післяпологова депресія - міф чи причина до хвилювання

Тема у розділі 'Пузата хата', створена користувачем MAXAMAK, 23 Березень 2010.

  1. Haidee

    Haidee Well-Known Member Команда форуму

    Відповідь: післяпологова депресія - міф чи причина до хвилювання

    Ну я не хочу бути в такому стані. Полюбити певно варто, ви от гарно завжди пишете, що любити себе треба будь-якою:), але як любити те ниючо-плачучо-скигляче чудо?

    Та нема аж таких проблем, щоб отак буйно реагувати. Просто трохи напружений період в житті, всякі дрібниці вилізають, а реакція о-го-го. Я впринципі не схильна тікати від проблем, навпаки, стараюся не звалювати їх в купу, а зараз в мене якийсь ступор, бо я не можу розкрити рот, щоб висловити своє невдоволення, щоб попросити щось, просто щоб з кимось потриндіти. Ну і відповідно накопичується всяке в голові, а потім виливається в сльози і соплі.
     
  2. Suzi

    Suzi Moderator Команда форуму

    Відповідь: післяпологова депресія - міф чи причина до хвилювання

    Значить на те є причини.
    Плач - це корисна річ. З сльозами виводиться надлишок кортизолу. Той, що виробляється, коли організм переживає стрес.
    Себе треба шкодувати. Берегти. Холити. Леліяти :)
     
  3. Маруся-мама

    Маруся-мама Нєправільная пчєла! Собіраю нєправільний мьод!

    Відповідь: післяпологова депресія - міф чи причина до хвилювання



    ---------- Додано в 02:59 ---------- Попередній допис був написаний в 02:57 ----------

    Я плаксива жахливо. Їхала забирати своїх з аеропорта - плачу. Подумала, як вони до мене скоро прибіжать - плачу. Стою, виглядаю їх, а сльози горохом котяться. Чокнута.:girl_crazy:
     
  4. buhgaltersha

    buhgaltersha електровіник

    Відповідь: післяпологова депресія - міф чи причина до хвилювання

    і мене трохи та депресія накриває, себе взагалі не розумію, то щаслива, то замучена, то шкода себе, то стидно за щось....
    а найголовніше: кожен день знаходжу новий привід себе у чомусь винуватити, бо ж приймаю рішення я, а страждає потім дитина
    і часто мучать сумніви, що не справлюсь, хоча як виглядає оте "не справлюсь" я не знаю
    а часом думаю, що моя дитина більше мою маму любить, ніж мене
     
  5. cjomcjomka

    cjomcjomka Content - fairy

    Відповідь: післяпологова депресія - міф чи причина до хвилювання

    Нічого собі гормони бушують!
    Ви для лялі - цілий світ. Найгарніша, найкраща мамуся, втілення любові і всього найкращого. Думаю, почуття Анюточки до Вас - привід не для депресії, а для того ,щоб полюбити себе більше, відчути свою значимість і важливість.
    Тих, хто часом примовляє немовляткові: та мама ніц про дітей не знає, не всіє тебе біднесенького/у нагодувати/вдягнути - у тему ЗАБИЛАМ БИ!!! . Не давайте тим бздурам на серйозі проникнути в мізки.
     
  6. Varvara

    Varvara New Member

    Відповідь: Перші дні життя дитини

    Дівчатка, привіт! Можливо в цій темі моє питання не буде доречним. Може хтось підкаже де можна про таке почитати. Чи у когось після пологів твке було - відчуттЯ тривоги і перенапруження і посилене серцебиття. :girl_cray: :girl_sad::girl_sad:Лікар каже, що ще йде гормональна перебудова організму. зачекати до місяця часу. Порадили пити чай з пустирника. Може у когось з вас таке було у перші тижні після пологів - поділіться, як легше це пережити ??
     
  7. Markkomp

    Markkomp Well-Known Member

    Відповідь: Перші дні життя дитини

    гніздуватись, як що є кому допомогти приготувати їжу і помогти по господарству просто залягти у ліжко з малечею на пару днів
     
  8. buhgaltersha

    buhgaltersha електровіник

    Відповідь: Перші дні життя дитини

     
  9. Fistawka

    Fistawka Well-Known Member

    Відповідь: Перші дні життя дитини

    В мене було щось схоже. Я незнала де маю себе подіти, як стати, як поїсти, як від дитини відійти)))
    І справді була така якась тривога, напруга на серці постійна. Воно пройшло з часом звісно. Вбулась вдома, усвідомила свій новий стан, звиклось.
    НУ і правду кажуть, спробуйте якнайбільше часу проводити біля малечі, так простіше обом:)
    Я й досі не прийшла до такого стану релаксичного, який був до дитини. Та і не прийду вже напевно. В житті з'явився хтось дуже важливий, хто повністю від мене залежить. Постійне відчуття відповідальності присутнє.

    ---------- Додано в 10:58 ---------- Попередній допис був написаний в 10:56 ----------

    Мене доречі таке "щастя" оминуло. Хоча, зважаючи на свій характер, я чекала тої дипресії... В мене навпаки, за тижні 3 після пологів прийшла якась така ейфорія, незважаючи на всякі коліки і т.д. я не ходила, а літала і не могла насититись тою дитинкою, тим щастям своїм))
     
  10. Gorda

    Gorda Well-Known Member

    Відповідь: Перші дні життя дитини

    В мене теж таке було. Так само спішила поїсти, помитись. Не могла навіть нормально думати вся ніби з переполоху. Це пройде. Через місяць попустило :) а на другий місяць, то вже все супер. Не переймайтесь все минеться.
     
  11. Heureuse

    Heureuse вірю...

    Відповідь: Перші дні життя дитини

    а мені ше крім того плакати хотілось, бо ставало якось так себе шкода, особливо ввечері :girl_haha: я аж боялась, щоб то та славнозвісна депресія не була. але минуло, навіть досить швидко, десь за тиждень. як я кажу- просто мозги повернулись на місце)))
     
  12. natorella

    natorella Well-Known Member

    Відповідь: Перші дні життя дитини

    тут головне годувати, носити і шоб руки були зайняті)))
     
  13. Raven

    Raven Мама малятка

    Відповідь: Перші дні життя дитини

    і голова теж, в мене руки зайняті то були, але ревіла якогось милого щодня
     
  14. natorella

    natorella Well-Known Member

    Відповідь: Перші дні життя дитини

    ну я першого разу тоже шизувала
    а другий раз- якось всьо протореною стежкою тьопала і не булочасу
     
  15. kvVItKA

    kvVItKA Позитив року 2013

    Відповідь: Перші дні життя дитини

    Ото мені цікаво як воно з двома, бо першого я нікому до пів року в руки не давала і навіть не помічала того
     
  16. Gorda

    Gorda Well-Known Member

    Відповідь: Перші дні життя дитини

    То точно! Я тоже плаакала і думала, що тепер нікуди ходити не буду :) всьо нормально....потім побачила,що діти гарно сплять коли гуляють.
     
  17. jMoondance

    jMoondance Member

    Відповідь: Перші дні життя дитини

    Я також спочатку по вечорах плакала, якось все на кучу тоді було, зміна обстановки (я ж то в роддомі 1,5 місяця жила, як вдома вже була), роди, дитятко, родичі, здача диплому, різкі зміни, шов болить (робили невеличкий надріз) ех....я теж думала що то надовго....але нічого все швиденько пройшло:girl_yes2: Також переживала що то надовго, бо як лежала в роддомі розказували дівки про ту депресію, що вони довго відходили одна казала 1 місяць а інша 3, а в мене до 2 тижнів пройшло))))
     
  18. GONE BABY GONE

    GONE BABY GONE Well-Known Member

    Відповідь: Перші дні життя дитини

    Як тільки приїхала з пологового також було відчуття тривоги, хоча все добре, пологи без ускладнень, дитя здорове а дивишся на нього і не віриться, що це вже твоє маля, що всі ті 9 місяців очікування пройшли.
    Мені декілька днів після пологів хотілось бути лише в трьох, я чоловік і синок, так як ми живемо окремо, то дзвонили, питали чи потребую допомоги, щось їсти приготувати т.д. але комфортно було милуватись своїм щастям в тишині.
    А вже через тиждень ми пішли гуляти в перше, і для мене це було дуже важливо, після цього ми кожний день кудись ходили, їздили, добре, що чоловік має таку можливість, а як не мав, то відвозив до моїх на цілий день, чи до його сестри, чи батьків і сама зміна обстановки, спілкування не давала впадати в якусь депресію, бо в хаті як довго сидіти, то сама як не своя.
    Ну і плаксива теж дуже була, та й зараз є , з легкістю могла пустити сльозу розказуючи щось про синочка, чи дивитись на нього і плакати :)
    На Різдвяні свята, залишила малого на 15хв. з родиною і поїхала переодягнутись до дому (їхати 5хв.) то я так гнала, і переодягалась як ніколи швидко, бо все думала за моїм хлопчиком, аж сльози на очі навертались :) ну нормально? а він собі спокійно заснув, зараз вже легше до того ставлюсь, але всеодно краще тягнути буду скрізь з собою,ніж десь лишу його, хіба з чоловіком спокійно лишаю.
    Воно все внормується з часом, але переживати і думати за те чудо тепер будемо завжди:girl_in_love:
     
  19. Varvara

    Varvara New Member

    Відповідь: Перші дні життя дитини


    Дякую за підтримку! А то я начиталась про післяпологові депресії і ще страшніше стало :) . Консультувалась з лікарем, бо вночі погано сплю навіть коли синочок спить спокійно. Ендокринолог каже, що після пологів ідуть значні гормональні перебудови і стан такої тривожності може бути їх причиною. Кажуть треба зачекати, до місяця часу усе минає. Поки нам два тижні - залишилось недовго чекати :)
     
  20. Mazerati

    Mazerati Well-Known Member

    Відповідь: Перші дні життя дитини

    Я напевно якийсь унікальний випадок. В мене взагалі не було ніякого депресивного стану. Така рада була, що нас швидко виписали. Хоч в шпиталі і були комфортні умови, вдома було набагато краще. Спокій. Перший місяць була перевтома через недосипання, але це не мішало відчувати щастя від того, що ми стали батьками і нас вже троє. Через місяць якось адаптувалась, малеча стала спати довше вночі і життя повернулось у звичний ритм :)