Позитивне батьківство або дисципліна без покарань

Тема у розділі 'Маленькі бешкетники', створена користувачем Liliyah Romanova, 11 Вересень 2013.

  1. cjomcjomka

    cjomcjomka Content - fairy

    о, в мене потрійна порція піськодуп :)
    Колись думала дати їм "виговоритись" - десь за більш ніж півгодини не витримала, сказала - здаюсь:girl_crazy:
     
    • Смішно Смішно x 4
  2. Haidee

    Haidee Well-Known Member Команда форуму

    Коліжанка розказувала, як її трирічна мала заклинилася на слові "дупа". Якось мама не витримала вже і каже: "Ну це ж негарно, кажи сіднички". На що дитина відповіла: "Мама, я знаю, що таке сіднички. Я тобі говорю про те, що між ними, а між ними - дупа". :girl_crazy:
     
    • Смішно Смішно x 18
    • Інформативно Інформативно x 2
  3. lovikyou

    lovikyou Well-Known Member

    Нічого собі немає - в мене чоловік перший супротивник....
     
    • Подобається Подобається x 1
  4. cjomcjomka

    cjomcjomka Content - fairy

     
  5. NataliaFed

    NataliaFed Active Посиденька з баяном

    @Akina Ваш трохи молодший, мій із садочку не носив і від інших(навіть старших) не набирався. А набирався із ґаджета(я навіть два рази була післана на туди). Ми "урок" засвоїли, висновки зробили, джерело ліквідували. Я ніяк не показувала роздратованості, спокійно пояснила, що це відноситься до категорії "дуже погано"(він розрізняв).
    Тепер школа і приносить час до часу вже посерйозніше(типу, середнього пальця). Я питаю, що це означає(чи словечко якесь)? Пояснити не знає, бо незнає)). Тому, пояснюю, щоб не використовував жестів і слів, значення яких не знає, бо це може бути дуже погане слово(жест), за який може бути у відповідь дуже боляче.
    В таких випадках або зовсім ігнорити, або спокійно,серйозно пояснювати.

    Надіслано від мого GT-I9505, використовуючи Tapatalk
     
    • Подобається Подобається x 1
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  6. Arapeta

    Arapeta Well-Known Member

    • Інформативно Інформативно x 1
    • Корисно Корисно x 1
  7. Akina

    Akina Така, як всі, - лиш крила з-за плечей :)

    Вибачаюся що російською, але таке гарне покрокове зі схемками (все як я люблю :girl_crazy:). Раптом ще комусь знадобиться - як перестати кричати на дітей :girl_smile:
    Екатерина Сигитова
     
    • Подобається Подобається x 5
    • Корисно Корисно x 1
  8. exmargarytka

    exmargarytka мрійниця зі стажем

    Досі триває:girl_in_dreams:?
     
  9. cjomcjomka

    cjomcjomka Content - fairy

    періодами, але - так.
    На вулиці і в компанії того не говорять. А виговорити десь хочуть :) Тому дістається все мені
     
    • мімімі мімімі x 1
  10. Akina

    Akina Така, як всі, - лиш крила з-за плечей :)

    Раз я вже сюди заглянула, то розкажіть мені як не кричати на старшу дитину яка відкручує голову меншій?
    Влад ставиться до Ясі мало не як до ляльки - то руки їй кудись в неприроду позу пробує повернути, то паперу в рота напхати (то коли вона сама його жує, братик так "помагає" - "ну їй же подобається"). І то я їх самих не лишаю довше як на 30 сек. Тільки відвернуся - знов незрозуміло що твориться. В мене позитивно не сильно виходить - спочатку кричу (бо лякаюся), потім перевіряю чи все ціле, пробую Владу пояснити "так не можна, їй боляче і т.д", Влад рже як кінь, перепитуючи "і що, і що з того?", в підсумку я не витримую, напихаю йому рот папером, він ображається, я питаю "тобі сподобалося?" - "ні" - "ну от їй теж неприємно". Зо 3 таких демонстрації і деякі види "забав" все ж таки припинив. А як позитивно?:girl_flag_of_truce: Бо наперед я навіть не можу уявити і проговорити йому все що НЕ МОЖНА робити з малими дітьми, а фантазія в нього ого і все що не заборонено - дозволено. Ну і те що на собі випробував - не буде їй робити (ну там голками пальці колоти, у вогонь пхати чи під машину надврі штовхати), а за ногу по підлозі сунути - чому б і ні (він же на собі не перевіряв як то "приємно" пузом чи обличчям по паласу проїхатися). То з дивану її стягнути в 4 міс, то відро на голову одягати, то ще щось. Тішить, що Яся теж "не промах" вже ричить на нього і відбивається, але ж до того часу поки вона більш-менш повноцінно зможе давати йому відпір і кричати що їй не подобається ще ого скільки часу мине...
     
    Останнє редагування: 15 Лютий 2019
  11. Mansikat

    Mansikat Well-Known Member

    В мене теж далеко не завжди на таке є сили, але практикую так: в момент "нападу" підхожу до них, старшого обіймаю, цілую, і тим, фактично лагідно розбороняю (згортаю за ноги і руки, якими він розмахує чи копається) - в нього зразу знижується рівень "задиристості" і лагідно кажу, що маленькому так боляче і щоб він цього не робив, бо ми так ніколи не робимо, і взагалі не сварю, його попускає дуже. Ну, але, зрозуміло, що це потім повторюється, працюємо на перспективу.
    нагадала про одне з моїх дитячих фото - я і моя молодша сестра з кошиком на голові, одягненим мною) се ля ві.
    до речі, я тут нещодавно прочитала таку думку, що мама не повинна так, ну, скажемо, модерувати, всі дитячі конфлікти, а дати можливість самим провзаємодіяти (точніше, то було подано не як "дати дітям можливість", а таки з акцентом "мама не повинна, а вони і самі розберуться"). Я наразі втягуюсь в майже всі, і мене то дуууже втомлює, бо це мільйон разів за день. І от я так сильно задумалась над вищезгаданим поглядом, цікаво було б тут обговорити.
     
    • Подобається Подобається x 1
  12. Almariel

    Almariel Well-Known Member

    Доволі часто так роблю. Ще всередині бурлить почуття справедливості, але намагаюся стриматися. Реально краще - вони швидше миряться. Бо інакше і я ще роздратуюся і мушу слухати оцево «а я, а вона». Як прибігає котрась одна - пожалію. Як прибігають двоє з жалінням одне на одного, то кажу: « так, неприємно, коли дражнять/б’ють/дратують...», але не намагаюся знайти хто правий, а хто винен.
    Якщо бачу конфлікт з самого початку - намагаюся присікти з першого негативного слова/вчинку. Кажу «не роби так», а іншому «не приємно, коли тобі так роблять» і відразу оцього іншого намагаюсь переключити на щось інше.
    П.с. То я зараз така розумна. А часто мене так бісить, що вони сваряться, що я додатково починаю на них гарчати»
     
    • Подобається Подобається x 1
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  13. Miss Sixty

    Miss Sixty Double Boy Mama

    Так, як ви пишете дівчата, то реально робити, коли обоє старші, а коли одне геть безпомічне лежить і жалісно кричить-плаче, то перша реакція насварити-накричати, бо злість бурлить, як можна навмисне біль такій малечі причиняти. В нас до слова, рідко такі трафанки трапляються, але бувало. Раз вкусив пальця і так добряче вкусив, слід був довго, а плакав малюк вперше так - довго заспокоювала. І то я з ними разом в ліжку лежала. Раз пальці пхав в очі і давив, то він так закривав йому очі, щоб зробити сюрприз. Може спеціально на руку лягти, придавити, або тримати, поки менший не запищить. Хоч загалом він дуже гарно його "пильнує", спокійно їх залишаю вдвох. Такі випадки скоріше рідкість і робить таке, зазвичай, коли я з ними, а не коли я десь відійшла, але я аж киплю, коли таке відбувається. Хоч намагаюся зразу опанувати себе і спокійно пояснити, але перші секунди - точно не позитивні.

    Надіслано від мого TRT-LX1, використовуючи Tapatalk
     
  14. Almariel

    Almariel Well-Known Member

    Звичайно, це вже для однакових вагових категорій.
     
  15. Haidee

    Haidee Well-Known Member Команда форуму

    Мені здається, що раз молодше живе і не сильно поранене, а старше не вибите по дупі ременем, то вже великий позитив. Я знаю, що звучить жорстко і не в тему, ну але діти часто (дууууже часто) сприймають мамині лагідні пояснення після вчинення "злочину" як веселу розвагу. Мало того, що те мале прикольно реве, та ще й мама комедію ламає (діти чудово розуміють, коли мама реально лагідна, а коли роздерти хоче). Але то ще від дитини залежить. Є діти м'які по характеру і їм справді стає трохи незручно від зробленого і маминих тихих докорів. А є такі, яким то все до лампочки. От Яся @Akina ще трошки підросте, і будуть собі лупитися як має бути, без ваших повчань))) а поки пильнувати. А реагуйте так, як відчуваєте. Чесно, я не бачу змісту реагувати на агресію мило і спокійно, якщо дитина точно не є спокійна за своєю природою. Ну і це такий спосіб ревності. Всі діти ревнують, от всі. Дехто лупасить маму, дехто молодшого, дехто тихенько починає пісяти в штани або прокидатися зі сну з істериками.
    Своїх я вже не розбороняю. Ну хіба в випадку, коли з'являється кров чи синці, можу покарати якимись обмеженнями. І вимагаю пояснень, чому не вирішили проблему без рукоприкладства. І вибачень вимагаю. Але реально: в них дятли в голові, діти не мислять категоріями мирно-не мирно. В них спершу включають інстинкти самозбереження (лупну, щоб налякати), в другого - лупну у відповідь або ж втечу. Потім включається сирена. Пооотім аж вони згадують мамину науку, що вони не тваринки, а люди, і в них є здатність говорити замість лупити по голові. З кожним роком здатність говорити все більше витісняє лупання по голові))) а ще таке цікаве спостереження маю: хто має вдома братів чи сестер, менше задирається до однолітків поза домом. От є в них та потреба відлупити когось в дитинстві і так само дістати. І надолужують за будь-яких обставин.
     
    • Подобається Подобається x 5
    • Погоджуюся Погоджуюся x 5
    • Зе бест! Зе бест! x 2
  16. Akina

    Akina Така, як всі, - лиш крила з-за плечей :)

    Оооо, так, для Влада то зазвичай якраз розвага - спочатку від скуки придумати що б такого з Ясею вчверити, потім веселитися як вона пищить , потім бавитися зі мною в "а чого не можна пхати їй пальці в очі?".
    Мама моя тут взагалі Влада мало не в садисти збиралася записувати (бо він, бачте, кицьку разок копнув і на Яську сів), я й раніше вважала, що то цілком "нормальні замашки", а вчора ще й випадково натрапила на відео щось типу "baby and siblings" і зрозуміла, що то в нього то ще цілком добродушні розваги :girl_crazy:Мама приїде - їй продемонструю. А ще, доречі, видала Владу знайдені в кладовці мої старі ляльки - через раз тепер експерименти ставить над ними (ну типу порзчесувати, "зарядку" їм зробити), то вже Ясі трохии менше тої "турботи" дістається :girl_smile:
     
    • мімімі мімімі x 1
  17. Miss Sixty

    Miss Sixty Double Boy Mama

    О, мій так тоді настрашився, як вкусив за пальця Кирила, що більше його треба було заспокоювати. Це якраз чи не єдиний раз, коли я спокійна була, бо ж треба було вияснити, що саме він йому зробив) І не залякати, щоб в майбутньому не боявся розказувати. Вже потім тихо розплакалася - випустила емоції.
    І Данило хоч і сміється спочатку, бо ж весело, потім іде цьомати-вибачатися. Але й мале то сміється після першого писку)

    Надіслано від мого TRT-LX1, використовуючи Tapatalk