Відповідь: Порадилася з подругою... Взагалі мені везе на подруг і на щастя я їх маю дууууже багато, але не всім 100% довіряю. В школі в мене була суперова подруга - всі дурості були з нею і я за це їй дякую)) Тепер є що згадати))) Вона завжди що думала - те і говорила і я її просто обожнювала за це. Через хлопців ніколи не сварилися, бо в нас різні смаки і завжди нам подобалися інші хлопці))) Зараз ми з нею і досі підтримуємо стосунки, але вже дорослі і зі сміхом згадуємо наше шкільне життя))) Пізніше я пішла у студентське життя і в мене появилася ще одна подруга. У нас багато чого було спільного: жили в одному районі, погляди і цілі були однакові, навіть ззовні всі казали, що ми подібні)) Ми собі так гарно і весело дружили, аж поки один хлопець (з яким вона десь раз ходила в кіно і він їй чогось не сподобався) познайомився зі мною і закохався у мене. Ось тоді пішли з її сторони величезні ревнощі!!! Вона мене ставила в таке становище, ніби я мала вибирати між дружбою з нею і зустрічанням з ним. Я півроку мучилась. І взагадайте що я вибрала? ЙОГО!!!! І не жалію)))) Тепер з НИМ ми готуємось до весілля))) А вона пообіжалась, перепросила і тепер ми з нею знову подруги, але тепер я до неї ставлюсь не так, як раніше... Тому дівчата, дружба дружбою, але свою долю, щастя і кохання через таких подруг краще не втрачати))))
Відповідь: Порадилася з подругою... от бачите, конфлікт виник саме з тою, що багато подібного... ясно, що має бути щось спільне, на основі чого побудується дружба, але головне щоб не було потенційного чогось чи когось, на що обидві подруги можуть претендувати... роботи, чоловіка і тп.
Відповідь: Порадилася з подругою... В кожної людини своя думка. І переважно кожна людина судить по собі. Якщо в неї була зрада подуги, то вона в таку дружбу не буде вірити. Якщо такого не траплялось то і відгуки будуть в користь жіночої дружби.
Відповідь: Порадилася з подругою... Я маю подруг, але жодній з них я не розповім більше 40% своїх думок чи історій життя - для чого це їм? Практично про все можу поговорити з сестрою, трошки менше з мамою, і ще капельку менше із свекрухою. Аж тобі діло доходить до подруг.
Відповідь: Порадилася з подругою... маю хорошу подругу, яка багато що вже пройшла зі мною, але от біда вона дуже заздрісна. От і я знайшла спосіб як нам незважаючи на цей недолік бути подругами: ніколи не говорити про хороші події в моєму житті (або розказую їх з сумом і з іншої сторони).
Відповідь: Порадилася з подругою... маю таку самісіньку, ну завжди готова вислухати в біді, а в радості ну аж зле себе почуваю після розмови з нею але ще одненьку маю , може не зовсім подругу, але завжди можу розказати їй про найприємніше
Відповідь: Порадилася з подругою... Так дівчата, цікаві у вас подруги - на всі випадки життя! До однієї можна піти поплакатись, до іншої порадіти... А от моя подруга після одруження так як не подруга стала, навіть її власний чоловік не розуміє. Змінилась аж шкода, та нічого не поробиш... бо в неї дитина... Ніби у мене її немає - та вона не закриває мені весь світ і навіть рідного чоловіка! Тому, мені трохи шкода та що поробиш все із часом змінюється...
Відповідь: Порадилася з подругою... Маю файних подруг. Але от одну маю трохи не щиру,тому стараюся не бути надто відкритою. "Друг не той що признається в біді,а той, що вміє щиро порадіти твоєму успіху"
Відповідь: Порадилася з подругою... і я так завжди кажу, легко бути поруч у біді і казати все минеться, важче радіти коли друг досягає вершин, і от власне в моменти радості видно людську заздрість. Ой дівчата і я маю таку подругу котрій вже й боюся , щось добре про себе розказувати бо як тільки щось скажу все стає в гіршу сторону, чи можливо таке щоб людина могла так заздрити, і ніби сама не бідує і не менше має, але не вміє щиро порадіти за мене. А так у житті маю одну найкращу подругу вона і є моя кума , ми товаришуємо вже 12 років, навіть схожі один на одного, люблю її дуже. Маю ще одну подругу дуже хорошу , але вона живе в Італії і ми спілкуємося виключно по телефону чи через Skype, дуже за нею сумую. У дитинстві були гарні друзі, але на шляху дорослішання і формування , розгубили ми спільні інтереси і втратили контакти, шкодую через те. І якось в ті моменти розчарувань, десь внутрішньо постановила собі більше не допускати близько людей, аби не було так боляче від їхньої втрати
Відповідь: Порадилася з подругою... ну тоді мені мабуть пощастило...у мене дві подруги...одна дружина священика, друга перукарка. Про що не можу поговорити з одною(...ну...) завжди можу з іншою. Тут дуже гарна фраза "прозвучала" ...якщо бути чесною...я не вважаю себе заздрісною людиною(ну...маю все для щастя...), але...ну не завжди можу порадіти на всі 100 ну не завжди розумію...інколи думаю "ну чим же ж ти тішишся..."
Відповідь: Порадилася з подругою... Маю одну таку подругу - ну все вона знає про мене, а я про неї і якось так склалося що заздрості тут немає. А познайомились ми 2 роки тому, відколи на роботі, в одному кабінеті.
Відповідь: Порадилася з подругою... Маю багато подруг.!!!.. але не всім довіряю.... Не було у мене сварок з подругами за хзлопців..ну зовсім не було... (з сестрою було...).. Є у мене кілька, ну самих самих найкращих... Звичайно все на 100% одна одній не розповідаєм... але у найрізноманітніших життєвих ситуаціях одна одну виручаєм і підтримуєм... Одна подруга, наприклад, колись підштовхнула мене піти на роботу.. на якій і досі працюю... Про походеньки одна одної завжди знали...але аж так з порадами ..ні я ні до кого не лізу і мені ніхто не радив... Особисте є особисте... Хоча від одних не дуже хороших відносин мене подруги "врятували"!! за що їм величезне СПАСИБІ!!!!... Звичайно були різні образи... і може маленькі "зради"... я до цього нормально відношусь... всі ми люди... чогось не беру близько до серця.. а може то вже час пройшов і підлікував)).. і те що ми досі дружим - може ознака того, що дружба вище наших дитячих образ..
Відповідь: Порадилася з подругою... І я так само вважаю!Я можу поділитися з чоловіком навіть тим,чим не можу поділитися з мамою.Хоча з мамою завжди були і є подругами.До речі колись саме мама мені сказала:"Якщо хочеш зберігти сім*ю,в домі не має бути ніяких подруг,особливо незаміжніх".Цього правила притримуюсь і вже 10 років щасливо живем з чоловіком.
Відповідь: Порадилася з подругою... всі найсерйозніші питання і побутові дрібниці вирішуємо вдвох з чоловіком. з подругами можу радитись на рахунок якоїсь єрунди.і то я фактично завжди маю власну думку. а раджусь просто,щоб послухати чиюсь позицію. а найкращими "подругами" для мене мої друзі-чоловіки.вони не брешуть і не заздрять.
Відповідь: Порадилася з подругою... У мене є подруга, але я стараюсь не розказувати їй все-все і вивертати душу на виворіт. Можу порадитись у деяких питаннях, але не в глобальних. Я стою на такій позиції, бо знаю, що можу сказати щось не те або забагато і це може обернутись потім проти мене, хоча у мене і не було такого досвіду. Всім я можу поділитись з коханим, він завжди зрозуміє мене і порадить щось. Він у мене найближчий, є для мене і другом.
Відповідь: Порадилася з подругою... Є така приказака-Людині,якій ти довіряєш на всі 100%,може підвести тебе на всі 200%! Висновок,подруга,тільки для розмов про моду і серіали, а справжні секрети тільки мамі і в собі переварюват.Ще якщо хлопець-дрцг є-то це ще один варіант довіри! А дівчатам довіряти потаємне-себе не поважати!
Відповідь: Порадилася з подругою... Я не можу зрозуміти чому ви дівчата тоді цих подруг подругами називаєте?? Якщо ти їй не довіряєш, вона тебе зраджує,то які ви подруги? Ви просто не найшли ту,яка вас розуміє,не найшли справжню подругу.Про серіали можна поговорити з будь-ким на лаваочці біля підїзду. Мені не дуже везе з подругами.Маю добру знайому ,що не заздрить ,яка зі мною радиться у всьому,та виявляється навіть цього мало для повноцінної дружби.Бо порадити мені вона не вміє,лише співчуває (велике дякую і за це) ,бачимось з нею рідко.З подругою має бути як мінімум цікаво,весело ,а цього немає.В кожного різне поняття дружби.Та почитайте з яким захопленням дівчата пишуть у темі про дружбу між чоловіком і жінкою! Я дуже часто отримую більше задоволення від спілкування з приятелем-чоловіком,ніж з своїми старими подругами.Якось хочеться,щоб після спілкування з подругою залишались позитивні відчуття,відчуття ,що тебе збагатило те спілкування.Інколи познайомишся з чужою людиною десь в скайпіі і тобі цікавіше,ніж ті пусті теревені усіх знайомих.Може я багато вимагаю від дружби,не знаю ---------- Додано в 20:23 ---------- Попередній допис був написаний в 20:06 ---------- P.S.Я не втрачаю надії,що знайду ту дівчину,яка і буде розуміти мене і матиме трохи часу для спілкування зі мною і я надіюсь що зможу дати їй (чи їм) позитив
Відповідь: Порадилася з подругою... Маю теж поганий досвід з коліжанками, все щось не ті люди в житті трапляються, то використовують, то обманюють, то ще щось, а так хочеться мати когось з ким можна поділитися наболілим. На привеликий жаль не маю ні сестри ні таких близьких родичів з ким можна було б поговорити про все на світі, от і приходиться тримати все в собі. Деколи голова пухне і мозок закипає, нема у кого спитати поради щодо деяких делікатних ситуацій... Шкода що так в житті склалося... ПС: Якщо ще є хтось такий то з радістю дружитиму і підтримуватиму
Відповідь: Порадилася з подругою... Єдина моя подруга,яка не може мене підвезти на всі 1000%-це моя рідна сестра. Ми обоє раніше думали,що бувають вірні подруги,справжні,з якими можна ділитися всім на світі.Але життя показало,що багато відсіюється,забувається,дехто робить боляче.І лише рідні сестри направду будуть рідні одне одному.І ти можеш поділитися всім,бо знаєш,що ця людина тебе не зрадить. У мене є коліжанки,з якими я спілкуюся.Є одна найближча коліжанка,яку я вмію вислухати,вона знає,що може мені розказати все,я можу порадити їй,втішити,по голові трохи надавати, але сама ніколи не буду душу виливати їй.не можу... А от тепер розумію і тішуся.що маю сестру,до якої можу звернутися в важку хвилину,яка вислухає,зрозуміє,порадить.Шкода лиш,що далеко так..
Відповідь: Порадилася з подругою... А я можу впевнено сказати що маю вірних подруг! І "пусть говорят что женской дружбы не бывает, но я то знаю" ! Мати подруг необхідно. Не всім пощастило мати сестру, не у всіх такі стосунки з рідними, і мужчина ніколи не зможе зрозуміти жінку до кінця.... ІМХО. А мати коло себе людей, на яких розраховуєш на всі 100%, і які тебе завжди впевнено підтримають, розуміють у будь-які хвилини твого життя....це дуже важливо і необхідно ! І подружні зради у мене були лише в дитинстві.... В мене є коліжанка, з якою я дружу з 4-х років, і з якою вчилась, і я якою колись разом працювала...Ці люди зі мною пройшли можна сказати через все свідоме життя! З ними затишно, з ними спільно багато пройдено, з ними комфортно і балакати і мовчати, і ти розумієш їх а вони тебе з півслова. І ще жодна з коліжанок мені не нарадила кепського, і ні одна не позаздрила. Бо я вважаю, що друзі познаються не лише в біді (бо бути добрим до інших з висоти свого благополуччя легко зрештою), а у радості - бо щиро за тебе порадіти не кожен зможе!
