Ваша вагітність, ваш чоловік і ваші близькі. Як ви повідомили і як вони сприйняли?

Відповідь: Любий, у нас буде дитина

каже до моєї дружини:
- я знаю одну маму, яку я дуже люблю...
-я теж знаю одну донечку, яку дуже люблю, - підтримала дружина...
- ця мама,-продовжила доця, - не є лише моєю мамою, вона є мамою для багатьох людей на землі, а також для Бога, тому її й називають Матір Божа....

 

Відповідь: Любий, у нас буде дитина

Тому Бог і не дав Вам зробити аборт, бо Йому потрібна ця дитина, можливо Вона зробить щось важливе для Нього і для світу.

 

Відповідь: Любий, у нас буде дитина

Я знов плачу Дуже рада за Вас

 

Відповідь: Любий, у нас буде дитина

Дякую! Я в той час теж дуже багато наплакалася... Зате зараз все чудово!

 

Відповідь: Любий, у нас буде дитина

Зворушена Вашою розповіддю, переживала за Вас протягом усієї історії...
Щастя Вашій родині!!!

 

Відповідь: Любий, у нас буде дитина

Дуже дякуємо! Від всієї нашої маленької сім'ї

 

Відповідь: Любий, у нас буде дитина

Миху, тепер я зрозуміла Вашу мені колись відповідь (на іншій гілці) про різницю між доньками!...
Пишіть нам ще про доцю...

 

Відповідь: Любий, у нас буде дитина

А в мене так і вийшлоВиходжу з ванної, слів бракує, дихання сперло і показую без слів дві рожеві смужечки

Додано через 6 хвилин
хоч ніби купуєш тесто, то вже очікуєш позитивного резулдьтату.Але думати і впевнитись різні речі

 

Відповідь: Любий, у нас буде дитина

Людоньки, читаю я оце ваші розповіді і плачу. Свою напишу, коли з'явиться на світ моє чудо, а історія в нас також цікава.

Миху, бережіть своє маленьке золото! Я вже давно обдумую, як маю виховувати дитину, як розказувати їй про Бога і передати любов до Нього. А тут ваша історія... Знаєте, а Бог вас дуже любить! Він дав вам дитину, яка навчає вас любові до Нього. Дякую за вашу розповідь і щирість в цій темі.

 

Відповідь: Любий, у нас буде дитина

кажу, розкажи мені про Бога.

- Єдине, що я можу сказати, так це те, що Він нас усіх дуже сильно любить.... (4 роки)

 

Відповідь: Любий, у нас буде дитина

я не пам'ятаю реакцію чоловіка (звісно він був радий). Можливо не пам'ятаю через те, що й сама до кінця не повірила побачивши другу полосочку (більше року я її чекала, а вона все не з'являлася).

Але як мій чоловік кинув в секунду всю свою роботу, коли я йому зателефонувала, будучи на третьому місяці, коли почалася кровотеча... Як він мене терміново до лікарки повіз, вона мене навіть додому не пустила за речами І чоловік два тижні носився між роботою важливою і лікарнею на другому кінці міста (1,5 години в один бік їхати), возив їсти (ба там нічого з'їсти неможливо було). І от все це в чужому місті, батьки залишилися у Львові. Потім, коли зберегли наше малятко, не дозволив працювати більше. Казав ті гроші за пару місяців, що залишись до декрета, не варті моєї здорової вагітності.

А після пологів він працював у Київі, а я залишилась у Львові. Так він кожні вихідні їздив до нас. В мене б дах з'їхав. Щоп'ятниці на поїзд (ніч до Львова тако сяко спиш), потім два дні з малим (ніч також не сама спокійна ), потім знов ніч у поїзді. Я йому дуже вдячна. І по сьогоднішній день він ніколи не відлинював від обов'язків батька. Хоча частенько суворого! батька

 

Відповідь: Любий, у нас буде дитина

А в мене, напевно, найпростіша історія.
Ще перед одруженням ми з чоловіком говорили про дітей. Кожен розумів по-своєму. Я чемно відповідала на питання кого б я хотіла? скільки б я хотіла? як би хотіла назвати? Ті всі розмови відбувались ще навіть без планів на одруження (принаймні з мого боку).
Потім ми вже знали, що будемо разом, планували весілля і ... діточок! І ми обоє хотіли їх зразу. Тобто я ще могла вагатись чи трошки відкласти, щоб ми звикли один до одного... Але після наших передшлюбних наук я вже ні про що не думала, бо там ми навіть обговорили наші обов"язки щодо дитини (хто вночі вставати буде і т.д.)
Отже, після весілля через день ми поїхали відпочивати і вже там дужже сподівались, що тих "критичних" вже не буде. В мене був трошки дивний стан і я усвідомлювала, що тут 2 варіанти - або вагітна, або ПМС.
От ми просто тиждень разом молились (щоб в нас вже! було малятко). Прилетіли на Україну, першим ділом купили тест. Зробили - 2 смужки! На наступний день ще 1 - 2 смужки!!! Тішимось, але тихенько!
Записалась до лікарки (от такі от ми недовірливі). Вона мене оглянула, каже, ніби вагітна, але ще дуже рано щось казати. Прийшли за аналізами і на УЗД - "вагітність 8 тижнів"!
Ми ще 10 хв роздивлялись під кабінетом ту нашу фоточку!!! Там нічого не видно, але ми вже!!! батьки. Розумієте, вже!!! :radist:
От і тішимось і до тепер! Декілька разів на день чоловік приходить і питає "як наш хлопчик?" Каже, що тепер має свою дівчинку (мене) і хлопчика (в мені). А які ж очі в тих татів на УЗД!!! Хоча потім все одно зізнаються, що вони там нічого не розуміють, але які великі в той момент очі!!! А які очі при першому "копняку" по руці татка!...
Тому в мене фрази "любий, у нас буде дитина" не було. Ми разом через все проходили. Зате зараз разом молимось і надалі. Тепер вже за здоров"ячко нашої дитинки в утробі. Хоча раніше сама не завжди молилась І за вагітність я зовсім не переживаю, бо знаю, що наші спільні молитви допомагають. Нехай і вам допоможуть!

Додано через 2 хвилини

В нас саме так і вийшло! І тесту ми не зовсім повірили - всяке може бути...

 

Відповідь: Любий, у нас буде дитина

А в мого чоловіка на УЗД аж сльози котилися від радості, а як вийшли з кабінету то мене всю обцілував.

 

Відповідь: Любий, у нас буде дитина

нажаль не працює цитатник,Панадолочко,ваша історія заслуговує на екранізацію!так зворушливо,так сердечно!ви молодці,щиро рада за вас трьох!!!!ви ще раз доказуете,що Віра,Надія та Любов-допомагають і перемагають!

 

Відповідь: Любий, у нас буде дитина

А в нас було так: Я довгий час зовсім не хотіла дитини (небуло де жити, фінансове становище не найкраще і взагалі себе мамою не уявляла). Чоловік навпаки хотів дитину, але чекав поки і я "дозрію". У нього на початку квітня видалось відрядження до Польщі на 2 тижні. Я не знаю що зі мною сталося за той короткий період, але я дуже захотіла стати мамою, швиденько перерила інтернет: почала пити фолієву кислоту, полікувала всі зуби і вислала смс чоловікові шоб не пив і не курив. Почала молитися в наміренні щоб Бог мені подарував радість материнства.
Як тільки він приїхав ми почали "планувати дитину". Я була впевнена що я завагітнію з першої спроби. Через тиждень після овуляції (я міряла БТ) зробила тест - одна полосочка. Через пару днів повторила - те саме. Потім дочекалася затримки і коли зробила тест сама на нього не дивилася. То була 6 година ранку вихідного дня. Розбудила чоловіка щоб він глянув на тест. Коли він сказав що там 4 полоски я була в шоці
Потім я вже побачила що то 2 "вагітні" полоски і 2 надруковані:radist:
Чоловік звичайно сказав, що він і не сумнівався в своїх можливостях:cowboy:
Всю вагітність я проходила як "священна корова", мене від усього оберігали, у всьому допомагали....

П.С: як тільки завагітніла то і квартирне питання вирішилося, і фінансове становище стабілізувалося...
Бозя дає дитинку і до дитинки. В цьому я переконалася на всі 100%

Додано через 3 хвилини

ну не знаю, то треба вміти мовчати
я в той же день коли дізналася про вагітність розказала своїй майбутній кумі, а через тиждень не було нікого хто б не знав про мою вагітність (вся родина, весь робочий колектив...)

Додано через 6 хвилин

з чоловіком ходила тільки на УЗД
це дійсно не забутні враження коли твій чоловік дивиться на монітор з мацьокою в животику, а очі повні сліз...

 

Відповідь: Любий, у нас буде дитина

а в нас було так:
ми вирішили, що не будемо дитинку "планувати", чи "не планувати", а будемо чекати подарунок від Бога і бузьків. до одруження ми зустрічалися 7 років, тому часто говорили про малятко.
після весілля я, заради цікавості, почала відслідковувати базальну температуру і інші ознаки плідності/неплідності ( навіть 1 графік до кінця не домалювала ). потім пішла до лікаря, щоб порадила як краще запланувати малечку. вона сказала, що найкращий час для зачаття- осінь. ми вирішили не відкладати на наступну. але вслух якось боялися говорити про вагітність. з місячними в мене вічні пригоди- цикл все життя "гуляв" туди-сюди на тиждень, або два , тому поняття "затримка" в мене не було. але я чітко пригадую день, коли ранком ішла до кухні і мене облила думка, що я щойно завагітніла. звичайно, я собі не повірила. подумала, що мені лише хочеться щоб так було. але все ж тестики придбала. там ясно написано, що працюють вони лише після затримки, але я себе переконувала, що мою вагітність тестики відчують раніше.
далі була боротьба- ранком тестик казав мені "бачиш, одна смужка, нічого немає!" а я йому " дурний китайський тест, що ти в тому розумієш, давай, показуй мені другу смужку!". це тривало 3 чи 4 дні. щоразу чоловікові з сумом казала, що нічого нема. І, нарешті, коли я в черговий раз прокинулася ледь не о 5-й годині- знову,в першу чергу, побігла за тестиком, який нарешті показав те, що я хотіла побачити. Вийшла з ванни, а чоловік з кімнати сонним голосом каже- "можеш не казати, я вже знаю" він навіть очей моїх не бачив, просто відчув!!!
потім ми пішли на УЗД. Там була вагітність 3-4 тижні, але лікар не побачила серцебиття. Казала не хвилюватися зайвий раз, але що все ж можливе завмираня. Наступного тижня ми знову прийшли і як тільки навели датчик на животик- ми побачили, що кулька (мальок тоді мав кілька міліметрів)вдвічі більша, ніж минулого тижня і побачили пульсацію!!!
наступне УЗД було ще більш зворушливим. я ніяк не могла усвідомити, що всередині б"ється ще одне серденько, а коли навели датчик, я побачила не просто серденько, а малечу!!! з ніжками, рученятами, побачила голову і ледь не розплакалася від щастя!
а, ще одна річ, ще ПЕРЕД тим, як я дізналася про вагітність- зайшла в магазин, побачила там черевички-капці для новонароджених. такі симпатичні, рожевенькі!!! я їх купила. вийшла з магазину і подумала "цікаво, навіщо?". потім тиждень придумувала, кому їх подарувати. і в кінці тижня зрозуміла, що залишу їх собі зараз вже з дня на день готуюся іти в пологовий і єдине, що маю для малечі- це рожеві капці

 

Відповідь: Любий, у нас буде дитина

Клас!!!

 

Відповідь: Любий, у нас буде дитина

а мені приблизно з 10 тижня вагітності снився один і той самий сон: немов я народила дитинку і немаю в що її вдягнути
то купила дитячі речі жовтого і салатового кольорів і спати стала спокійно)

і я так пішла і серцебиття не було
я доказувала що дитинці вже 23 дні, а серцебиття на 21 день зявляється, на що уздіст сказав моєму чоловікові щоб той позабирав від мене всі книжки і інтернет виключив)))))

 

Відповідь: Любий, у нас буде дитина

А у нас це було так. Після весілля ми теж вирішили нічого не планувати , як кажуть доля все вирішила за нас. Тому відчути ПМС мені вдалося лише раз будучи заміжньою, а далі я вже не дочекалася хоча скажу чесно я і не чекала затримки , мені внутрішній голос підказав, що щось з соїм організмом не те, і я купила тест в аптеці, причому я настільки була переконана що вагітна, що навіть не почала чекати ранку, для більш точного результату, тому після сімейної вечері, втіхаря я приступила до місії Коли ж я побачила 2 полосочки то з сльозами забігла на кухню...чому з сльозами?.. Мабуть емоції мене переповняли , спершу я відчула страх, страх перед новим етапом життя, чи справлюся я з цим, далі чого гріха таїти , виникли думки, що багато чого тепер не зможу реалізувати, недосягну поставлених цілей у роботі...а далі коли я побачила радість в очах свого коханого, цю ніжність і водночас турботу, мені стало соромно за такі думки, а саме основне що до мене дійшло , що малюк усе це відчуває...після того я сто раз просила пробачення у малятка, за те що так подумала, ну коли до мене вернувся здоровий глузд , і дійшло що в мені живе малюсінька копія нас обох, що дихає разом зі мною, думає разом зі мною, що стане сенсом мого життя! Це найголовніше, а все решта ...такі дрібнички, відтоді скажу вам , що з кожнем днем материнькі почуття мене переповняють усе більше і більше, що саме тепер відчувається справжній сенс життя, саме тепер є для кого старатися , і саме тепер у нас з чоловіком з"явилося удвічі більше енергії , планів і задумів, і усе що планувалося, ми робимо вдвічі швидше, адже нам ще стільки усього потрібно встигнути до народження нашого мацьопіка. І неправі ті хто кажу, от діти після весілля це погано, поживіть для себе, а щзараз я вважаю що жити для себе це і означає жити для дітей, для своєї сім"ї, щодня створюючи затишок, досягаючи поставлених цілей і лише тоді на старості ми зможемо сказати , так ми це життя прожили для себе, бо ми щаслдиві від того що поруч у нас такі гарні діти...

 

Відповідь: Любий, у нас буде дитина

Дуже дякую за теплі слова. Я в цьому житті вірю у все, адже ця віра мені так допомогла.....і я вдячна Богу за все те що він мені дав.

Додано через 7 хвилин

Гарних і легких вам пологів Ми за вас кулачки будемо тримати. А капці рожеві в пологовому одягнете?