В стаціонарі з дитиною. Які права?

Відповідь: В стаціонарі з дитиною. Які права?

Зараз пригадую, як в років 5 мене забрали серед ночі швидкою в лікарню...яку саме не пам"ятаю. Я задихалась вночі, щось з горлом, інфекційне. Відкачали і перевели в палату спати. Маму відправили додому. Надалі при відвідуванні вона спілкувалась зі мною через скло таке на всю стіну і в квадратиках, що й видно не було один одного. Тоді вночі мене поклали після капельниці в ліжко в якому я навіть ноги не могла випростати, зовсім манюсіньке, дитяче, я так і лежала клубочком до ранку. Коли мені робили уколи по декілька раз в день я навіть не хникала. Поруч в нашій палаті лежав хлопчик на рік молодший з мамою, не могла я тоді зрозуміти, чому моя мама не може бути поруч. Мене приходили і забирали на різні процедури а я кричала не своїм криком...ніхто не пояснював, що боляче не буде, що зараз будуть просто інгаляції...як зараз пам"ятаю свій страх, коли мене запихували в скляну колбу з паром...я ж не розуміла що то просто тепла водичка...
Зараз знаю що відчуває дитина в такій ситуації, як переживає...не лишила б Ромка нізащо...то просто шалений стрес...

 

Відповідь: В стаціонарі з дитиною. Які права?

я потрапила в лікарню з синочком, коли йому було 10міс. швидка, на моє прохання, відвезла нас в чорнобильську. в нас була палата з пластиковими вікнами, тому ні холоду, ні протягів не було. навпаки - провітрювали по пару разів на день, щоб не задихнутись. про медперсонал враження таке: медсестри непогані, давали номер мобільного, щоб можна було вночі покликати, не залишаючи дитину (чи не виходити з палати), на "віддяку" навіть не натякали, навпаки - одного разу чоловік аж в другому кінці коридору догнав сестричку, щоб дати 10грн. лікарі - дуже молоді і ще недостатньо досвідчені, тому страшнувати приймати їх лікування, коли нема завідуючого на місці (у вихідні, напр, чи вночі). грошей теж не вимагали.

найгірший спогад - це встановлення катетра дитині. я тоді теж стояла під дверима і сходила з розуму від плачу своєї дитини. присутньою бути в маніпуляційній мені заборонили. але то було пів-біди. медсестра так і не змогла попасти в вену, тому дитину віднесли в реанімацію до більш досвідчених... не можу досі забути того жаху і вибачити собі... але в той момент я дійсно не була впевнена, що маю право бути присутньою.
тому хотіла б попросити трошки відійти від опису побутових умов перебування в лікарні і більше сконцентруватись на тому, ЯКІ ПРАВА МАЮТЬ БАТЬКИ, ЩО МОЖУТЬ І ПОВИННІ ВИМАГАТИ В МЕДПЕРСОНАЛУ. думаю, тут є юристи (чи інші люди з відповідними знаннями), які вбережуть батьків від помилок при перебуванні в лікарні.

 

Відповідь: В стаціонарі з дитиною. Які права?

Ой, яка то болюча тема для мене.... Аж якось моторошно стало згадувати про своє минулорічне перебування в Охматдиті.
Не хоч дуже заглиблюватись - але в меншої малої було запалення легень - оформились лягли в пульманологічне відділення - влаштувались ми по можливості звичайно комфортно - те що з дитиною на одному ліжку - по моєму в нас всюди однакова ситуація з лікарняним побутом. Але - персонал мене приємно вразив - на всі процедури ходила з малою, ніхто нічого не заперечував - все робили досить професійно та спокійно - дитину ніхто не шарпав, не дьоргав. Мала - сама давала ручку і на укол і на крапельницю. Про всі препарати мені розповідаои - що звідки для чого. (правда я все запитувала - просто так не говорили - але на все відповідали - навіть коробку показували з датою та інструкцію дали про антибіотик почитати, але просили повернути).
Всі наші пригоди - почались вже в реанімації та хірургічному відділені. Доні стало гірше - діагноз - плевро-пневмонія - без хірургічного втручання не обійтись. Я в шоці- навіть краще сказати в паніці. За годину мала вже на операції - я під дверима. Після операції - мені дозволяють їхати з малою в ліфті - вона ще під наркозом, але перед реанімаційним відділенням передімною закривають двері і видають список речей які треба купити. Поки я то всьо купляла - моя дитина відійшла від наркозу і на весь коридор реанімації верещала - мама, де ти моя мама. Мене до дитини не пустили. Пояснити чому я не можу побачити свою 2во річну дитину, яка кричить та надривається - пояснити толком мені ніхто не може. Бо реанімація - типу стерильно і все, і що то буде за реанімація як ми всіх будемо туди пускати (до слова - сантехніка з сумегою брудних інструментів та у верхньому спец-одязі, який щойно з вулиці - добропожаловать - байдуже, що реанімація. Одним словом за 24 години під реанімацією - я схудла на 10 кг. Дозволили глянути лише в ночі коли мала спала - і то сестричка так трусилась - пошкодувала мене.
Виникло - питання - чому не можна перебувати з дитиною в реанімаці? Це ж настільки спростить і догляд і все решта? І не треба буде - заглядати тим мама і правдами і неправдами пробиватись до дітей, а тим лікарям втікати від поглядів обурених батьків. Єдина толкова відповідь - в нас реанімації не обладнана для перебування там батьків з дітьми. Але ж напевно то не моя проблема. Як не постіно то дозволяйте хоть на якийсь час - пояснити дитині що робиться, і що мама є, і що все гаразд. А то лежить дитина - не розуміє хто коло неї, де вона і головне де її мама.....
Пробули ми там не довго - лише добу (але пізніше разом зі мною лежала в палаті дівчинка, в якої малий пробув в реанімації 10 днів - а її сказали їдьте мамочка додому - вам тут поки нема що робити - дитині півтори роки????).
А хірургічне відділення - це був маразм - тобто все що писали дівчата вище і всі процедури за закритими дверима, і відверта некомпетентність лікарів та мед персоналу - яке вони приховують за *строгими заточками" та великою зайнятістю. Моя мала - яка до того спокійно повидила себе на всіх процедурах - навіть дозволяла без крику та плачу взяти в себе кров з вени - просто верещала несамовито, навіть тоді коли лікар просто проходив мимо, а вже не говорячи як їй щось кололи та міняли. Одна медсестричка - швирнула в мене рукавичками - і сказала, що якщо я така розумна то хай сама ставлю дитині катетр, або вийду за двері. Я не вийшла - і сказала, що то вона буде пояснювати лікуючому лікареві чому дитина пропустила процедуру. В результаті нам поставили катетр в іншому відділені за 20 грн. Останньою краплею - був запой нашого лікуючого-хірурга на тиждень часу (там це називалось - застудився). І найбільше мені сподобалось - коли по моїм підрахункам - нам вже відкололи все що мали - а заявляється сестричка із черговим уколом. На моє ? - вона каже поки лікар не відмінив значіть маємо колоти.....
А як лікар ще два тижні не прийде на роботу і трубки телефонної не братиме - то так ібудемо далі колоти????. Після того - мої нерви здали - я пішла до зав. відділенням - він особисто відмінив нам лікування, переглянув нашу історію - і через два дні виписав.
Безперчно ми маєм права - але їх потрібно відстоювати, нажаль. І хай про мене думають все що завгодно але я буду сваритись скільки буде сил...

 

Відповідь: В стаціонарі з дитиною. Які права?

На першій сторінці писали з посиланням на законодавство, бачили?
Якщо цікавить щось конкретніше - питайте.
Ще знайшла Типові правила для пацієнтів

---------- Додано в 11:25 ---------- Попередній допис був написаний в 11:08 ----------

Права пацієнта згідно ст.6 Основ законодавства про охорону здоровя
Кожний громадянин України має право на охорону здоров'я, що
передбачає:
а) життєвий рівень, включаючи їжу, одяг, житло, медичний
догляд та соціальне обслуговування і забезпечення, який є
необхідним для підтримання здоров'я людини;
б) безпечне для життя і здоров'я навколишнє природне
середовище;
в) санітарно-епідемічне благополуччя території і населеного
пункту, де він проживає;
г) безпечні і здорові умови праці, навчання, побуту та
відпочинку;
д) кваліфіковану медико-санітарну допомогу, включаючи вільний
вибір лікаря, вибір методів лікування відповідно до його
рекомендацій і закладу охорони здоров'я;
е) достовірну та своєчасну інформацію про стан свого здоров'я
і здоров'я населення, включаючи існуючі і можливі фактори ризику
та їх ступінь;
є) участь в обговоренні проектів законодавчих актів і
внесення пропозицій щодо формування державної політики в галузі
охорони здоров'я;
ж) участь в управлінні охороною здоров'я та проведенні
громадської експертизи з цих питань у порядку, передбаченому
законодавством;
з) можливість об'єднання в громадські організації з метою
сприяння охороні здоров'я;
и) правовий захист від будь-яких незаконних форм
дискримінації, пов'язаних із станом здоров'я;
і) відшкодування заподіяної здоров'ю шкоди;
ї) оскарження неправомірних рішень і дій працівників,
закладів та органів охорони здоров'я;
й) можливість проведення незалежної медичної експертизи у
разі незгоди громадянина з висновками державної медичної
експертизи, застосування до нього заходів примусового лікування та
в інших випадках, коли діями працівників охорони здоров'я можуть
бути ущемлені загальновизнані права людини і громадянина;
к) право пацієнта, який перебуває на стаціонарному лікуванні
в закладі охорони здоров'я, на допуск до нього інших медичних
працівників, членів сім'ї, опікуна, піклувальника, нотаріуса та
адвоката, а також священнослужителя для відправлення богослужіння
та релігійного обряду.
Законодавством України може бути визначено й інші права
громадян у галузі охорони здоров'я.
Громадянам України, які перебувають за кордоном, гарантується
право на охорону здоров'я у формах і обсязі, передбачених
міжнародними договорами, в яких бере участь Україна.

Нажаль право на допуск батьків є в стаціоанр а не в реанімацію.
Повністю нормативний акт є тут

 

Відповідь: В стаціонарі з дитиною. Які права?

я правильно зрозуміла - член сім"ї може перебувати поруч з пацієнтом всюди, окрім реанімації і операційної? (якщо не йдеться про інфекційну хворобу, яка вимагає ізоляції хворого).

 

Відповідь: В стаціонарі з дитиною. Які права?

Ні, пацієнт має право на допуск до нього членів сімї, тобто відвідини, години відвідин регламентовані правилами для пацієнтів.
Перебування поруч з пацієнтом прямо не передбачене, але згідно ст.39, 43 "Основ.." батьків мають інформувати про лікування і батьки мають давати згоду на застосування методів діагностики, профілактики та лікування, а для того щоб батьки могли її дати, має бути їх присутність. тому на підставі нижченаведених норм батьки можуть наполягати на їх присутності поряд з дитиною.

 

Відповідь: В стаціонарі з дитиною. Які права?

може, трошки не в ту тему, але я хотіла, щоб чоловік був присутній на пологах не тільки для моральної підтримки (хоча це основне), але й для того, щоб медперсонал усвідомлював, що окрім жінки, яка народжує і не завжди добре почувається, поруч є доросла адекватна людина, яка може тверезо оцінювати ситуацію.

 

Відповідь: В стаціонарі з дитиною. Які права?

Але ніде ж немає заборони перебування в реанімації теж. А все що не заборонено апріорі дозволено. Знаю, що на Орлика - дозволяють бути з дітьми в реанімації. Я ж не говорю про більших дітей, яким можна вже все пояснити, а про мальоту. В світі ніде навіть думки такої нема - там і до дорослого в реанімацію пускають. Нашим лікарям треба втовкмачувати, що лікуючи дитину, вони звітують перед батьками - і мають два в одном - дитина і її мама - "одно ліцо" Тоді йдучи за принципом наших лікарень - давайте дозволу на операції чи інші процедури - питати в дітей, а не батьків? Коли мова йде про гроші - то до батьків, а коли про поступки - то пацієнт не ви , а дитина.
В нормативних актах - все дуже гарно написано і головне дуже багато. Але практика показує, що в більшості, нашому мед персоналу бракує не юридичних знань, а власне медичних і просто подекуди звичайної людяності. Чому одна медсестричка може все пояснити, розказати, заспокоїти - та й ще обуритись на те, що ти її щось кладеш в кишеню, а інша нагло наперед просить в тебе ті 20 грн і робить все тяп-ляп.
Тільки напором, спокоєм і чітким поясненням своєї позиції і твердістю - ми можемо відстояти наші права в лікарнях. Мені, як юристові, шкода казати це -але закон тут мало чим допоможе - бо він штопаний перештопаний ще з часів радянської медецини. Хорошо звучить - але ніфіга не діє. І не думаю, що мамочка яка лежить з дитиною в лікарні справить на когось враження(а особливо на хамовиту нічну санітарку) - пунктами та підпунктами з якоїсь ст. якогось Закону.

 

Відповідь: В стаціонарі з дитиною. Які права?

тоді прошу підказати. коли нас оформляли в чорнобильську, мені дали підписати документ, яким я даю згоду на те лікування, яке рекомендують лікарі (у всякому разі так мені пояснили. відразу кажу - не читала того, бо була в стресовій ситуації). якщо я це не підписую, то це означає, що я відмовляюсь від мед.допомоги? якщо я це підписала, то я погодилась автоматично на будь-які маніпуляції (бо на той момент ще схема лікування не розроблена)?

 

Відповідь: В стаціонарі з дитиною. Які права?

про реанімацію. Дякувати Богу мала там не лежала і сподіваюсь не лежатиме ніколи. Лежала я на сьомомі місяці вагітності з пневмонією. Як то виглядає зсередини коли ти при свідомості. Стерильність дуже умовна. Медперсонал часто не компетентний. Медсестра так мені ставила катетр, що кров лилась на підлогу а вона при тому була взагалі без рукавиць. Капельницю, ака має капати дві години влили за 20хв, відчого вена лопнула. Словом веселого мало. Але то для мене, дорослої. Як має то пережити дитина без мами не уявляю. А як мамі під дверима, взагалі боюсь уявити. Тому було б дуже і дуже добре, якби до діток допускали. Бо наприклад священник до нас приходив, і лікарів купа. чим вони стерильніші? А от те що без мами їм не треба особливо заморочуватись дитиною і ніхто їм не вкаже на помилки - факт. Та й не пристосована реанімація до спільного перебування(.

п.с. рідним вони видають список ліків, які до слова не завжди доходять до пацієнта.

 

Відповідь: В стаціонарі з дитиною. Які права?

і ще. якщо мені забороняють заходити в маніпуляційну, коли дитині роблять укол, напр., на яку саме статтю закону я повинна вказати (що мені це можна зробити)?

перепрошую за таку "дотошність", але щось мені трохи важко розібратись, як саме і що саме можна застосувати. і дуже дякую за ваше терпіння і докладне пояснення!

 

Відповідь: В стаціонарі з дитиною. Які права?

Мені важко сказати, бо я незнаю що саме ви підписали.

Повністю підтримаю, але для того, щоб відстояти ці права, треба їх знати,

На санітарку можливо ні, на медсестру незнаю, а от з лікарем можна спокійно говорити, недаром мій лікуючий мене в кабінет завів, щоб я не качала права на коридорі, щоб не чули інші мами. Кінець-кінців є головний лікар, в охматдиті досить адекватний дядько, досить легко до нього потрапити, і після відвідин якого санітарка яка мені хамила підійшла і вибачалась за хамство.
Мовчати або скаржитись на сайтах можна, але що це змінить?, а для того щоб змінити ситуацію треба починати з себе.

ст.39 та ст.40 Основ законодавства про охорону здоровя

 

Відповідь: В стаціонарі з дитиною. Які права?

Повністю погоджуюсь. Але ,Олю, переді мною зараз лежить газета Експрес -тижневик, ось там на всю першу сторінку написано величезними буквати " ПСЕВДОЛІКАР СЛЮСАРЧУК УБИВАЄ ЛЮДЕЙ! А МІЛІЦІЯ ЗВОЛІКАЄ". Вже другий тиждень газета пише про жахи лікування цього лікаря. Проти цього лікря було порушено не одну кримінальну справу і він надалі на волі. Садити , я так розумію його ніхто не збирається. Вбиває людей лікуванням у Політехніці. Це жах. Я в шоці. Я не знаю що далі буде у нашій державі? Люди які мають нас лікувати - вбивають, а ті хто має нас захищати( правоохоронні органи) , захищають вбивць. Куда звертатись за захистом? Живем як в казці- чим далі , тим страшніше........

 

Відповідь: В стаціонарі з дитиною. Які права?

Мене цікавить чим можна проманіпулювати, щоб без криків, тихенько і дієво. Чого бояться медсестри, лікарі? В моєму випадку я сказала, що забираю дитину і йду з лікарні. Дозволили бути присутній на процедурі, але ж могли і сказати: "То йдіть мамочко!". Чи все таки злякались, що покину мед. заклад без розписок? То чим погрожувати, шантажувати і лякати в мед. установах? Так, це не правовий шлях, але "с волками жить..." Чекаючи в черзі на славнозвісного Жильова, я шкодувала, що маю зайняті руки, а то б зазняла це хамство на камеру і виклала в інеті. Може і в лікарню треба брати шпигунське обладнання з собою?

---------- Додано в 16:36 ---------- Попередній допис був написаний в 16:34 ----------

Було б добре думку медиків почути, в них там свої невідомі нам закони і порядки.

 

Відповідь: В стаціонарі з дитиною. Які права?

На Орлика медсестра чистила бульбу з болотом, а по тому не миючи рук пішла колоти 2 місячну дитину!!!! взагалі мені сусідка по палаті сказала що вони там всі перехрестилися як нас з Михасиком виписали. Що це за умови? - 1 розетка на поверх та ше й телефон не можна заряджати??? Я свій поставила на зарядку, за 5 хв біжить головна медсестра, моїм телефоном на зарядці розмахує. Ну то я їй і кажу - знаєш скільки він коштує? Поклали на місце, бо цілий рік будеш відробляти. Ну і типу заходить мадам - чому термос на підвіконнику стоїть, бігом забрати. Кажу - мій термос, де хочу там і ставлю. І я їх так день і ніч діставала. Що це за напис - з такої-то до такої години має бути кварцева лампа? Прошу мені написати пояснення де вона. І взагалі постійно їм нагадувала що я щось ніде не бачу задокументованих правил поведінки.

 

Відповідь: В стаціонарі з дитиною. Які права?

Нема там ні законів, ні порядків. Діє на наглість і хамство тільки сильніша наглість. Стуляють писок оперативно.

 

Відповідь: В стаціонарі з дитиною. Які права?

Та ніякий він не лікар... Це шарлатан і шизофренік, який промишляє вже багато років по невеличких містечках і морочить людям голову. Перш ніж іти лікуватись кудись, людина би мала думати до кого йде. Тим більше, що в лікарнях він і не приймав ніколи.

Я колись з Орлика дала дьору з піврічним Марком. То потім приїжджали додому, хотіли розписку.

 

Відповідь: В стаціонарі з дитиною. Які права?

Я не медик, але працюю в медустанові. То вам скажу: відкривайте рота, бо ніхто думати про ваші і вашої дитини права не буде.
Не пускають в маніпуляційну - так найкращий захист - це напад. Не будете бачити їхньої "стерильності" і "професійності". А дитина плаче - "так мале і плаче".

 

Відповідь: В стаціонарі з дитиною. Які права?

Прокинулась я одного ранку від того, що дитина підскакує на ліжку і хрипить,- від високої температури почались судороги. Запхали під холодний душ, викликали швидку. Ледве вмовили щоб нас відвезли на Орлика а не в інфекційну. Там нам повідомили, що місць немає. Протримали нас в приймальні 2,5години. На прохання нас "оселити" відповіли що немає місць. Попросила малу прокапати, щоб знов судороги не почались, оскільки температура знов піднялась висока,-відмовили. Такого вони в приймальній палаті не роблять, хоча була вільна кушетка,ніхто в черзі на оформлення не стояв і не підганяв . Після надцяти дзвінків по знайомих і родичах, сталось диво,- знайшлось нам місце в палаті. Як виявилось місць на поверсі валом. От як з таким боротись? Гроші їм не давала принципово через таке хамовите і пофіг...ке ставлення. Лікувала нас зав. відділенням. Капельницями нас не пічкала, відтягувала до останнього. Вже коли мала перестала зовсім їсти і пити тоді поставили катетер (без моєї, звичайно, присутності) і прокапали.

 

Відповідь: В стаціонарі з дитиною. Які права?

а я не вийшла, коли ставили катетер -сказала, що в обморок падати не буду а дитина буде спокійніша! пригадую тоже на завідуючу рипіла -нічого їх треба добряче строїти , бо всі лікарства купляла за свої гроші, а потім чула як вона розказувала скільки на яку дитину списати лікарств офіційно виділених ..