Рагулі? (2)

Ми часом не в одному будинку живемо)?
Якщо серйозно, то в нас минулого тижня було те саме. Бачу це поширене явище(
Я була така зла. Уявляю як було тим, хто в ту какашку наступив. Як можна такими бути? Враження, що в нашому під"їзді живуть свині, щоб не говорити гірше.
І можливо, мене зараз тут обізвуть рагулем, але я написала записку. Якщо власник собаки не прибере, то тим г...ом будуть вимазані його двері. І що ви думаєте, зішкребли абияк і так і не помили за собою. Вонь стояла 3-4 дні. Врешті хтось таки помив, думаю що жильці першого поверху, яким просто набридло повз це ходити і нюхати.

 

Хочу передати великий привіт мамочці- рагулисі, яка з колежанкою сьогодні гуляла приблизно в 18 годині на території художньої школи на Антоненка- давидовича, 6 біля садочку Барвиста палітра ( садочок в приміщення цієї школи з окремим входом). Вона посадила какати малого років 4-х за 15 м від входу в садок, метрів за 4-5 від пісочниці під кущик. Там під час прогулянки постійно ходять дітки ( 3-5 рочків), бавляться за тими кущиками в хованки. Я зробила їй зауваження, але мамочки була впевнена в своїй правоті, бо ж дитина какати захотіла. Жоден з запропонованих мною варіантів їй не підійшов. Бо додому йти далеко- на Шуварі живуть. Обійти навколо будівлі кілька метрів і сторожа попросити пустити в приміщення ( дитяча ж школа, туалети є і досить непогані)- а я не знаю де тут вхід. А підстелити кульочок чи папір і потім викинути- тут взагалі обернулася і пішла. На лавочку поряд, а малий на пісок поряд.

 

Заношу до списку рагуляк якусь свиню, яка виплюнула жуйку на тротуар. Я 10 хв відчищала свій туфель від тієї гидоти!ну чому я як пожую жуйку, то йду шукати смітник і якщо не знаходжу, то загортаю в папірчик чи салфетку, щоб потім викинути. А тій свиноті по-барабану! Або якщо це дитина, то рагулі її батьки, що не навчили.

 

Продовження теми рагулів у під'їздах. Вчора хтось наригав у ліфті... і продовжив на нашому поверсі. Та я тоам майже сама не стала таким рагулем як зачула і побачила це. Я зла.

 

Із серії батьків, які тягають своїх дітей через дорогу у не призначених для переходу місцях, напереріз машинам, а потім дивуються, чому діти виростають рагулями.
Сьогодні в супермаркеті пристойно одягнутий татусько сказав своїй дитині, яка несла в руці обгортку від цукерки: "та викинь вже ту обгортку, чого ти її мусолиш?"
В мене враження, що людство приречене.

 

Отака мамаша (інакше не назвати) вчора біля 6 вечора переходила дорогу на Патона, в 50 метрах від переходу. З двома малими дітьми, купа машин. Чоловік ледве встиг затормозити...

Отправлено с моего M3s через Tapatalk

 

і в мене таке враження.
От вчора я стала рагулихою, бо дала зауваження чужим дітям (не кричала, не била, за руки не тягнула). Розумію що за сучасними методами виховання до чужих дітей пхатись не варто, але коли на дитину їде трамвай я не можу промовчати. От 2-оє школярів (1-2 клас) ловили покемонів на трамвайні колії, а мамаша стояла на зупинці і лялякала по телефону. Подіїї відбувались біля депо, діти спокійно стояли собі на трамвайні колії, спиною до трамвая і в той момент з-за повороту виїжджає трамвай, я підійшла до дітей, і спокійним тоном попросила щоб вони зійшли з колії, прилетіла мамаша і почала мені моралі читати, що її дітей чіпати не треба, бо бачте я їм покемона спугнула. Бо діти підняли кіпіш бо з їхнім покемоном щось сталось через мене, а те що трамвай їде - то пофіг. Мамаша ще огризнулась що то зупинка і трамвай би зупинвся і нічого не сталось б.

 

Майже кожного ранку бачу цікаву картинку - жіночка років 55-ти ( живе у нашому будинку), завжди гарно одягнена, завжди каблуки і спідниця, зачіска, сумочка.. перелазить через огорожу дит.садка ( так-так, зверху перекидуючи ноги), бо так швидше і не треба обходити з іншої сторони ( колись той прохід був відкритий і через садок проходили всі підряд, потім закрили для безпеки, а звичка залишилась, напевне)))). Я не знаю, як то їй вдається в тій спідниці і панчохах)))

 

Я теж страшна рагулиха, бо роблю зауваження (не вперше ) сусідським дітям.
Ситуація наступна. Живемо в особняку, сусідські діти завжди товчуть м'яч біля нашої брами, бо тут рівно, бруківка (був час, що товкли в паркан наш, але чоловік зробив зауваження, то перестали). Не одноразово м'яч перелітав на наше подвір'я і то по декілька разів на день (при тому , що паркан десь під 2,5 м в висоту). Віддавала м'яч і просила, щоб легше копали, бо маю іншу роботу, крім того, що носити м'яч їм. І що ви думаєте? Дойшло? Ага, щоб часом! Вони додумались до того, що коли нікого нема вдома, вони собі залазили на подвір'я і забирали м'яч. При тому, що на брамі табличка : злий пес!
Коли в черговий раз я вийшла зробити зауваження, то їхня мамаша виглянула з вікна і почала на мене кричати чого я чіпаю її дітей, що дорога спільна і вони мають право бавитися де хочуть! Мене то так взлило, що я ледь стрималась, щоб її не послати! До слова в них є своє подвір'я, а бавляться вони завжди на дорозі. Влітку неможливо покласти дитину спати на вулиці чи при відкритому вікні, бо постійно кричать під вікнами.

 

Ми літом часто перебираємось на дачу до тата пожити, то ситуація ідентична. То мій мега терпеливий тато ходив "парканадцять" раз просити не товкти м"ячем, просив батьків звернути дітям увагу... казав що ще раз нам влетить в двір то не віддасть. І коли 100500 раз побачив тушку на паркані яка лізе за тим м"ячем, і нагло все ламає просто порізав того м"яча і викинув, нерви здали. Тепер має святий спокій.
Всі маєм право робити що хочем поки то не порушує чиїсь інші права, тим більше у своїй хаті.

 

Рагулі-це підприємці, власники магазинів дитячого одягу\товарів із відсутніми пандусами. Конкретно схарилась на магазин доремі, біля Ашану. Але у Львові таких сила-силенна.
Продовжуйте в тому ж дусі, дбайте про клієнтів

 

о як то знайомо. Тільки я у випадку попадання м'яча на моє подвір'я, той м'яч не віддаю (спочатку була така добра як Ви, але вкурвило). Прибігала мамаша, сварилась що я в дітей м'яч відібрала, а м'яч дорогий. Я спокійно сказала, не хай приведе хоть одного свідка, що бачив як я бігала за дітьми і відбирала той м'яч. Був скандал, м'яч я не віддала. Та сусідка з нами не говорить ще і досі, але діти більше під брамою не бавляться. А м'яч в мене як трофей пилом припадає. По доброму їм не доходило.

 

Якщо не помиляюсь, то власниця цього магазину - наша форумлянка, @Котя
Що стосується взаємовідносин із своїми Клієнтами, вона завжди йшла на зустріч.
Думаю, якщо це в її силах, вона відреагує на цю незручність, якщо з нею зв"язатися.
А за нею і інші конкуренти підтягнуться

 

те саме можу написати про магазин Тосі тосі на Мелиника. одного разу зробила їм зауваження, то у відповідь отримала "Так там ж тільки дві сходинки. Хочете-лишате надворі". більше туди не ходжу.

не знаю хто де власник. але, на мою думку, тут справа в бажанні. в нас неподалік теж нещодавно відкрився магазин з дитячим одягом і ін. то там таки зробили пандус, хоч і місце доволі незручне було і непристосоване для того.

 

по-перше я ніде не писала що дітей з-під трамвая витягувала (трамвай на повороті їде помаліше, +трамвай не швидкісний потяг), +від мами я отримувала чортиків уже коли діти зійшли з колії.
по-друге звідки я можу знати де знаходиться їхня мама, чи взагалі хтось за тими дітьми приглядає, на зупинці було багато людей, але ніхто на тих дітей не звернув уваги, навіть не кливав, що вже підїжджає трамвай.
по-третє мене з дитинства вчили що на колії бавитись не можна. Незалежно від того чи там щось їде чи не їде, це не місце для ігор. Але ж покемони важливіші...

 

а що вона до мене з неба спустилась, коли побачила що я до її дітей підійшла? До того моменту як я не дала зауваження її дітям, я не могла визначити чи хтось за тими дітьми наглядає. +та мама прибігла з телефоном в руці не закінчивши розмови.

а як назвати людину, яка на нормальне зауваження дітям (кричати я фізично навіть не могла, бо перед тим якраз 3 години без перерви говорила і в мене сів голос) реагує криком і вважає що ігри на колії це нормально, а якісь покемони є важливіші

мене в тій ситуації вбило навіть не те що діти на колії бавились і мене звинуватили в тому що я пхаю носа до виховання чужих дітей. А те що на мене кричали, що я помішала дітям ловити якогось покемона!

. Де гарантія що в того трамвая не відмовлять гальма і він зупиниться перед дітьми, тим більше що діти трамвай би і не побачили, бо стояли спиною і були зайняті грою на телефоні?
ну...я роблю один висновок, я рагуль і більше чужих дітей чіпати не буду, хоч би що на них не їхало, падало.

 

дуже неприємно читати про нас такий відгук , ще і в такій темі :-( і це при тому , що пандос у нас є, просто він з іншої сторони ( магазину іграшок) і всі мами чудово до нас заїжають візочками в магазин. Ми ставили табличку для мам з надписом з якої сторони пандос , але в першу ж ніч таблички вже не стало((
Ми завжди дбаємо про всіх наших клієнтів і завжди прислухаємось до їх побажань!!!