Ваша вагітність, ваш чоловік і ваші близькі. Як ви повідомили і як вони сприйняли?

Відповідь: Любий, у нас буде дитина

Хочу вірити...

 

Відповідь: Любий, у нас буде дитина

О,коли я побачила на тесті ці заповітні дві смужки моїй радості не було меж:radist: .Зранку,розбудивши чоловіка ,я почала кричати:"Я вагітна!" і почала плакати від радості. Чоловік заспокоїв мене і того ж дня купив ще один тест.Знову ці самі дві смужки))). І почали ми радіти і телефонувати усім рідним!!!

 

Відповідь: Любий, у нас буде дитина

Сьогодні, коли була в ЖК, побачила майбутнього татуся, який прийшов з коханою до лікаря. Так мило виглядало, і я подумала: чому наш татко зараз не з нами? Коли трішки заспокоїла, а моє самолюбство втихомирилося, то зрозуміла, що мені цього не дуже хочеться. Хоча колись давно ще до вагітності я думала, що буду наполягати, щоб мій чоловік завжди ходив зі мною до лікаря. Чому так змінюються бажання? Можливо, ми дорослішаємо і знімаємо рожеві окуляри, а наші бажання стають більш поміркованими і обдуманими?
Ще не знайшладля себе відповіді, але не хочу присутності чоловіка в ЖК під кабінетом. Проте, на УЗД ми будемо ходити разом, бо кілька днів тому чоловік бачив під час УЗД нашу мацьопу і після того його очі так сіяли, він був переповнений щастям, гордістю... тут просто бракує слів для опису його стану. Можливо, я виглядала так само, як і мій коханий, але бачити чоловіка таким приємно. Крім позитивних емоцій присутність на УЗД ще й сприяє встановленню контакту з малечею.
До речі, ви ходите до лікарів зі своїми половинками?

 

Відповідь: Любий, у нас буде дитина

Кожного разу!!! Єдиний раз чоловік пропустив УЗД,бо мені його робили коли лежала на підтримці і якраз тоді сказали шо в нас буде дівчинка!
А одного разу ше й мама напросилась, ну дуже вже хотіла малявку побачити!!!

 

Відповідь: Любий, у нас буде дитина

Цікаво що чоловік цікавився моєю вагітністю найбільше з першою дитиною і четвертою, хоч і реакція на вагітність була мягко кажучи неадекватна :D:D:D
Ходили разом на всі УЗД і прийоми по-можливості.

 

Відповідь: Любий, у нас буде дитина

Ми ходили разом на всi УЗД, але на лiкарськi оглядини тiльки один раз коли вiн мав бути присутнiм щоб надати всяку медичну iнформацiю про себе та свою сiм'ю. А так, я сама ходила. Але не можу сказати що вiн менi був дуже потрiбний на рутинному оглядi. Той огляд тривав здебiльшого 5 хв.

 

Відповідь: Любий, у нас буде дитина

На УЗД разом. А на прийом - чого??? Там нічого цікавого, сама ходжу для галочки. Він в мене взагалі думає, що все знає і ніяких фільмів не дивиться, а як і дивиться, то потім здивовано питає - ну і чого я не знав??? І взагалі, все має мати практичне обгрунтування. Але деколи страшно бісить, що він не бачить потреби просто подивитися, які коляски бувають...

 

Відповідь: Любий, у нас буде дитина

Я як вперше завагітніла і сказала чоловіку, то він тішився як мала дитина, а батькам говорили за вечерею, я приготувала, запросила батьків чоловіка, і так гарно ми з ним оголосили. Всі тішилися як дурнні цвячком. Але та вагітність закінчилася невдало. Другий раз, то я чоловіка спочатку дразнила, що от я зробила тест, можу бути вагітна, тут очі в нього округлюються, а я йому та не переживай - одна полоска, я не вагітна. Я потішилася з його круглих очей, а через 2 дня глянула я на той тест (забула викинути) і в самої очі на лоба полізли, а там ледь помітна друга полоска (от і кажи, що тест через 5 хв. не дійсний). Купила другий тест, то він вже показав вагітність, я знову до чоловіка, мол робила тест, а він так я знаю, що ти не вагітна. АГА!!!, та ні вагітна, і знову ті очі на лобі, а радості ніякої. Спочатку переймалася, що він не радіє вагітності, а вже потім виявилося, що він дуже переживав, щоб не вийшло, як перший раз.

 

Відповідь: Любий, у нас буде дитина

коли я сказала чоловікові, що вагітна, він був трохи розгублений і наляканий, бо ми дітей так скоро не планували. сидів весь вечір, мовчав, робив вигляд, що не може відірватися від монітора. я ніяк не могла допитатися чи він радий і що він про це думає. на другий день я йому сказала, що мені все ясно, що він не хоче дитини і з’ясувалося, що я все вигадала, що він зрадів відразу як я сказала про вагітність і він зовсім не був розгублений і наляканий. анітрохи :D
ну так-так, просто я все вигадую. хай буде

а далі... я якраз хотіла створити таку тему, але то і для цієї цілком підійде
далі чоловік всю вагітність говорив, що от коли народиться дитина я про нього зовсім забуду, весь час буду приділяти тільки дитині, всі жінки такі і т.д.
а коли дитина народилася почалася інша пісенька - а так я і казав, так я і знав, тепер я тобі не потрібен - ревнує до дитини. в чомусь я його розумію, він же звик, що він в мене тільки один і вся увага належить йому, але ж... ну як то можна ревнувати до власної дитини???
а тепер ще інше додалося. я з дитиною весь час, а він багато працює, то тільки по вечерах з ним трохи бавиться, а я ще й сказала, напівжартома-напівсерйозно, що мама то головне, а тато то так собі і от він на днях довго сидів і дивився як я бавлюся з дитиною, а потім заявив - то і моя дитина. отак ні сіло, ні впало вирішив мені нагадати, щоб я часом не забула :D о, думаю, заговорила ще й ревність до дитини

насправді це зовсім не смішно. я не хочу, щоб чоловік ревнував мене до дитини, або дитину до мене, або взагалі хтось когось ревнував в сім’ї
не знаю як часто але думаю такі ситуації з чоловіками трапляються, ще не дуже знаю як з цим боротися
намагаюся зробити їх одною командою, а не суперниками

 

Відповідь: Любий, у нас буде дитина

Ми ходимо разом. Адже то наша спільна дитинка і наша спільна турбота. З чоловіком веселіше і в черзі під кабінетом лікаря почекати, і в кількох чергах одночасно постояти при здачі аналізів, і речі є кому в коридорі залишити, щоб з тлумками до лікаря не заходити, і інформацію він отримує найсвіжішу (до вечора можна щось забути), а УЗІ то взагалі додаткова доза великого щастя. Одним словом, ми все намагаємось робити разом і імй чоловік зовсім не проти.

 

Відповідь: Любий, у нас буде дитина

О, в мене тончно так само! Я ледве вмовила поїхати подивитись на коляски в магазин, а коли приїхали, то він: "Давай купляєм, що будем по 100 разів їздити!"

 

Відповідь: Любий, у нас буде дитина

От і мій коханий недавно запитався, чи буде в мене трішки часу залишатися для нього, чи я буду лише з дитиною. Аж якось ніяково стало від цього запитання. Колись читала твір, де розповідалося про історію сім"ї, де після народження дитини з закоханого юнака чоловік перетворився на ловеласа, а причиною стало те, що жінка зовсім не приділяла йому увагу. Мене ця історія вразила. Ще тоді я вирішила, що буду намагатися проводити з чоловіком час так, як було до народження дитини (на скільки це можливо). Але на скільки це можливо? так не хочеться через плід кохання втрачати той зв"язок, ті стосунки, які будували ми разом впродовж кількох років...

 

Відповідь: Любий, у нас буде дитина

Ну про себе говорити не хочу, бо розлучилися, коли діти ще були малими, та і не діти йому потрібні були, а "тота робота", а от прочитала всі ваші спогади і згадала, як няня моїх дітей і віку моєї мами про себе розказувала. Сама вона була з віруючої сім"ї, з Буковини, але поїхала до Харкова на роботу, там познайомилася з невіруючим хлопцем, вийшла за нього заміж і от каже, поки ще перша, друга дитина були, то він ще нічого не говорив. А як вона вже з третьою завагітніла, то почав скаженіти, як звір (ніби то від неї одної залежало). А вона почала тоді знову до церкви ходити. В протестантських церквах це називалося колись "на зібрання", "на собрание". От він їй і почав викрикувати: "Ну тьі посмотри! Как только на собрание пойдёт - сразу беременная приходит!" Мені то зараз з тих слів смішно, а вона бідна розповідала, що стільки сліз вилила через такі фрази. Я би і сама, напевно, здуріла, якби мені чоловік таке сказав.
Отже, коли вона з 3-ю дитиною завагітніла і потім народилася дівчинка, то він не хотів признавати ту дитину, бо "это точно не его ребёнок!" Бо вона, буковинка,смаглява і він такий темноволосий був, а дівчинка біленька. Розказувала, як вона плакала через це, а його батьки її потішали:"Не плач, дитино! То він так навмисно. Воно наше. Панське!" А він був з польської родини.
Потім ще четверту дівчинку родила. Саму, до речі, найкрасивішу і найталановитішу. Але саме цікаво, що як завагітніла з найменшим, п"ятим, то боялася вже тому чоловікові сказати. Не знала, як підступитися. А тоді набралася хоробрості, прийшла і каже:"Боря! Я - беременная. Но ребёнок - не твой!" Він так на неї подивився, махнув рукою і нічо не сказав. Але, як той хлопчик народився, то він його найбільше любив. Правда не пожив довго той чоловік її. Захворів і невдовзі помер. Так вона сама тих дітей і піднімала. Зараз вже всі одружені. Всі тут, в Америці. Дівчата повиходили заміж. Дуже заможньо живуть. Хлопці теж непогано.А тата, який їх не хотів, вже давно нема.От така історія.

 

Відповідь: Любий, у нас буде дитина

От і моя мама мені всю вагітність говорить:"Як народиться дитинка навчись розприділяти увагу на двоїх, щоб твій чоловік не почував себе обділеним твоєю увагою!"

 

Відповідь: Любий, у нас буде дитина

Матрусю, чоловік, що не егоїст, буде розуміти, що то Ваша перша вагітність і Ви більше часу будете приділяти дитині, а не йому, бо дитятко безпомічне і потребує ще мами всі 24 години на добу. А він ж не велике бебі, щоби ревнувати Вас до його ж дитини.
Інша справа, що часто молоді мамочки так захоплені дитинкою, що відсувають чоловіка на другий план. Декотрі взагалі в питанні інтимних стосунків дають чоловікові відпустку. А це ж неправильно. Трохи ж чоловік може потерпіти, поки жінка після родів поправиться, але ж не кілька місяців, чи навіть з пів року. Однозначно, що таке закінчиться шуканням когось на стороні.

 

Відповідь: Любий, у нас буде дитина

У мене була своя історія, та чому була, вона і є, слава Богу.... Ми з дружиною, коли одружилися вирішили (чомусь) мати тільки одну дитину. То навіть не обговорювалося і було зрозумілим само собою... Я тоді працював у банку і мене якраз було День народження. Один з гостей побажав мені, щоб у мене народилася ще одна дитина. І шо Ви думаєте? На другий день, я дізнався, що його побажання збулося.... Ми з дружиною були в шоці, настільки в шоці, що повстало питання аборту....
В той момент я ще не дуже усвідомлював що аборт - то є вбивство, і що то є гріх. Тому питання стояло гостро, але нас щось-таки мучило. То був час великих переживань і поневірянь між питанням: робити аборт, чи не робити. Пішли на УЗД на Батальну, сказали позаматкове і тре робити аборт, пішли в медінститут, сказали, що все добре і питання далі висіло над головою...То були одні з найважчих психологічно тяжких періодів мого життя. Дотягнули ми час до того, що вже робити аборт було недобре, тож вирішили родити. На Мєчнікова. На обліку ніде не стояли, може тому в роддомі тричі пропонували жінці залишити дитину, хоча для нас то було навіть дико подумати.... Дитина народилася, все нормально, за виключенням роддомівського педіатра, але то таке... Були проблеми з хрещенням дитини... Я звернувся до церкви, але мені відмовили, потім відмовили в інші церкві... причина? Хресні батьки не прийшли науку, незважаючи на те, що вони були не зі Львова і мали лише в неділю приїхати... а звертався я у пятницю. В неділю разом зі всіма поїхав до церкви, що на Сихові (навпроти кінотеатру), де без питань похрестили...
Не пройшло від народження трьох років, ми з дружиною сиділи на кухні, підбігла наша донечка і запитала:" Скажіть, а Ви хотіли, щоб я народилася? ".....:eek:

 

Відповідь: Любий, у нас буде дитина

А все ж, як добре, що історія "є"

 

Відповідь: Любий, у нас буде дитина

не просто є... знали би Ви шо то за історія!!!!

 

Відповідь: Любий, у нас буде дитина

Мені аж сльози на очі навернулися, коли я прочитала питання Вашої донечки Аж серце защеміло...

 

Відповідь: Любий, у нас буде дитина

А шо тоді нам було говорити? Можна собі лише уявити, що відчувала дитина, коли ставилося питання про аборт...
Тому я проти аборту у будь-якому вигляді....

Додано через 1 годину 1 хвилину
А знаєте що мене ще вражає?

Мова про аборт йшла перших два з половиною місяці... не більше. Виявляється, навіть у такому віці дитина відчуває!!!!