післяпологова депресія - міф чи причина до хвилювання

Тема у розділі 'Пузата хата', створена користувачем MAXAMAK, 23 Березень 2010.

  1. zetta

    zetta Well-Known Member

    Відповідь: післяпологова депресія - міф чи причина до хвилювання

    не можемо судити почуття чужi... депресняк провокуэ до самiтностi, до байдужостi часами навiть до дитини, до себе... люди сiдають говорити а зрозумiти не можуть. ну я вислухав, пошкодував, помив посуд, був з дитиною, витирав сльози ... скiльки ще?
    в мене колiжанка в таке попала... то страшно. людина хворiла пару рокiв поки повернулась до життя .чол вже хотiв синiв забирати в неi..
     
  2. Зануда

    Зануда Well-Known Member

    Відповідь: післяпологова депресія - міф чи причина до хвилювання

    Можеш самостійно встати з ліжка, маєш дах над головою, не голодуєш, і ще багато всіляких інших речей - і от вам уже привід для радості! Просто більшість людей вже не вважає, що з тої "банальщини" можна тішитися, звідси і проблеми: спершу комплекси, потім жалі, а потім і депресія. От тоді вже реально нічого не тішить, бо то вже хвороба.
    З надійних джерел(від знайомого психіатра) вийшла інформація, що справжня післяпологова депресія трапляється лиш у тих жінок, які схильні до депресивних станів в принципі і раніше чи пізніше, але їх би загнало у депресію щось інше, якби вони не народжували.
    От посудіть самі: одні люди мали вагон проблем протягом вагітності, важкі пологи, проблеми як не з годуванням, то з вагою, як не з КР то з епізіо, як не то, то інше, але вони життєрадісні, тішаться, що таки народили і мають для кого жити, а є жінки, які народили без проблем, налагодили ГВ і нічого особливо драматичного не відбулося, але у них депресія і дитина плаче надто голосно і надто довго і вночі треба встати і весь "букет", що йде в наборі з новонародженими заганяє молоду маму в стан глибокої депресії. А коли справжні проблеми + схильність до депресії, то це дуже складна ситуація і без спеціалістів ніяк.
     
  3. AilataN

    AilataN жива

    Відповідь: післяпологова депресія - міф чи причина до хвилювання

    Не обов"язково до лікарні відправляються люди , які мають якісь негаразди в житті. Скорше навпаки- через їхні психічні (зародкові) відхилення виникають і негаразди.
    Буває й трагіка- сильні стреси провокують розлади. Думаю, це рідкість. Але, також є і спадковість, і дитячі травми, ну й купа всього, прощо там пишуть психіатри.
    Читала якось що в часи соціальної небезпеки, н-д війна, кількість психічних розладів зменшується, бо люди мобілізовані на вирішення інших проблем ( поїсти- вижити) , а не "вона на мене не так подивилася".

    ---------- Додано в 00:56 ---------- Попередній допис був написаний в 00:54 ----------

    +100
    Впевнена в цьому.
    Тобто при сприятливих умовах якогось стресу- то так, такі жінки ( включно зі мною) впадатимуть в депресію, якщо не почнуть раціонально використовувати свій мізг.
    Але депресняк, реальний, зовсім не так виглядає.
     
  4. Neverland

    Neverland Well-Known Member

    Відповідь: післяпологова депресія - міф чи причина до хвилювання

    Так от власне, іноді щоб це зрозуміти потрібна ціла вічність або купа аутотренінгів.
     
  5. zetta

    zetta Well-Known Member

    Відповідь: післяпологова депресія - міф чи причина до хвилювання

    навiть як трапилось таке, сприйняти, виплакатись, i почати вiдпускати... оглянутись в пошуках позитиву, ше добре лiкуэ праця.
     
    • Подобається Подобається x 1
  6. Зануда

    Зануда Well-Known Member

    Відповідь: післяпологова депресія - міф чи причина до хвилювання

    Коли людина не їсть, не може спати, перестає дбати про себе, про дітей, коли відбувається "випадіння" з соціуму, починаються суїцидальні настрої - ото є депресія, така клінічна - з лікарями, пігулками і "всємі дєламі". Алк коли людина їсть, спить, доглядає за собою, дбає про дітей, спілкується з іншими, але при тому має певний емоційний дискомфорт, який загострюється, то як на мене, то гормони - у всіх по різному проходить період повернення до рівноваги і часом триває дуже довго.
     
  7. AilataN

    AilataN жива

    Відповідь: післяпологова депресія - міф чи причина до хвилювання

    ніні, для Цьомцьомки це не підходить. Вона неодноразово про це наголошувала. Не пропонуйте це.
     
  8. Made in USSR

    Made in USSR Well-Known Member

    Відповідь: післяпологова депресія - міф чи причина до хвилювання

    цікаво.....
    багато цікавих думок тут перечитала. Дійсно, Вітторія права, чоловік повинен допомагати дружині, бути їй підтримкою, але з одним АЛЕ: якщо дружина дійсно хоче виплутатись з тої проблеми. якщо дружина дійсно намагається. а не так як маємо у даному випадку: ти мене тіш, розважай, але я все одно буду страждати бо мені так зручно.
    особисто я не люблю коли мене жаліють, жалість принижує (то не поширюється на ситуації коли ніготь зламала. тут я потребую підтримки:girl_haha:) і я вважаю, що замість того щоб мотати соплі на кулак краще встати і робити щось. краще жорстко підштовхнути до дій, аніж просто сидіти і чекати поки все мине.
     
  9. сніжна

    сніжна Кішка, яка "сама по собі"

    Відповідь: післяпологова депресія - міф чи причина до хвилювання

    я вже писала і повторюся: чоловіку про те треба говорити. І люблячий чоловік багато і сам помічає. Але, повірте, що коли ота депресія триває не місяць-не два ( тобто це не післяпологова хандра, зумовлена гормональними проблемами), а зовсім інший стан, який триває багато місяців, то рано чи пізно набридне то чоловіку. Якби вам того не хотілося, але ваш чоловік не здатен фізично відчути того, що відчуває жінка і не зможе відчути тих причин, які викликали деперсію. Він може співчувати вам з дня в день так, як співчував би будь-якій іншій рідній людині, пропонуватиме шляхи виходу (романтіки, допомогу по господарству чи з дитиною...), тобто робитеме те, що може зробити фізично, але причини деперсії криються у іншому, а чоловік внутрішній світ жінки у депресії пережити просто не зможе. Через кілька місяців одні чоловіки перестануть вбачати проблему ( почнуть це сприймати як нормальний фон жінки, у якої зіпсулася вдача після народження дитини), інші- шукатимуть розраду у чомусь іншому ( роботі, друзях, алкоголі,жінках....- тобто шукатимуть причину, лишень би вдома менше бути); треті- самі впадають у депресію ( а пояснити причини її реально не можуть). Витягнути чоловіка з депресії- важче ( бо чоловік не відкриється так, як жінка; він не виплачеться у ванній, не подзвонить коліжанці-мамі; не піде до спеціаліста).Він просто заганятиме все всередину, а наслідки цього - непередбачувані і можуть вилізти у будь-який момент, навіть через роки і вже тоді, коли жінка сама вийде з депресії. І рано чи пізно це теж вплине на взаємовідносини у сім ї. Я до чого веду- розмовляти з чоловіком треба, але сподіватися, що він день за днем, місяць за місцем буде тою "жилеткою", яка буде слухати про одні і ті ж проблеми і переживання ( суть яких він не відчує на власній шкірі, бо це просто фізично неможливо) і гладити по голівці і співчувати і т.п. не варто. З плином часу проблему він вбачати перестане. А у жінки вона так і не вирішиться.
     
  10. Tutuka

    Tutuka Well-Known Member

    Відповідь: післяпологова депресія - міф чи причина до хвилювання

    Я сама пережила у свій час кесареве: так достимулювалися (було свято, лікарка зірвалася з "празника", хотіла додому чимскоріше), що у дитини пропало серцебиття, після народження ледве роздихали. Далі також звалилася купа різних проблем, не буду тут плакатися: пережили, і дякувати Богу. Пам"ятаю тільки, що перший день вдома я була в ейфорії від того, що ми з малою вирвалися живими з ПБ. :) Також пробувала впадати в меланхолію, але уявила себе на місці чоловіка, якому сотий раз доводилося витирати мої соплі, бо більше нікому було, і якось попустило (далеко не відразу, але краще пізно, ніж ніколи). Одного разу мені навіть так стало погано, що довелося швидку викликати.
    Але яшла я якось така вся нещасна з базару і побачила заплакану маму далекої знайомої. Виявилося, що знайому не хотіли кесарити, в результаті дитина народилася мертвою. А у неї перший хлопчик - калічка, помер ще маленьким, потім десять років дітей не було, і тут таке... Казала мама, що доводилося стримувати, щоб з вікна не викинулась. То я до чого - неважливо, які там ті пологи були, головне, що дитина жива-здорова, а решта - байки.
    До речі,та жіночка через декілька років таки завагітніла, зараз її дівчаткам десь по три рочки, і все в них добре.
     
  11. terezka

    terezka котяка-вишивака

    Відповідь: післяпологова депресія - міф чи причина до хвилювання

     
  12. zetta

    zetta Well-Known Member

    Відповідь: післяпологова депресія - міф чи причина до хвилювання

    снiжна 1000% розписали те що я i казала.
    дiвчата не заганяйтесть КР то не причина випадати з життя, не дозволяйте шоб накривало вас з головою... бо нiхто не поможе крiм вас самих.
     
  13. Маруся-мама

    Маруся-мама Нєправільная пчєла! Собіраю нєправільний мьод!

    Відповідь: післяпологова депресія - міф чи причина до хвилювання

    То вам так здається, що це привід для радості. Людина в депресивному, хоча тут навіть класифікують як меланхолічний, стані не може підняти себе з ліжка. Вона встає, бо є обов’язок і ніхто більше не зробить, а чоловік лишень буде штовхати в спину - вставай, ти ж мама! І вже, хоче вона чи не хоче, вона мусить підніматись і займатись дитиною. Хоча, якщо це випадок "справжньої" післяпологової депресії, то жінка навіть до дитини не буде дивитись. Та дитина буде їй байдужа. КР чи природні пологи тут ніц не має до діла. Мені колись пояснили, що стрімкі природні пологи є більшим чинником після якого розвивається депресія.

    У мене не було післяпологової депресії. Я після першого КР відходила важко, але не була в депресії ні дня. Тішилась своїми дітками, у мене була допомога - няня. Дуже вдячна, що саме була няня а не мама. Бо від спілкування з моєю мамою не лишень депресія розвинеться а й шизофренія. (Доречі довели, що шизофринія розвивається в дівчат як наслідок спілкування/виховання мами. Що, мене дуже шокувало в свій час.)

    ---------- Додано в 15:09 ---------- Попередній допис був написаний в 14:57 ----------

    Ну вона напевне мала на увазі, що праця, яко ходити на роботу, бо тоді ніхто до дітей не подивиться. Ну мені ходження на роботу не дуже допомогло. Навпаки, знаття того, що та робота це глухий кут і не знаєш вже "куда сєбя спрятивать."

    Але он коли обговорювали як допомогти жінкам подолати депресію, і не лишень післяпологову, то говорили що треба зробити собі розпорядок дня. Саме розпорядок дня дає можливість побачити, що ти щось робиш важливе щодня, а не просто "баба, яка сидить вдома і нічого не робить цілими днями." Плюс, розпорядок дня допомагає заповнити день роботою а не рутиною. І обов’язково треба йти допомагати іншим. Не можна сидіти в хаті і дивитись на стелю. Треба йти з дому і записуватись волонтером, якщо дітей нема, або йти на вулицю і допомагати сусідці чи ще будь-комусь, аби почуватись важливою. Важко мені то описати, але надіюсь ви мою думку зрозуміли.
     
  14. Tutuka

    Tutuka Well-Known Member

    Відповідь: післяпологова депресія - міф чи причина до хвилювання

    Ну та то я так про свій конкретний випадок, через 9 років можна вже класифікувати і як меланхолічний, зараз вже призабулося, а тоді я би так не сказала. Але вічного нічого нема, все рано чи пізно мусить пройти. ;)
    Просто мусить бути якась межа, коли треба припинити себе шкодувати, бо потім буде дуже важко зупинитися.
    І я би навіть не сказала, що треба якогось копняка, моїй троюрідній сестрі дуже допомогло вибратися на вихідні з життєрадісними подружками до Берегова, приїхала іншою людиною. У неї тоді якось вийшло, що одночасно з двома дітьми захворіла, сама ледве жива, а тут ще у дітей грип, ночей не сплять, горять, маму кличуть, а допомогти нема кому, за три тижні висохла на тріску, синяки під очима, моральний стан жахливий, і до повного щастя почали різні болячки вилазити, а чоловік у неї такий панський, особливо доглядати і шкодувати не буде. На щастя, трапилася хороша лікарка, накричала на її чоловіка, той в результаті без всяких заперечень відпустив її на відпочинок, сам залишився з дітьми, нічого, за чотири дні не пропав. (Ну чисто тобі "Хата на тата" вийшла) :)
    Розумію, що тут не зовсім той випадок, бо меншенький ще зовсім маленький, але на якусь годинку-другу-третю побути в приємній компанії було би дуже непогано. Ну, у всякому випадку, якби не допомогло, то й не зашкодило. І навіть якщо категорично не хочеться (знаю по собі), варто себе пересилити.
     
  15. cjomcjomka

    cjomcjomka Content - fairy

    Відповідь: післяпологова депресія - міф чи причина до хвилювання

    всім дуже дякую. за підтримку і за негатив.
    кожен, хто пише про настільки глибоке і болюче, має бути готовий до всього, що про нього несправедливо скажуть.
    Як писала Маруся, в нашому суспільстві не прийнято "виносити сміття" з хати. Хто ж таке все ж робить, ризикує.

    часто мені казали, що я - "баба-мужик": фізично сильна і дуже горда, людина дії і зверхньо до багатьох ставлюся. доля правди в тому була, і в такому разі мені, напевно, було дуже корисним нерозуміння і засудження. тому ще раз дуже дякую
     
  16. Just me

    Just me Member

    Відповідь: післяпологова депресія - міф чи причина до хвилювання

    Цьомцьомко, Ваш психолог - не промах. Ще раз повторюсь, він знав, що на Вашу розповідь буде різна реакція, послухати все - це частина терапії, цілком можливо. Компанію вибрали добру :)
     
  17. cjomcjomka

    cjomcjomka Content - fairy

    Відповідь: післяпологова депресія - міф чи причина до хвилювання

    ну та ясно :)
     
  18. Bogdanka

    Bogdanka Well-Known Member

    Відповідь: післяпологова депресія - міф чи причина до хвилювання

    напевно ваша поведінка це провокувала
    Щось згадала з психології, що є просто типи людей схильні до драматизування найменших ситуацій, негатив-притягуючі і негатив-провокуючі і несхильні до депресивних станів взагалі. Між тим ще є різні інші категорії, так от, негатив-притягуючі особистості є направду "сильними" особами, але частіш за все не до себе самих, самі собі вони шкодять - самобичування, самонавіювання і так далі - це ті чинники, які творять власне той внутрішній негатив депресивній особі. Але вона в стані це подолати, якщо захоче. Мусить перестати самобичуванням займатись, мусить захотіти перейти і не оглядатись, бо інакше буде тільки гірше і гірше.
    Можна розглядати ситуацію, кожну одну, під сотнею різних кутів і поглядів, який обирає людина - стає визначальним в її діях і вчинках, і якщо це негативний вибір, вибір "темнішої сторони" по типу "всьо плохо, бо всьо плохо, ну всьо ж плохо, ну як ви мої любі не бачите, всьо п л о х о ...", то заглиблення в те "всьо плохо" - маніакально-депресивний психоз і нічого іншого.
    Юля, вилазьте з тунелю, вам всього лиш 23 роки.
     
  19. Зануда

    Зануда Well-Known Member

    Відповідь: післяпологова депресія - міф чи причина до хвилювання

    :) Марусю, та я точно так і написала, просто у наступному дописі, а в тому, звідки цитата, про інше йшлося.

    ---------- Додано в 21:46 ---------- Попередній допис був написаний в 21:33 ----------

    Ну, негативу особливого і не було. Ніхто ж не написав (або я неуважно читала?): "Припиняй, дитино, ф-ю страждати, жаліти себе нещасну, вилазь з хати і йди розвантажуй вагони, ібо дурне тобі в голові!" Швидше, навпаки, всі, хто як міг, намагався допомогти розібратися у вашій проблемі, допомагав зрозуміти наскільки все серйозно, чи можна тут обійтися розмовами "по душам" чи вже пора залучати психотерапевтів. Можливо, що ви очікували іншого, тому деякі дописи видалися вам не коректними чи неприємними, але якщо ви перечитаєте їх ще раз, коли трошки опадуть емоції, то цілком можливо, що навіть знайдете в них один із ключів до розгадки вашого стану. Бажаю вам у цьому успіхів!
     
  20. Liliyah Romanova

    Liliyah Romanova Superova Moderator Команда форуму

    Відповідь: післяпологова депресія - міф чи причина до хвилювання

    Я, певно, неправильно розумію депресію, але якщо людині допомагає поїздка на природу, кава з коліжанками тощо, то це не депресія, це просто виснаження. І якщо людина говорить, що в неї депресія - це теж не депресія. Людина з депресією може бачити окремі прояви депресії, але не саму депресію.
    Цим словом зловживають і використовують в описах недепресії, то правда. Видно тому так важко зрозуміти, де дійсно депресія, а де щось геть інше й не таке крайнє. І власне від того ставлення до правдивої депресії якесь несерйозне.