби напружуватися, бо біль видихувалася
пробувала не дихати глибоко чи прилягти, бо замахалася сидіти пару годин на фітболі, то така хвиля болю піднімалася, що верталася в ту позу, яка була зручна

 

Відповідь: Обговорюємо пологи (2)

це теж правильно, бо у всіх різні відчуття і потреби
знайомій чоловік спину тер до синяків.. мій мені спочатку тер, а потім я сама взялася і з силою пальпувала у відповідних точках,як мені підказувало тіло
тобто робити як хтось чи як книжка пише не завжди помічне

---------- Додано в 19:55 ---------- Попередній допис був написаний в 19:51 ----------

я щось про ванну вупше забула, мене з того фітболу неможливо було зняти))) певно і в пологий тре було їхати вантажним бусом сидячи на мячі) (хоча потім вявилося що мягкий диван чи крісло в машині теж нормально, на спину добре і дихання працювало

 

Відповідь: Обговорюємо пологи (2)

О, то дійсно, в кожного своє
Я від початку перейм чекала коли то мене спина почне боліти, бо всі писали як то чоловіки розтирають і що спина більше болить як живіт!))
А мене спина ані одну секундочку не турбувала, лише живіт дико хапав.

 

Відповідь: Обговорюємо пологи (2)

Я теж досить довго вдома вичекала. В пологовий їхали з інтервалом в 1-2 хвилини... Я вже готова була народжувати в машині.
Але вдома ванна мене тільки напрягала, я полежала там хвилин 15 і вилізла, з душем було краще, я струмінь води собі на низ живота направляла і так мені було якось легше, але всеодно найкраще було ходити, тупцювати, присідати. Якось кожна перейма мені давалась по-іншому і я не могла знайти єдиного зручного положення. В родзалі то вже на чоловікові повисала. А вже перед самим народженням Сашка мені найкраще було на тому кріслі в сидячому положенні. Я шось сама собі дивуюсь чого не вилізла туди раніше, все вишукувала де б приткнутись)))