ми до народження дітей любили в Джангу пограти або годинку-дві за скраблом посидіти)) І це після роботи. Останній раз грали в скрабл, коли тільки народила і діти ще були в лікарні, а я вже дома. Тепер - тільки серіальчик разом подивитися і то під час вечері. Ну і, звісно, спільні прогулянки всією сім"єю.
Ми в ігри почали бавитись вже коли діти до цього доросли. Особливо актуально то є в зимовий період, коли менше вечірніх прогулянок. Найкраще нам йшло румікуб, ферма. Деколи монополія. Зараз кльово йде "хто я?" і каркасон. Шахи теж час від часу проскакують. Але цієі зими трохи все інакше), тому оте помовчати без дітей - то таки найкраще).
А в мене "космонавт" Приходить додому і в комп'ютер вилітає, щось там читає, роздумує. Мене це нервує, бо уваги ніякої, весь там. От і задаюсь питанням чи то ми може не стикуємось разом і не підходимо один одному...
Треба вам проявити ініціативу і придумати щось цікаве. Мені здається, що дуже багато хто "не стикується" чи "не підходить" один одному в тому чи іншому, але на все є управа - треба працювати над стосунками
Тако прочитала 3 сторінки і зрозуміла, що таки ігри рулять. Хоч "прихованим" текстом - ігри то різні бувають. Ми колись дуже активно в нарди грали. Мені 12 років тому чоловікові друзі подарували нарди , як потім виявилось , тюремного виробництва - а я дурепа тішилась, що вони такі цікаві. І так добре вловила систему, що грали ми на бажання Мухлювали, як могли і бажання о-йой-які-були. І в шахи грали, в карти, в боулінг іздили, в більярд, караоке, танці. Багато подорожували. Але з часом (якщо врахувати, що 15 років працюємо разом 24\7 ) напевно так притерлися, що ми просто - Є . І все. І не треба нікого розважати-розмовляти і т.д. Ми вже дійшли до тої стадії , що як тільки хтось-кудись відлучається за поріг хати - десяток дзвінків "що ти-де ти-як ти - що там в нас?" , а як тільки додому приходимо , то обидвоє чоловік вчиться-пише, я щось готую- вишиваю. Але, такі спокійні, що все добре і всі вдома. Часом навіть передзвонюємося, щоб не перекрикуватися по хаті, навіть щоб сказати "йди сюда" І в вайбері переписуємся і натяки на всяке-різне шлем Ще собі так подумала, а як же ж мої батьки і бабця з дідом час проводили. Не знаю, що робили, як були на початку відосин, але по моїй пам"яті батьки - в карти грали. Азарт мені напевно генно передався Я навіть коли кудись їхала - завжди якісь цікаві карти привозила. І вдома назбиралася досить цікава качточна колекція. Шахи і кросворди теж. Часом тато або я на кухні щось читали, а мама готувала або заготовки "на завтра" робила Бабця з дідом в селі по вечорах в кухні(в нас була велика кухня і все цікаве там відбувалося) завжди щось спільно робили (з того що пам"ятаю і коли я там була): баба пір"я дерла, свічки робила, щось вишивала чи шила, макарони робила, щоб до ранку підсохли, а дід в той час кошики плів, якусь упряж чи взуття ремонтував, овочі обчищав на варіння завтра і худобі посікти. Жартували собі, сміялися, якісь загадки були.
це вже швидше в Мистецтво бути дружиною (3) Хм, взагалі-то, напевно, вся тема туда ж. То понесу обговорення .
Прямо як про нас писано. Хіба що ми тільки 6 з гаком років разом працюємо 24/7 =) Так само =) Дуже виручає скайп (режим чату) - свекруня постійно з нами. Тому певні теми обговорюються письмово. Головне - вчасно згортати вікно. Вона всі вихідні вдома сидить, нікуди не виходить. Запропонувала чоловікові у найбільш сприятливі дні купувати їй білет в кіно чи театр. Мені б хто купив - я б дякувала - не передякувала =) А сьогодні вона в аптеку почимчикувала в інший район (препарат можна купити тільки там, а він якраз закінчувався). Треба було бачити, з якою швидкістю я в душ гнала А ще ми багато розмовляємо. У вільний від роботи час. Про все на світі. Здебільшого обговорюємо поточні події у країні та світі, поведінку родичів і власні плани на завтра або на наступний вихідний. Не спеціально, звісно - бо так заведено, що треба поговорити. А коли щось десь вичитали, почули чи побачили.
А Ви під час тих "польотів" як себе поводите? Бо дуже часто чоловіки в комп'ютер "втікають", щоб відпочити, щоб їх не замахували і.т.д. І якось так воно є, що чим більше його пиляєш за той же комп'ютер, тим більше він залипає там
Просить не рухати, бо то його особистий простір. В принципі з тим згідна, тому не рухаю. Але мене це ображає, бо не бачу ніякої зацікавленості в якомусь спілкуванні. Виходить кожен сам по собі, бо в кожного свій простір. Чи то я чіпляюсь до дурниць? Сама не розумію(
і в мене таке саме.... посижу тут, послухаю! Спершу ігри були, то я дуже ревнувала, що весь там, і дууже зайнятий... тепер вчиться.... то хоч корисно і потрібно, але результат для стосунків той самий....
Ні, це зовсім не дурниця, спілкування важливе. Спробуйте просто сідати поруч і розказувати щось, що цікавого відбулось у Вас. Прочитали щось цікаве в книжці, подивились фільм, були на виставці, щось відбулось на роботі - будь що. Діліться своїм життям, своїми враженнями. Але не очікуйте нічого, щоб не було образ і претензій.
Пробувала. У відповідь: " Нууууу дай я собі тут щось почитаю". Можливо причина в тому, що ми бачимось на роботі, але це так пару раз по 10-15хв. Просто людина постійно закрита у своєму світі і його звідти витягнути дуже складно. Ну, але якось по мені, у відносинах з тих ракушок треба вилазити.
Я вважаю , що то гарна тема і питання, завжди можна знаходити і відкривати щось нове для себе) всі люди різні, і комусь може хотітися чогось цікавого і не рутинного...я, наприклад, подивилася і здивувалася, що багато хто пазли складає) ніколи про це не думала щодо нас, то ми в настільні ігри граємо з друзями..а так - серіали дивимося, кіно, готуємо, гуляємо..нічого особливого, як решта..а ще працюємо разом над спільною справою, тому майже 24/7 разом АЛЕ якщо хочеться чогось новенького....і якщо чоловік поведеться - я голосую за танці (бально-спортивні,сальса,танго). Ми на них познайомилися, перш танцювали, а потім стали парою і одружилися)) Дуже гарне хобі, нові знайомі, інша компанія, корисно для здоров'я і т.д.) За декілька років, на жаль, мій чоловік тим перегорів, тому зараз він ходить в тренажерку, а я на йогу, але той період був дуже класним.
