Відповідь: Порадилася з подругою... Мені здається, що якщо ми не будемо вимагати від подруг чогось нереального і такого, чого б не змогли дати їй ми самі, то все буде добре.
Відповідь: Порадилася з подругою... Частково погоджуюсь. А от щодо "взаємності"...для прикладу в мене є подруга,яка без проблем розповідає про все, може розповісти у дрібницях..вміє і поплакатась і похвалитись..я ж можу спокійно її вислухати, зрозуміти і при потребі -порадити. А сама я на таке не здатна...
Відповідь: Порадилася з подругою... А в мене є одна знайома,яка взагалі подруг не має. Тільки сестру,з якою періодично свариться. Я завжди думала,що найміцніша дружба-ще шкільна,принаймні у мене 2 таких найближчих.З такими друзями просто,бо майже все одна про одну знаємо. І як можна за шкільний час ні з ким не подружитись-не зовсім розумію. А ще ж після школи навчання є-в мене з універу ще одна близька людина. А ця моя знайома і тоді не знайшла собі друга. Я намагалась з нею подружитись(наші чоловіки тісно дружать),але з її боку ніяких зусиль не побачила. Я це от до чого:людині не везе чи то вже якись діагноз? Бо скільки людям не розказувала всі дуже дивуються,бодай одного друга мають всі...
Відповідь: Порадилася з подругою... це все від самої людини залежить. маю таку знайому, що сама всіх від себе відштовхує. от і не має вірних друзів. але не потрібно зациклюватися на тому, що в когось є друзі, а в мене нема. краще не мати нікого, ніж людину поруч, яка може тобі в будь-який момент встромити ножа в спину. з свого досвіду скажу, що дружбу руйнує недовіра і заздрощі.
Відповідь: Порадилася з подругою... Повністю погоджуюсь. Бо перед тим як осуджувати подругу необхідно спочатку подивитись на свої вчинки по відношенню до неї.
Відповідь: Порадилася з подругою... У стосунках з людьми, як на мій погляд, немає такого "везе-не везе". Ми самі собі обираємо коло спілкування і тут можна звинувачувати лише себе. Якщо у Вашої знайомої немає друзів, то, напевно, у цьому є і її вина. Ви ж намагались з нею потоваришувати, правда? але ж чомусь не вийшло. Мені завжди було страшенно шкода людей, які не мають свого теплого кола друзів чи знайомих! Це ж який жах, бути постійно самотнім, не мати з ким випити чашки гарячого чаю і пожалітись на всіх і вся! При нагоді, ще раз дякую долі, що ПОДАРУВАЛА мені подругу, що сьогодні поруч зі мною: і в горі, і в радості, і коли серце рветься від болю, і шаленіє від радості! Ще раз їй кажу, як я її ЛЮБЛЮ!!! І дякую подрузі за те, що вона завжди піклується про мене і спонукає на те, щоб завжди і всюди я любила себе і виглядала на всі 1000%
Відповідь: Порадилася з подругою... У мене з 4 шкільних подруг не лишилося жодної. Не шкодую. Ми повиростали, змінилися і те, що колись нас тримало вкупі, стало неактуальне. Помітила, що коли рідко спілкуєшся з подругою, то дуже віддаляєшся, а потім важко відновити ті стосунки. В мене є одиниці подруг, з якими я можу порадитися. Вбийте мене, але я не вірю у жіночу дружбу аж до гробу. Зауважила тенденцію: чим більше у жінки чоловічих рис характеру, тим кращим другом вона є. Маю кількох найближчих подруг. Жодна з них не знає про мене всього. Кожна для мене є авторитетом у певній сфері і з нею я раджуся. Кожна з них щиро радіє за мене і мої успіхи, співчуває моїм невдачам. Напевно, одна все таки є найкращою Але я завжди залишаю частину своїх таємниць тільки для себе
Відповідь: Порадилася з подругою... А я ще зі школи зрозуміла,що найкращою подругою для мене є моя мама(ніколи не зрадить,поганого не порадить).А на шопінг найкраще ходити з чоловіком.
Відповідь: Порадилася з подругою... Я навпаки дуже не люблю ходити на шопінг з чоловіком. Він не любить довго перебувати в одному магазині, не розуміє, як можна міряти 10 речей і не вибрати жодної...Ні, шопінг тільки або сама, або з подругами.
Відповідь: Порадилася з подругою... В мене є подруга ще зі школи одна. Одна з студентських років, називаю її найкращою, але зараз вона поїхала закордон, тож спілкування обмежене, від чого дуже сумую. Сестра теж подруга, але щоб всі-всі таємниці я могла відкрити, то такого немає. А от мамі можу найбільше таємниць розказати, ну а деякі тільки наші з чоловіком таємниці. І завжди притримувалася думки, що краще одна-дві найкращі подруги, які зрозуміють, підтримають і не обмовлять, ніж ціла зграйка, компанія, де не можеш цілком всім довіряти.
Відповідь: Порадилася з подругою... в мене 2 подруги-обидві з часів пісочниці.Я вважаю що мені пощастило,бо протягом життя мал багатьох аодруг яких в певні періоди можна було назвати "найкращими",але з часом ми віддалялись-мінялась робота країна проживання чи сімейниц статус-і нам вже важко було найти багато однаково цікавих тем для розмов.2 дівчини яких я зараз називаю подругаим-пройшли черз етапи навчання в різних вузах,проживання в інших містах і все одно залишились найближчими
Відповідь: Порадилася з подругою... Я вважаю, що можна з багатьма спілкуватися, проводити час, ходити на каву, але... треба завжди тримати дистанцію, тому що жіноча дружба, то така штука... ---------- Додано в 15:19 ---------- Попередній допис був написаний в 15:14 ---------- Я з вами згідна на всі 100% велику силу має заздрість.
Відповідь: Порадилася з подругою... З підліткового віку запам'яталися ці мудрі слова : "Ти відкрий подрузі двері, тільки серце їй своє не відкривай". Так і є в житті...
Відповідь: Порадилася з подругою... В моєму випадку: Найкраща подруга, то голубий хлопець)))) Ні заздрощів, ні сплєтен. Та й сварок через симпатію до хлопців нема)))) То перевірено і то факт))))
Відповідь: Порадилася з подругою... Розповім свою історію...є (не знаю чи можу говорити в теперішньому часі) в мене подруга, ми вчились разом (вона не зі Львова), вона жила в мене на квартирі, ми дружили...закінчилось навчання і вона завагітніла і вийшла заміж і пропала...(цей період вже інша історія...там був дурдом. а не життя...жили зі свекрухою в величезному домі...постійно до неї були якісь недовольства, син слухав маму, невістка погана...було і таке, що закривали її на ключ і їхали на роботу, вона розмовляла з собакою, до батьків її не впускали, бо як вийшла заміж. то всьо...ну жах був)Ми весь цей час з нею не спілкувались, подзвонила, що народила і все. Я також вже була вагітна...як дзвонить вона, що забрала дитину і втікла з того пекла, що її мама плаче, вона місця собі не знаходить. бо любить його. а він по неї не їде(чоловік). Я вагітна на 7 місяці поїхала туди...годину маршруткою, там наслухалась, радила, підтримувала, бо це ж подружка, чуть не вродила завчасно з переживання, але вернулась додому і все пройшло. Вона судилась з тим своїм чоловіком, аналізи на ДНК здавали, приїжджала, ночувала в нас, на сесію до львова як приїжджала, то в нас жила. Одного разу мене з малим забрала швидка,, то вона моєму чоловіку борщ варила, і навіть спали на одному ліжку і не скривали це від мене. Досі не знаю чи вони просто спали чи щось було, але на той час не сумнівалась ні в чоловікові ні в ній. Ми часто їздили одна до одної...вона постійно сиділа вдома з дитиною, я хотіла, щоб вона розвіялась, десь пішла між люди...я часто залишала дитину з чоловіком (він був ніби не проти) і їздила до неї. ми ходили по кавусях. дискотеках...так я посприяла знайомство з її майбутнім другим чоловіком. (на той час я вже зі своїм розлучилася, але це вже ще інша історія)...Вони через деякий час одружилися, вона вже народила другу дитину, але був період,. коли мені так само була потрібна її підтримка, порада, коли я була на її місці, а вона сказала, що він забороняє їй зі мною спілкуватись...навіть, коли я дзвонила поговорити, пожалітись,. вона не брала трубку, бо пообіцяла чоловіку, що не буде зі мною спілкуватись. Ми зараз спілкужємось по телефону, вона запрошувала мене на христини, але я ще там не була. Ви запитаєте, чому він забороняв їй спілкуватись зі мною? Він молодший від неї на три роки, можливо це якось на неї впливало і коли вони вже зустрічались і вона їздила до мене, то по телефону розказувала йому всякі небелиці про то. що до нас зараз прийдуть хлопці, що ми зараз ідем на дискотеку чи ще кудась. От в нього склалось враження, що я не порядна дівчина і буду на неї впливати напевне.
Відповідь: Порадилася з подругою... а мені зле...... маю подругу, так багато спільного завжди з нею було..... я перша народила, так чекала,щоб і вона завагітніла, думала,що тоді нас взагалі водою не розільєш,бо всі теми стануть спільними, взагалі не наговоримось.... вона довго не могла завагітніти,я то переживала так,ніби,то все зі мною... і коли то сталось, я літала на крилах пару днів..... так собі всього напланувала, думала,що і мільярд своїх журналів їй віддам і те і се... а виходить чомусь все навпаки.... їй я не потрібна...ми почали віддалятись... вона нічого не розповідає... а як і розповість щось, то тільки після того,як я спитаю.... теми у нас тепер здебільшого про погоду.....а мені ж так хочеться і своїм досвідом вагітності поділитись і тим і сим... а нє тут та било... мене навіть і не питають....в мене таке відчуття,що ділиться з усіма,крім мене.... чому так - не розумію.....
Відповідь: Порадилася з подругою... А може у неї якісь проблеми є з вагітністю? не завжди людям легко таким ділитися з кимось, тим більше.як то таке бажане і вичекане...
