Недавно, десь от-от буквально кілька днів тому Уляна Дідич, більш відома форумлянам як Ука, опублікувала у своєму жж http://uka-didych.livejournal.com/ пост з віршами Марійки Підгірянки, скромно описавши його Вірші дуже гарні. Марійку Підгірянку я знаю з малесенької дитини. Мама і бабця дуже любили нам читати її вірші з книги "Ростіть великі". Зокрема, власне її вірш про маму, я пам'ятаю з дитинству сьогодні як одне з найгарнішого, що навчила вдома мамуся. Коментуючи пост Уки, я дописала їй до її підбірки віршів і свій, знайомий мені з дитинства. Снилось мені ясне сонце, Що в небі світило. А то на мене рідна ненька Дивилася мило. Снився мені легкий вітрик, Що пестить колосся, А то мені моя мама Гладила волосся. Снилась мені ягідочка, Як мед солоденька, А то мене цілувала Мама дорогенька. Снились мені ангелики, Що в рай мене несли, А то мами ніжні ручки, До серця притисли. прокоментувала Уляна. Далі ми ще спілкувались, і от що в кінці написала Ука, яку зацікавило те, що я писала куплет оригіналу про ангеликів. Я просто дуже горджуся тим, що я знайома з внучкою Марійки Підгірянки, поезію котрої читала своїй Софії ще коли вона була в материнській утробі. І так інколи нам життя підносить такі чи інші невеличкі сюрпризи, хотілося би частіше бути так приємно здивованою, хоч час від часу, навіть коли це доволі рідко, це дуже і дуже приємно. До чого я це все написала? Давайте ділитись в цій темі, що ми читаємо діткам на ніч, чим цікавляться наші діти, якими саме письменниками, поетами, що їм дається з радістю, як взагалі Ви привчаєте дитину до книжки, як розвиваєте любов до літератури і книги як таку. Адже в нашому зварйованому світі усе вже так перейшло на компютерно-технічний лад, що інколи здається, що дітям не так багато перепадає книгодрукованої продукції. Не знаю, як кому, а мені книжка дуже важлива, і у нас вдома дуже велика домашня бібліотека. Ось такий настрій мала на створення теми, навіяний несподівано виявленим знайомством із правнучкою Марійки Підгірянки. Більше віршів Марійки Підгірянки тут. Азбука Бабуся вчула дивні вісті, - Вітрець, мабуть, приніс, - Що там далеко десь у місті Відважний хлопчик зріс. На саночках, мов вихор, мчиться, Нікому не зверта, І тільки азбуки боїться, Мов дикого кота. Бабуся внучка запросила Улітку на село, Коли пшеничка колосилась І все кругом цвіло. Для внучка азбуку зробила - Барвисті літерки. Їм ручки й ніжки приробила, Поставила в рядки. Одні одних за руки брали Веселі літерки І хлопчика до себе звали: - Не бійся нас, ходи! Вже хлопчик не втікав нікуди, За ручки букви брав, Погрався ними - і без труду Всю азбуку читав. Біда з козою Що я маю бідна робити? Кажуть мені козу гонити. Коза по корчевлях подерла, Сколола я ніжки до терня. Виломлю я прутик із верби Та зажену козу до дебри, А киць, а киць, козо, до вовка, Най буде спокійна головка. * * * Дзвіночки дзвонять дрібно, Дзвіночки при санках — Як біло, як біло-срібно Прослався рівний шлях. Саночки линуть сміло, У птаха взяли лет, Як біло, біло-срібно Блищить зими намет. Гей, міниться перлисто Між вербоньками путь; Як чисто, хрустально чисто Ллєсь воздух в мою грудь! Інеєм трусить сніжно На очі на чоло; Як ніжно, безмежно ніжно Цілунком обняло. Садочки мов леліють, Мов сиплять вишні цвіт; Я лину в білу мрію, У казки срібний світ. МАТИ Хто тебе так щиро любить, І вбирає, і голубить, І кладе у постіль спати? Мати. Хто стеріг тебе віз злого, Відмовляв собі усього, Щоб тобі віддати? Мати. Хто тебе узяв за руку І до школи на науку Вів, щоб розуму навчати? Мати. Ой не нам в кайданах ходити Ой не нам та не нам В кайданах ходити! Ой не нам та не нам Ворогам служити! Кланятися панам Та ще чурам царським Ой не нам, та не нам, Онукам гетьманським! Ой не нам, та не нам, Конати в неволі, Дать орать ворогам На своєму полі. Карки гнуть під ярмом Московським та лядським Ой не нам, та не нам Потомкам козацьким! Ой не нам вічно жить В оковах, що тиснуть Гей же руки пружить, Хай окови тріснуть! Ну ж в огні боротьби Серце й дух кріпити, Бо не ми, ой не ми, Будемо хилитись. Ой не нам вічно жить, Дивлячись в могили. Брати! Ну ж гартувать Молодії сили! Серцем, духом, грудьми Край свій боронити. Хай світ знає, що ми України діти. Що я люблю Люблю матусю, батька люблю, Люблю хатину рідну свою, І рідну школу, і вчителів, Село, де вперше сонце зустрів. Люблю в криничці блакитну глиб, І лан, що родить для мене хліб, Садок, з якого грушки несу, Горбок, де білі вівці пасу, Бо ті горбочки, лани, ліси Для мене повні добра й краси, Бо все, що бачу навколо я, – То люба рідна моя земля. Де є наше право Де є наше право, любий брате, Де є наше право? На тім полі, що кров'ю зілляте, – Там є наше право. Де є наша сила, сестро мила, Де є наша сила? В тій любови, що всіх нас злучила, Там є наша сила. Де є наша воля, українці, Де є наша воля? У тій злуці, де труд плете вінці, Там є наша воля.
@Leditanya ми ще з цієї серії дарували книги, правда на 5 років. Жили собі кролики.... Купити в Україні. Найкращі ціни на літературу, товари для дітей та мам, аксесуари, товари для туризму, відпочинку, дому та інтер'єру в Києві | Інтернет-магазин Yakaboo.ua - Серія книг А ще Пеппі-Довгапанчоха...
@Leditanya, Мандрівки з чарівним атласом, Пригоди ведмедика Паддінгтона? Отправлено с моего X9180 через Tapatalk
@Mansikat думаю з років 10. Я теж до не приглядаюсь. На разі малий просто в захваті від "Джордж і таємничий ключ до Всесвіту". Вже замовила йому другу книгу. Пише 9+, але малому купила раніше. Він весь в тата )) і про космос знає більше ніж я. Дівчата, а в мене назріло питання. Чи купуєте ви книги діткам російських авторів в українському перекладі? Сучасні і класику? Просто сьогодні мала дискусію і мене переконували, що то неправильно. І вже сама задумалась....
Я купувала на подарунки. Чому б ні. Адже за це отримують гроші українські перекладачі, отримують гроші громадяни України, що працюють в місцевих представництвах видавництв. Зрешту наші книжкові магазини отримують з цього прибуток, платять своїм працівника зарплату т.д.
Купила на форумі ще одну файнезну книжечку, яка за тиждень стала улюбленою. Тепер ввечері її обов"язково має читати малечі і тато і мама. Коли читала вперше, то я плакала .... добре що діти захоплено слухали і не бачили як по маминому лиці котилися сльози .
Порадьте книжку хлопчику 5 р. Хлопчик до читання не дуже, хочеться подарувати таке, що б захопило. Пригоди в лісовій школі ще зарано? Надіслано від мого SM-J200H, використовуючи Tapatalk
Моїй 4,5 гарно йдуть книжки про Фіндуса і Петсона, Ян і Янеке, Фантастичні історії на добраніч. А зараз читаємо дитячу Біблію, то дитина почула щось про Авраама нині і каже, "о то ж ти мені про нього казку читала" Ще похвалюся отаким не канонічним молитвенником . Там і чудовий віршик про хресну, і молитви і просто щирі дитячі роздуми.
Мої також дуже люблять , хоч маю лише 1 книжку з цієї серії " Петсон, Фіндус і переполох на городі ". Навіть коли читаю в 150 раз, то емоції на обличчях дітей вражають маму , а дзвінкий сміх наповнює мій вечір позитивом