У нас була не зовсім схожа.. нам тоді було вже 6 років, і при сильному плачі в нього в паху прям вилізла "булька", розміром як маленьке куряче яйце. Тоді я побачила, що її можна вправити назад, але при будь-якому напруженні вона вип'ялювалась знов. Але до того я нічого підозрілого не помічала. Ми прооперувались, в Рівному. Там були діти і з грижами, але багато маленьких були саме з водянками. Що це таке - я точно не знаю, тут нічого не пораджу, я б напевне пішла ще до якогось лікаря. Якщо кажуть чекати і спостерігати- я б чекала. Бо у нас такої опції не було - у нас було "оперувати негайно"..
Доброго здоров'я!) Стикнулась з такою проблемою, як пахова грижа( Розумію що операція не минуча, тому прошу поради та інформації!)) Можливо хтось робив таку операцію і може мене зорієнтувати по вартості (скільки кому потрібно "дякувати")?
То вже як лікаря конкретно оберете, вам шепнуть скільки то коштує. В лікарні всі про все знають. Зараз не знаю скільки то коштує, колись чула про 200дол. Найпросиіше питати в медсестер у відділенні де будете оперуватись.
Планувала на дністерскій у Могиляка, вже навіть записались на планову. Але треба дуже довго чекати(( аж до вересня. Зараз ще взнала що такі операції роблять у приватній медікавер. От думаю тепер, чи відмовитись від дністерської і оперувати у медікавері . умови не до порівняння і оплачую в касу а не по кишеньках лікарям.
Я декілька років тому трошки більше платила в приватній Робили в Дворакевича лапароскопічно, але не в Медікавері. Цілком задоволена. В дитини спогади лише про "дуже смачний йогурт давали їсти"
Теж робили у Дворакевича лапароскопічно в Охмадиті, задоволені, все пройшло добре, про грижу забули. Сума була скромна (3 роки тому).
Ми робили в Медікавері минулого року, правда на пупкову грижу операцію. Раджу вам також поцікавитись хто буде анестезіологом. Бо власне нам той що пропонували не підходив, чекали поки звільниться більш досвідчена лікарка. Загалом дуже задоволені медікавером. Зранку приїхали, а ввечері вже нас відпустил додому, навіть не довелось там ночувати. На перевязку приїхали наступного дня в обід десь. Коштувало із всіма оглядами, аналізами, кардіограмою і тд в районі 10 000грн
Це дуже слушне зауваження. Власне, ви мені нагадали, що в Охмадиті трохи був трабл саме із анестезіологом. Я не знаю, яка в них там процедура, але варто спершу апробовувати наркоз, перш, ніж його вводити. Ми вже пост-фактум дізналися, що в малого під час введення наркозу стався спазм гортані (почав задихатися), хоча до того дитина ніколи не була алергічна. На який компонент наркозу була реакція, ми так і не дізналися( Тут в мене питання до анестезіолога, до хірурга Дворакевича питань нема - був дуже уважний, ввічливий, робота акуратна і ніяких вимог щодо грошової винагороди.
Ви робили відкритим спосом чи лапороскопію? Бо я щось маю сумніви шодо лапороскопії( більше схиляюсь до відкритого способу
З нами в палаті лежав хлопчик, якому робили відкритим способом цю операцію. То я мала змогу порівняти, бо нам робили у один і той же день. Як на мене, то мій малий легше переніс. Розрізу і відповідно шва у нас не було, того ж дня поїхали на ніч додому, потім тільки раз чи двічі зробили перев'язочку, а більше потреби і не було. Були тільки 2 маленькі сліди як від уколів (один в області пупка, один - паху), вже на 3-ій день малий взагалі забув, що була операція, доводилося його трохи обмежувати у фізичній активності, бо його нічого не боліло. Тепер і сліду від тієї лапароскопії не залишилося. Головне, тут оперуватися у людини, яка добре знайома із цим методом.
Дворакевич сказав що малим дітям пупкову тільки відкритим забирають (нам було майже 5), так що вибирати не було з чого. я правда бачила відео що в Києві пупкову забирали лапароскопічно, ну але там дитині було років 10. ну і незнаю як там в плані зробити щоб дитина не рухалась, напевне всеодно наркоз повний дають, а в нас найбільше страхів було власне відносно наркозу. практики робити проби чи нема у вас алергії на наркоз там нема, як і в інших наших лікарнях думаю. ми якраз мали хіба страхи що якщо буде щось не так в плані наркозу і доведеться всеодно з дитиною в охмадид їхати в реанімацію екстрено. ну але ми не алергічні, так що все пройшло добре. Дворакевич як хірург спеціаліст прекрасний і як людина дуже приємний доречі.
Пахова грижа часто буває з двох боків. Може бути так, що зараз видно лише з одного боку, з іншого - наче нема, а згодом все ж вилазить. При відкритому методі операції лікар просто пальпує і так визначає чи є потреба оперувати і інший бік. При лапароскопічній операції спеціальною камерою дивляться одразу інший бік і при потребі оперують одразу і його. Тобто при лапароскопії діагностика з інщої сторони є точнішою. Лапароскопія вважається малоінвазивною операцією, наркоз дається легший, відходять від якого легше. Надіслано від мого MX5, використовуючи Tapatalk
Дякую Вам, дівчатка!) Дуже мені допомогли прийняти рішення. Після Паски поїдемо у медікавер на лапароскопію. Надіюсь все буде добре)
Минулого літа синові оперував пахову грижу Захарусь М.Б. на Дністерській. Там є і інші толкові хірурги. А Могиляк дуже зайнятий, бо має ще важчі операції і планові відкладають. Ми дуже всім задоволені. Лікар толковий, фахівець. До речі, він працює також і в Параскеви. Лікар вирішив робити не лапароскопію, а відкритим способом, пояснив нам чому. В той же день він опервував іншого хлопчика і саме лапароскопією. Перенесли діти приблизно одинаково.
Чому власне відкритим способом? Були якісь особливі показання? Малюку нашому, схоже, треба буде оперативне втручання робити. Та гулька в паху все збільшується Консультувалися в Дворакевича, сподобався як фахівець. Після Великодня треба знову навідатись, боюсь відтягувати.
Наша історія почалася з того, що в районній поліклініці при огляді хірург поставив діагноз "водянка" і направив до уролога. Гулька та то появлялась, то зникала, то зменшувалась, то збільшувалась. Але потім сімейна порадила спершу сходити до хірурга в Чорнобильську, де лікар оглянув і одразу сказав, що це однозначно пахова грижа. Але є імовірність, що може там знаходитись також і рідина, яку легеш забирати все таки при звичайній операції. Лікар, правда, трохи часу роздумуав яким саме способом оперувавти і саме так вирішив. Рідини, слава Богу, не було.
