Відповідь: Що читаємо? подорожі поїздами дали можливість почитати. Щойно закінчила «Один день» Девіда Ніколлса. Сподобався! Гарна історія життя, любові і стосунків між людьми. Інколи не могла відірватись. Цікавий задум твору - опис 20 років життя по одному дню, правда кінець якийсь...Таке враження що має бути продовження.
Відповідь: Що читаємо? Прочитала "Снобы" Джулиан Феллоуз. Роман ніби про сучасні часи, а таке враження, що ті аристокати далі живуть не знати в якому столітті. І чи то дійно такий замкнутий аристократичний світ існує? Я від себе ставлю роману тверду 4, але набагато більше книга мала б сподобатись шанувальникам класичної англійської літератури і тим, хто в захваті від Джейн Остін і подібної літератури.
Відповідь: Що читаємо? я так бачу скоро буду по 3 колу повтрорювати ти тільки фандорініану читаєш чи всі інші також будеш?
Відповідь: Що читаємо? Форум вдався, тому знову засіла за читання. Розпочала книгу "Мама по скайпу". Поки що цікаво
Відповідь: Що читаємо? ну наразі фандоріану, але мені файно йде, то, думаю, і решту буду читати, бо стиль написання дуже подобається, цікаво як в інших.
Відповідь: Що читаємо? Читаю Кінга "Кладбище домашних животных" - нарадили мені тут на парфумівці. Захопило.. Ніби і не страшне, але волосся деколи шевелиться
Відповідь: Що читаємо? після фандоріна обожнюю *пелагію* - всі 3 книги, але їх треба читати по порядку - бульдог, монах і півень. то конче) а ще альтер его акуніна - анна_борісова і анатолій_бруснікін ну і про ніколаса теж варто а ще його ЖАНРИ, особливо дитяча книга для дєвочєк і дитяча для мальчіков охххх, акуніна треба читати ВСЬОГО
Відповідь: Що читаємо? Оксана Форостина Duty Free Мистецький андеграунд Львова кінця 90-х через призму еспатівської свідомості й конфлікт "обов'язки-відповідальність"
Відповідь: Що читаємо? дочитала вчора "Ліцей Слухняних Дружин" Роздобудько - дуже мені пішло і сподобалось. Насправді книгу купувала частково через назву - заінтригувала, що називається, але для мене то напевне найкраща цієї авторки. до речі, уривок "...Кажуть звідусіль, що зараз світ духовно збіднів, от, мовляв, сімдесят відсотків у нашій країні книжок взагалі не читають. Сам чув з телевізора. Бідкаються, що є ті сімдесят відсотків невігласів, немов на них увесь світ тримається. Судять-радять, як привчити людей до прекрасного, до розуму, до мистецтва. А я так думаю. От розлилася по землі велика темна калюжа і її темнота - стовідсоткова. Але вночі відбивається в ній місяць. І це золоте світло займає тридцять відсотків від обсягу тієї калюжі. І, отже, виявляється, що не вся вона темна! Так із тою людською темнотою: була вона і завжди буде. Тільки ті люди самі зробили свій вибір. Не варто на них орієнтуватись. Вони й не читають. Але не тільки це. Вони і музики не розуміють, і живопису, і гарного кіно. І важливі для митця не вони, а ті світлі, для кого працюємо, душу рвемо. Знай це..." Сьогодні приступаю до "Червоне і чорне" Стендаля, щось мене потягнуло на класику чи то не класика?
Відповідь: Що читаємо? Прочитала "Вічник" Мирослав Дочинець, мені ну дуже сподобалось. І всіх на роботі підсадила )))
Відповідь: Що читаємо? Я чекала від тої книги трохи більшого, але загалом сподобалося. На 4 з 5. Буквально вчора-позавчора, у перервах між Мегре, прочитала Даніеля Глаттауера (Daniel Glattauer) "Найкращий засіб від північного вітру" ("Gut gegen Nordwind") та продовження "Усі сім хвиль" ("Alle sieben Wellen"). Романи, написані виключно мейлами. Перша частина, як на мене, цікавіша, фінал її дуже гарний. Друга частина більше тяжіє до психології та різних самоаналізів, закінчення досить передбачуване, але теж цікаво. Загалом ці твори легко читати, навіть попри досить складні життєві колізії, які виникають по ходу сюжету, настрій у мене залишався позитивним.
Відповідь: Що читаємо? Прочитала у флешмобі на лівлібі "Вафельне серце" Марії Парр- дитяча книжка, дуже добра і зворушлива. Почала Сару Уотерс "Тонкая работа" не знаю, як правильно перекласти щоб не спотворити сенс Дуже цікава книга, пожираю її просто.
Відповідь: Що читаємо? Филиппа Грегори "Другая Болейн" Йде просто і легко. Багато про Марію, сестру Анни. Я вирішила розслабитись, бо прочитала Кінга "Нужные вещи" і якось так не по собі було.
Відповідь: Що читаємо? Після її "Бархатных коготков" в мене цей роман в списку на читання. Ех, скільки ще всього в мене в тому списку, а часу читати не вистачає.
Відповідь: Що читаємо? Тоже читала минулого тижня, мало кінговської містики, а крові аж задуже. Раджу його новий 11/22/63, це навіть не зовсім ужастік. Ну і в захваті від "Століття Якова" тут рекомендованого.
