У якому віці народжувати?

Тема у розділі 'Ти + Він', створена користувачем viltis, 19 Грудень 2007.

  1. Your Princess

    Your Princess Well-Known Member

    Зрозуміло, дякую всім за думки! Мені стало трохи легше...ніби до психолога сходила.

    Буду розбиратися із своїми тараканами в голові. Я тут колись вже писала в 19 ( еххх молодість), що не хочу заміж і не готова, за рік вискочила....тому такоє :) Можливо, то зараз якийсь трохи такий затяжний стан.

    Проте. всеодно буду намагатися робити так як підказує зараз логіка. а не родичі. Спробую бути спокійною, якщо ще раз запитають за цю тему.
     
  2. Mansikat

    Mansikat Well-Known Member

    Розкажу Вам про оцей момент, як я відчувала. Дітей я хотіла завжди, але був період, коли мене лякали мої власні уявлення про те, скільки треба мати знань, мудрості, визначеності, життєвого досвіду, щоб бути ідеальною мамою. Мені вистачало розуму, щоб усвідомлювати, що я "знаю, що нічого не знаю". Спершу здавалось, що просто потрібен час, щоб ці знання набути. Але потім я зрозуміла, що час іде, а я лише більше пізнаю глибини цього "незнання". Аж доки якось я не усвідомила, що головна і достатня умова для того, щоб виховувати дитину - це батьківська любов, а не тонна знань про дитячу психологію, здоров'я і відповідей на "а що я зроблю, якщо виникне така ситуація?".
    Це те, про що я писала вище, що все, що треба, щоб бути хорошою мамою у мене вже давно є - це любов, якою я хочу ділитись. А з цього вже беруть початок всі інші наші дії на благо дітей - здобування нових знань, можливо, робота зі своїм характером, звичками, кожен зробить це в міру свого бажання і потенціалу, але це все вторинне.
    А, ну і ще тоді я зрозуміла, що ідеальною мамою не буду)
    Народження дитини - виявилось дієвим ліком від перфекціонізму.


    Надіслано від мого Redmi 4X, використовуючи Tapatalk
     
    • Подобається Подобається x 7
    • Погоджуюся Погоджуюся x 2
    • Зе бест! Зе бест! x 2
    • мімімі мімімі x 1
  3. ruda kishka

    ruda kishka Well-Known Member

    З дитиною не так важко фізично, як морально. Ви не повинні таке рішення приймати під тиском. Лише слухати своє серце і розум. Діти - то на все життя :)
    --- дописи об"єднано, 5 Лютий 2019 ---
    Дуже це правильно сказано :) Нещасні ті діти, які стають для мами "проектом всього її життя"
    --- дописи об"єднано, 5 Лютий 2019 ---
    Я старшого народила в 32, меншого в 35. І теж іноді проскакують думки, що я ж хотіла бути молодою мамою. Але порівнюючи себе наприклад в 25 і 32, розумію, що все було б зовсім по іншому і не факт, що краще. Словом все в нащому житті приходить до нас тоді, коли має прийти
     
    • Подобається Подобається x 4
    • Погоджуюся Погоджуюся x 4
  4. mazepynka

    mazepynka Well-Known Member

    Мене мама народила в 40, а татові було 45. Зараз татові 80, мами вже немає. Особисто в мене ніколи не було пунктика, що вони старші від батьків моїх однолітків і т. ін... (я вчилась в одному класі з внуком маминої однокласниці).
    Та як на мене, при готовності-можливості і ін. зелених факторах варто швидше народжувати, щоб довше набутися з рідними, з дітьми, щоб побачити внуків, правнуків, щоб вони запам'ятали, полюбили і мали тебе у своєму серці)
    Татовій сестрі зараз 83 і в неї 7 правнуків-школяриків, та в неї відкрилося друге дихання з першої правнучки і її то тримає досі в бадьорості, особливо, коли вони щебечуть коло неї.
     
    • Подобається Подобається x 10
    • Оптимістично Оптимістично x 2
  5. cjomcjomka

    cjomcjomka Content - fairy

    от я теж хотіла про це написати, але молодість - не дуже вже і перестраховка... мого тата не стало в 51
    Звісно, це з розряду "цегла на голову", але показово в плані "людина планує, Бог керує". Тому найкраще, що можемо зробити - налагодити з Ним зв'язок. І слухати підказки
     
    • Подобається Подобається x 4
    • Корисно Корисно x 1
  6. Your Princess

    Your Princess Well-Known Member

    Дякую за пораду. Я розумію про що ви намагаєтеся сказати. Але можливо на фоні того , що я бачу зі своєї сімї чи довкола, мені не треба бачити внуків чи правнуків, це не є ціллю життя для мене. Я не відчуваю такої потреби що заради цього треба жити і чим по-скоріше нараджувати. Якщо будуть діти і то добре. Я не живу для того щоб побачити, набачитися з правнуками. я живу життям для себе і своєї маленької сімії. Це означає, що, на жаль, я огоїст трохи, але мені так комфортно.


    В мене є багато знайомих, і навіть моя мама яка так двох внуків вибачила, але коли внуки підростають, то не сильно їм вже треба ті дідусі і бабусі.

    Так само, прабабуся в родичів..так вона має багато внуків і правнуків..але вони її не так часто відвідують, бо розуміють що вона вже старша і з нею немає що робити чи сприймати серйозно, бо вона вже літня людина, скажем так мягко. Тобто до чого я веду...її внуки, правнуки діти, не відчувають потреби чи обовязку з нею бавитися..чи проводити час. Я такого точно не хочу, звісно не у всіх так є, є по-різному. Але це є класика жанру.
     
    • Подобається Подобається x 1
  7. cjomcjomka

    cjomcjomka Content - fairy

    Я Вас розумію, бо сама така - несімейна-неродинна. Які там внуки :)
    Інша річ, що страшнувато померти, скажімо, в 60, лишивши 14-16 річну дитину без своєї підтримки. Але тут вже як Бог дасть.

    Між іншим, своїх дітей я вибавила без допомоги, але їм дуже важливо знати, що в них є і бабусі, і пра-. Вони самі кажуть, що це дуже класно, і самі вважають дуже важливим показати "дуже мале немовля дуже старенькій людині". Не знаю, що глибшого вони в тому вбачають, але це є.
     
    • Подобається Подобається x 2
  8. Basyanya

    Basyanya Well-Known Member

    Напишу по себе. Доцю народила майже в 30( без 40 днів). Не скажу, що умови були сприятливі. Переїзд в іншу країну, початок навчання. І знаєте, що шкодую, що швидше не народила. Так би було вже 2 малявки. Зараз думаємо, що треба б ще 1 малятко і скажу, що хоч я на роботі, дописую диплом, і теж не дуже сприятливо про це думати...

    Отправлено с моего SM-G935F через Tapatalk
     
    • Подобається Подобається x 2
  9. Your Princess

    Your Princess Well-Known Member

    Так, я погоджуюся, це страшно.

    Обовязково потрібно вчити діток, що у них є бабусі, дідусі.
     
  10. Haidee

    Haidee Well-Known Member Команда форуму

    В тому всьому ви трошки забуваєте, що сім'я - це не лише ви:) є ще як мінімум чоловік, який цілком можливо має інші уявлення про роль дітей в майбутньому сім'ї. А те, що майбутні діти будуть мати ще третє бачення ролі мами в їх житті, то взагалі майже гарантовано. Колись все проясниться і стане на свої місця. Та ви самі пишете, що думки стосовно заміжжя змінилися різко, коли з'явився "той" чоловік. Щось подібне стається, коли раптом з'являється "та" дитина.
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 3
    • Подобається Подобається x 2
  11. Khustyanka

    Khustyanka Well-Known Member

    Ото і мене такі думки, тільки що різниця - у мене другий чоловік. Першу дитинку народила в 26 і той шлюб важко назвати щасливим. Зараз мені 35, з другим чоловіком все добре, хочеться дитинку від коханої людини, але умови якось не дуже сприятливі.. а народжувати в 40 я б точно не хотіла, та й почуваюсь вже не так, як 10 років тому..
    Сьогодні подумала, щоб полагодити всі справи, привести до такого ладу, як мені хочеться, потрібно 2-3 роки. Ну і на кого я схожа буду, плануючи дитину в 38...якось це все засмучує трішки.

    :give_heart:
     
    Останнє редагування: 6 Лютий 2019
  12. cjomcjomka

    cjomcjomka Content - fairy

    про старших за віком батьків написали, а я тепер ще з позиції "молодших" батьків. Мені 31, Дмитрові цьогоріч буде 11. Часом здається, що мені бракує мудрості, щоб з тим підлітком давати раду. Не знаю, чи це через вік... Може, мені просто по_жизні мозгів бракує :girl_haha: Але є ця мінімальна "зеленість"
    я не зловживаю адмінресурсом і не стидаюсь сказати, як чогось не знаю чи не вирішила. Вчимося разом, загалом.
     
    • Подобається Подобається x 4
  13. Haidee

    Haidee Well-Known Member Команда форуму

    А шо, існує мудрість, яка може дати раду з підлітком? Ото мій чоловік свято переконаний в своєму авторитеті і лякає мене, що моя ліберальність боком вилізе через 5 років. Та може й вилізе, хз. Хоча я взагалі не ліберальна мама, я просто не люблю аргументів "я довше прожила, тому корона більша". А він в тому плані більше прожив, підлітковий вік старшої якраз припаде на його 45-50.
     
    • Погоджуюся Погоджуюся x 3
  14. Havronia

    Havronia Well-Known Member

    Існує. Мудрість підлітка :girl_crazy:
     
    • Смішно Смішно x 3
  15. cjomcjomka

    cjomcjomka Content - fairy

    все, що ми скажемо, може бути використане проти нас :) а все,що ми зробимо, може вилізти боком.

    Просто хтось мене попереджав (не пригадую, хто), що бути мамою немовляти в 20 - ОК, а от бути мамою підлітка в 30 - заскладно. І я часом замислююся, чи щось в тому є.
    З іншого боку, ні з чим не зрівняється той момент, коли Дмитра вперше бачать зі мною разом :)
     
    • Подобається Подобається x 1
  16. ГаЛоЧкА

    ГаЛоЧкА Well-Known Member

    та немає вік значення) важливе. що в голові)) короч ця тема в мене депресняк наганяє. бо я не відчуваю себе на свої роки... люди самі собі будують рамки, то не можна. сьо не можна.чому?
     
    • Подобається Подобається x 3
    • Погоджуюся Погоджуюся x 3
    • Зе бест! Зе бест! x 1
  17. Miamama

    Miamama Well-Known Member

     
    • Подобається Подобається x 8
    • Смішно Смішно x 1
    • Зе бест! Зе бест! x 1
    • Оптимістично Оптимістично x 1
  18. Shapokliak

    Shapokliak Well-Known Member

    А Вам справді розходиться на кого бути схожою? Це Ваше життя. В мене перша дитина народилася, як мені було 20, ну в 1991 це було в межах норми. Не планована, а "так сталось". Другий "відстрочувався" аж до 36, все чекалось "слушного часу" ( насправді найбільше гальмувала житлова проблема), "доробились", купили 1--кімнатну, народився син, забрали від бабці старшу, яка "дозакінчила" школу і вступила в ВУЗ. Коли меншому ще не виповнилося 4 - я знову вагітна... в 40 з гаком. Шок, несприйняття, страх - найбільше в чоловіка... типу я один годувальник, а що ви всі будете робити, якщо раптом щось? Але старша підтримала, та й варіантів не дуже було... Вагітність з страшенним токсикозом, як і з найстаршою (пацан в тому відношенні мені дався легше), вік теж своє дає - вагітна старшої я на каблуках літака до кінця, а тут - зима, чоботи ледве застібаються... добре що останні місяці припали на весну, то якось до травня докотилась... в квітні мені 41, чоловікові вже 43, в травні народилася наша принцеса. Цього року знову перший клас... але яке то чудо та дитина, вона додала стільки любові всім нам! Одне, як писали вище, хочеться щоб якнайдовше набутися з тими дітьми, довести тих менших до "свого хліба", хоча правду пишуть, що всі під Богом ходимо, в мене мама загинула, коли мені було 18 а сестрі 13... вижили, так, дуже було важко, тому це єдине, чого б не хотіла своїм дітям. Зате маємо стимул пильнувати краще себе, вести здоровий спосіб життя, щоб хоча би не погіршувати своє тіло. Я 1 вересня порахувала, що коли менша закінчуватиме школу, ще до останнього дзвоника мене "дожене" пенсійний вік :girl_crazy:. Посміялись разом з вчителькою...
    Так що, дорогенькі дівчата, в якому віці народжувати - вирішує кожен сам ( а може нам так здається, бо бачу по собі, що дітки до нас приходять саме тоді коли час є найкращий). І я безмежно щаслива, що саме такі діти і в такий час вибрали нашу родину.
     
    • Зе бест! Зе бест! x 9
    • Подобається Подобається x 8
    • Оптимістично Оптимістично x 1
  19. Veresk

    Veresk Well-Known Member

     
    • Подобається Подобається x 4
    • Оптимістично Оптимістично x 1
  20. Blondo4ka

    Blondo4ka Well-Known Member


    Я старшого народила в 26 (не так уже й рано), а на молодшого "наважилася"аж через 9 років:girl_curtsey:
    Морально мені зараз легше. Але я вже знала приблизно чого чекати. І розумію, що ідеального часу для народження дитини нема. Дітки приходять тоді,коли вони нам дуже потрібні:d25:
     
    • Подобається Подобається x 4