Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

з тим сном у нас також завжди була проблема. Йой людоньки!!! Як згадаю. І злилась я, і на мене кричали, що я погана мама і не поклала дитини спати, і потому всі на нервах.
А не можна виключити все в хаті, поховати забавки і просто зробити так, щоб було тихо тихо, і просто лягати разом спати?

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

В нас все виключене (теліка нема, а компа малому не даєм). Тихо, бо ми самі і я теж сплю з ним часто. Хіба всі іграшки поховати.. Я собі то правда уявила. У нього сердечний приступ буде)). Та завтра спробую. Мо допоможе..

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

Може я не права, але мені то виглядає на те, що дитина не може "випустити емоції, щоб получити". В мене в самої буває так, що я конкретно "нариваюсь", і якщо чоловік спокійно щось пояснює, мене це вибішує ще більше. А от коли дати тому вийти так добре, так з наслідками - інше діло. Ну от, наприклад, дитина щось витворяє погане. Замість дооовгих розмов - спокійне ні і один оаз пояснити і дати поплакати, але не кричати, просто не реагувати. Спочатку буде довго кричати, а потім вже менше і менше. Тоді можна буде говорити. Я навіть по свому малому бачу, що іноді він спеціально збитки робить, ну прям по очах бачу, для того щоб дати йому добряче проплакатися, чи навіть дати троха по попі. А по тому - ну просто самий спокій і чудова дитина... Тут головне не переплутати, коли і чого дитина істерить.

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

Фух.. добре, що створили таку тему.. деколи так хочеться саме позитивної поради, а не стандартного "та дай по дупі"..

згідна.. дитина часто випробовує межі дозволеного і тому отого "Ні" не уникнути.. перший раз пояснити чому саме, другий раз пояснити, якщо пояснення не працюють - "Ні, ти вже знаєш чому".. кожна сімя встановлює свої межі дозволеного.. хтось дозволяє не чистити зуби, але не дозволяє розливати сік, хтось навпаки - то не критично.. в кожного свої правила, ОСНОВНЕ - слідкувати, щоб того "Ні" було небагато.. психологи кажуть, що за день дитина має чути "Ні" менше ніж "Так", тоді формується позитивне сприйняття життя і світу.. мені така позиція близька..

а ще, кажуть, що якщо дитині все дозволяти і не встановлювати правила - то дитина буде нещаслива від вседозволеності.. краще виплакатись від того, що не можеш чогось мати, і знати де є межа, ніж не бачити границь дозволеного.. тому діти, які все мають, які не знають, що є "Ні", є агресивними від цього.. вони не знають що з тим робити.. нема в житті орієнтирів, горизонту.. якось так..

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

щоб воно було винятковим, попереджаючим про небезпеку, тощо. так як і крик. якщо кричати на дитину часто - вона не відреагує, коли в реально небезпечній ситуації їй крикнуть "стій!".
У мене є і "не можна" в спілкуванні з дітьми. Але завжди - "не можна, тому що... " а не тупо не можна, бо я сказала.

у мене в дитинстві не було заборон, не було "ні", не було покарань, була атмосфера повної вседозволеності. Я могла казати і робити будь що, і мені цікаво було, яке виправдання мама знайде моїм діям наступного разу. Це щось типу як шукаєш стін у кімнаті - і не знаходиш.

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

Дуже добре мені допомагає промислити ситуацію наперед.
Це в стилі " щоб мама була адекватна".
Зі старшим : " Я йду додому, а він уроків ще не зробив, а у мене ще стільки всього". Стоп. Так, він, можливо, не зробив уроки, отже я маю те посунути, те незробити, але спокійно сісти з ним і зробити разом урок.
З меншою . Знаю , що катання на каруселі закінчиться істерикою типу " хочу ще". Два варіанти, або взагалі не йти на каруселі, або бути готовою до плачу, міцненько обійняти, пожаліти, переключити всіма силами, видихнути ).
Бо деколи є таке бажання або не йти, або насварити за ті дурні плачі.
Може і неправильно, але мені легше самій зі собою домовитися, бути готовою до ситуації наперед ( тим більш що кожна мама знає, як може її дитина поступити в різних випадках)

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

Та чого не правильно, головне тільки себе не програмувати на негатив. Як то кажуть проектувати ситуацію. Потім може бути розчарування, а воно нам тра?

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

мені не тільки з малою легше коли обдумую ситуацію наперед.. тобто обдумую свої дії, у найгіршому випадку.. я б не сказала, що програмую себе на невдачу, просто мені легше, коли знаю шляхи вирішення проблеми.. бо я, коли маю якусь проблему і не знаю як вирішити - страшенно панікую.. то для мене краще наперед знати що робити якщо щось, ніж зіткнутись з панікою.. щось ніколи не задумувалась добре то чи ні.. хз.. якось написала, перечитала, задумалась і виходить що не так і добре, бо вибираю між настроєм на негатив і панікою ))) певно, менше треба думати )))

а от з позитивним батьківством - мені важко самій тримати дисципліну.. самодисципліна - то для мене щось страшне.. от правило - їмо солодке після основного прийому їжі.. але доця вже голодна, просить печиво, я їй кажу "Поїмо борщик, тоді печиво", "Не хочу борщик, хочу печиво-хочу печиво- печиво" і крик.. Дати печиво - то вона так і не пообідає.. і перед вечерею буде те ж саме..

І знаю, що сама винна, бо коли гуляємо надворі, вже підходить час обіду, а ми ще далеко від дому - даю печиво, і якось треба то припиняти, чи дати одне печенько і все, чи вчасно приходити додому.. а я от сама недисциплінована (особливо щодо їжі - деколи можу цілий день на самих канапках жити), і може тому так "ведусь" на її вмовляння? Чи стояти на своєму "Ні, спочатку борщик" і не відступати?

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

Я в таких випадках кажу, що як не хочеш зараз борщику, то не мусиш їсти, можеш пізніше, але печиво буде тільки після борщу. І як правило тоді йде відразу згода на борщ, бо якщо хоче печиво, то напевно голодна, просто сама того ще не розуміє.

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

не відчуваю настрою на негатив, мені , власне, потрібно бути готовою до розвитку подій і настроїти себе на нормальну реакцію. До позитиву теж треба бути готовою)). Якщо дитина зробила щось добре то теж потрібно правильно зреагувати, а не відмахнутися чи проігнорувати.

---------- Додано в 10:39 ---------- Попередній допис був написаний в 10:32 ----------

Ой ті печенька ( ну і загалом проблема з даванням їди ).
Тут також працює прогнозування. Або конче бути в потрібний час вдома, або брати зі собою нормальний перекус і посувати час їдження борщу, ну і що як дитина з"їсть його на двігодини пізніше? не панікувати

Але тут навіть не в печеньках справа. Дитині тяжко зрозуміти чому мама в один момент поступається легко, а в інший момент- заборона.
Наприклад бігти по дорозі в лісі то запросто, а бігти по дорозі в місті то неможна. Ну і такого різного плану приклади.

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

я теж дуже обережна біля дороги, але якби мені попробували влаштувати таке шоу, то ми б хутко вернулися додому (можна й під пахвою))))) та й по всій прогулянці.

Може попробувати ще вдома, під час планування маршруту пояснити, що буде дорога, що будем переходити тільки за руку з дорослим... і так днів 10 підряд? Якщо не хоче давати саме руку, то можна триматися за вашу сумку (самостійність ніби).

Ну і ютюб допоможе вибрати тематичний мультик

ну та то вже хіба зовсім маленьких стосується, бо на то мама з татом і є, аби навчити дитя розрізняти.

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

так власне, що ми зазвичай гуляємо в таких малолюдних місцях, де і машина проїжджає раз на півгодини. Він знає, що коли їде машина, треба відійти, почекати, але коли треба йти в місті попри дорогу, то робиться якийсь розсіяний. Він реагує на моє строге "стоп!", але він так жене поперед мене, що може і не почути.

---------- Додано в 11:40 ---------- Попередній допис був написаний в 11:38 ----------

На жаль, в мене без варіантів, бо ходжу з ним малу зі школи забирати, якщо вернусь з малим додому, то Катя в школі буде сидіти...

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

і в нас так, але якщо чесно не бачу в тому ніц хорошого. Це фактично шантаж, дай за дай. В мене тепер малий так навчився що коли я кажу йди їж то він мені "а даш печенько тоді зім". І починаються довгі шантажі

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

та ну... спочатку руки мити - потім їсти теж шантаж?)))

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

це дивлячись як сформулювати, якщо "спочатку борщ, потім печиво", то ніякого шантажу, а формування правила, а якщо "з'їси бощик і я дам печенько (за це)", то звичайно вже йде типу шантажа. хоча я читала чи слухала у Нарушевича, вже не памятаю, що такого роду висловлювання не призводять до негативного "дай за дай", просто слід ставити наголос на позитивних справах, тобто типу "от ти поскладав іграшки і я тобі даю цукерку", чи "ти сьогодні була чемною дівчинкою в садочку-можемо зїсти морозива", шось в цьому роді. тобто більше акцентувати увагу на їх позитивних якостях. якщо боїтесь що будете давати дитині забагато-вона вам про це скаже, точніше покаже, бо буде просити не припустимого для вас зараз. це і буде сигналом скрутити трохи оте давання.

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

о, я так своїй доці відповідаю )

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

Може бути. Часто бачу, що ми з татом вже на взводі, а малий поістерив собі і як ні вчому не бувало.

І для мене)). Та я тим особливо не парюся. На вулицю беремо або фрукти або печеня домашнє.
Мій обідає. Я його навчила, що після солодкого має пройти деякий час і все. Ну і він солодке отримує перед основною ідою, а не після.

Як же я раніше того не розуміла, що дитина і місто- то тєжко...

---------- Додано в 18:40 ---------- Попередній допис був написаний в 18:36 ----------

Я теж вважаю, що це шантаж. До останнього пробую пояснити, чому ми так робимо з татом. Малий часто згоджується (зараз в нього період похожості).

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

от якби мені хтось скорше пояснив( в нас вийшов шантаж і убалтування(не завжди, але є)
а інколи мушу положити той цукерок перед ним, і для нього це є стимулом щоб швидко зїсти)
розумію що це зле(наголошую що це не завжди! але буває) але в нас з харчуванням і так все складно тому йду на жертви

 

Відповідь: Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

Подумаєш. Мій син майже нічого не їсть, і як ти його не задобрюй чи обіцяй потому цукерку не буде їсти і крапка. Він воліє цілий день ходити голодний, ніж з’їсти таріль зупи. Буде пити воду цілий день, але їсти не буде. То, що я буду собі дурним перейматись? Не хоче не їсть!!! Взагалі, одна мудра лікарка казала таким не перейматись. Казала - хліб їсть, чай п’є? Все! Заставляти не можна ні в якому разі, бо це виховує ДУЖЕ погане відношення до їжі. (Гарантую вам проблеми в майбутньому, це з власного пережиття кажу) Підросте, буде їсти все.

І це чиста правда. Мій чоловік також так їв як наш син - кусок хліба і склянка молока на день. Тепер їсть все, але зате проблем з надлишковою вагою не має і не буде мати, бо відносини з їжею у нього нормальні. Ніхто його не пічкав.

Ну це я так, бо тут говорили про наслідки в майбутньому. Ту їжу вже багато раз обговорювали.

---------- Додано в 18:31 ---------- Попередній допис був написаний в 18:29 ----------

А для чого 3-річній дитині пояснювати чому. Йому то якось... Не перетискайте.

---------- Додано в 18:32 ---------- Попередній допис був написаний в 18:31 ----------

Також досить добрий підхід. Навіть радять, що це краще.

---------- Додано в 18:33 ---------- Попередній допис був написаний в 18:32 ----------

Ну певно... він ж добився того чого хотів. Він добився, що ви на взводі. Я вже якось писала... це у вас КУПА справ до зроблення, а у нього тільки одна - бавитись і вивчати світ. Ви ним керуєте, он і йому цікаво а як то вами керувати. Ось він і добивається того своїми істериками. Ставите істерики в ігнор і побачите зміну. Але направду так, в ігнор.