Відповідь: Сім'я чи робота? краще подумайте над цим ДО виходу із декрету. з вашим виходом звільняють людину, котра була на вашому декретному місці. А ви потім назад у кущі у декрет...
Відповідь: Сім'я чи робота? Скажу вам з власного досвіду. Виходила на роботу, коли старшому тільки виповнилось 2 р (пішов у садок). У мене був ненормований робочий день, але роботи було достатньо. Отже коли був син здоровий було все добре. А от коли прийшла осінь (син пішов у садок напочатку літа) прийшов ЖАХ. Син постійно хворів, я відпрошувалась з роботи, чоловік, приїжала баба, дідо (з іншого міста, які доречі теж працюють). На весну знов все ставало на свої місця- син ходив у садок а я спокійно на роботу. Зараз я знов у декреті і тепер буду добре думати як буде з виходом на роботу (тепер у мене вже двоє синів).
Відповідь: Сім'я чи робота? ну, це вже відпустка без збереження заробітньої плати по догляду за дитиною, яка потребує домашнього догляду ( "масло масляне" написала, але суть ясна). Для такої відпустки потрібне лікарський висновок, що дитина за станом здоров я не може відвідувати дошкільну установу і потребує домашнього догляду. Не знаю, як на цей день, але ще не так давно такі довідки треба було поновлювати щопівроку. Ну і є ще такий нюанс: дитині на такій довідці можуть відмовити у прийнятті до дитячого садку ( бо за довідкою дитина потребує домашнього догляду, у зв язку з чим мама перебуває у відпустці) ---------- Додано в 12:28 ---------- Попередній допис був написаний в 12:26 ---------- ага. І у очах роботодавця це явно не "плюс" на вашу користь В даному випадку можна прислухатися до поради Комаровського щодо дитячого садка: "Не так важно, в каком возрасте ребенок пойдет в детский сад,как важно то, где в это время будет его мама"
Відповідь: Сім'я чи робота? неправда. на моє місце нікого не приймали і не переводили. От цього я і найбільше боюся, бо вже писала, що немаємо бабів-дідів, хто б міг підстрахувати. В чоловіка така робота, що про якісь відпрошування навіть мови не може бути.
Відповідь: Сім'я чи робота? не треба так категорично я вам говорю загальну практику згідно чинного законодавства. якщо у вас була ставка (півставки) з вашим походом у декрет на неї працюють інші люди (чи нова людина, чи розкинули по колективу по чверті тощо). Якщо ж нікого не взяли, то виходить що роботи немає. А як немає роботи, то там нікого не потрібно, зокрема і вас. А декрет до 3х років якраз із збереженням окладу та місця. А раз із збереженням, то мав хтось те робоче місце "зберігати". Інакше б скоротили. А про ходіння туди-сюди я цілком серйозно. Дівчата, спершу добре думайте, що робите. Створювали сім"ю думали? Збільшували сім"ю заводячи дітей думали? От і тут думайте. Розставляйте пріоритети, прокручуйте варіанти. Що, як і до чого. А тоді тверезо та адекватно приймайте рішення. Якщо пріоритетно гроші - думайте яким чином будете ходити на роботу і які є варіанти на всяк випадок, що можна придумати. Якщо пріоритетно діти - будьте дома і не забивайте собі голову думками про роботу. Думайте, думайте і ще раз думайте! Не ображайтесь, якщо після таких "качель" (тут бавимось, а тут я передумала), вас ніхто не захоче бачити серед працівників фірми. І ще потім не одній жінці з дитиною рікошетом відмовлять лише за поганими спогадами про попередницю. Ідеально сумістити роботу і маленьких дітей на одну маму дуже-дуже важко. Щось одне обов"язково піде на уступки, прогнеться. І не варто при виході на роботу "плювати" на колектив. Ви десь прогнетесь під колектив і коли потрібно буде колектив прогнеться під вас. Будете налаштовані виключно на власні інтереси - не ображайтесь, коли робота в колективі стане нестерпною і з вами говоритимусь крізь зуби. Знову ж таки: аби вимагати для себе кращих умов, лояльнішого ставлення тощо, потрібно бути "цікавим" для роботодавця, колективу. Представляти собою якусь цінність. Це обговорювалось кілька сторінок назад. Щоб тебе цінили треба викладатись, бути відповідальним, бути спеціалістом. А якщо ти тільки і дивишся де зхалтурити, ну то не ображайся на відповідне ставлення. "Бумеранг" працює. Згідна з дівчатами - якщо ти звик працювати якісно та відповідально, то ти будеш працювати так навіть якщо підмітатимеш вулиці Святкова, не сприймайте весь допис у свою адресу. Це узагальнено. Я багато сторінок читала та мовчала, але вже десь наболіле проривається назовні...
Відповідь: Сім'я чи робота? Анута є різні роботи, посади, обов"язки, тому писати про всіх узагально абсолютно недоречно на мій погляд... Доречі, на хвилі своїх роздумів "вголос" задзвонила шефу ( на час моєї декретної відпустки він сам виконував мій обсяг робіт) - розказала про свої сумніви... на що він відповів, що непроти, щоб я виходила лише на півставки, бо всеодно ж робитиму всю роботу , але і час на дитину буде)) тай і йому економія коштів)) Тому для себе я вже вирішила, що на початок краще я отримуватиму вдвічі менше, роботу при потребі братиму додому, але і сім"я не буде обділеною моєю увагою. А далі час покаже)) Дівчата, а скільки +- потрібно часу, щоб аболютно домашня дитина адатувалася в садочку?
Відповідь: Сім'я чи робота? на його думку, в той час як дитина йде до садка і починається адаптаційний період, мама має бути вдома ( тобто ще не виходити на роботу). Бо справедливо зазначається, що як правило через тиждень-два початку "ходіння" маму чекатиме перший лікарняний.Якщо мама- це єдиний можливий "доглядальник" для малюка при форс-мажорах ( тобто бабусь-нянь немає, тато працює), то варіанти виходу з ситуації у неї обмежені. Тому ситуація, коли дитина йде у садок, а мама тут же виходить на роботу- досить складна. Потрібно принаймні кілька місяців "запасу" до виходу на роботу( при можливості, звісно). Цілком підтримую допис Анути ---------- Додано в 11:57 ---------- Попередній допис був написаний в 11:51 ---------- це все індивідуально. У когось дитинка фактично одразу адаптується, у когось на це йде до 1-2 років. У чоловіка племінниця за півтора року перебування у садку ( хорошому, куди водять діток багато наших форумлянок) так і не адаптувалася ( дівчинка досить міцненька по природі, бо без садка не хворіє практично зовсім, хоч і росте далеко не в "тепличних" умовах). Аналогічна ситуація була з донькою моєї коліжанки- їм було потрібно 2 роки ( причому дитина у неї зовсім не була хворобливою "до" і дуже компанійська). А от мій племінник адаптувався швиденько. Донька сестри- за півроку. Тобто у кожної дитини свій поріг адаптаційно-імунних можливостей. І які вони будуть конкретно у вас- зможете побачити лише на власному досвіді з початком відвідин садка.
Відповідь: Сім'я чи робота? я достатньо працювала на різних роботах, посадах і з різними обо"язками аби мати підстави узагальнено писати. Зокрема, як я зазначила вище, з т.з. чинного законодавства України, а не однієї конкретної фірми. цілковито адекватне та розумне рішення. ми всім форумом можемо вам говорити що завгодно, а питання стосується вас та вашого безпосереднього керівництва. краще на це взагалі не розраховувати і сприймати як вийняток. особисто я вдома і при дітях працювати не можу. А присвятити роботі сон - скоро загнусь.
Відповідь: Сім'я чи робота? Ой, я так до минулого року вдома працювала. На основному місці праці пішла в декрет і не ходила туди і не брала там роботу,тим паче за таку смішну платню. А от там, де позаштатним працівником була, вирішила не кидати і продовжувала вдома працювати. Дівчатка, це був жах. Спочатку нічого,але.. Діток в мене то вже троє, синочки-мацьопи весь час забирали, доню готую вдома до школи, і їсти приготувати щодня, і прибрати щодня, а роботу підкидали і на вихідні, і ночами сиділа разом з чоловіком скільки разів! Поки одного разу разом з ним не плюнули на все, коли нам ще йсказали, що щось там замовнику не дуже підійшло (мала би зробити те, що, впринципі, в мої обов.язки не входить). Я як на світ народилася ))) Стала нормально діткам увагу приділяти, вже могла нормальну їжу готувати, а не бігом-бігом що вдасться. Зараз роблю роботу, взагалі не закинула, АЛЕ беру тільки дрібні проекти)) А от цілий рік(після тогоінциденту) взагалі нічого не бралаірада, що так зробила! Я займалась дітками, домом, своїм хоббі. Начальство любить на голову вилізти)
Відповідь: Сім'я чи робота? О, а в мене все навпаки)) безсонні ночі - це моє хоббі наразі, яке приносить дууже мало доходу, але і за це дякую Богу)) ну і прекрасно усвідомлюю, що із виходом на роботу хоббі вже доведеться відкласти, бо не потягну все...
Відповідь: Сім'я чи робота? - це, дійсно, дуже по-різному. В мене, наприклад, старший син був садочковий на 100%, любив, дуже шкодував, що цей період закінчувався, й досить довго згадував з хорошими думками. А доня - з точністю до навпаки - не любила, плакала кожного дня, страшенно тішилась, коли не ходила. І зараз якби спитати, то каже, що "ненавидить той садік..."
Відповідь: Сім'я чи робота? щось я не зовсім розумію, якщо ви виходите на роботу з фінансових причин, то чому погоджуєтеся отримувати гроші тільки за півставки, а робити роботу на всю? домовляйтеся що роботу будете робити всю і будете повністю за це гроші отримувати, а графік будете мати трошки плаваючий при потребі.
Відповідь: Сім'я чи робота? Щось ви стільки "кіпішу" наробили і як на мене - передчасно. Виходити вам у травні - для початку дали б дитину у садок, зорієнтувалися як воно вам "піде". Як на мене краще Вам було вийти на роботу - а там по ходу б і зорієнтувалися, чи переходмити на півставки, чи ні. Щодо роботи - Ви впевнені, що встигатиметез роботою вдома? Мені моя мала не дає нічого робити, вдень практично не спить з 2-ох років, решта часу займають хатні клопоти. Вночі працювати - так надовго не вистарчить. Ще одне - ваша робота не потребує якогось узгодження чи даних від інших колег, або інформації з документів чи бази даних, котрі Ви вдома під рукою не матимете? Якщо в такому режимі не справлятиметеся, то це ще гірше буде не на Вашу користь, ніж лікарняні. Ну і ще з власного досвіду - якщо нема нікого "на підхваті", то поєднувати роботу і догляд за малечею вкрай тяжко, справді, ящо дитина ходить в садок і не хворіє - то ще півбіди - щось по хаті встиг, щось на вихідні, а щось ще потерпить. А от коли хвороби починаються... лікарняних ніхто не любить - ні державники, ні приватники - все залежатиме від людяності керівництва. Няню наймати на повний день - треба справді найти хорошу людину та й коштує це немало, а на час лікарняно Вам ніхто з чужих і за гроші не піде. Бажаю Вам запастися терпінням, особливо до "доброзичливих" колег і передчасно не робіть ніяких кроків - спершу добре все обдумайте, а не накручуйтеся на якісь найгірші сценарії.
Відповідь: Сім'я чи робота? А час догляду за дитиною з 3-х до 6-ти в стаж зараховується чи ні? Що значить із збереженням окладу?
Відповідь: Сім'я чи робота? не зараховується. Те, що після декретної відпустки Ви повернетеся на роботу, а зарплата за час декрету виросте, бо стаж зараховувався. На хлопський розум - зарплата виросте так само, як і в тих хто працював, поки Ви сиділи в декреті. якщо оклад не зберігається, то на роботу вийдете і будете мати зарплату таку, як "новенькі" на роботі.
Відповідь: Сім'я чи робота? зараховується лише у тому випадку. якщо ви добровільно будете з власних коштів перераховувати у соц. фонд платежі. В ін. випадку час відпустки по догляду за дитиною без збереження з\пл у пенсійний страховий стаж не зараховується. оскільки за вас не оплачують в цей час страхові внески те. що ви повертаєтеся після відпустки на свою посаду і з\ пл. яка відповідає цій посаді. При відпустці "без збереження з\пл" це правило збереження з\пл.не діє
Відповідь: Сім'я чи робота? я так розумію, що з 3-х до 6-ти вже не зберігається оклад? тобто якщо я продовжу відпустку, н-д, до 4 років, то вийду ніби перший день на роботу з плінтусовою з/п?
