Проблеми у стосунках мiж сестричками/братиками

Тема у розділі 'Маленькі бешкетники', створена користувачем Koza-Dereza, 23 Лютий 2010.

  1. Mansikat

    Mansikat Well-Known Member

    Я би порадила бути готовою до негативних проявів у поведінці. І то не лише ревність в чистому вигляді - у мого сина, такого, наприклад, не було, але зате він став дуже шумним, вередуючим і т.п., тобто все з розряду негативного привернення уваги. Тобто конкретно до немовлятка він ставився дуже лагідно і мило (пізніше вже проскакувала і така "сильна любов", коли він так зціпивши зуби його обіймав-трусив, сідав на нього - це теж форма ревнощів), але в той же час, було дуже помітно, що для нього це значна зміна, дефіцит батьківської уваги і т.п. Мою відсутність у пб, я так розумію, сприйняв не дуже добре (в той час він поводився чудово, і всі його нахвалювали, але після мого повернення, зі мною був дещо відчуженим, а потім на мене обрушилась добряча істерика).
    Так от, мамі це сприймати глибше,- як те, що дитина в стресі, а не просто як погану поведінку, складно, у мами фокус на немовля (в першу чергу фізіологічно, гормонально), старша дитина в момент здається дорослою і ти дратуєшся: "чому він так поводиться, це ж мені тут зараз найскладніше"))) тому в деякі моменти, коли немає внутрішнього співчуття до старшої дитини, варто просто пам'ятати, що їй теж непросто, і тому вона так поводиться.
    У нас це тривало 4-6 тижнів. Оце був реально найскладніший період. Хоч побутова допомога була, але зі старшим була напружена атмосфера+молодший весь час на грудях і толком не спав. Але потім все вляглося) Загалом, я вважаю, що у нас добре в тому плані все склалося і ми добре пережили ту "бурю".
    Звичайно, я не знаю, чи бувають діти які геть рівно сприймають появу братиків/сестричок, але краще бути готовою до розуміння і прийняття таких ситуацій. Зрештою, це нічого аж такого катастрофічного, просто життя зі своїми складнішими іноді моментами, до яких треба більше мудрості і терпцю, ніж зазвичай)

    Дасте) Я Вам більше скажу, - зараз мені виглядає, що я найкраще даю ради саме сама, бо коли з'являються бабусі, та навіть чоловік - значно зростають проблеми моєї із старшим сином комунікації, бо я виступаю в ролі медіатора між всіма, а з чоловіком я просто роблюсь якоюсь неорганізованою. Та, бувають важкі і невдалі дні, але вони все одно є і будуть, чи з допомогою, чи ні.
    А про те, що садок - це Ваше спасіння і інакше ніяк - то просто люди мають свої усталені переконання і переносять їх на всіх, люблять давати поради і хочуть, щоб всі інші думали так само))) Але те, що це далеко не так - то в першу чергу є Ваше особисте бачення ситуації, Ви вже маєте достатньо життєвого досвіду, щоб оцінити її для себе + маєте і тут приклад багатьох людей, які так живуть і все їм ок)
    Я не встигаю зараз всього, що встигалось з однією дитиною віку 2,5-3 роки. Але і сказати, що чогось власне дуже важливого і потрібного мені не встигаю, теж не можу. Ну не слухаю курсів, не вишиваю, не читаю фб щодня, а одну книгу читаю вже третій місяць, мабуть, не завжди зготую заплановане, купа випраного розбирається іноді три дні, але життя продовжується) Прокачались ще додатково навички відпускати ситуацію і жити розмірено)
    І ще, про мега-складно без садку - в моєму баченні, найбільша складність з появою молодшої дитини - в психологічних моментах, в стосунках, і, відповідно, в поведінці, а садок - він вам нічого не дасть в плюс у ваших з дитиною стосунках. Він вас може розвантажити чисто фізично, але це не складнощі з розряду "мега". Ну, так на мою думку.
    Я зараз хочу одночасно дві речі - щоб моя старша дитина іноді проводила час за цікавим заняттям без мене (от зараз з чоловіком поїхали на гурток, іноді - десь раз на два тижні, він може побути у моїх батьків пів дня). І хочу, от прямо відчуваю потребу проводити деякий час тільки з ним, напевно завтра ж і кудись підемо погуляємо вдвох, вже молодшого можна на трохи довше лишити) Отакий розклад мені зараз комфортний.
     
    • Подобається Подобається x 6
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
    • Зе бест! Зе бест! x 1
  2. Orman

    Orman Модератор-бомба

    в нас не було.
    це той випадок, коли лишні знання тільки більше тиснуть. По ситуації подивитесь. Я кожного разу так стомлююсь від вагітності, що як народжується дитина, то далі тільки легше. Не надумуйте собі нічого.
     
    • Подобається Подобається x 1
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  3. Retaret

    Retaret Well-Known Member

    дякую дівчата , що ділитеся.
    Ясно, що передбачити я можу мало, але наявність живих прикладів таки надихає. І навіть ті страшні ревнощі, якими лякають всі знаючі, виявляється є не всюди.
    Мені дуже близький погляд про те, що "давати собі раду" - це більше про налагодження стосунків, а не вистроювання всіх в шеренгу. І так, я теж помічала, що коли сама, то краще собі даю раду, аніж з помічниками, бо краще знаю і відчуваю коли чого моїй дитині треба, а навіть для тої ж баби - то купа проблем, які вона втрясає не зовсім так як би мені того хотілося. І без чоловіка лишалися пару разів (хоч то є нечасто), але в нас тоді набагато краще організовано день і особливо вечірні всі процедури.
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
  4. Vittoriya

    Vittoriya скрипулька знову в декреті

    1000% я як сама то в мене день якийсь організований, я встигаю все, Мелася гарно і чемно їсть. А як у чодовіка вихідний, то день невідомо який...
     
    • Подобається Подобається x 1
    • Погоджуюся Погоджуюся x 1
    • Інформативно Інформативно x 1
  5. Oleksandrochka

    Oleksandrochka Well-Known Member

    Про приклади. В мого дядька народилася друга малеча, коли першій було 3 рочки. Все ніби гладко було, старша була в захваті від лялі. Ситуації, з якими стикнулися - старша хотіла годувати і люляти молодшу весь час, фруктами і всім, що вона їла. І мама не могла ні на секунду лишити їх вдвох в одній зоні, бо старшенька чемно мала десь захований сухпайок для сестрички, і при першій кращій можливості намагалася її нагодувати. Коли їх купали і готували до сну, старша кулею летіла з ванної і займала дитяче ліжечко, казала, що вона буде спати лише з сестричкою. Ну і то така любов була, вона її весь час заціловувала і хотіла бавитись з нею, як з ляльою. В садок відмовилася ходити, бо в неї вдома треба допомагати мамі з дитиною.
     
    • мімімі мімімі x 2
    • Подобається Подобається x 1
  6. ruda kishka

    ruda kishka Well-Known Member

    То все ревнощі і є
     
  7. cjomcjomka

    cjomcjomka Content - fairy

    в дитини може бути такий характер, що ревнощів не треба :)
    Моя Віруня гастролювала два останні місяці моєї вагітності і весь минулий тиждень. Зараз - чи то втомилась, чи то переключилась, бо не вірю, що їй перейшло. Хоча, було би непогано :)
    Мені легко в тому, що старші діти самі їдять-вдягаються-вмиваються. Але складно дуже в плані тих стосунків з кожним. Віруся (4р 7міс) більш звичайна дитинка - капризи, уваги дати, обійняти. Сергій (6р 4міс) - фантазер і любитель потайки чудити. Дмитро (майже 10р) стає підлітком, який хоче поговорити про свої справи, і якого треба наповнювати чимось хорошим, бо інакше він дуже швидко наповниться всім іншим.
    Порівняно з ними, на ту мікробу Ліду уваги звертається обмаль. Я вчора трохи відклала всі справи, щоб пороздивлятись і поцьомати її як слід. А то вона постійно або в одній руці, або в слінгу. цілий день тільки їсть, спить і висаджується, поки я займаюся фактично зовсім не нею.
     
    • мімімі мімімі x 8
    • Подобається Подобається x 3