Відповідь: Порадилася з подругою... чоловіча дружба - це така собі ідеальна дружба до гробу... А жіноча то є то нема... А якщо в мене є подруга з якою я дружу до гробу то в нас чоловіча дружба? Хай так. Це особистий підхід людини - якшо дружба то піти на покупки, в кафе на дискотеку то ясно що це легко проміняти на щось важливіше... А коли тобі 100 раз підставили плече в важку хвилину це зовсім інше, таку людину важко зрадити... Тому давайте не називати коліжанок і добрих знайомих подругами - це титул, його треба заслужити...
Відповідь: Порадилася з подругою... А якщо у мене є хлопці-друзі, з якими можна потриндіти, можна пофліртувати, можна порозважатися, а можна і вилити душу - то це яка дружба? Чоловіча чи жіноча?
Відповідь: Порадилася з подругою... в мене коліжанок 3. Ще двоє нових з універу. Все. Мені більше просто не треба. Знайомих купа, але довіряю лише їм. Ми надзвичайно рідко бачимся, але якісно. І я знаю, не раз перевірено, що що б зі мною не сталось, якщо треба і подзвоню - кожна приїде. Ні разу мене не видали, не злицемірили, не зрадили. І ще одне - навіть якщо в якійсь ситуація я не мала рації - вони мені вискажуть своє фе, насварять, але завжди будуть на моїй стороні! не пощастило мені з батьками, зате компенсувало життя мені це коліжанками...
Відповідь: Порадилася з подругою... Жіноча дружба... Дуже суб'єктивне поняття, а іноді й примарне. Я б сказала, бувають миті, коли здається, що вона існує Дотримуюсь думки, що потрібно підтримувати дружні стосунки з тими людьми, які цікаві, які в певних речах щирі і готові привідкрити свою душу. Не слід вимагати від них абсолютної відвертості та й, зрештою, не варто виливати на них усі свої проблеми і в деталях по кілька разів на день переповідати їм новини свого життя. Не в тому полягає дружба. Ціную, що маю змогу спілкуватись з різними людьми, що є люди, які близькі мені по духу. Я не вимагаю від них офіційного статусу подруги. Мені до вподоби, коли люди поважають моє право мати особисте життя і не ображаються, коли деталі того життя для них закриті. І це не лише щодо стосунків з коханою людиною, а й щодо інших аспектів. На те воно й особисте. Можливо хтось назве це занадто раціональним чи навіть цинічним підходом до такого святого і великого дружнього зв'язку, але ж дружба - поняття суб'єктивне
Відповідь: Порадилася з подругою... До допису vitalinka: в мене найкращий друг це моя сестричка, вона точно не зрадить). В мене така ж ситуація. Сестра - найкражча подружка. А от справжньої подруги нажаль нема, а хотілося би. Наразі жіноча дружба в мене асоціюється з таким висловом: дівчата, проти кого дружимо.)))
Відповідь: Порадилася з подругою... А от і не кожен. Я маю хороших подруг. Декілька. Ще жодною і жодного разу зраджена не була. І навіть про таке не думаю. З двома дружу ще з 1991року. І взагалі, я своїх подруг дуже люблю, сумую за ними як довго не бачимось, і всіх їх поважаю. Знаю, що можу з ними і посміятись і навіть поплакати. Чоловік і мама - це трохи інше ніж подруги. Навіть не уявляю собі життя без подруг і коліжанок. Воно б напевне було не зовсім повноцінним:confused:
Відповідь: Порадилася з подругою... А у мене є справжня, щира і дуже хороша подруга!!! Я у ній впевнена більше, ніж у собі. А здружилися ми тоді,коли нас обох "кинула" наша спільна найкраща подруга. За це їй велике спасибі. А взагалі, я багато розчаровувалася в подружках. В основному відносини псувалися через заздрість. Чомусь заздрили саме мені. При цьому, я заздрити не вмію. І з тими людьми, які мені не приємні, намагаюся не спілкуватися. А ще мені дуже подобається чоловіча дружба. І вміння знаходити спільну мову один з одним. От зустрілися двоє незнайомих чоловіків в одній компанії, випили по 100 - і вже друзі: їдуть на риболовлю, ведуть спільний бізнес, поважають один одного до безтями. А якби це були жінки, то цілий вечір оцінювали б одна одну, і шукали, що ж в іншої не так - зачіска, сукня, макіяж, манера спілкування.
Відповідь: Порадилася з подругою... Начиталася я вас і напишу про себе і моє ставлення до "порадилася з подругою..." Маю я багацько подружок, але от сиджу зараз і згадую свій допис в іншій темі "сьогодні можу куди завгодно, а нема з ким" і аж самій сумно сталоБо мої шкільні подружки(наша стара компанія, частково з декотрими я потім вчилася в інституті)не у Львові,наша дружба продовжується, але все ж таки відстань є відстань)))Нові подруги у мене з"явилися у Львові, коли я почала тут працювати з 98року.З декотрими жили разом, з деякими - на дискотеки ходили,по-різному.З усіма підтримую контакти)))Але зараз коли у всіх свої сім"ї, діти, свої клопоти, не завжди навіть маєш час поговорити по телефону, не те що зустрічатися часто)))Одної універсальної подруги нема та і нецікаво може було б)))Згадую, коли в мене день народження і всі починають дзвонити,(а декотрих по світу порозкидало життя) з усіх куточків , то чоловік на початку аж дивувався, як то тебе всі так люблять і поважають, не забувають)))Після народження малого міняються пріоритети, і зараз в першу чергу ти думаєш за дитину, сім"ю, а вже потім за подружку, ну звичайно хіба якщо якась виникає потреба їй термінвоо помогти....Але якщо хочеш мати вірну подружку - то і самій треба цей титул дійсно заслужити )))
Відповідь: Порадилася з подругою... маю багато знайомих, мала кілька подруг, багато зійшло з дистанції, чи то я стала їм не потрібна чи то просто не дружба була. Кожен розрив переживала болісно,ніколи того не казала, але то справді боляче, коли ти для людини все, а вона до тебе спиною...але я й далі для людей, яких люблю зроблю все, бо не маю на думці, що має бути віддача, бо любов то "безвозмездно тоисть даром", або є або не має. З роками все більше розумію, що мама - найкращий друг, тепер ще й чоловік а ще маю лише одну подругу, сподіваюсь, що справжню, принаймі я для неї такою є і мені цього достатньо
Відповідь: Порадилася з подругою... А що ви хтіли від нерідної людини? І рідні підтримувати не будуть, в тому вже переконалася, кожна людина має свої проблеми рішити сама.
Відповідь: Порадилася з подругою... Я в щиру жіночу дружбу не вірю. Може вона ї є але трапляється дуже рідко. Але переживати з цього приводу не варто. Головне щоб кожен вмів товаришувати сам з собою ))) був в гармонії зі своєю душею.
Відповідь: Порадилася з подругою... В мене за життя певно ніколи не було такого друга (подруги), якому би могла сказати ВСЕ. Не вмію я дружити А може і добре, принаймні ніхто не зраджував...
Відповідь: Порадилася з подругою... мала подругу-довіряла їй і вона мені все-все-все(ну....майже) було багато спільних інтересів,про що поговорити,посміятись...і т.д,але виявилось,що моя ПОДРУГА (я її принаймі вважала нею) виявилась не зовсім такою щирою,та доброзичливою в мою сторону....та найбільше мене образило,те коли я позвонила своїй подруженці і запросила її на моє д.н і вона чемно сказала,що на превеликий жаль,а може і на щастя не прийде до мене...на цьому наша дружба закінчилась...були спроби з її сторони відновити нашу ДРУЖБУ,але невалі...коли я намагалась зрозуміти,що ж всетаки сталось,то просто виявилось,що їй потрібна та подруга від якої вона буде краща(симпатичніша,користуватися популярністю і т.д т.п...)і знаєте вона собі знайшла таку-я щиро за неї рада!!! але є в мене подружка дитинства, дуже люблю її ... і рада,що вона в мене є-можливо за браком часу нам не вдається бачитись так часто,але коли ми бачимось... то памятаємо це надовго...!!!вона справді дуже позитивна,проста,відкрита,весела,щира людина,котра по справжньому може порадіти разом з тобою,а ти з нею і яка завжди підтрамає тебе!....ще дуууже багато всього можна про неї розкати.........
Відповідь: Порадилася з подругою... Дуже раджу на цю тему подивитись фільм "Одержимость", або "Квартира". За сюжетом фільми однакові, відрізняються тількі фінали. "Квартира" - європейський оригінал, "Одержимость" - голівудський римейк. Обидва варті уваги!
Відповідь: Порадилася з подругою... Чиста правда, більшість керується тим щоб було добре їм і напевно що це не інстинкт, а скоріше заздрість + егоїзм. Ну посудіть чим можна керуватись, коли вирішуєш відбити в подруги хлопця, а потім обіжатись що ти нехочеш і близизько знати таку людину. Абсурд...
