Відповідь: Що читаємо? о, та і я не можу відірватись! зараз під час обіднього сну планую дочитати дуже подобається манера написання і як на мене тверезий погляд і такий...з усіх кутів, мені таке імпонує, хоч не зі всім на 100% погоджуюсь, але прочитати і майбутнім мама і вже мамам раджу, а ще мені дуже "в тему" бо я зараз гуляю на майданчиках з американцями і не тільки, тому я кожну тезу книжки смакую і зважаючи які американки розслаблені з дітьми порівняно з нашими мамочками (ухххх терпіти не можу цього слова) то навіть не уявляю французів , а ще над нами живе сім"я французів то справді якби не шумні кроки (тут деревяні будинки) то не було б їх чути, Домінік до 2,5 років був чистий француз в поведінці в ресторанах і на людях, але халява пройшла, думаю, що сталось не так раджу-раджу "французькі діти не плюються їжею"
Відповідь: Що читаємо? головне не метод паузи, бо то класичне американське продовення тих всіх тренувань-сну, шо там ше - тайм-аутів блаблабла
Відповідь: Що читаємо? Прочитала недавно "Червоний" А. Кокотюхи. Враження дуже позитивні, книжка варта екранізації. Може трохи попсово і часом забагато перебільшень, але гарно і цікаво описаний вигаданий ватажок загону УПА - такий собі український Брюс Віліс. Дуже раджу для легко вечірнього читання.
Відповідь: Що читаємо? Вже тут обговорювала, Інферно - класична історія Брауна) Читається на одному диханні.
Відповідь: Що читаємо? хотіла ше більше написати, бо також *на волнє* вирішила її почитати і сильно вона мене *пройняла* для мене, то було як відкриття комаровського - в чомусь категоричне НІ: - 100% про ГВ в обох такий брєд, - про метод паузи - мушу випитати французький мамусь, мене дивує оте спання всю ніч з 3 міс, і те, шо воно проходить спокійно - годування 4 рази в день (!!!) навіть 3-4 місячних дітей (?) в чомусь я бачила те саме шо в нас: - навчити ввічливості (дякую, привіт, папа, будь-ласка - мої діти кажуть, хоча саші про привіт я завжди нагадую) - круглі очі (ооо, то я люблю ше зі свого вчительського минулого і направду, якшо на сашу то ше діє на 70%, то юра тупо рже) шось мені видається таким, шо я ше не повісила ні на який гачечок: - невтручання на майданчиках під час бійок (ми так колись доневтручались- мало нешили голову) - оте мама_має_тата, а діти- то врємєнно про культуру харчування - класичний педприкорм, дуже якісно і хороше написано ну і про рамки і свободу - логічно і зрозуміло назагал, прививати француз стиль рощення дітей можна , але ДУЖЕ ВИБІРКОВО
Відповідь: Що читаємо? Але не кожен може обрати правильно це "вибірково", тому не можу однозначно радити цю книгу, як приклад для правильного виховання, хіба французам.
Відповідь: Що читаємо? аналогічно, ну але зараз мушу вичитувати ті всякі модні книжки, бо то на язику
Відповідь: Що читаємо? Придбала на Форумі другу книжку Монтгомері про Енн, "Енн із Ейвонлі". Першу ( "Енн із Зелених Дахів") буквально проковтнула. Історія маленької рудої сирітки, з непогамовною уявою, гострої на язик і попри це дуже ніжної та вразливої не може залишити байдужими. А в другій книжці дівчинка Енн виросла, їй десь років так 17 і вона починає вчителювати в рідному містечку. Я ще подумала, що хто б ото зараз наважився в 17 років учителювати, ха-ха! Купа дуже смішних пригод! Коли читала, як вона умудрилася продати чужу корову замість своєї, то аж за животик бралася Страшенно сподобалося, рекомендую всім незалежно від віку й читацьких уподобань. Чекаю на третю книжку (обіцяли десь під зиму, якраз буде мені і ще на подарунок хрещениці на Миколая).
Відповідь: Що читаємо? Мій син читав "Енн із Ейвонлі". Йому дуже сподобалась мова твору, дуже Образна. Я думала, що йому не сподобається (все-таки про дівчинку книжка), але він її (книгу) просто проковтнув. На другий том щось поки не спокушається. Але як на мене, книга таки дитяча.
Відповідь: Що читаємо? Мені "Енні із Зелених Дахів" Монтгомері не здалася дитячою. "Енн із Ейвонлі" теж. Узагалі це сага у восьми томах про життя жінки від дитинства до старості. От у першому томі вона дівчинка, їй 11 років, далі вона вже має 16-18, тоді навчається в коледжі, потім закохується й виходить заміж і далі, далі... Знаю про всі вісім книжок, бо бачила їх у Польщі, там вони дуже популярні, хоча книжка написана давно, чи не 100 років тому. Принаймні перша. Хотіла собі купити польською, але тепер чекатиму українською.
Відповідь: Що читаємо? І я почала читати.Мені дуже подобається, жаль шо нема часу так от сісти і "проковтнути", мушу розтягувати задоволення
Відповідь: Що читаємо? Почала сьогодні вранці читати Роздобудько "ЛСД". Не думала, що буде настільки глибоко про жінок і для жінок! Півкниги за півдня на одному диханні!
Відповідь: Що читаємо? ніхто її як інструкцію до дій не радив а ще мені на форумі завжди подобається як хтось думає, що решта не може для себе вибірково вибрати правильне ну та в кожного своє уявлення про правильне/про норми/ про непрупустиме, достатньо в сусідніх темах походити і вже бачиш хто чим/як живе, в якийх ситуаціях як реагує і що для кого яким є мені сподобалось власне, що погляд не однобокий і фанатичний і без отого нападання "погана мама" і "мать героїня", або наше улюблене "жертовна жінка" ггг або томне "вагітна" про вагітність, про стосунки з чоловіком, різні власне РІЗНІ історії, на те ми люди думаючі і мами щоб обирати те, що інтуїтивно вважаємо правильним, але я вважаю чим більше шляхів знаєш тим легше обрати правильний для себе ну або не обирати жодного, ніколи жодну книжку по вихованню/психології/по будь чому крім кулінарних рецептів не сприймаю за правило. А в тій книжці не одна лінія гнеться, а кілька теорій, зміни поглядів, що також цікаво і реально прикольний стьоб на те хто як їх застосовує як випитаєш то розкажеш, бо мене це теж цікавить, хоч маю знайому не француженку то її дитина спала всю ніч і була на гв, для мене то загадка ахаха я уявила хіба там було про бійки??? але порівняти поведінку американців і їх мам на майданчиках і наших то небо і земля і я то зараз щодня бачу, тому французів навіть не уявляю, те саме можу сказати про дітей в ресторанах за кордоном і в нас але знову ж таки зрозуміло, що то узагальнення, а узагальнювати щось тим більше щось що стосується дітей справа не вдячна
Відповідь: Що читаємо? от випитала ну як я і думала там було, згадування, шо коли навіть діти виясняють шось фізично, то мами не втручаються нападання нема, бо автор пише - французи дуже напищені і, оскільки вони американців і так не дуже люблять, тому і не *опускаються* навіть до обговорення з ними моментів виховання і всюди вона протиставляє французів і американських *мамочок* про культуру їжі - дуже гарно написано як до такого дійти, то однозначно + ---------- Додано в 08:48 ---------- Попередній допис був написаний в 08:41 ---------- ще враження українки, котра живе в франції і заміжня за французом- туц ---------- Додано в 08:54 ---------- Попередній допис був написаний в 08:48 ---------- і ще тут обговорення (якшо комента не в идно - натисніть на ВІДКРИТИ збоку)
Відповідь: Що читаємо? та то твоє жж і твоя тусовка, я от в інстаграмі обговорення читала дівчат з різних країн і думки дуууже різні і то в різних тусовках різні приклади, що в принципі зрозуміло може я прохлопала, але ні про бійки ні про фізичні виясняння не пам"ятаю, а лиш те, що не заважають дітям досліджувати світ, не бігають за ними крок в крок і не кричать-молодець! молодець! а розповідь про те коментування на майданчиках оооо я прям сміялась, а про коментування кожного кроку двома мовами-аут! і найсмішніше що таку поведінку в нас дуууже часто зустрічаю і навіть двома мовами довелося, ага, раз на занятті мама дівчинці все коментувала і кожне друге слово називала англійською і та мала повторювати і то з таким гордим виразом обличчя і пофік, що діти кубики складать і що крім них ще 5 дітей з мамами і викладач, мене вкінці заняття аж теліпало, а то виявляється новомодня методика і мама продвінута була власне не має нападання, а є різні історії ( а не так як в жж комент-автор плутається, автор книжку писала, а не інструкцію гггг) ну і я не сприйняла як " опускання", а так як там і було написано, що то речі які їм самі собою розуміються, а те що звичне не має змісту обговорювати, то вже інше питання, що для кого є звичним.... та-та-та але загалом пробігшись по жж (я щось його не люблю дуже) переконалась, що кожен як завжди бачить те що хоче і в основному людей зачіпає негатив, мені простіше бачити позитив і його застосовувати якщо є потреба щодо виховання дітей не знаю жодної книжки щоб на 100% , а "не плюються їжею" не відношу до книжок по виховання для мене то художня книжка/ історії, тому раджу прочитати, навіть для того щоб бути в курсі чого всі так переполошились і мати свою думку по кожному з пунктів)))
Відповідь: Що читаємо? Не решта, а "не кожен" - це різні речі. Найбільше схиляюсь до такої думки, дозволю собі привести коммент з жж
Відповідь: Що читаємо? УВАЖНО читай, то спільнота про ГВ, то не мої френди з тих людей знаю 1% ---------- Додано в 13:45 ---------- Попередній допис був написаний в 13:07 ---------- думки можуть бути різні, але для мене найголовнішим чинником того, хто як ДУМАЄ, є те, ШО людина взяла з тої книжки бо коли я читаю і дивлюсь відгуки -* оооо, как же сдєлать штоби мая малишка спала всюночь, єй уже 5 мєсяцев, а я нє могу пріучіть єйо к краваткє!!!!* - закриваю тред і крапка
Відповідь: Що читаємо? кажу ж в мене ніч глибока була та й зараз перечитувати того не буду, бо я собі знаю, що мені сподобалось, а що не прийнятно для мене але спільнота про ГВ то ясно що вони ту книгу "розірвуть" бо там не про те що ГВ наше все, і що ті, що не годують не є гіршими мамами за тих хто годує але крім того в книжці і багато хороших порад було, мені було цікаво і легко читати і не треба мої слова сприймати як те що я підтримую той чи інший погляд, я радила книжку для читання, а не для сліпого наслідування кожен всеодно бере те що бере , але виходить ти налаштована, що мають брати тільки погане чи як? то ти радила б читати чи ні? але те що для мене не прийнятно про окремий сон, про ту шматку, про дурника, про ясла, не заперечує, що для когось то є норма (чи необхідність) і, що то ЇХ життя. А фанатизм він нідочого доброго не веде бо ті люди як бик на червоне вчіпляться тільки того, що їх заділо і пАнеслась так цікаво і то таки наша риса обурюватись на поради/ зауваження, коли їх не просиш і в той час самим розказувати іншим як має бути щоб бува вони не зробили не правильний вибір не розумію не толерантного ставлення до людей і не поваги до їх особистих поглядів/рішень
