...Прийде додому жiнку б'є...

Це дуже правильні слова. Дуже страшно бути в такій ситуації, а ще страшніше знайти сили в собі зробити правильне рішення .
Але краще жити бідно і в спокої, а ніж тебе мають принижувати , та відчувати вічну нервотрьопку , шалене серцебиття, та очікування що зараз прийде і почнеться...! А головне дитина буде бачити ,рости в тому негативі, а коли виросте подумає чому мама все життя мучилась..?
Спустошеність пройде з часом, потрібні ви своїй дитині, а кохання ще знайдеться, але дайте йому шанс вас знайти...!

 

--- дописи об"єднано, 16 Січень 2015 ---

Все правильно!А ще гірше,коли дитинка надивиться на таке життя і на такі стосунки,потім буде мати свою половинку і буде поводитись з нею так само!!!А ще скаже "Ну і шо?А во в мене мамо з татом так все життя прожили і нічо!Не позабивалися"!

 

В моєї молодшої сестрички була подібна історія. Зустрічалися- він іі тлумив. Вона, дурненька, мовчала.Нікому нічого не говорила, терпіла, бо заміж хотіла... Вийшла заміж,завагітніла, він її вагітну так потовк,що втратила дитинку. Добре,що схаменулася, вигнала. Розлучилися...
Він під час розлучення такі концерти давав, що родина ще досі згадує. Сестричка відходила від того довго. Вона про свого колишнього,інколи , таке розповідала, що в голові не вкладається. Добре, що родичі поділяли думку, що потрібно розлучитися та не терпіти,підтримували її морально.
Вийшла заміж вдруге, має двоє гарних дівчаток. А за того придурка навіть згадувати не хоче.

 

Ох я зла! Ну як? Як можна бути такою дурною?! І видно, що людина схильна до насильства та явно неадекватна і були певні прояви вже того насильства, а вона терпить, все прощає, бо бачте любов в неї. Але їй вже не 15 і навіть не 25. Та як можна себе так не поважати?! Любов любов"ю, але ж і голову треба включати. І вони ще навіть неодружені, а він вже дозволяє собі проявляти себе в тому "кращому світлі".
Відчуваю себе такою безпорадною і безсилою...

 

Я була вчора у церкві, взяла документи для церковного розвіду. все зберу і віднесу, вартує 1500 грн (Православна церква), отець сказав, що чоловік у жінки тільки один на все життя перед Богом. Але справу будуть розглядати за моїм бажанням

 

А мені мою маму шкода.. Тато постійно напивався і її бив, навіть на очах маленьких дітей (маю на увазі себе і брата).. Колись ще розвід не був такий популярний, і їй встидно було виганяти його з дому чи тому подібне. І дожився тато до того, що ми вже дорослі, і зовсім його не поважаємо. То напевно гріх так казати, але після всього що він робив з моєю мамою, я взагалі його ненавиджу. Тому всім тим, хто хоче терпіти чоловіка ціле життя лише заради дітей, щоб вони мали батька, то подумайте, чи взагалі їм такий тато потрібен.

 

Свойство здоровой психики – не прощать насилие. Свойство здоровой психики – ограждаться от него, уходить оттуда, где плохо.

 

Не хочу розказувати за себе , але ТО ЗОЛОТІ СЛОВА!!!!!!

 

Я 20років мріяла щоб мої батьки розлучилися...

 

читаю і волосся дибки стає. Якби на мене чоловік підняв руку, тут же б мав 2 зламаних. Я аж киплю, коли чую, що чоловік жінку б"є. Як можна дозволити себе бити?

 

Я також колись так думала, поки недавно не домомагала товаришці переїхати. Діти, які виросли в сім"ї , де тато бив маму мають "блок " і не вміють боротися .... Це настільки страшно і жахливо, що направду волосся дибки.....

--- дописи об"єднано, 28 Березень 2016 ---

Чоловік моєї товаришки називає то по-іншому - мій тато виховував маму і я тебе виховую..... А ти живуча і нічого тобі не буде.... Для мене - це повна клініка.....

--- дописи об"єднано, 28 Березень 2016 ---

Прийшла з Терезою в поліцію, то її одразу поліцейський "заспокоїв ", що у нас таких заяв 10-20 на день, а потім через тиждень забирають, бо дітям треба тата

 

це правда, б"ють того хто дозволяє себе бити!!!!!!

 

моя мама розлучилась через рік не стала терпіти насильство в сімї.я їй вдячна за це.не хай я не мала тата ,але моє дитинство щасливим ,я виросла в спокійній атмосфері любові і турботи

 

Я виросла в сім"ї де тато бив маму. Ніякого блоку в мене нема. Можливо саме через це, я вмію і можу за себе постояти.

 

Ти МОЛОДЧИНКА, а моя колежанка не могла і ще соромилася признатися , що він її б"є, тому що мала негативний досвід такого ділення з друзями....

 

Колись мені сподобалась фраза, передам не дослівно : " Ми даєм людині другий шанс не тому, що впевнені, що вона виправиться, а тому, що не можем повірити собі наскільки ми помилялись у цій людині".

 

От щиру правду кажете. Коли тільки починали зустрічатися, майбутній чоловік полюбляв говорити, що жінок не можна бити і т.д. Вперше вдарив через рік після шлюбу. Прийшов додому із "зіпсованими" після роботи нервами. та й зірвав свою злість на мені. Потім стояв на колінах, благав, плакав. Дійсно оті "герої" вміють "усвідомити" свій вчинок, благати. Вибачила. Думала, що не повториться. А потім взнала, що така практика була в його родині - битися.

Другий раз вже сталося через 1,5 роки, вже й "причина" знайшлася. Отримала штук 8-10 затріщин по обличчю, руки його тільки й літали. А на обличчі-то слідів побиття не було видно. Оскільки це було вже 2-ий раз, то очевидно, що виробив для себе комфортну норму поведінки. Думаю, що добре, що не давала відсіч - бився би зі мною вже як із чоловіком, стриму геть не мав. Ну а найбільший концерт був, що треба було після розлучення виселятися, а він був з іншого міста. Звісно, "розлучений чоловік" ще раз почав битися - вже за своє "комфортне" проживання у чужій квартирі.
Так що як почав битися - вже не стримається. Найбільш смішне, що він уважав, що "його до цього спонукали, викликали на це...ти сама винна..." Прямо як гвалтівники стверджують, що жертва "сама їх до того спонукала".

 

А як ви бачите підтримку близьких у ситуації з побоями в сім'ї. Я просила брата і куму лежачи на підлозі в синцях приїхати помогти бо в мене почався серцевий приступ після побоїв . За тиждень отримала тупі відмазки і навязування почуття провини за такі тривожні дзвінки. Це нормально радити терпіти і абстрагуватися від проблем сестри тобто мене . .. чи я не повинна просити допомоги у брата і куми .чоловік з контузією і ми ще не навчилися контролювати такі наслідки травми... незначний конфлікт і він втрачає розум...

 

ні ненормально. Але певно це не перший раз. Звертайтесь до того хто допоможе.

так тут допомога спеціаліста потрібна.
Це не є стандартна ситуація, коли чоловік урод.

 

Причім тут контузія?....ви зобов'язані себе захистити, самі чи з допомогою, але правду кажуть просіть в тих хто допоможе, брат і кума не ті люди.