Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

Відповідь: Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

щойно попитала в бабці (вона з Росії), то там немає пільг але держава дає надбавку до пенсії в розмірі 2 тис. руб. на проїзд і оздоровлення. Тобто і проїзд громадським транспортом і поїздом і на ліки і на якийсь курорт тд. - замість пільг.

 

Відповідь: Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

Так і справді буває, але це більше відноситься до особливо важких випадків, коли люди без свідомості і їм роблять невміло штучне дихання чи масаж серця, тоді, і тільки , коли медична експертиза докаже, що саме ви своїми діями завдали людині шкоди, можливо прийдеться виплачувати грошову компенсацію. І то, потерпілий чи його родичі мусять подати на вас в суд. Тому краще такі речі довірити лікарям, які є поблизу.

Але так само карається законом і ненадання допомоги. А коли людини спіткнулася, то треба їй допомогти. Можливо, краще спочатку спитати, чи їй та допомога потрібна, всяке буває.

В Німеччині мало хто поступається місцем. Десь 10 років назад ще їздила потягами, то багато старших жіночок і чоловіків стояли, аж поки сидячі не вийшли.
Але ніхто не нервується, не зриває злість на інших, бо є вибір - можна зачекати на наступну і сісти. Але і самому вступати місце - можуть образитися, що вони ще молоді і постоять. Мала колись такий випадок .
Ну і взагалі, тут деякі 80-річні бабульки в 10 градусний мороз в капронках і туфлях до церкви шпацерують.

 

Відповідь: Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

Цікава логіка. То ж наскільки сильно треба хотіти їхати сидячи, щоб для того тягнути з собою в маршрутку дитину!
Ми з мацьопом нечасто їздимо, може, 2-3 рази на тиждень, то якось ще не стояли, зазвичай хтось дає нам місце, як тільки заходимо, переважно молоді дівчата-хлопці.
Але щоразу я заходжу в маршрутку з думкою про те, що, цілком можливо,цього разу доведеться стояти, тобто навряд чи така ситуація мене здивує чи обурить, морально я до цього готова. Мабуть

 

Відповідь: Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

Морально, а фізично?
Ти колись стояла в маршрутці з дитиною на руках? Це по крайній мірі небезпечно, адже коли поставиш на підлогу- затопчуть, коли візьмеш на руки- не буде змоги нормально триматися, а маршрутка шарпає.

То якась абсурдна логіка.) Тягнути мале шило не ліньки, коли є можливість не брати, а постояти в маршрутці ліньки. Мені чогось то не в"яжеться.

 

Відповідь: Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

На щастя, не стояла ще
Та я чудово розумію, що це важко. Про моральну готовність писала в тому розумінні, що не сідаю в маршрутку з впевненістю, що зараз нам точно дадуть місце.

 

Відповідь: Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

Ну, так. Я завжди шукаю в першу чергу місце, де б то примоститися, щоб нас найменше штовхали, а там з місцем вже як повезе. Головне місце "забити", де люди не так на голову лізуть. Те саме роблю з животом, головне його (пузожителя))) десь в якесь безпечне місце примостити, а там тоже вже як повезе сяду/не сяду. Надіятися на людей - справа марна, я то прекрасно розумію.))) Ну, і я з тих безязиких, які словами не попросять, бо... бо... чит. мої попередні дописи.

 

Відповідь: Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

Така сама. То щастя, що таки є ще добрі люди в маршрутках
Сьогодні їхали, дівчина нам поступилася місцем, а за сидінням стояла бабулька, така, знаєте, з тих акуратненьких: сивенька-накручена, струнка, тоненька, приємна коротше так от вона ТАКИМ поглядом глянула, коли ми сідали! І всю дорогу я прям фізично відчувала, як мені в потилиці дірку пропалюють виходячи, подарувала нам ще контрольний ненавидячий погляд.
Я її розумію, вона хотіла сидіти, мабуть, бажала, щоб та дівчинка ЇЙ поступилася, бо я молода, і постою, і ну і що, що дитина, і хто зна, що вона собі думала, але направду, коли на мене, ще й з малим, так дивляться, стає моторошно.

 

Відповідь: Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

ну в принципі, це мені і хотілось донести. Що не варто очікувати від когось, що вони уступлять вам місце, а потім сильно розчаровуватись і відписувати тут в темці, які вони сво...
Уступили, добре, не уступили - ну що зробиш, сама в ту маршрутку сіла. Не бачу причин звинувачувати інших.

---------- Додано в 17:37 ---------- Попередній допис був написаний в 17:32 ----------

Що б я зробила, якщо маршрутка повна, а я вагітна, з дитиною чи хвора, чи після поїзда? йшла б пішки, навіть годину -дві, або трамваєм, або дзвонила б до чоловіка, хай вирішує то питання, просить знайомих мене забрати\завезти. Це ж його дитина і дружина, про яких він дбає і оберігає.
Прийшлось все таки їхати в переповненій маршрутці? винна я або чоловік, а не той дядько, що не звільнив мені місце.

 

Відповідь: Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

Вам просто треба попасти в таку ситуацію: вагітна-з дитиною на руках альбо вагітна+мала за ручку тримається... Я була, а Ви - ні, в тому й велика різниця!!! Пам"ятаю різні ситуації ,бо їздила вагітною і з маленькою дитиною, і з животиком+малою 2-х років, і двома дітками малими ...
Великий уклін тим людям, які входили в моє положення й уступали місце...
Тому зараз розумію тих кубіт з животиками/дітками..
Останній раз, коли уступила вагітній жінці -то її чоловік так дякував, що мені стало аж незручно, а тепер почитавши тему -зрозуміла, що за останні 4-5років ситуація явно погіршилась...
Для вагітних дівчат, - більше оптимізму та приємних та ввічливих людей в дорозі, для молодих та бездітних -думайте, що і Вас може то чекати, вмійте уявити як то непросто +10-15кг носити спереді на животі, ще й в наших маршрутках!!!

 

Відповідь: Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

Коли їду з Данилом в громадському транспорті, завжди йому нагадую правила етикету (кому треба поступитися місцем, як себе поводити в громадському транспорті, ніколи голосно не кричати/говорити по мобільному, не луксати насіння і т.п.). Коли виходимо з маршрутки/тролейбусу і т.д. завжди подаю йому руку (бо ще маленький) але наголошую, що коли він виросте то він повинен подавати руку мамі/бабусі/дівчинці. Таке прививається з дитинства (це як поївши -подякувати, прийшовши з вулиці-помити руки), якби так і було, то в принципі цієї теми не існувалоб. До прикладу мій чоловік, він не тільки поступається місцем в громадському транспорті бабусям/дідусям/вагітним жінкам/жінкам з діткам, а навіть зовсім молоденьки дівчаткам, які в принципі могли б і постояти, за це велике спасибі свекрусі постаралася.

 

Відповідь: Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

Ні, ну чесно, я поважаю всякі думки з приводу, але ви хоч уявляєте що таке іти вагітною, чи з дитиною на руках годину-дві?

От уявляю, я працюю на Сихові, живу трохи дальше центру з протилежної від Сихова сторони. Ну, і то добре, що в мене один декрет наклався на інший, а якби до 30- тижнів приходилось на роботу добиратися? Ну, а чо... пішки- то ж вихід.

Не всюди трамваї їздять і в них в час пік також багато люду.

Ну, та про сво... ніхто не писав, а те, що люди наші інколи мене таки розчаровують то правда, особливо що стосується цієї теми.

 

Відповідь: Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

Згадалась мені розповідь подруги, що коли вона була вагітна і їздила громадським транспортом, то ніхто жодного разу не уступив їй місце, а чоловік в неї такий, що хоч і їздив разом з нею, сам жодного разу не попросив когось дати їй місце (в мене такий самий), то тепер вона ніколи вагітним місцем не поступається і чоловіку заборонила. Правда маршрутками вони зараз рідко користуються, бо купили авто.

 

Відповідь: Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

З чоловіком то вже потім можна розбиратися, чому він не має авта, або немає можливості тим автом приїхати по дружину, і не купив жінці якусь тачку для зручності.
А от дядько, який мав би встати при вигляді мами з дитиною- має отримати дозу інформації, про небезпечні випадки коли мала дитина їде в транспорті, або вагітна жінка їде навстоячки.

Мене недавно одна жіночка "лікувала" бо я нормально сказала " встаньте хтось,бо дитині треба сісти". Кричала, що "от виховаєте, то вона все життя буде сидіти" ( гм, а що злого якщо вона в транспорті завжи буде матимісце для сидження?))), " має сили бігати, то нехай стоїть", і ще всякі бздури, типу дітей неможна балувати)).
на щастя, навколо їхали адекватні люди і просто ржали)).

 

Відповідь: Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

Пару днів тому їхала зранку в поліклініку на тій же 32 маршрутці. Зайшла біля Приміського, встала так, щоб не штурхали. І вся задня частина салону, яка (о диво!) була зайнята сидячими створіннями чоловічої статі відвернулась у вікно як по команді. Так і їхала стоячи...

А два дні тому сідала на 15 маршрутку з центру на Майорівку (в ній в основному студенти їздять). А мама мене проводжала, то каже, що було не дуже весело дивитись, як я проходжу по салону і всі синхронно починають цікавитись міськими пейзажами...

Аналогічно. Мені простіше встати десь так, щоб не штовхали, ніж просити в когось місцем поступитись.
Ну і в принципі я в наші маршрутки заходжу без надії, що хтось місцем поступиться і для мене кожного разу це приємна несподіванка
І ще несподіваніше коли хтось просить, ощб мені місцем поступились... Так недавно зайшла в повну маршрутку через задні двері, а жіночка, що стояла біля них відразу: "А отой хлопчик як раз зібрався вам місцем вступитись". Що ж лишалось робити бідному студенту

 

Відповідь: Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

Я сама стараюся не потрапляти в ситуацію, яка б вимагала від когось поступитися мені місцем - йду на кінцеву зупинку, сідаю у вільнішу маршрутку... але ж трапляється, що немає іншої можливості, і доводиться їхати там, де вже немає вільних місць. Сама точно ніколи ні в кого не попрошу, але наразі ще не розчаровувалася, якось таки поступаються мені місцем. Може хіба не дуже часто їду кудись, тому й не розчарувалася.
Суперечки суперечками, і справді ніхто нікому нічого не винен, але існують якісь людяні правила, правила етикету, співчуття, людяність, значки "Місця для інвалідів та пасажирів з дітьми" тощо, для того, щоб люди памятали, що кожен з нас може опинитися в такій ситуації, що потребуватиме розуміння з боку інших людей.

 

Відповідь: Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

Я, вот теж, сиджу, згадаю свого брата...Йому зараз 19 років, не пам*ятаю, щоб він взагалі в маршрутці сидів колись. Уступає місце молоденьким дівчатам, жінкам, да всім, бо розуміє, що наша мама працює фізично й важко, й що, коли вона їде додому ледве тримається на ногах. Для нього взагалі нонсенс, щоб жінки стояли, а хлопаки сиділи. Й це все заслуга виховання, за що моїй мамі "велике спасибі".)
Взагалі дивує, коли бачу, що їде хлопчина років 10-ти з мамою/бабцею, він-сидить, а жінки з торбами висять над ним...а що далі буде? якщо він здитинства не розуміє елементарного? потім такі чоловіки й вирастують, які не поважать жінок.
Нам теж з донею деколи приходиться на гуртки добиратись транспортом громадським. Переважно уступають, але, якщо не уступили, то дуже міцно тримаємось. таке буває, але дуууже рідко. переважно все -таки звільняють місце.

 

Відповідь: Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

Я не згодна, такі ситуації свідчать, перш за все, про культуру кожного зокрема та суспільства вцілому... Тому і трапляється таке, що людина помирає біля лікувального центру, бо лікарю ніколи або ліньки підняти свою п"яту точку й виконати прямий обов"язок. Байдужість людей -це виродження суспільства, бо коли кожному байдуже до другого, то життя в країні таке ж...

 

Відповідь: Поступитися місцем у громадському транспорті. Хто кому винен?

Отож, а потім звідки воно береться. Бачила пару днів тому, як бабуся з таким дівчатком їхала. Місце тільки -но звільнилось, а дівчатко - файне таке, вгодоване, бух - і всілося, навіть на бабусю не глянуло! (мабуть, це в них так заведено), а бабуся з важкою торбою стоїть над нею, трясеться. Ох, як хотілося тій бабусі сказати багато чого на цю тему...