Проблеми у стосунках мiж сестричками/братиками

@Haidee, я тричі перечитала, щоб правильно зрозуміти)
Спершу щодо вправи, чому таке формулювання зачіпає, бо саме хороші риси людини (не знаю, істинні, чи ті до яких вона прагне), але які вона, очевидно, цінує, ставляться під сумнів словом "занадто", вони знецінюються, викривляються, людині демонструється неприйняття, те, що вона не така, як треба, це завуальована негативна оцінка. Якби сказали "ви занадто дратівлива", то з цим можна просто погодитись, тут немає гостроти того, що саме твоя хороша частина не подобається, бо те, що погане не подобається - це природно. І, запитання справді звучить так, ніби хоче викрити обман, типу, "ти така вже ідеальна, що це просто не може бути правдою". Воно ще транслює також те, що тебе, можливо не зовсім добре знають, але, тим не менш, дають оцінку (бо "занадто" - це оцінка), і це теж якось прикро, наче пробуджує виправдовуватись і роз'яснювати як же насправді, захистити себе. Короче, букет емоцій)

Ну а щодо самого запитання, то можу на нього відповісти, що в житті я спокійна і розуміюча настільки, наскільки я маю до цього природні схильності.


Надіслано від мого Redmi 4X, використовуючи Tapatalk

 

Не знаю. Нам таке ні разу не допомагало. Їм все одно потрібна одна і та ж річ.

 

Я з інтересом проаналізувала свої емоції щодо того формулювання, але все-таки якоїсь розгадки щодо ситуації з дитячими конфліктами не знайшла. Я не намагаюсь бути приймаючою і розуміючою насилу, чи до чого ще можна підвести, підкажіть, я більше не бачу.
Мої негативні емоції - це банально втома(
і ще заздірість, коли люди розказують, як в них діти, (ну так, з рочку-півтора меншої), можуть трошечки (пів годинки) собі в окремій від мами кімнаті побавитись. Трохи жартую, не так щоб заздрість, але розуміння, що "ну буває ж так!"

Та б'ються, просто не до крові з видиранням волосся. Копаються, агресивно штовхаються і в такому дусі. Словесно - старший дуже часто зачіпає меншого, чимось, через що той починає дратуватися, кричить на нього, і так до істерики меншого (я забула вказати, важливий момент - в меншого страшна схильність до істерик, тобто з ним кожна задирка закінчується криками на підлозі). Сваряться за речі, за те, що хтось комусь заважає. Напевно це все ок, просто в мене майже без продиху, суцільно. Останніми місяцями почали з'являтись п'ятихвилинки, коли вони спокійно взаємодіють, це і є наші 10-20%.

такого нема.

 

Ха, а так буває? Це в супер-спокійних батьків з супер-спокійними дітьми певно...
Про вік - моїм минуло 7 і 4. Є два варіанти тиші - мультики або сплять . В інший час, якщо вони не дряпаються, це означає, що зараз поцапаються, питання коли.
Поміж тим, старший може нагодувати меншу, а мале козеня дістане мене з-під компа, бо старшому там щось нагло засвербіло
Для мене достатньо. Ну і кулаками не ліпляться, на цьому все.

 

Так буває. Не пів години, але 15-20хв буває. Чим старший стає Петрик (але це четверта, а не друга дитина), тим довше.

Але! Мої любляться, бавляться і всілякі мімімі. І при тому (ну після того, чи до того) вони луплять я кулаками, середні ще й кусаються (тільки середні між собою). Так що може це все в комплекті йде.

 

Кстаті о птічках, я сама не маю середини я уникаю, уникаю конфлікту, а потім кажу «та пішло воно всьо в ...» і несу олію поливати дрова.
Це я до того, що діти частково успадковують/копіюють схеми батьків.

--- дописи об"єднано, 15 Квітень 2020 ---

@Haidee і про безсилля - кричання? Я так часом репетую, шо сусіди починають строєм ходити. Шо дєлать? Про безсилля я погоджуюсь, а як лікувати?

 

От і чуднєнько!

 

була колись на особистій терапії, де психотерапевт заспокоїла, що діти, чиї батьки на них кричать (без крайнощів) краще виставляють рамки з іншими людьми

І щодо конфліктів, мої старші б'ються, іноді дуже, драпаються, кусаються, кидаються іграшками, я не лізу до них, жалію того, хто плаче, якщо конфлікт затягнувся, то розводжу по кутках. Але в основному вони сумирно разом бавляться з року меншого, може тут ще вік роль грає, вони порічки

 

Буває. Не засікала скільки часу, але часто і довго забавляються вдвох (3 роки різниці) і з малого віку меншого, як почав активнічати. В той час спокійно щось роблю. Мої навпаки краще бавляться самі, якщо я роблю щось по дому, бо якщо сісти в їхньому доступі, то менший обліпить мене. Винятки час, коли вже хоче спати чи їсти, чи щось турбує. Можуть просто поруч бавитися, можуть дуріти разом, інколи в щось одне разом бавляться, але тут скоріше все закінчиться тим, що щось не поділили. В них є певні зони по дому, де на довше "зависають" чимось своїм зайняті, головне, щоб разом були, бо якщо старший піде, то менший одразу іде його шукати або мене. Але якщо всі в хорошому настрої, то і тоді мене не особливо рухають, бродять по квартирі, носять іграшки, придумують собі заняття, бігають один за одним.
Стандартно конфлікти такі, як у всіх бувають - не поділили, хтось в когось забрав, не там сів, штурхнув, не послухав. Зазвичай, в тому всьому нерви мої розхитує крик малого - пищить, кричить, злиться, але або приходить до мене пожалітися, або крикну запитати з іншої кімнати, що сталося, тоді старший поки пояснить, то все може влягтися. Інколи заспокоюю обох чи одного когось і прошу спокійно іншому пояснити чи попросити, що хоче. Якщо відкинути оці стандартні ігрові конфлікти, то вони чудово взаємодіють - старший опікає меншого, придумує, як зацікавити, відволікти, заспокоїти, прислухається до моїх пропозицій чим разом побавитися, загалом спокійно реагує на моє "побавтеся з Кирилком, щоб я могла...". Тепер навіть скучає, поки менший спить і чекає, щоб він прокинувся, щоб щось йому показати чи просто побавитися. А менший помимо крикливих реакціях на певні конфлікти і певну поведінку старшого, швидко відходить і віддає предмет розбрату чи лізе гладити, цьомати брата. Зла зовсім не тримає, перший, зазвичай, загладжує ситуацію.


Надіслано від мого Mi 9 SE, використовуючи Tapatalk

 

то, напевно, залежить від багатьох факторів, від дітей, від батьків
в моїх теж 3 роки різниці. вони дуже любляться. зараз вік 3 майже і 6. лупляться звичайно чим старші, тим більше. ревнощі присутні. але все одно любляться дуже-дуже

 

У мене дівчата, які луплятьсясама менша найбільше любить з середньою грати, старша і середня постійно один одного зачіпають - щипають, штовхають, стукають. Середня у мене дуже голосна, то при будь-якому доторку недоброму вона верещить так, ніби кінець світу. Напевно так захищається від старшоі