Недавно, десь от-от буквально кілька днів тому Уляна Дідич, більш відома форумлянам як Ука, опублікувала у своєму жж http://uka-didych.livejournal.com/ пост з віршами Марійки Підгірянки, скромно описавши його Вірші дуже гарні. Марійку Підгірянку я знаю з малесенької дитини. Мама і бабця дуже любили нам читати її вірші з книги "Ростіть великі". Зокрема, власне її вірш про маму, я пам'ятаю з дитинству сьогодні як одне з найгарнішого, що навчила вдома мамуся. Коментуючи пост Уки, я дописала їй до її підбірки віршів і свій, знайомий мені з дитинства. Снилось мені ясне сонце, Що в небі світило. А то на мене рідна ненька Дивилася мило. Снився мені легкий вітрик, Що пестить колосся, А то мені моя мама Гладила волосся. Снилась мені ягідочка, Як мед солоденька, А то мене цілувала Мама дорогенька. Снились мені ангелики, Що в рай мене несли, А то мами ніжні ручки, До серця притисли. прокоментувала Уляна. Далі ми ще спілкувались, і от що в кінці написала Ука, яку зацікавило те, що я писала куплет оригіналу про ангеликів. Я просто дуже горджуся тим, що я знайома з внучкою Марійки Підгірянки, поезію котрої читала своїй Софії ще коли вона була в материнській утробі. І так інколи нам життя підносить такі чи інші невеличкі сюрпризи, хотілося би частіше бути так приємно здивованою, хоч час від часу, навіть коли це доволі рідко, це дуже і дуже приємно. До чого я це все написала? Давайте ділитись в цій темі, що ми читаємо діткам на ніч, чим цікавляться наші діти, якими саме письменниками, поетами, що їм дається з радістю, як взагалі Ви привчаєте дитину до книжки, як розвиваєте любов до літератури і книги як таку. Адже в нашому зварйованому світі усе вже так перейшло на компютерно-технічний лад, що інколи здається, що дітям не так багато перепадає книгодрукованої продукції. Не знаю, як кому, а мені книжка дуже важлива, і у нас вдома дуже велика домашня бібліотека. Ось такий настрій мала на створення теми, навіяний несподівано виявленим знайомством із правнучкою Марійки Підгірянки. Більше віршів Марійки Підгірянки тут. Азбука Бабуся вчула дивні вісті, - Вітрець, мабуть, приніс, - Що там далеко десь у місті Відважний хлопчик зріс. На саночках, мов вихор, мчиться, Нікому не зверта, І тільки азбуки боїться, Мов дикого кота. Бабуся внучка запросила Улітку на село, Коли пшеничка колосилась І все кругом цвіло. Для внучка азбуку зробила - Барвисті літерки. Їм ручки й ніжки приробила, Поставила в рядки. Одні одних за руки брали Веселі літерки І хлопчика до себе звали: - Не бійся нас, ходи! Вже хлопчик не втікав нікуди, За ручки букви брав, Погрався ними - і без труду Всю азбуку читав. Біда з козою Що я маю бідна робити? Кажуть мені козу гонити. Коза по корчевлях подерла, Сколола я ніжки до терня. Виломлю я прутик із верби Та зажену козу до дебри, А киць, а киць, козо, до вовка, Най буде спокійна головка. * * * Дзвіночки дзвонять дрібно, Дзвіночки при санках — Як біло, як біло-срібно Прослався рівний шлях. Саночки линуть сміло, У птаха взяли лет, Як біло, біло-срібно Блищить зими намет. Гей, міниться перлисто Між вербоньками путь; Як чисто, хрустально чисто Ллєсь воздух в мою грудь! Інеєм трусить сніжно На очі на чоло; Як ніжно, безмежно ніжно Цілунком обняло. Садочки мов леліють, Мов сиплять вишні цвіт; Я лину в білу мрію, У казки срібний світ. МАТИ Хто тебе так щиро любить, І вбирає, і голубить, І кладе у постіль спати? Мати. Хто стеріг тебе віз злого, Відмовляв собі усього, Щоб тобі віддати? Мати. Хто тебе узяв за руку І до школи на науку Вів, щоб розуму навчати? Мати. Ой не нам в кайданах ходити Ой не нам та не нам В кайданах ходити! Ой не нам та не нам Ворогам служити! Кланятися панам Та ще чурам царським Ой не нам, та не нам, Онукам гетьманським! Ой не нам, та не нам, Конати в неволі, Дать орать ворогам На своєму полі. Карки гнуть під ярмом Московським та лядським Ой не нам, та не нам Потомкам козацьким! Ой не нам вічно жить В оковах, що тиснуть Гей же руки пружить, Хай окови тріснуть! Ну ж в огні боротьби Серце й дух кріпити, Бо не ми, ой не ми, Будемо хилитись. Ой не нам вічно жить, Дивлячись в могили. Брати! Ну ж гартувать Молодії сили! Серцем, духом, грудьми Край свій боронити. Хай світ знає, що ми України діти. Що я люблю Люблю матусю, батька люблю, Люблю хатину рідну свою, І рідну школу, і вчителів, Село, де вперше сонце зустрів. Люблю в криничці блакитну глиб, І лан, що родить для мене хліб, Садок, з якого грушки несу, Горбок, де білі вівці пасу, Бо ті горбочки, лани, ліси Для мене повні добра й краси, Бо все, що бачу навколо я, – То люба рідна моя земля. Де є наше право Де є наше право, любий брате, Де є наше право? На тім полі, що кров'ю зілляте, – Там є наше право. Де є наша сила, сестро мила, Де є наша сила? В тій любови, що всіх нас злучила, Там є наша сила. Де є наша воля, українці, Де є наша воля? У тій злуці, де труд плете вінці, Там є наша воля.
Відповідь: У світі дитячої літератури. Дитино, читай, може є щось цікаве неподалік? Від їх ілюстрацій ми з малою разом балдієм, але самі оповідання не читаєм - малій не подобається. Там направду все, як на мене, зажорстко: в тій, що ми маєм - маму кроликів вбили мисливці; черепаха обдурила кролика, знищила його грядку і він плакав і тд. Моя мала зразу затягує "а де кролика мама", "я не хочу, щоб він плакав" і тд., того ми хіба часом розглядаєм ілюстрації і я находу видумую якісь менш трагічні розповіді до них .
Відповідь: У світі дитячої літератури. Дитино, читай, може є щось цікаве неподалік? Я теж бвльше розповідаю від себе. А ще, там майже на кожній сторінці є ще мишенята, то ми тренуємо зір і шукаємо тих мишенят
Відповідь: У світі дитячої літератури. Дитино, читай, може є щось цікаве неподалік? Юстині тільки от виповнилося 5 років і десь пів року вона дуже любить читати Жили собі кролики, щиро раджу - гарно написано (можливо для 5 років вже надто просто). Дуже сподобалася Пеппі Довгапанчоха, шкода лише, що у 4-5 років діти не зовсім розуміють зміст вчинків Пеппі, але відчувають, що все робиться з любов'ю до дітей і заради їх радості! І з новинок раджу перечитати для дівчаток серію "Обережно Дівчатка", в-во Старого Лева - одна з книг "Моя сестра Каті" (легко читається, історії написані з любовю про двох сестричок). (ну і скупила я майже всі книги з ілюстраціями Роберта Інґпена в Ашані, ціни були досить низькі)
Відповідь: У світі дитячої літератури. Дитино, читай, може є щось цікаве неподалік? Ми записали Катю в дитячу бібліотеку і перша книжка,яка їй кинулась в очі була "Свято неслухняності" С.Михалкова, видавництва "Махаон-Україна". Це переклад з російської і дуже вже неякісний той переклад, повно помилок, я, читаючи, намагалась відразу правити, хоча самі оповідання цікаві. Щось нема в мене довіри до цього видавництва. В нас таки улюбленими залишаються книжки "А-ба-ба-га-ла-ма-ги",зараз читаємо "Нове вбрання для короля", а ще дуже подобається Каті "Про зайчика забудька" від Грані-Т.
Відповідь: У світі дитячої літератури. Дитино, читай, може є щось цікаве неподалік? О, і я з таким же запитанням. Чітких рекомендацій немає, мабуть треба опиратися на вподобання дитини. Проблемно знайти видання де досконало поєднано грамотний цікавий виклад тексту чи вдалий переклад, цікаві ілюстрації і якісну поліграфію. Мої діти із задоволенням сприймають книжки видавництва Старого Лева: пригоди Мумі-тролів, Людвіга Хитрого, "Казки Чарівного лісу". У "Грані-Т" вийшла розкішно проілюстрована і написана історія Галини Вдовиченко (львівської журналістки, до речі) "Мишкові миші". У них же видається чудовий майстер сучасної дитячої поезії Іван Андрусяк. Його "зайці" для нас хітова річ ,або дотепні віршики Романа Скиби. "Абабугаламагу" поважаємо, шкода що новинками бавлять рідко. Дуже гарне харківське видавництво Mikko. Найбільше смакують історії Наталки Чуб, її можна знайти і в "Pelikani" (Азбука ввічливості, Азбука доброти, хоробрості, бізнесу...). Переклади "Махаону" дуже ріжуть вухо невдалими перекладами (ну бо є лише філією російського видавництва), найкраще видання наразі Йозефа Чапека "Пригоди песика і киці" (ІМХО) Отакий дайджест Шукаю вдалий виклад Пеппі Довгапанчоха (Астрід Ліндгрен бажано в перекладі Ольги Сенюк) і "Піноккіо" Колодді. Хто бачив, поділіться.
Відповідь: У світі дитячої літератури. Дитино, читай, може є щось цікаве неподалік? Гарна серія про Мартіну, але моїй малій чомусь не пішла, зате сподобалась Моллі Махлюй, від діснеївських книжок взагалі в захваті (але там ціна космічна ), а зараз мучить "Тореадорів з Васюківки" - причому сама взялася. Трошки воно їй ще важкувато, бо і шрифт дрібний, і ілюстрацій кольорових нема (у нас нове видання, вважаю, що стара книжка була набагато кращою).
Відповідь: У світі дитячої літератури. Дитино, читай, може є щось цікаве неподалік? Дуже подобаються і мені, і Христинці їхні книжки про кроколиків. Але читали історію про переселення і мене просто вбило одне слово: фарба "ручеями" стікала по стінах. У них багато таких ляпів? Хотіли купити всю серію, а тепер задумалася. І на цю серію заглядаюся зараз. Абабагаламага займає у нас почесне місце. Маємо дуже багато книжок цього видавництва. Багато з них купляли "на виріст" То я їх трохи читала, щоб зорієнтуватися, коли потім дитині їх давати
Відповідь: У світі дитячої літератури. Дитино, читай, може є щось цікаве неподалік? Я сама дуже шпортаюся, коли його читаю і тому купую тільки перевірені видавництва: "А-ба-ба-га-ла-ма-га", "Видавництво Старого Лева", "Апріорі". Яринці вже 7, з недавно прочитаних - книжки з серії "Обережно дівчатка", "Чарлі та шоколадна фабрика", "Гармидер у школі", "Капосна книжечка малого вовчика". Але сама вона читає неохоче. То для мене дуже тривожна ситуація, але стараюся поки що на неї не тиснути, боюсь, щоб не відбити охоту до читання взагалі.
Відповідь: У світі дитячої літератури. Дитино, читай, може є щось цікаве неподалік? Бачите, а мої зовсім не сприйняли ту чародійку. Зауважила, що суттєво відрізняються смаки сучасних діток від наших дитячих вподобань. До прикладу, мого захоплення "Пригодами Цибуліно" діти зосім не поділили, таке ж з Нестайком:confused:. Хоча й сама коли дітям читала зауважувала пережитки-штампи совдепівської школи. "Абаба" на форумі видавців має потішити "Пригодами короля Мацюся", "Кресалом"з ілюстраціями Єрка. В Старому Леві обіцяють "Карлика Носа" Гауфа, і віршовану казочку про Львів Мар'яни Савки.Не дочекаюсь
Відповідь: У світі дитячої літератури. Дитино, читай, може є щось цікаве неподалік? і в нас йшло на ура. а ще весь Джеремі Стронг від видавництва старого лева.
Відповідь: У світі дитячої літератури. Дитино, читай, може є щось цікаве неподалік? ой, а нам Нестайко так пішов! За день пів книги малий прочитав, і так завпом Ще Джонні Радарі "Пригоди голубої стріли", і Цибуліно думаю також піде, просто ми його ще не маємо. Думаю, що тут справа не в "сучасних дітях", а в особистих смаках кожної дитини, зрештою, як і дорослим, комусь подобається книга, а комусь - ні. Зараз ще "Нові турботи детектива Ниточки" читаємо від в-ва Грані-т, смішнатака історія для хлопчиків нашого віку (7-8 років). Ми почали з другої частини, а тепер на форумі плануємо першу і третю докупити.
Відповідь: У світі дитячої літератури. Дитино, читай, може є щось цікаве неподалік? Те саме й у нас, мені здається, що власне після Всеволода Нестайка ми і полюбили читати. Його Одиниця з обманом гарно пішла після Лісових пригод. Серія книжок Читання для реготання від Видавництва Старого Лева пішла на ура. Згодом взялася за Муфтика, також цікавою була Восьмеро дітей, тато, мама і вантажівка. Цього літа із захопленням читала 4 книги Муні Вітчер "Ніна". Оповідання Сухомлинського перечитуємо частенько, а ще мені сподобалась книжечка християнських казок від Свічадо "Казки Божого саду". Це читає моя старша донька. Молодша дуже полюбляє, коли читаємо Наталю Забілу, а ще, особисто мені подобається книжечка "Веселик" Тетяни Лисенко, колись придбали на форумі, дуже вдале римування та цікаві історії, ще варта уваги книжка Правила поведінки для вихованих дітей від Країни мрій.
Відповідь: У світі дитячої літератури. Дитино, читай, може є щось цікаве неподалік? У нас на УРА зараз читається Червона шапочка, цап і баран і особливу любов має Кіт у чоботях. Ще по-трохи читаємо білосніжку. Вона ще задовга, Софійка не готова так довго слухати, ми її ділимо на 2 рази, то я просто на другий день або через якийсь час пригадую їй що ми вже прочитали про те, що була собі зла мама, що Білосніжка вже в лісі, що вона знайшла гномиків і ми читаємо далі про життя Білосніжки з гномиками. В основному я чи тато чи няня читаємо, а Софія слухає і малює, або щось складає. І видно, що вже вміє слухати казку, бо як задзвонить телефон і щось відволіче, то чекає, поки поговориш чи шось доробиш і каже, ну ма, ну шо там далі, читай)
Відповідь: У світі дитячої літератури. Дитино, читай, може є щось цікаве неподалік? Можливо й так. В Цибуліно (в повній літературній версії) доволі затягнена революційно-соціалістична сюжетна лінія, тому, думахаонаю, мабуть і не сприйняли. Пригоди Голубої Стріли - прочитана за декілька зимових вечорів (ну, бо історія все-таки різдвяна), дуже гарно і повчально. І хоча в цій історії також героями є знедолені діти і ідеї революції, моїх зацікавило більше. До речі читаємо всі разом, тому історія має зацікавитиі 7-ми річну і 5-річну і 3-ох. Цікавою була книжечка "Принцеса Веселина" того ж таки Джанні Родарі: зовсім не дівчача (з огляду на назву), окремі повчальні історії. Ще одна одна історія "Пригоди кролика Едварда" Ді Кейт Камілло дуже трагічна, доводила до сліз,( егоїстичний порцеляновий кролик мандрує від господаря до господаря, змінюючи свої звички) ще не дочитана: від місця де кролик потрапив до вмираючої дівчинки, далі читати слізно відмовляються. До речі, усі згадані книжечки видавництва "Махаон" потребують редагування по ходу читання.
Відповідь: У світі дитячої літератури. Дитино, читай, може є щось цікаве неподалік? Я прочитала цю книгу в першому класі, потім довго плакала. Своїй малій я би поки що не давала її - вона у мене вразлива. Якщо дітям подобається Джанні Родарі, може оцінять "Планету новорічних ялинок", вона зовсім не революційна.
Відповідь: У світі дитячої літератури. Дитино, читай, може є щось цікаве неподалік? Нам дуже подобаються Історії про кроликів в-ва Махаон. Найчастіше їх перечитуємо. Ілюстрації там чудові теж. http://www.machaon.kiev.ua/catalog/c19 Також читаємо Наталка Малетич «Про Зайчика-Забудька та інші історії». Там невеликі історії повчальні, типу про те, що недобре бути жадібним, дражнитись, сперечатись; чому треба зуби чистити... http://grani-t.com.ua/ukr/books/children/gold_stork/317/ Регочемося з Петсона та Фіндуса http://www.bohdan-books.com/catalog/book_148_2428/ Раджу теж книжечку "Випав сніг" - дуже добра книга і малюнки супер http://kmbooks.com.ua/book.php?id=40 Звичайно, Азбука Хоробрості, Доброти ... теж дуже хороші. А от мріяла про "Їжачок в тумані.", знайшла, потішилася, але потім зрозуміла, що там хіба окрему історію-дві дитині нормально почитати, а більшість явно не для дитячого сприйняття. Так само, хоч і люблю Абабагаламагу, але от їхня казочка «Вовченятко, яке запливло далеко в море» викликає у мене величезний подив. Хто читав, скажіть, вона вам не здалася трохи занадто ..(навіть не знаю яке слово підібрати)? А взагалі читати любимо змалечку, книжки обираю дитині я, а він вже обирає які слухати частіше. Завжди намагаюся читати з інтонацією, хіба би вже сама засинала... Починали з віршів. І думаю, завдяки книжкам у малого чудова пам"ять, бо ще змалку виправляв, якщо я десь не так героя називала, чи перекручувала слова в тексті.
Відповідь: У світі дитячої літератури. Дитино, читай, може є щось цікаве неподалік? А можна з цього місця ""поподробнєй". Ми читали. Нам сподобалася казочка.
Відповідь: У світі дитячої літератури. Дитино, читай, може є щось цікаве неподалік? Я розумію, що казка - то вигадка. Але занадто та вигадка вже "вигадана". І малому подобалось ніби, але навіть дитину зацікавило як ходити під воду і дихати просто так, спускатися по драбині в море, чи прикинутися камінчиком, щоб тебе не помітили... Не пам"ятаю вже всіх нюансів, бо давно її не читаємо. Вибачте за негарне порівняння, але як сказав мій чоловік треба бути обкуреним, щоб таке написати.
Відповідь: У світі дитячої літератури. Дитино, читай, може є щось цікаве неподалік? А Ви звернули увагу, що цю казочку писала дитина? Може це Вам щось і пояснить?
Відповідь: У світі дитячої літератури. Дитино, читай, може є щось цікаве неподалік? ми цього літа всю серію перечитали - дуже сподобалося і дитині, і мені. Сорокопуди Андрусяка - пішли "на ура". а гру "Абетку" ми вже всією родиною граємо в дорозі ціле літо. а ще - дуже рекомендую "Чудеса маленького міста" Гурама Петріашвілі того ж видавництва. дитина всюди носиться з цією книжкою, всюди за собою возить і читає. казки-притчі там дуже проникливі і гарні. кожна по своєму. і кожного разу дитина задумується, чому так, а не інакше - при кожному прочитанні інша інтерпретація. змушують вони багато про що задуматися і дорослих.