Проєкт нового “Українського правопису”

Відповідь: Проєкт нового “Українського правопису”

Про правопис слова пів*яблука вчили в школі ще 12-13 років тому...

 

Відповідь: Проєкт нового “Українського правопису”

Звичайно, що ні ))) Просто мені цікаво чим керувалася людина яка змінила правопис слова пів яблука на пів*яблука.

---------- Додано в 11:32 ---------- Попередній допис був написаний в 11:21 ----------

Десь так, та в 11 класі вже не вчать правопису слів ))) А скоро буде 15 років як я закінчила школу ))) Так що, якби не філологічний факультет, то я б і досі не знала як то писати.

 

Відповідь: Проєкт нового “Українського правопису”

Трошки пізніше. У нас три роки різниці. Та й у олімпіадах я ніколи не наважувалася брати участь. Боюся я тих міроприємств. Якщо 100 % мушу, наприклад вступ, чи іспит, то ніби й нормально. А якщо є добра воля, то я завжди в перших рядах тих, що "закосили" )))

Ой, щось мене понесло, це вже зовсім не по темі. Обіцяю виправитися )

 

Відповідь: Проєкт нового “Українського правопису”

Я навіть можу сказати, коли саме змінилися правила - 1992-1993, я тоді якраз закінчувала 11 клас зі старими правилами, а на першому курсі ділову мову викладали за новими. Мушу сказати, що колишні відмінники тоді отримали нижчі оцінки, ніж інші, оскільки писали модулі самі, без шпаргалок.

 

Відповідь: Проєкт нового “Українського правопису”

Якщо ви так натякаєте, що слово міроприємства не українське, то я це знаю. Просто не могла знайти відповідника. Можете запропонувати свій варіант, буду вдячна. А якщо на щось інше, то, будьте добрі, поясніть. Я не зрозуміла.

Якщо хочете щось виділити, то змініть будь-ласка колір, бо його ледь видно.

 

Відповідь: Проєкт нового “Українського правопису”

особливо полюбляють вимовляти Ґазета (чую з екранів тб та радіо).
Чи то невже так правильно?

---------- Додано в 15:57 ---------- Попередній допис був написаний в 15:56 ----------

відповідником є слово "заходи".

 

Відповідь: Проєкт нового “Українського правопису”

Напевно ні. Ось що знайшла.

§ 14. Літера Г

Літера г передає на письмі гортанний щілинний приголосний як в українських словах: гадка, гей, могутній, плуг, так і в іншомовних (на місці h, g) давнішого походження: газета, генерал, грамота, Євангеліє; Гегель, Гомер, Англія, Гаага, а також у недавніх запозиченнях, часто вживаних, особливо в звукосполученнях гео-, -лог-, -гог-, -грам-, -граф-; агітація, агресія, горизонт, магазин; географія, геологія, педагог, кілограм, фотографія (див. ще § 87).

§ 15. Літера Ґ

Літера ґ передає на письмі задньоязиковий зімкнений приголосний як в українських словах, так і в давно запозичених і зукраїнізованих: аґрус, ґава, ґазда, ґандж, ґанок, ґатунок, ґвалт, ґвалтувати, ґеґати, ґедзь, ґелґотати, ґерґотати, ґерґотіти, ґиґнути, ґирлиґа, ґлей, ґніт (у лампі), ґоґель-моґель, ґрасувати, ґрати (іменник), ґратчастий, ґречний, ґринджоли, ґрунт, ґудзик, ґуля, джиґун, дзиґа, дзиґлик тощо та похідні від них, а також у прізвищах Ґалаґан, Ґудзь і под.

Примітка. У власних назвах іншомовного походження етимологічний g згідно з усталеною традицією вимовляється як г; проте збереження g у вимові не є порушенням орфоепічної норми. Отже, правильною є вимова: Гданськ і Ґданськ, Гренландія й Ґренландія, Гібралтар і Ґібралтар; Гарібальді й Ґарібальді, Гете й Ґете.

---------- Додано в 14:07 ---------- Попередній допис був написаний в 14:04 ----------

Дякую)))))

 

Відповідь: Проєкт нового “Українського правопису”

Лілю, я не філолог, тому в суперечки щодо доцільності тих чи інших змін встрягати не буду...Але цікавлять мене наступні пункти:

Чому через тверду в, адже в англ.мові звук w не є аналогом нашої в?

Тут, напевно, кожному не завадило б знати, з якої саме мови запозичено ті чи інші слова. Бо в англ. мові слово Greenland має тверду l, то чому в укр. мові вирішили поставити м"яку? Аналогічно Ляпляндія, бальон, аероплян...Я знаю, що в нім. мові л завжди м"яка, знаю, що по селах багато де люди кажуть клюб, блюза тощо...Але то справді треба знати, з якої мови слово прийшло, аби вимовляти відповідно до мови оригіналу.

Ииии, шо то за німецькі філологи, яким їхній же звук ю видався подібним на наш і? Ну бо якось дико мені казати Мінхен, коли змалечку знала слово Мюнхен...

Чому h передавати як г, адже англійці чи американці не кажуть гаус, а кажуть хаус?

І з початковим и шось мені також видається не надто зручним вимовляти такі слова...

 

Відповідь: Проєкт нового “Українського правопису”

ну це жесть... тут спражній батл розгорнувся... між старовірами і модерністами )))))))

спеціально сюди пробрався... хотів трохи поцікавитись цим питанням... очевидно з кожного пункту я можу висловити окрему думку - бо там не є, аби я погодився зі всім цілковито і заперечив все одночасно.. є нюанси.

але слово Инший - то мегатупо )))))

---------- Додано в 16:44 ---------- Попередній допис був написаний в 16:42 ----------

Також хочу сказати що просто так відкидати все підряд що хоч якось повязано з радянським періодом в історії - то якийсь комплекс меншовартості і банальне русофобство...

то таке саме як кричати "москалі" і робити Росію винною у всіх гріхах.... зараз дочитаю коменти ваші... бо весело тут.

---------- Додано в 16:52 ---------- Попередній допис був написаний в 16:44 ----------

хотів вставити смайл що показує схвальність, але всі жіночі ))) для мене не найшлось жодного...ї

то очевидно придумали "університетські уми".. якби не та хрєнь - не було б на чому заганяти абітурієнтів на вступі.

Правда я до вступу вивчив мову так шо взагалі знав кожнісіньке слово як пишеться! ото була жесть! хоча якби поменшало тих винятків - було б непогано. а правила чіткі і інтуїтивно-зрозумілі у нас є. треба лише під них підігнати.

---------- Додано в 16:59 ---------- Попередній допис був написаний в 16:52 ----------

слушно.. я б сам казав передавати дабл-ю нашим "у" а не "в"... але є один нюанс - дві голосних поспіль трохи погано звучить.

звісно не зрівняти з Инший )))))) ви собі уявіть яку морду треба скорчити аби сказати Инший )))

щодо запозичень - вважаю, що є особлививй зміст вимовляти так як у мові оригіналу.

і великим плюсом буде те, що не буде плутанини при спілкуванні міжнародному. і нам вчити їх мову буде легше. і вони не будуть сильно з нас сміятись як ми будем їх рідні міста вимовляти на свій дикий манер...

хоча слова які давно асимілювались і вже навіть запозиченнями не вважаються - варта лишити...

а загалом я цікавився дещо мовним питанням... проблема дійсно існує. але вона полягає дещо в іншому... не в Иншому ))) Зрештою я свої думки виклав у статті невеличкій, кому цікаво - можна почитати тут: http://webcommunity.org.ua/2010/01/15/kilka-sliv-pro-movu/

і я думаю тут багато треба зусиль докласти аби мову нашу розвинути і не дати їй пропасти... а не сперечатись за кожне слово.. і звісно ж перевидавання нових правописів щороку - діло недобре...

ну але чекайте, може після тих виборів буде в нас державною російська.. то взагалі вже тої української нікомут реба не буде...

 

Відповідь: Проєкт нового “Українського правопису”

2Stalker, у певних ваших словах є раціонально зерно і в чомусь я би з вами погодилась.
Однак, я так розумію, ви не філолог, а отже не професіонал в цій галузі. Тому робити поспішні висновки і писати вищезазначене на основі власної інтуїції, звички, яку багато хто не хоче ламати, та кількох статей як мінімум необачливо. ІМХО
По-друге форма ваших висловлювань паплюжить українську мову навіть більше, ніж, скажімо, невластивий для нашої мови збіг голосних. ІМХО це мегатупо вживати слово мегатупо

 

Відповідь: Проєкт нового “Українського правопису”

Аналоґ напевне буде вв. В анґлійській часів Шекспіра вони так і друкували vv потім вийшло w. То все через ґотів котрі вийшли з одещини в Україні. А одесити то ви їх знаєте - як наплутають - дідько не розбере.
Але ніяким чином приголосна вв не нагадує голосну у. Це як перекладати ааа у лікаря буквою М.
:8:

Не можуть анґлійці вимовити цього звуку. Тутка ліля вище правду сказала. Але додам чому воно прийшло таке парекладання в українську. Бо все перекладалось з російської. А в російській нема звуку г тільки ґ і х. І в них такий переклад закономірний. Деколи перекладають як ґ, деколи як х. Але навіщо ломати українську мову варварськими запозиченнями? Наведу два приклади.

Був колись в Голандії такий митець Ван Ґохх. Звичайно в українській нема арабського хх. В Голандію це хх попало через іспанську. Історію Іспанії не буду пояснювати - довго. Але тоді переклад мав би бути Ван Ґох. В анґлійській не було такого. тому став Ван Ґо. Зрозуміло. У французькій теж не було - стало вимовлятись щось на зразок Ван Ґоо (ґ там кінці стояло) . Росіяни все копіювали з французької в ті часи. Стало Ван Ґоґ. В українську завдяки сувітам воно раптом прийшло як ван Гог.
Так із Ван Ґоха став Ван Гог. Можна хіба ще його перейменувати у Ван Ґоґі щоби краще познущатись над бідним митцем.

Другий приклад. Є така фамілія в Анґлії - Гадсон. Звідти пійшла назва річки біля якої Мангетен стоїть (Манагата з мови індіанців котрі тут колись жили). Якийсь ґеній чомусь переклав Гадсон як Гудзон. Хоч ніякий анґломовний дз не вимовить. В російській переклали оповідання Конан Дойла і домогосподиня Шерлока із Гадсон стала Хадсон. Перейшло в українську. Раптом із Гадсон вийшло Гудзон і Хадсон. Навіщо? (Цвірінь) в голові?

Тут пані Ліля має повну рацію бо Ґрінляндія належить до Данії. Хоч теж в Ґрінляндії є своя мова. Інук тук тук зоветься. Як то Ґрінляндія на інук тук зоветься не знаю.


Але якщо правильно напримір перекладати Ісландія з ісландської то буде Ішлянд (якщо пам’ять не зраджує) і ішляндська. )

 

Відповідь: незнання мови чи цілковита байдужість, або чому говоримо з помилками?

Незнаю чи то тільки мене тіпає від новин на СТБ? Ну чому всі новини, як новини, а ті - оригінальні.
Про Еспанія та Европа ще можна посперечатись, а от далі:
З того що запам'яталось:
инший, прем'єрка, на Дніпропетрівщині, Літунські бої (про літаки), спортовці (про спортсменів), етер, мізку, заступниця, самовидці (очевидці), листуйте нам...
То граматику поміняли чи я щось пропустила?

 

Відповідь: незнання мови чи цілковита байдужість, або чому говоримо з помилками?

Мені, як людині, схибленій на німецькій мові, де для всіх видів занять/професій і т.п. існують чоловічі та жіночі мови це дуже навіть імпонує. Звісно, українська - не німецька, але такі звороти я сприймаю нормально.
Інші слова - незвичні нам перш за все тому, що це старі слова. Наприклад, спортовець вживали ще 50-60 років тому, потім прийшов англійський спортсмен.

Класичний харківський (скрипниківський) правопис 1928-1929 років, згодом витіснений правописом 1933 та наступних років, котрий вже був набагато ближчим до російської мови.
Букву "ґ" нам згодом повернули. Все інше - ні.

---------- Додано в 00:10 ---------- Попередній допис був написаний в 00:09 ----------

Так, змінили нам совєти граматику ще далекого 1933 року.
Взагалі, питання складне. Мовознавці дотепер ламають списи, як правильніше.
Ми виховані на Іспанії, євро, інакшості - тому нам важко звикнути.

 

Відповідь: Як правильно? (як уникнути невластивих запозичень)

сьогодні зустріла одну пані, яка на мене на кричала за слово "канапка", таке слово не властиве українській мові Має бути накладанець і не інакше!!!! Чесно я навіть таке ніколи не чула. Невже я вже так відстала у розвитку української мови?

 

Відповідь: Як правильно? (як уникнути невластивих запозичень)

а як правильно сказати дурепа?)))
як же мене бісять оці псевдоукраїнські словечка....то вже навіть не смішно. пилосмок, дармовис, розчепірка і спалахуйка. ще багацько є...