Поетична руханка :)

Тема у розділі 'Пляц забав', створена користувачем Olka Sherolka, 20 Червень 2013.

  1. Olka Sherolka

    Olka Sherolka розпатлана посиденька

    Пропоную розрухати наші поетичні таланти ;)

    Правила руханки прості - є три слова, з якими треба написати вірш.
    Розмір, стиль, зміст, ритм вірша, наявність чи відсутність рими - на ваш розсуд, але прохання - оскільки зазвичай такі руханки обмежені в часі від кількох годин до кількох днів, тому бажано писати те, що першим виринуло в уяві. Цікаво буде почитати наскільки різні асоціації на одні й ті ж слова у різних людей :) Всі три слова мають бути у творі обов'язково!, як варіант - спільнокореневі слова, похідні у всіх відмінках. Так як всі наші форумлянки і форумляни люди зайняті :ed4d70def841dc74b57:d25::d64::d23: час на творчість -близько одного тижня.
    якщо будуть бажаючі - правила можна буде дещо змінювати

    На перший тиждень слова такі:

    брама, картон, майстер


    Гарної руханки!
     
  2. Freitag

    Freitag Active Member

    Відповідь: Поетична руханка :)

    Певно почну я, бо дуже хочу підтримати таку чудову руханку для наших потомлених розумних голівок :girl_blush2:.

    відчиняється з скреготом
    кована брама
    а за нею – пошарпаний світ…

    ти ж бо знав, що насправді
    давно уже ранок,
    та будити мене не хотів.

    знову день промайне,
    наче човник з картону,
    що несе в небуття шурхіт літ.

    де шукати нам
    майстра-умільця такого
    що спинити би час цей зумів?
     
  3. Olka Sherolka

    Olka Sherolka розпатлана посиденька

    Відповідь: Поетична руханка :)

    щось в руханці активність слабонька, то ж спробую сама

    за брамою, подалі від людей
    в картоннім світі із чужих домівок
    живе старий пропитий чародій,
    що вміє зупиняти хід годинних стрілок

    він вічно бородатий і старий,
    і він од віку п'яний і веселий,
    він майстер слів, нечутних і німих
    а зміст тих слів й йому самому не суттєвий

    то й що, що він сліпець, аби ви знали
    які він сни чудесні бачить уночі
    той світ, за брамою, йому чужий, і він живе в картоннім храмі,
    і, повен мудрості, промовисто мовчить


    хм, якось трохи песимістично вийшло, але трохи згодом спробую щось веселіше накалякати :) ну і вибачайте за збитий ритм - в мене з цим вічно проблеми

    Дівчата, приєднуйтесь, давайте разом графоманствувати :)
     
  4. truskaffka

    truskaffka Well-Known Member

    Відповідь: Поетична руханка :)

    "Життя-театр", - так хтось колись казав,
    підмостки, ролі, рампи, грими,
    під сонцем древнім вже давно дарма
    шукати в репліках ще незатерті рими.

    А за кулісами сховався вищий сенс,
    куди не долітають шум і кроки,
    Там можна розмотати, як клубок,
    усі свої секунди, дні і роки.

    Там можна роздивитись тло буття,
    написане на жовтому картоні,
    і фарби декорацій: ліс, трава,
    чи місто: брами, сходи і фронтони.

    Так мудрий майстер малював життя:
    широким пензлем невигадливі узори,
    глибоке небо, пташка і листок,
    а вдалині - розмиті темні гори.

    Наш час розкроєний на такти недарма -
    Щоб була змога раптом зупинитись,
    Знайти лише свою, важливу роль
    і серед масок вже ніколи не згубитись.

    д.с. Дякую Адріясі за "антисуржикову" наводку :)
     
  5. Seshat

    Seshat Альфа-баклажан

    Відповідь: Поетична руханка :)

    Ну і я спробувала.. Не дивуйтесь і не смійтеся - в мене настрій сьогодні якийсь такий казковий:girl_in_dreams:

    Ти бачив музику, людей і синє небо,
    У морі жив, на суші плавав,
    Ти був, як синій кит, котрий гуляв по парку,
    Як білий лев в обіймах у русалки.

    Ти жив у домі без дверей і брами,
    Але трава на стежці не росла,
    І грецькі музи – голосні панянки,
    Зливались в пісню, як одна струна.

    В неділю зранку лився дзвін,
    А ти в той час співав веснянки,
    І люд ішов молитись про гріхи,
    А ти тихенько майстрував землянку.

    Ти був один такий, тепер вже не вернути,
    Всі інші, як папір - згорнути і забути,
    Тебе згорнути міг лише титан,
    Та часу він на це не мав…

    Ти - не папір, картон, нитки й канати
    Ти – вічність, ти один такий.. До тебе не дістати…

     
    Останнє редагування: 27 Червень 2013
  6. Маруся-мама

    Маруся-мама Нєправільная пчєла! Собіраю нєправільний мьод!

    Відповідь: Поетична руханка :)

    Повім вам байку я про те, як майстер
    Приходив нам латати стік в трубі,
    Вода ся лила зверху, нашій мамі
    На голову, у ріжні ясні дні.

    Той майстер, муж його надибав,
    І спритний і високий джентельмен,
    І молодий, та правда трохи лисий,
    Не так як дійсно-чинний президент.

    І врізав він кавалок гіпс-картону,
    У стелі вправно вирізав дзюру,
    В склепіннях кулупався аж до скону,
    Та в результаті врізали трубу.

    Стару трубу вони повикідали,
    Нову запхали, тьощі не тече!
    Всі задоволені! Спитаєте де брама?
    Стоїть! Вода ж то не тече!!!

    І я побавилась. Обов’язкові слова виділила.
     
  7. Olka Sherolka

    Olka Sherolka розпатлана посиденька

    Відповідь: Поетична руханка :)

    Ну що, будемо вважати перше коло нашої руханки успішно завершеним, з чим і вітаю всіх учасників ;)
    Тепер треба придумати три слова на наступний тиждень
    Думаю що буде цікаво, якщо по одному слову придумають самі учасниці нашого римованого фізкульт-привіту :) наприклад, троє "спортсменок", котрі з чудовими результатами першими прийшли до фінішу :) Отже, прошу форумлянок nromaniv, truskaffka та Seshat надіслати мені в ПП чи карму по одному слову.
    Чекаймо на цікаві (чи й каверзні ;) ) словечка!
     
  8. Olka Sherolka

    Olka Sherolka розпатлана посиденька

    Відповідь: Поетична руханка :)

    Маємо три слова, три файних слова, з якими писатимемо поезії протягом тижня
    Ну що, які картини малюються у вашій уяві, коли чуєте слова сукня, світанок, призма ?
    Буде дуже цікаво заглянути в шпаринку ваших фантазій :)

    Успіху усім і натхнення!

    ПиСи: така цікава добірочка слів вийшла у дівчат :girl_claping:
     
  9. truskaffka

    truskaffka Well-Known Member

    Відповідь: Поетична руханка :)

    Таак. За один раз не написалось, але само собою якось таки вийшло:

    Цілують лагідно повіки
    найперші промені світанку,
    і розпашілий день ховає
    від поглядів зорю-коханку...
    Крізь плетиво зелених пальців -
    берізки прутиків тоненьких
    проліз маленький світлозайчик,
    і в щічку цьомає легенько.
    Ще сон ранковий тягне в ліжко,
    так важко ще розплющить очі -
    а новий день спішить початись,
    розвіюючи чари ночі.
    І раптом хочеться сміятись,
    холодною водою вмитись,
    старе по-новому збагнути,
    і легко дихати навчитись,
    дістати з шафи жовту сукню,
    у літнє сонечко пірнути,
    наповнитись по вінця щастям,
    таким, що зроду не забути.
    Щоб десь, колись, крізь призму часу,
    крізь сумнів, сум або тривогу
    той сонячний маленький зайчик
    до серця відшукав дорогу.
     
  10. tinkaKris

    tinkaKris Just do it!

    А в мене вийшло щось таке літньо-філосовського-веселе)))


    На дворі вже світанок запалився
    І кожен встав зрання, умився.
    Дівчата сукні гарні одягнули,
    Й гуляти в літні дні пірнули! :)

    Крізь призму сонця дивляться на світ,
    Чекають лиш щасливих, теплих днів ,
    Де кожен знайде те чого хотів,
    Йдучи супротив дуючих вітрів!
     
  11. Olka Sherolka

    Olka Sherolka розпатлана посиденька

    Відповідь: Поетична руханка :)

    Хух, нарешті доповзла я до руханки :)
    Ось що принесла мені моя муза разом із дощем:

    В теплий, жовтогарячий світанок
    я загорнусь після сну
    млосно, ліниво потягнусь, покручусь
    тобою пригріюсь й... засну

    в теплих обіймах солодких дрімати
    і зупинити би час
    але будильник-ревнивий прихильник
    знову роз'єднує нас

    ти, як той кіт, хитро мружишся сонно,
    ти удаєш наче спиш
    наче крізь призму, з-під вій підглядаєш
    і артистично сопиш

    Ти заглядаєш, як я одягаю
    Сукню із променів дня
    І, тишком-нишком, вже уявляєш
    як роздягатимусь я

    Як я під вечір, із заходом сонця
    скину її і складу
    І загорнусь поруч тебе у ковдру
    і під вушко
    тобі
    ЗАХРОПЛЮ :)
     
    Останнє редагування: 11 Липень 2013
  12. Adriasia

    Adriasia Well-Known Member

    Відповідь: Поетична руханка :)

    Через призму світанку я бачу сукенку
    червону у білий горошок
    я бачу дівча, зовсім юне на ґанку
    і сни що ще зовсім хороші
    і десь там далеко за обрієм щастя
    спинився хтось схожий на тебе
    поглянь, а у мене червоне є плаття
    у білий горошок... так ж треба...
    як в ту першу зустріч
    ...
    впізнай мене першим
    нехай все почнеться з світанку
    і це буде код знайомий лиш серцю
    ... сукенка забута на ґанку...
     
  13. aknytsU

    aknytsU волошкова...)

    Відповідь: Поетична руханка :)

    Такс, приєднуюсь до вас, тож приймайте нове творіння :)

    У перший день омріяного літа
    ЇЇ волосся колихав легенький вітер,
    Світанок малював погожі плани:
    Зайти в кафе, передзвонити мамі.
    Ступивши крок у волошковій сукні,
    Вона згадала сон, де будучи на кухні,
    Дивилась репортаж, аж раптом похолола
    Від тих подій, що відбувалися довкола.
    Це він всміхався поруч з нею,
    Розповідав про ваш візит до галереї,
    Щасливі двоє, подружжям стануть,
    Ці волошкові очі ніколи не обмануть...
    Та ось реальність повернулася в життя
    І лагідна усмішка торкнулася лиця,
    Адже крізь призму мрій лиш зрозуміти:
    Він разом з нею і це вже не змінити.
     
  14. Olka Sherolka

    Olka Sherolka розпатлана посиденька

    Відповідь: Поетична руханка :)

    Ну що, дівчата, всі бажаючі написали свої твори на тему світанку, призми та сукні? :)
    до речі, ніщо не заважає всім, до кого раптово прийшла запізніла муза, писати вірші на завдання попередніх тижнів, ми за таке не штрафуємо ;)

    а зараз - нове завданнячко!
    цього разу мудруватимемо не над трьома словами, а над цілою фразою!
    (а ви шо не знали що я підступна АХАХАХАХАХАХА:girl_devil: )

    фраза така я сьогодні не я

    як розуміти цю фразу? а в тому й вся "прєлєсть" - розумійте як хочете :girl_blum:

    цією фразою можете вірш почати, закінчити, використати її у вірші безлімітну кількість разів, за необхідності дещо видозмінити

    історію метаморфоз вашого "Я" можете надсилати у віршованій формі сюди протягом плюс-мінус тижня

    Всім натхнення!
     
  15. Olka Sherolka

    Olka Sherolka розпатлана посиденька

    Відповідь: Поетична руханка :)

    я сьогодні не я,
    я сьогодні - повітряна кулька,
    що летить з теплим вітром
    невагомо до сонця летить
    кольорово довкола
    наче світ - лише мильна буль-булька
    а я гамаю тортик
    і нічого мене не болить :)

    експромт, навіяний смачнючим тортиком :girl_wink:
     
  16. Freitag

    Freitag Active Member

    Відповідь: Поетична руханка :)

    я сьогодні не я,
    ти, напевне, вже бачив,
    що довкола
    весь світ, мов стіна...
    я сьогодні не я,
    я вже більше не плачу,
    закінчилася
    моя весна…
    я сьогодні не я,
    більш не буде
    останніх побачень.
    тінню здогадів
    сипле життя…
    я сьогодні не я,
    я уже не пробачу,
    те, чого насправді нема...
     
  17. aknytsU

    aknytsU волошкова...)

    Відповідь: Поетична руханка :)

    Я сьогодні не я
    піду вип’ю вина
    та забудусь…
    нехай все мине.
    Ти прокинешся знов,
    мабуть, охолов…
    Тихий смуток
    по серці пливе.
    І мовчання болить,
    та все тіло кричить:
    «Не потрібно,
    не руш, не чіпай!».
    Але в кожного з нас
    зупинився свій час,
    більш нічого нема,
    Про мій стан – не питай…

     
  18. Olka Sherolka

    Olka Sherolka розпатлана посиденька

    Відповідь: Поетична руханка :)

    Осінь - поетична пора! Тим більше така осінь - золота-золота! То ж для чого стримуватись;)
    Нумо писати вірші!
    Для затравки пропоную фразу, яку можна, треба, не треба, необхідно, обов'язково - обране підкресліть :) використати у своїх віршованих фантазіях
    ця фраза
    Осінь навіює радість
     
  19. truskaffka

    truskaffka Well-Known Member

    Відповідь: Поетична руханка :)

    Підкреслюю: для натхнення. Але осіння радість у мене якась дуже м"яка і вельветова :). І ще інший зовсмі ритм думок і, відповідно:

    Багатозначні з осінню стосунки:
    Вона то тішить листом золотим,
    Або дощами заливає душу,
    І водночас втішає подарунком...

    Дарує настрій джазово-кавовий,
    чи терпкий запах листя між дерев,
    і соковитість груш з м’якеньким боком
    Та жовтий теплий колір гарбузовий.

    Секунди восени пливуть повільно:
    Щоби обійми всі тривали довше.
    ...Рука в мітенці й ще в чиїсь руці....
    І шарф – товстий і довгий неодмінно...

    Між галасливим літом і зимою
    Пора осіння для маленьких див,
    Ревізії думок і одкровень,
    Пора для тиші й зустрічі з собою.
     
  20. Colombina1982

    Colombina1982 Well-Known Member

    Відповідь: Поетична руханка :)



    Ця осінь навіює радість..
    Легким золотим павутинням
    Плете, мов мереживо, ранок,
    І пестить ласкаво промінням.
    Ця осінь так схожа на жінку -
    Кохану, чи просто щасливу,
    Що посмішкою зустрічає
    Свою листопадову зливу.
    Ця осінь прощальні акорди
    Зіграє щемливо на скрипці,
    З дощем затанцює востаннє
    І змерзлій пташині насниться.



    Я сьогодні не я -
    Вже не тінь твоя, милий.
    Я піду навмання,
    В мене вистачить сили.
    Я піду без прощань -
    Щось казати запізно.
    Так, без сліз і вагань -
    Я ж сьогодні залізна.
    Не сім"я, де лиш "Я",
    Не любов, де байдужість.
    Я сьогодні не я,
    Але ще тебе дуже..



    Світанок підкрадається тихенько,
    І над бетонним муром ледь жевріє.
    Піду сьогодні в "Призму" по сукенку,
    щоб вишити на ній маленьку мрію
    Про щедре і зігріте сонцем поле,
    Про затишок бабусиної хати,
    В якій, по правді, не була ніколи,
    І про яку нема кого спитати.
    У місті із калюжами бензину,
    Де нам повітрям навіть дим здається,
    Так хочеться вернутись на хвилину
    Туди, де стежка серед поля в"ється..



    Не судилось. Чекати дзвінок телефону -
    Так безглуздо і важко. Простити - несила.
    Не складеться ніяк орігамі з картону..
    Де ж той майстер, що лагодить зламані крила?
    Гарна брама. У когось сьогодні весілля.
    Могло бути у нас. Буде - тільки у тебе.
    Де ж той майстер по крилах? Чи спить ще з похмілля?
    Я так хочу до неба..
     
    Останнє редагування: 12 Жовтень 2013