От зовсім не страшне. Я теж так люблю, але не дуже хтось просить ))), хіба мама, але вона трохи дальше живе, то не часто їду. А от свекруха в сусідньому будинку, то ну дуже рідко може запросити, переважно коли їй щось треба від нас, а так до нас любить прийти (каже дуже скучає за внуком) Нє, я не проти, в принципі, просто можна хоча б 50 на 50. Внука ніби любить, але 1 год. і в нас вдома, часом аж бісить, від тої любові на словах... Сказала б приведи на кілька годин ввечері\зранку чи погуляю (хоч раз в два тижні), тоді розумію хоче бути з внуком, а от так потіскати кілька хвилин.. А я і не прошу, якось не знаю ... не хочу нав'язуватись. Кілька разів натякала, мол тільки скажіть приведу хоч на цілий день, але дальше розмов не пішло. Ой, поговорити про те про се моя готова, хоч добу, все випитує, а я навпаки дуже не люблю от так. Мене б влаштувало раз на два дні не частіше і по суті, конкретно, а оті випитуванн, додумування потім, бо я ж шпійон і вже навчена.
Воно так не працює бо ви хочете, щоб вона і не пхалася, і водночас якось залучалася. А якби хата була чоловіка, вона б мала право пхатися до ваших порядків? І водночас вона ніби й чужа людина, а з другого боку бабуся. Ну то є тяжко. Якщо бабуся хоча б мінімально залучається, вона буде лажати (на вашу думку). В нас дід дуже близький з дітьми. Приїжджає хоча б раз в 2 тижні (то вже 71 рік, їхати електричкою). Офіційно- помагати чоловікові біля хати, по факту бавить дітей більше. Вони його люблять до неможливості. Але є й нюанси: може закурити біля дітей, в іграх ніякої субординації, і (ОМГ!) може навіть понити, що їсти якесь не таке невістка наварила але я його сприймаю як тата, то можу відгаркнутися і сказати, що думаю. Діти бачать, що він є важлива людина в нашому домі. Він має ключі (дзвонить, коли має приїхати), може почуватися не так, щоб вдома, але і не в гостях. (Я не раджу давати свекрусі ключі, якщо що. Є такі, що сильно зловживають))).
точно)))) я так прям їй і кажу- не ваша хата, то й не приходьте)) Ви серйозно думаєте, що десь там щось таке у моєму відношенні промайнуло, відкрито тобто? Вирвали з тексту слова, і потрактували)) з яким? двері не відкриваю, в хату не пускаю, внучку не даю? З яким-таким?
Як до "чужої фактично тьотки". Ви не подумайте, ніхто Вас не критикує, просто погляд збоку буває корисним. Вам не обов'язково говорити їй це завжди відчувається.
а як я маю до неї відноситись, як вона ні до нас не приходить, ні до себе не кличе? Ну як? Апріорі любити чи як? Поважати як маму чоловіка- ну так, наразі не більше. І оця її байдужість до нас ще більше "усугубляє" таке моє до неї відношення. Не хочеш- ну й не треба. Слухайте, коли це має відчуватися? За рік, що минає, вона в нас дома була аж 1! раз!!! Аж ОДИН!!! Ми до неї на Різдво, на Паску, так в нас прийнято, що ходимо до батьків. То коли вона то мала відчути? Не перекручуйте і не робіть з мене свекрухоненависницю, бо я входила в сім"ю з добрими намірами. --- дописи об"єднано, 1 Грудень 2018 --- оця фраза була вирвана з коментаря, де я писала, що було б смішно, чякби вона приходила до мене в хату і командувала. Як в нас люблять знайти якусь фразу і будувати свої думки на ній, а хтось ще має оправдовуватись, що він не верблюд.
Ви думаєте вона не відчуває отакого вашого відношення? В поглядах, в інтонаціях? Думаю у вас просто з нею зіпсуті відносини, а страждає дитина
з такою частотою нашого спілкування то хіба мені весь час треба було сидіти з надутим писком, наголошувати , шо це МОЯ ХАТА, і я з милості взяла її сина до себе пожити))))) ну реально, тепер це дійсно зіпсуті відносини, бо хоча б раз в місяць можна поцікавитись внучкою.
Вам, звісно, краще розуміти, я тільки спитаю, чи так було завжди? Тобто, чи відразу все було добре, ви сходились часто і полюбовно, а в якийсь момент все змінилось?
так, завжди. Ми сходились тільки по великих святах, я ж кажу, що вона мені жалілася колись, що син не дзвонить ніколи до неї просто так, тільки коли щось треба. Тоді почала дзвонити я)) вона ніколи не дзвонила сама, то я й кинулась того ровера.
@shparynka можу Вам сказати одне- якщо ті відносини закладені з витоком з відносин між син-мама- прийміть нейтралітетну сторону. Я так роблю. Не втручаюсь у відносини син-мама ніяк, про що всім внятно сказала відразу, коли зрозуміла, що мене намагаються втягувати в якісь непонятки. Не просто було спочатку в такій позиції ,але дуже здорОво. Те саме по відношенню до дитини. Як бабуся собі "постелить" , так і буде внук до неї поки малі, вони безпосередні, але ,як буде далі-питання. Хоче приїхати-будь ласка, не хоче- добре, кличе до себе- приїдемо, не кличе- коням легше.
@shparynka дайте собі спокій. Тим всім, якщо чесно, мав би перейматися ваш чоловік. То ж його мама. В дітей бабуся є, хай номінально, але є. В мене свекор такий, я його люблю, приїжджаю, помагаю ( він сам живе) , але все спілкування з нашої ініціативи. Мій чоловік каже : « Дякуй, що знає як наших дітей звати» От є такі люди, яким то не треба
Та так , дівчата, я чогось думала, що можна нормально. Виходить, не можна. В мене чоловік каже на те все, щоб відрощувала пофігізм до того. --- дописи об"єднано, 1 Грудень 2018 --- та чого не треба, в неї дочка в росії, давно вже виїхала, то туди і гроші передаються, і вайбером звониться, все як має бути. В мене таке враження, що вона просто чоловіка мого, свого сина, не любить.В нього то часом проривається, він каже- я сам то знаю. Ну таке.
Ну, власне. Мене то на початках дивувало і вапше, як можна?). Можна і навіть треба. То, лише Ваше враження, можливо і не безпідставне, можливо і так є, але якщо б мова про те не заходила, тоді б не було Не раджу спонукати до того, навіть з найчесніших намірів. Любите чоловіка, робіть все, щоб він так ніколи не сказав про Ваші почуття до себе. Мого часом також прориває ще і мені його в ті моменти дуже жаль, і він знає про це, тому і викаже. Але я мовчки розумію і він розуміє. в моєї є дві доньки ще і є улюблениця(на те виглядає), але і на них є скарги в свекрухи все життя, а в доньок на неї. Отака Санта-Барбара ,як я кажу.Але я, чесно тішусь, що вона не моя і просто спостерігаю мовчки))
Ну відносини іі з дочкою і го там вона передає вас взагалі не має цікавити , це якби ну чесно, не ваше діло ( це я не образливо, а просто по суті). А щодо чоловіка, якщо він в курсі, значить у них так по житті склалось, то як тут щось зміниш? І нащо?
ше б свій характер поміняти разом з баченням. бо для мене так- як не приходиш, то не приходь взагалі. А як приходиш- то роби регулярно. А робити "хорошую мину при плохой игре" я так не вмію. І, чесно кажучи, не знаю, що міняти. Пустити най собі йде, як йде?
@shparynka то мені виглядає комент більше до вашого речення, що буде одна баба. Баби все одно дві, і не потрібно дитині навіть словом-виглядом таку ідею подавати. В мене одна бабця - рідна, близька. А друга - просто була в моєму житті, родичем далеким. Батькам легко маніпулювати світоглядом дитини і формувати в дитини ставлення до оточення. Тут головне - не нашкодь!
