Повернення чоловіка

Щодо того, що ви остерігаєтесь підступу зі сторони колишнього, то я вас добре розумію. Але не давайте цьому страху руйнувати ваше теперішнє життя, тим більше, що у вас все налагодилось без нього. Ці фантазії на тему помсти колишнього залишіть для серіалів, чоловіки (на відміну від жінок ) ) настільки, не знаю, як сказати, інертні, чи що (а ваш, думаю, однозначно), що на таке не підуть. Він — це минуле, у вас було і добре, і погане, але все пройшло і тема закрита. Ви витратили на непевну людину купу років свого життя, і це єдине, що варте жалю. І то, позитив — що ви врешті виходите з нездорових відносин, молода, розумна, кохана!
Ваша емоційна залежність гарно лікується припиненням спілкування з ним. І так, скажіть, що ви заміжня, врешті! Бо ви стільки років від нього натерпілися, що маєте право на щастя і не потайки, і не коли дитина поступить, вийде заміж чи ви кудись переїдете! А якщо боїтеся завдати йому цим болю.. не будьте така добра, інакше ця прив'язаність руйнуватиме вас далі.
І ще — не беріть на себе всю вину за те, що «дозволяли таке ставлення». Самоїдство вам точно не допоможе.

 

а чого Ви боїтеся в цій ситуації? Ви йому чимось зобов"язані? Можливо, матеріально?
А мала правильно каже!
Такі ситуації самі собою не вирішуються. тут повинні стояти жирні крапочки над всіма "і" та "ї"

 

Ви праві, це не останнє почуття до нього. Справді жалію. Він ще й дзвонить то мамі зле, то з братрм проблеми, то нема де піти на вихідні всі відреклися від нього. А я от так за звичкою слухаю. Дякую за пораду, поговорити з чоловіком.

--- дописи об"єднано, 13 Серпень 2017 ---

Так була матеріально, думала що на зло мені, не буде підтримувати дитину. Навчання і т.д. квартиру платив, репетиторів, останній рік в школі дуже фінансово важкий, я би не вигребла сама.

--- дописи об"єднано, 13 Серпень 2017 ---

Дівчатка дякую Вам ,за ваші мудрі поради. Правда що разом ми сила!!!
Не осуджуєте мене, а підтримуєте!!!

 

Якщо не маєте що ділити юридично - не беріть собі в голову. А те, що він платив квартиру, і тд і тп - то він це робив не для Вас!!! (подумайте, чи мали б Ви це, будучи без дітей), а Вашій донці!!! А посєму - не будьте такою доброю. Думайте про себе і свою сім"ю, а не про минуле, яке вже не зміниш.

 

А яким чином Ваше особисте життя має стосуватися Вашого КОЛИШНЬОГО чоловіка? Для чого йому щось говорити, пояснювати, виправдовуватись і тд?
Ви з ним розійшлися. Офіційно ви чужі люди, яких має пов'язувати лише дитина.

Такі розмови я б присікала на корню. А тепер поставте себе на місце свого теперішнього чоловіка. І подумайте, як би Ви себе почували, якби йому дзвонила колишня дружина і розказувала, як їй скучно і нема з ким погуляти. Те, що він терпить зараз, показує, наскільки він добра і розуміюча людина. Але чи надовго його вистачить....
Задумайтесь про СВОЄ майбутнє, а не чуже. Будуйте СВОЄ життя, а не живіть минулим.
P.S. Зараз реально золота пора у Вас. Донечка виросла і практично вилетіла з гнізда. Молодість в самому соку). Насолоджуйтесь щастям і свободою разом з коханою людиною, а не беріть на себе роль психотерапевта для колишнього...

 

В цій історії найбільше хвилююсь за Вашого теперішнього чоловіка як заручника цієї ситуації.Тому що екс чоловік, знаючи Ваші слабкі сторони і маніпулюючи Вами не дає шансів повністю закрити двері у Ваше з ним минуле. І справа не у спільних інтересах, що стосуються Вашої доньки, справа у Вашому серці і почуттях до нього, в яких Ви боїтесь самі собі признатись. Шкода, що нові стосунки починаються із того, щоб забути минулі. Потрібно повністю вмерти (алегорія) і заново народитись, вагань би не було. Розумом Ви розумієте, а серцем? Кому належить воно?)Пам'ятайте, минуле хвилюється не за Вас, минуле боїться за себе.

 

А ви і не мали вигрібати сама.
Дитина така ж його, як і ваша.

 

Я думала над тим чи лишилися почуття. Розбиралася в собі
Ні, категорично немає. Однозначно кохання вмерло, давно, десь на етапі коли вибивалася із себе,щоб догодити. Просто якась дурнувата звичка, ( як нікотин). Я думаю якщо обмежити спілкування до мінімуму, відрізати все, то та звичка набута роками,відійде. Тим паче є нове життя.

--- дописи об"єднано, 13 Серпень 2017 ---

Так би мало і бути, однак практика показує,що не завжди чоловіки порядні після розлучення.

 

Дякую, все вірно.

 

Оце ви вже не перший раз пишете. Це спроба втечі. А те від чого тікаєте має властивість наздоганяти в дуже непідходящий момент.
Ваш колишній чоловік
не має впливу на ваше життя . То все в вашій голові.
він вам не друг, не родич щось там від нього вислуховувати і думати про його сприйняття ваших теперішніх вчинків - то зайве.
Чому вам страшно говорити йому все як є?

 

Щодо теперішнього

Справді маю страх перед ним, а пояснити чому не можу, може те що виросла з ним з 16 років. Він не піднімав на мене руки ніколи, але разом з тим дуже дуже власний, жосткий. Звикла його слухати,боялася слово сказати. Спочатку щоб не вигнав,а потім за звичкою. Якось так, все не викладу, багато думок в голові

 

У всіх різна практика. У вас така. Подумайте, а що вам заваджає її прийняти.

 

@Natalydze, я звичайно, не маю права коментувати, бо в мене за плечима не такий подружній досвід, але дозволю собі написати декілька слів.
Ви трошки загрались (не ображайтесь).
З однієї сторони, колишній чоловік, який не знає, що ви заміжня жінка, надіється Вас повернути (швидше за все не від великого кохання, а як пишуть дівчата, від звички, і того, що боїться залишитись один). Получається, ви його обманюєте. А знав би, залишив би в спокою, бо у вас є друга сім'я, а не просто стосунки. Як, на мене, зараз саме час, розповісти правду, і розставити всі точки над "і", тим більше, що донька вже поступила, і живе окремо.

Інакше, можна постійно, шукати якісь відмазки, сьогодні одне, завтра, інше, через якийсь час, скажете, що треба доньку заміж видати, а омріяного весілля без колишнього не зможете оплатити. І так може тривати довго.

З другої сторони, у Вас є коханий, законний чоловік, який вас кохає. У Вас прекрасна, щаслива сім'я. Але, який би чоловік не був, хорошим, терпеливим, і всерозуміючим, рано, чи пізно, йому це набридне. Він змучиться жити в трикутнику (він, ви і ваш колишній). І це може погано закінчитись.
Подумайте, чи готові ви пожертвувати тим, що маєте зараз.
Пробачте за різкість.

 

Все ок,

Все ок, це не різкість, це Ваша точка зору. І схильна згодитися частина правди в ній таки є. Тут просто не опишеш всього про що думаєш. Чи не опишеш всі обставини. Дякую за відгук ,за правду.

 

Дійсно шкода теперишнього чоловіка. Він надіється, що ви вийдете з тих залежних стосунків.А Ви про нього не думаєте взалі(((.Бажаю Вам щастя.

 

+100500
Таке враження, що колишній енергетичний вампір. От він тягне енергію, мучить і ще й жалість викликає. То вже якась співзалежність Він Вам привив почуття провини і неповноцінності і оці намагання "все повернути", на мою думку, не більше ніж бажання доказати, що ні! Я таки хороша!
Не варто витрачатися на людей, які того не варті.
Переступіть і живіть далі.
Подумайте КУДИ Ви витрачаєте свою жіночу енергію. Мали б віддавати в свою сім'ю, своєму чоловіку. Те, що віддаєте колишньому - крадете в своєї теперішньої сім'ї.

 

У вас дуже мудра донечка Послухайте її,якщо таки вирішите сказати.Хоч то є колишній чоловік, і якщо він не питає прямо,то який сенс з ним обговорювати своє особисте життя?
З прочитаного я не бачу за чим вам жаліти і до кого вертатися?Так,були за ті роки і гарні періоди,хороші емоції,любов,почуття,але то вже далеке минуле.Відпустіть його,перегорніть сторінку і живіть теперішнім.

 

Дякую. Я вже тут набралася енергії, багато на що відкрила очі. Добре кажуть, що зі сторони видніше.

 

Ви молодець, не зациклились на "ньому одному", відкриті були для спілкування і відносин, і знайшли людину, котра вас підтримала.
У екса відкрилися інстинкти- цілком природньо/нормально більше хотіти жінку, свою, на яку запав інший- я впевнена, що він інтуїтивно чує, що у вас все добре у плані стосунків
Тепер, навіть маючи когось, сидить, чи лежить, чи ходить , думаючи : а якось ми жили стільки років? А шо сталось? А от вона вже не моя? ))
нєпанятна)
Моя думка: позбавитися страху, ну якось це треба зробити ( знаю про що ви пишете)
ви незалежна особистість, у вас дочка- ви повинні бути прикладом їй, на випадок такої ситуації з нею ( розумієте?)
Спілкування звести до мінімалу, на його спроби ( смс, дзвінки) не відповідати

 

Почніть нарешті цінувати себе, подайте хороший приклад доньці як має поступати доросла жінка, вам вже не 16. І теперішній чоловік теж заслуговує на більшу повагу.

Надіслано від мого SM-J700H, використовуючи Tapatalk