Що мене дратує?

ггг
садочкові групи, 2 шт
шкільна група, 1 шт
чат гуртка, 1 шт ( в інших я не признаюся)
От на роботі, на щастя адекватний люд. Вчора мило привітались з клієнтом в особистій переписці - і по всьому. Ніяких оленів, рогів, куті зверху того всього, і духів Різдва

 

Я люблю коли вітають, але лише своіми словами), щиро. Коли реально щось самі пишуть, а не переписують. Завжди так намагаюсь відповісти на привітання. І хочу сказати, що ще років 5 тому ми реально вітали один одного, списувались, зідзвонювались. А зараз лише оті відмазки).

 

Я вже давно не розсилаю привітань. У мене є обовязковий список, який я обдзвонюю особисто. Він короткий: хресна, подруга, кума, чоловікова сестра. Все. Іншим ні холодно, ні жарко від мого привітання. Тому можуть обійтись))) цього року я дебютувала у вайбері, в садочковій групі. Але наче норм батьківська команда зібралась. Тому не дуже напрягають отим всім. Бачу, що хтось один з БК надсилає вітання, а всі інші за бажанням ставлять сердечко. і все. Правда є одна панянка, яка на НР прислала 5 наліпок, а сьогодні 6 віршиків. Зачєм????

 

Може вона ЩОЙНО дебютувала у Вайбері. Тож так цікаво, як дитині нова іграшка... Тицьнув кнопочку - послав щось всім зразу А подумати, як воно понакидає кругом і ті пілікання, ще не дійшло...

 

Фух, я вже задумалась, що то я одна така: )
В мене теж певний список обдзвону близьких і все. Зараз у свекрів, то вся родина вчора весь вечір вибирала найкращий віршик чи картинку для розсилу: )))

Надіслано від мого LG-P715, використовуючи Tapatalk

 

Навіть не знаю куди віднести це...
Короч, сьогодні мене довели до сказу фразою "тобі пора заміж" і 150 аргументів чому. Блін, Вам що спокійно не живеться, коли я незаміжня? А знаєте що ще більше добило, історія що там якась мадмуазель 30 річна хапала першого ліпшого і зараз живе бо треба бути з чоловіком, але зато вона заміжня! Що за первісно общинний лад! Ну як ви хочете заміж - велкам, я нікому не вказую як жити, якого блін лєшого ви мене чіпаєте? Мучитись все життя бо тобі було тридцять і вискочила заміж за першого лішого що підвернувся?

просто дим з вух від того іде

 

і мене так пресували після 25. Справді дратує. Але я намагалась думати що всі ці розмови від того що за мене переживають.

 

коли це говорять в наказовому тоні або вичитують лекцію що краще все життя терпіти (ну бо всі терплять), а ніж остатись одною. То мені важко сприймати як переживання

статус не позволяє хамити, а так інколи аж хочеться...Один раз була ляпнула відповідь, то потім "а що ж то вона дітей навчить, як так сама рот відкриває..."

 

А ви ж недавно писали про розлучення, чи то вже по другому колу пресують?
А про хамство, ну сказати прямо, що особисте життя на те воно і особисте, щоб нікому не звітувати. Навчіться давати відпір таким нав’язливим людям, без хамства, але прямо, бо будете тратити свій час і нерви на дурні розмови.

 

Знайомо. Спасу від цього немає: хоч хами, хоч терпляче пояснюй, хоч відмовчуйся. На другий раз заведуть ту саму пісню. Цей період треба пережити.

Лайфхак: якщо вийти заміж і через рік розлучитися, всі зразу відлипають і більше твоїм особистим життям не цікавляться. Типу, заміж сходила - тобі галочку поставили. Все, Доббі вільний! Але тільки штамп в паспорті, життя на віру так не працює. Не те, щоб я радила такий екстремальний спосіб, однак перевірено неодноразово.

 

ну через то і пресують...що часіки тікають,а я така перебірлива, терпіти треба було. Що я нічого в тому житті не розумію і блабла. А найгірше, що то говорять не дуже близькі люди.

 

ну це ще одна історія яка мене добила. Не було штампу в паспорті - значить даром життя прожила.

от розказувала та пані, що якась дівчина розписалась, пожили -розлучились і вона герой! Дайте мені падаючого хомяка, бо я блін від життя відстала остаточно і взагалі нічого не розумію. Де тут логіка?

 

можете їй сказати, що "Я такий же ж герой! Заледве розхлєбалася з одним. Другий раз в болото влізати не буду. А бути мамою-одиначкою - НЕ ХОЧУ! А вийду заміж тоді як Бог дасть доброго мені чоловіка і батька для майбутніх дітей"
Ніби і післали - але водночас культурно заткнули.
Треба рятуватися від таких!!!

сама пройшла то все на власній шкурі. Тому треба відповідати так, щоб і своє життя правильно запрограмувати

 

Чекайте, от вийдете заміж - потім за дітей почнеться ("А чо досі не вагітна? Маєш якісь проблеми? А ти до лікаря ходила? Дивись, скоро вже пізно може стати") =) Я це до того, щоб ви тренували силу волі та витримку. Згодиться.

П.С. Теж помітила, що цікавістю зазвичай палають особи, яких навряд чи можна назвати близьким оточенням. Якщо не враховувати деяких занадто настирливих родичів.

 

@Hermi, ще порада від мене). Мені колись чудово допомагав спосіб задавати тій людині теж не зручне для неі питання). Мала сусідку, яка хотіла ВСЕ знати, і прямо питала. Набридло, і я почала аналогічні питання ій задавати (у моєму випадку це були фінансові). Відразу заткнулась, більше не питал.

 

та ще і в тому проблема, була ляпнула що вже краще самій дитину виховувати, ніж мати на руках ще 30-тирічну дитину. І понеслось...

от з цікавість я якось змирилась, бо мені важко згадати хоч одну людину з мого оточення, яка б не задала мені питання "а коли вже заміж", а от коли починають жостко моралі читати

з одної сторони це для мене дуже болюче питання і я всього на всього не хочу на ту тему думати, а тим більше обговорювати зі всіма кому не лінь

то вже зовсім інша річ, яка дійсно дуже сильно дратує. Близьке оточення дуже добре знає всю ситуацію і так себе не поводить, підтримують, розуміють і лишній раз мені не нагадують про то все.

ха-ха, в такому випадку я стаю невихованою хамкою, і встид і позор батькам що таке чудо виростили, як мене взагалі на роботі тримають

--- дописи об"єднано, 23 Січень 2018 ---

згадалось- тобі вже скоро 30, ти ще не родила? Ай-йай! Вот твоя однокласниця вже третю дитину від третього чоловіка має, а ти ні чоловіка ні дитини. Грр, от є чим тішитись...

 

Тут є непогані варіанти відповідей на незручні питання. Вибачаюсь, що російською.


«Замуж не собираешься?»

— Да я только развелась! Отдохну немного и найду новую жертву.

«Когда рожать собираетесь?» («Когда за малышом поедете?»)

В основном этот вопрос задают молодым, которые еще не совсем обжились после свадьбы.

Ответ:

— Вот зачатие еще годик-два прорепетируем и сразу же за малышом!

«Отзеркаливание»
«Возвращайте» собеседнику его вопрос. Сделать это можно с помощью двух простых методик.

1. Формулируйте «переспрос» так, чтобы человеку, с которым вы беседуете, стало неудобно за свой интерес. Используйте универсальную конструкцию, которая начинается со слов «Я правильно понимаю, что...», а ее окончание будет зависеть исключительно от того, будете ли вы продолжать общение, хотите ли «выстроить» свои личные границы и т. д.: «Я правильно понимаю, что ты не прочь подержать свечку в моей спальне?», или «Я правильно понимаю, что твоя главная проблема на сегодняшний день — это моя личная жизнь?», или «Я правильно понимаю, что интерес к чужим бедам для вас в порядке вещей?». Отлично, если вы скажете все это очень вежливым, очень спокойным, ледяным тоном и не станете при этом жестикулировать, разве что удивленно приподнимете одну бровь.
2. «Усиливайте» интерес к заданной теме, адресуя собеседнику встречный вопрос из той же категории: – Вы когда собираетесь рожать второго-то? – А вы — третьего?

«Театр одного актера»
Вы изображаете человека, дающего пресс-конференцию (мы не будем называть конкретных имен, но рекомендуем обратить внимание на лиц первого эшелона власти) и произносите фразу: «Пожалуйста, следующий вопрос!».

«Я — не зануда, не зануда, не зануда!»
Вместо того, чтобы обижаться, злиться или еще как-то демонстрировать, что вопрос собеседника вас задел, начните ровным монотонным голосом отвечать. Самое главное — это детали. Излагайте мельчайшие подробности и начинайте очень издалека!

– Когда же ты выйдешь замуж? – Астрологи говорят, что для заключения счастливого брака необходимо, чтобы асценденты у влюбленных сходились (не спрашивайте нас, что такое асценденты и должны ли они сходиться на самом деле — годится любая заумная теория, в которой ваш визави не слишком разбирается, хоть «звездограмма», хоть крутой поворот линии жизни, хоть индекс Наздака). И вот в тот момент, когда я пойму, что встретила свою вторую половинку и проверю, подходим ли мы друг другу (придется уточнить где и во сколько он родился), тогда скажу ему: «Да». И ни минутой раньше.

Универсальные ответы

• «Я восхищаюсь вашим умением задавать вопросы, которые ставят в тупик!» Или: «Вы — восхитительная женщина (удивительный мужчина), знаете, что меня в вас всегда поражало? Это ваше умение задавать некорректные (сложные, риторические) вопросы!»
• «С удовольствием отвечу на ваш вопрос, только скажите сначала, почему вас это так сильно интересует?»
• «А вы в каких целях интересуетесь?»
• «Вы действительно хотите об этом поговорить?». Если слышите утвердительное «Да», смело парируйте: «А я — не хочу», - и улыбайтесь.

Если вы не хотите больше иметь никаких дел с человеком, который задает бестактные вопросы, можно позволить несколько больше. Например, заметить в ответ: «Это мое собачье дело».


«Кем ты работаешь?»

Постебаться и поинтриговать собеседника можно, используя следующий список специальностей:

а) Дизайнер троллейбусных компостеров.

б) Режиссер порнофильмов.

в) Школьный доскомойщик.

г) Слесарь-гинеколог.

д) Спасатель на нудистском пляже.

е) Генератор позитива на спиртзаводе.

ж) Преподаватель нецензурной брани.

з) Веду благотворительный фонд в поддержку людей страдающих фигней!

и) Специалист специальной специальности.

 

@Sunichka ті всі варіанти, звичайно, класні. Але з досвіду найбезобідніша відповідь в такому стилі чомусь дуже ображає співбесідника. І людина починає вважати тебе хамкою. В той час як задавати такі питання вважає нормою (тобто себе хамом аж ніяк не вважає).
Ну і найбільша проблема, коли такі питання задають люди з якими не хочеться псувати стосунки.

 

@Hermi, Вам дуже пощастило, що близькі підтримують.

Мене з 22 до 23 років рідна мама запресувала, хоч з хати тікай, ггг) Хоча загалом вона абсолютно адекватна жінка. В 23 я таки вийшла заміж і все вляглося. Зараз згадую цей період з легким здриганням.

В Україні якийсь нездоровий культ заміжжя будь-якою ціною. Дівчина максимум на 3 курсі вже повинна мати постійного хлопця і до випускного вийти заміж, "бо на роботі вибору не буде". Потім починається другий етап: "жінка має бути мудріша", "жінка відповідає за атмосферу в сім'ї", звинувачувальне "а чому це він в тебе......"(типу чоловік якийсь недієздатний і сам за себе не відповідає) і т.д. Тобі розказують якісь зворушливі історії про маминих/свекрушених коліжанок чи родичок, якій попався рідкісний мудак, "але вона така молодець, зберегла сім'ю і тепер в старості не сама"...

 

вони скоріше змирились. Десь в 21-22 був пресінг, що треба, пора. Але тоді я почала будувати "карєру" і якось збились з того. Потім якось моментами проскакували фрази що пора, але тоді я відповідала просто - та хоч завтра, тільки якщо будете самі утримувати мене і мого чоловіка, то не дуже обіжайтесь.