Розлучилась, розійшлась... що далі?

Я б дописала варіант в) він не стає таким, як ти хочеш, але ви і не розходитесь. І цей варіант дуже часто є найімовірніший у наших жінок, на жаль. Бо, як казала моя бабця, чим баняк накипів, тим смердіти буде. Люди рідко змінюються, а ще рідше змінюються чоловіки біля однієї і тої ж жінки. А отут вже жінці треба сісти, порозганяти своїх тарганів в голові і зрозуміти, чому саме так потрібен чоловік, який по всіх критеріях "ні", що її тримає біля нього, і чому потрібно переробити саме цього чоловіка, а не знайти вже готового, який відповідає всім необхідним параметрам.

 

1

ні, не так. Просто, коли одружена жінка народжує не від чоловіка, то в РАЦСІ, коли записують дитину, мусе бути присітній і чоловік, і батько. Типу, муж законний підтверджує, що не претендує на дитину. Я пару разів, по роботі, була присутня на таких реєстраціях. Ну шо я вам скажу -- нормальні люди такого не роблять, бо як вагітніють від іншого, то за 9 місяців встигають і розвестись, і одружитись. А то приходить така жіночка із дитиною, один чоловік (той, що законний) зовсім алкаш, а той, що батько -- трохи алкаш... Короче, не весело...

 

Просто я як я щось куплю собі, а ще ніби по документах одружені, то я переживаю що захоче поділу і того майна, що купили поки жили разом і того що я купила коли окремо жили. Бо є кому радити. Якщо справді є почуття між людьми, то можна відновити сімю, якщо ж немає, то зміст того спільного проживання.

 

Свідки вам у допомогу, чеки, квитанції і т.д.

 

Ну бо любофф))) Так думає дурний, молодий мозок... Мені пощастило, бо я не кинувши одного, зустріла іншого. Тобто страждань розставання у мене не було (та ні -- було, бо ми двічі розходились, але то якось було зрозуміло, що то не остаточно). Але зараз думаю, що краще б остаточно поставити крапку і не зустрічатись із тим. спілкування з яким щастя уже давно не приносило, але ж "певно, то моя доля така", "навряд чи я іншого полюблю", "де ж я того іншого знайду", "ну він же мій перший, а я так хотіла мати одного"...

 

На жаль, не тільки... знаю одна мадаму, сороківка на носі, муж алкаш, вона його люто ненавидить, нагло мріє, що настане день, коли він зміниться, стопісят раз виганяла і шо? а ніц - віз і нині там - "певно, то моя доля така"©

 

я уточнила що можуть записати). А взагалі коли до народження все таки встигала розлучитись і вийти заміж то вона просто пише заяву що батько дитини теперішній чоловік і все.

 

н

наскільки я зрозуміла -- колишній алкаш)))

 

з чого?))))))) нє, він колишній...але й теперішній, і з позицією мадами буде майбутній... шансів на зав"язку там нульцілихфігдесятих

 

спільне набуте майно- це все, що купувалося з моменту юридичного оформлення шлюбу і до моменту його юридичного припинення. НЕ включається у спільну сумісну власність: речі професійного призначення;речі індивідуального користування; цільові прибутки кожного ( гонорари , наприклад). Але якщо чоловік зможе довести, що він вкладав свої кошти у покращення майна ( що довести важко, якщо він не зберігав чеки на кожен свій чих), то воно теж може бути визнаним спільною сумісною власністю. також не є спільною сумісною власністю майно придбане до шлюбу;майно подароване, успадковане і отримане безкоштовно одноосібно за договором в індивідуальну власність;індивідуальні прикраси, нагороди;страхові суми.
На що реально зараз може претендувати чоловік, навіть якщо ти щось купиш? У тебе ж будуть на руках усі правовстановлюючі документи на куплене майно. Зрештою, не думаю, що до розлучення захочеться робити кардинальні покупки ( нерухомість, авто і т.д.). А на звичайні крупні побутові речі, якщо вже така необхідність- та банально: оплатити їх зі своєї картки навіть. І зберегти чеки про покупку.

Основне, щоб до розлучення чоловік боргів крупних не наробив. Бо борги теж включаються у спільну сумісну власність . І тоді треба доводити, що боргові зобов язання оформлялися на особисті потреби, а не потреби сім ї. Тому їх має сплачувати той, хто набрав кредитів.

 

знаєте, можливо мені легко говорити зі сторони ( бо теж маю чоловіка,що мамою трохи захоплений), але думаю що ви на 100% правильно зробили, зараз важко, а міняти щось завжди важко, тим більше є дитина, але час лікує рани, пройде час, все забудеться, і повірте, що те все будете згадувати і сміятися.... іноді задумуюся над цим всім і знаєте, багато в чому наша держава винна, бо в європі жінка, що розлучається з чоловіком є матеріально захищена, а в нас жінка є кинута на призволяще, тобто якщо чоловік соізволить і буде допомагати дітям, то це добре, а якщо ні то і від еліментів може відмовитися....

 

знов держаав винна, ну чесне слово - комедія. Ви думаєте в Європі нема чоловіків які ухиляються від аліментів? Особисто знаю іспанку, яка з чоловіка

іспанця

гроші на утримання дитини довго і нудно вибивала, і зараз кожного разу призначену суму "зубами вигризає" і то явно не тисячі, а ще по роботі знаю з Швейцарії жінку, яка працювати вийшла в рік і місяць дитини, бо розлучилася, і чоловікових коштів, які він платив на утримання дитини, вистачало на харчування дитини і їй прекусити, а їх житло, одяг і т.д. його не обходили. Уроди, яким пофігу на своїх дітей є всюди, і то далеко не держава їх вибирає за батька дітям конретної жінки.

 

--- дописи об"єднано, 4 Травень 2016 ---

так чоловіки такі є всюди...а ви от підіть в нас на Україні і знайдіть достойно оплачувану роботу, щоб забезпечити себе і дитину+ комуналка, щоб ніхто не допомагав, чи вийде у вас так??? Чи можливо самій доведеться пахати на декількох роботах щоб звести кінці з кінцями, а з дитиною хто? а якщо в садік відвести, привести??? треба ще до всього мати купу вільного часу.... потім сідаєш і думаєш : що я наробила? треба було в свекрухи сидіти, терпіти і мовчати!!!!

 

та звичайно, так найлегше казати. Чоловіки є різні, що в нас, що закордоном, не тіште себе ілюзіями.

 

Це ваше бачення і ви так будете жити.

 

то пост щоб підтримати форумлянку чи ще дати кілька ідей для сумнівів? Все можна зробити і досягти, головне бажання, а не відмазки. Бо є багато таких екземплярів, що сидять вдома і розказують, як то тяжко жити, роботи нема і т.д. ПРи тому всі пропозиції відкидають, бо бачте, за таку мізерну заробітну плату не хочуть працювати. Все починається з малого, ніхто, хто щось досяг своїми силами і бажанням не був зразу директором чи отримував суперзаробітки.

 

дівчата ви хочете сказати, що заробітня платня в 70 доларів це нормально і цілком вистарчить щоб прожити??? і форумчанка, яка залишилася з дитиною, крім того , що вона розійшлася з чоловіком, на її плечі не ляже тягар як забезпечити свою дитину??? чи їй вистачить еліментів 400 грн???

 

ні, це не нормально, але ніхто не заставляє працювати за таку ЗП - було б бажання працювати і шукати. Для прикладу - продавці в продуктовому міні магазині в мене біля дому працюючи тиждень через тиждень, тобто по півмісяця, мають на руки більше 100 доларів - то не багато, але то робота, яка не потребує ні освіти ні досвіду, а маючи освіту можна шукати ще щось краще, де не одразу будуть суперзаробітки і вільний графік, але є можливіть розвиватися.
Але в кожного своє бачення життя - і якщо хтось вибирає жити в пеклі, лиш би тих 3-4 тис грн їм принесли додому - велкам
@euphoria sonce , здається, вже зробила вибір в сторону кращого життя, і дуже сподіваюся все в неї вийде і в матеріальному і в особистому плані

 

тут є маленький нюанс, якщо ви уважно читали, то форумлянка сама забезпечувала себе і дитину, а чоловік никає гроші.

 

дівчата я не писала що раджу форумчанці залишатися і жити з чоловіком і свекрухою....за пару гривень, бо так буде легше .....

--- дописи об"єднано, 4 Травень 2016 ---

ось мій допис