Відповідь: Старі речі Коли жила зі свекрухою 1.5 року, то була в повному шоці... ніколи нічого не можна викидати, ні кулька з відірваними ручками, ні пляшки з-під кефіру, а тим більше ОДЯГ, спочатку це було дивно, трохи смішно... але потім це для мене було нестерпним... жити в трьохкімнатній квартирі під стелю заваленій всяким "непотребом" і при тому немати місця для мого одягу-речей-взуття, кожна річ-мебля-чумудан-постіль були і в Угорщині, і в Амурській області, а потім успішно жили в одній квартирі і переїхали в теперішню... коли переселялись в власну квартиру, то мені в придане мав перейти чумудан з постіллю-рушниками і т.д. з бірками 1980-х рр. і плюс "ковьор" 2 на 3, котрий був захований десь на шафі... і коли я від всього чемно відмовилась, то секруха дуже сильно образилась, бо воно ж все нове, вона це все роками збирала, щоб дітям потім повіддавати... І тільки я переїхала у власну квартиру в мене було введене правило: квартира невелика, тому нічого лишнього не тримаємо, ні балкон, ні кухня, ні кімнати НІЧИМ не захаращуються! Дитячі іграшки, котрі поломані, то в смітник, котрі не цікаві малим – в садочок.Пошкоджена посуда в смітник. Мій одяг, що в шафі довше одного року пролежав на одному місці - мігрує до моєї мами, котра роздає дітям коліжанок, дитячий одяг-взуття (а його фактично найбільше) - двом племінникам, котрі на рік молодші, про чоловіка одяг ми попереджені секрухою, щоб ніц не викидати, бо вона в село відвезе, те саме вона просила щодо дитячого, тобто, що вона буде його для чоловіка сестри (незаміжньої) збирати, але я просто ігнор включила і далі все роздаю своїм невісткам чи коліжанкам... А свекруха як бачить, що в мене щось "цінне" для неї (наприкл. пуста пляшка з-під якогось коньяка чи лікеру, пусті лотки з яєць) іде в напрямку смітника, то одразу ж кричить:"Не викидай!Я собі додому заберу!"
Відповідь: Старі речі я страшенно люблю все викидати, якщо річ не одягаю більше року, то в смітник чи альтернатива комусь віддати. Єдине, що маю пару суконь, які рідше ніж раз в рік одягаються, але вони є специфічні, наприклад чорна - на похорон чи щось такого. Чоловікові речі що на ганчірки, що до смітника, що свекру. Маю проблему з різними папірцями. Їх в мене назбирується все багато, то чеки на якусь люстру - рік гарантії, мус тримати, то якась цінна інформація рекламна і того барахла маю по всіх закутках, тому як роблю ремонт, то все викидаю і страюся мінімально робити поличок, бо все якусь фігню туди покладу. але знали б ви яка моя бабця була плюшкін!!!!! Вона за життя, нас не допускала до своїх шаф, а їх в неї було багацько (3 кімнати) і щей тріщали по швах! Мало того бабця мала унікальну пам"ять на то барахло і знала кіко в неї простирадл, рушників і всякого дріб"язку. Але не мала пам"яті ДЕ вона то поклала, тому час від часу вона зустрічала нас із скандалами, що ми їй щось забрали чи викинули. Потім звісно то все знаходилось... Після сметрі бабці ми дорвалися до її сховищ! Там були мої дитячі китайські суконочки, навіть мамині дитячі суконочки (на 2 роки), якісь мамині пальта, в які вже ніхто не влізе і кому вони треба. Коротше кажучи, у неї був весь гардероб діда (з трусами, носками, сорочками, галстуками, пальтами і тп), якого вже 15 років немає. Увесь гардероб самої бабусі і купу всього з цінниками!, мамин і зятьовий гардероб і ще мій дитячий... А закрутки страші за мене? консерви довоєнні? Ви не повірите, але ми вивезли 2 газони того всього добра... і ще є що вивозити... я в шоці. От є такий тип людей, які спочатку винесуть на балкон, тоді у підвал, тоді у гараж/дачу, але ніколи не викинуть... От то моя бабця була, в неї якісь пластикові баночки з під йогуртів, етикетки від всякої фігні, газети... але наібльша біда моєї бабці була в тому, що вона дуже азартна була і в неї така колекція була різних лото-забав!!! мама дарагаЯ!
Відповідь: Старі речі З паперчиками - то трудно. Поки що я накупила вагон різних папок і коробок, в які складаю нужні бамаги.
Точнісінько як моя мама. Вона побачить щось зіпсуте що я збираюсь викидати, тут же кричить не викидай! Я ТО З*ЇМ!!! А потім будуть плакати що живіт болить і їй так зле. А мій чоловік дуже не любить старе, то як щось повикидає з холодильника то ми потім довго слухаємо, як ТВІЙ чоловік викинув мою ковбасу. Він міг до того не доторкатись, але то так завжди. ТВІЙ ЧОЛОВІК!!! То я зразу кажу, то не МІЙ чоловік а Я!!! Ну потім слухаю лєкцію на тему моєї гріховності. Але краще лєкція а ніж купа хламу. В заграманицях з тими паперчиками направду важко. Мус все тримати до 5 років про всяк випадок.
Відповідь: Старі речі в мене така фішка до речі тільки щодо одягу, все решту викидаю одразу і без жалю
Відповідь: Старі речі ОЙ, а я не можу викидати старих газет журналів, газет, записів. Все збираю. Вже ціла гора. Та рука не піднімається викидати це все память... події...
Відповідь: Старі речі Ой, з старими речами дуже важко. Раніше цю всю "пам'ять" просто складали в мене вдома на 3-му поверсі, бо він не був задіяний. Тепер зять прийшов, хочемо туди перебиратися, тому мусимо це все кудись подіти. Вирішили, що віддамо в одну організацію, що знаходиться у Винниках, там багато бідних і безпритульних, думаю практично новий одяг і меблі їм не помішають.
Відповідь: Старі речі Ооо,а я викидати просто обожнюю!У мене в смітник часом летить навіть то, що "погано лежить".Починається як завжди із шафи:шкарпетки ,білизна,футболки,іграшки газети-журнали,медикаменти ...а чоловік з малою тихесенько ходять за мною і поки я не бачу(або роблю вигляд ,що не бачу)витягать свої "скарби" з пакета назад
Відповідь: Старі речі А я як мені "зайде",інколи все складаю на купку,а деколи як рознервуюсь то все що можна і не можна в смітник летить,та ще й не просто летить а із скаргами на саму себе.Але заставити себе викинути навіть якусь дрібничку, мені рідну, відразу -то вище моїх сил
Відповідь: Старі речі А я сьогодні чемна дівчинка - викинула УСІ старі газети. Ще маю тиждень відпустки. Так що і до шаф руки дійдуть. А там є що викинути!
Відповідь: Старі речі Я он дякуючи вам також помаленько викидаю старий непотріб з шафів. Так помаленько перейду цілу хату і буде так красіво. Ну бо мені старі речі нераз викидати шкода а примінення і місця для них нема. Он почала по-одному викидати речі які на мене завеликі і мені не подобаються. Вчора викинула шорти. Звичайно що якась там реліквія то я бережу але он як в шкатулки відірвалась ніжка то що буду тримати поломану шкатулку бо шкода викинути?
Відповідь: Старі речі Коли мені було років 10-14 я все зберігала, нічого не викидала. Я думаю це через те, що наша сім"я жила біднувато. Викидаючи старі зошити, я виривала чисті листочки, бо на них можна було ще писати, коробочки різні збирала, не хотіла викидти старий одяг. Зараз трохи все змінилось. Якщо маю якийсь одяг, що не ношу, але шкода викинути і віддати. Відразу згадую людей, які немають за що їсти собі купити, не те що одяг. І "жадібність", чи як то назвати, відразу проходе, поломані іграшки Ярини відразу летять в смітник, хіба що з машинок знімаю колеса, щоб можна було до іншої вчепити. Одяг малої також віддаю, лишила лше по дві речі різного розміру і нейтрального кольору для другої дитинки. А так намагаюсь не купляти непотрібного, щоб потім не шкода було викидати
Відповідь: Старі речі Щодо одягу - якщо не ношу більше року - викидаю без вагань. Якщо щось особливо гарне/дороге, знаходжу того, кому пригодиться. Щодо милих серцю дрібничок - завела невеличку (ключове слово невеличка) торбинку куди і складаю всі дорогі серцю і памяті дрібнички. Щодо купи речей на які просто не підніметься рука - прошу чоловіка, щоб допоміг розібрати і викинути, якщо викине щось особливо цінне, є на кого зіпхати Його хлам викидаю я, оправдуюсь тим, що прибираю Ще один вихід - щось з минулого тримаю вдома в мами - вона точно нічого не викине! І свою хатку не захламляю.
Відповідь: Старі речі То ДУЖЕ болюча тема. Я тільки на рахунок одягу Плюшкін. Бо шию і зі старих речей які не подобаються, але пошиті з хорошої тканини, час від часу шию "єксклюзив" А от рідні... У чоловіка бзики на рахунок техніки. валяються 2 магнітофони ше з радянськіх часів, колонки радянскі, погано працюючі миші, клави, блоки живлення від старого корпусу а ще старі фотопарати і ще купа різного хламу. А в батьків ще гірше, вони не викидають взагалі нічого. Ще й нове бережуть користуються старим. В них наприклад стоїть радянська пральна машинка ВЯТКА нова у упаковці ніразу не користована... Мають багато місця то все складається і потім вони самі забувають що в них там лежить. Ми от зараз зїхалися і пачали трохи ті завали розгрібати. То просто капець. Якісь старі праски, лампи сині красні, духовки єлектричні радянськіх часів, про купу журналів книжок лахів і взуття я взагалі мовчу. В них непотрібні речі виносяться спочатку у комору і на антрисолі потім якщо там раз на 100 років наводять лад то звідти непотрібне виноситься на горище і у підвал Що майже рівнозначно викиданню бо на горищі всеодно ніц знайти неможливо.
Відповідь: Старі речі Ті речі які я дуже люблю але вони просто зносились відкладаю і ходжу у них по хаті, а ті що не любила віддаю всяким тьотькам які менші за мене (розміром) ))) Або виношу на смітник..
Відповідь: Старі речі У-УУ, для мене це клопіт. Дитячі речі, по міру того,як дітки ростуть віддаю. Щоправда вже з найменшого назбиралося, все планую дати оголошення, але ніяк руки до фотоапарату не доходять. Мій одяг взагалі поділяю на три частини - малий, що ношу та для вагітних - тому віддавати нічого А з іграшками та газетами - капець, ті вже не потрібні, але пригодяться , тамті ще не потрібні, інші проста шкода викинути.. Мій чоловік , коли я в роддомі вдома робить чистку і.. робить якісь такі речі, що потім нічого знайти не можу.. зовсім не можу.
Відповідь: Старі речі Як на мене, дуже цiкава тема. А головне спонукаюча: прочитавши це все вiдразу хочеться пiти i навести порядок з тим непотрiбним хламом. В нас це гора якихось незрозумiлих запчастин до комп"ютерiв з яких колись можливо можна буде щось зробити.
Відповідь: Старі речі Відношусь до Плюшкіних(мабуть добрі часи радянського дефіциту даються взнаки). Найбільш на що здатна---зібрати в пакунок і винести на стрих(живем в приватному будинку),там моє добро збирається,допоки в доньки здають нерви і все вивозиться на смітник(ну майже все). З роками дуже дорожу пам*ятними дрібничками. Маю порцелянового папугу,якого мама подарувала,коли мені виповнився рочок;маю порцелянову ластівку моєї бабці,це було найбільше дитяче щастя,коли бабця дозволяла потримати її в руках;маю молитовник чоловікової мами,який їй подарували на 18-річчя...Може ці речі і не мають матеріальної цінності,але вони дорогі як пам*ятка про наших близьких,про родину,про наше коріння...З такими дрібничками не зможу розлучитися.Ніколи.
Відповідь: Старі речі я завела таке правило,якщо якусь річ не вдягала рік,то віддаю! (єдине це не стосується весільної суконки)
