Чудова стаття. Про себе можу сказати, що я є щаслива людина. Зі мною люди які роблять мене щасливою,я вмію радіти та тішитись від дрібниць. Але от не покидає мене та думка, яка і в статті описана, що завжди так не буде, що може щось статись погане. Страшно того боюсь. І стараюсь такі думки до себе не притягувати, але от вони самі пробігають коли бачу щось жахливе довкола себе. Не можу то побороти і не думати про те, що може статись.
Була б щаслива, якби не доводилося гнатися вперед з шаленою швидкістю, стикатися з людською жорстокістю і несправедливістю. Надіслано від мого Lenovo A319, використовуючи Tapatalk
Щодня дякую Богу, що маю дітей, що вони БАЧАТЬ, ЧУЮТЬ, МОЖУТЬ ХОДИТИ, БІГАТИ, МЕНЕ ОБНІМАТИ. Я щаслива, що маю сім`ю хорошу і хорошого чоловіка. Що мої батьки живі і я можу їх відвідувати. Я щаслива, що Господь Бог мене і мою сім`ю постійно оберігає...хоча я мабуть цього не заслуговую. Я щаслива, що маю все, що хотіла і все, що планую ....лиш боюся постійно, що злі зависники мені позавидують, моєму щастю і мабуть через це рідко на людях про своє щастя розказую і мало, що розказую зі свого життя.
Колись давно прочитала: "Щасливою є та людина, яка зранку із задоволенням іде на роботу, а ввечері - з радістю спішить додому".
Я щаслива! А ще більше щаслива від того що нарешті прийшло усвідомлення що таке щастя і усвідомлення того що я щаслива?Роки беруть своє, починаєш цінувати банально прості речі
Щаслива час від часу. Біжиш, намагаєшся все встигнути, немаєш можливості подумати навіть над цінністю того що є.
Звичайно! Не можна жалітись на життя адже навіть зараз, у 21 столітті є люди які не можуть собі нічого дозволити, війни, голод.Тому наші надумані проблеми про "погане" життя є всього лиш надуманими і не більше.треба радіти тому, що маємо і намагатись мати більше.
Я не можу цього зрозуміти - щаслива чи ні. Адже для мене це нескінченний процес. Неможливо бути щасливим через одні і ті самі речі, завжди нові цілі, досягнення.
І я щаслива! Влучно підмітили, що біжить весь час, за чимось женешся, а під носом не бачиш того, що маєш, а відповідно не цінуєш. Ловлю себе на думці, що я така ж, але треба більше радіти і дякувати Богу за все!
Вичитала в книжці, дуже мені подобається. Справжнє щастя не приходить звідкись ззовні, кожна людина носить його собі.
теж не завжди вміла насолоджуватися поточним. Вчуся і вчуся. Сьогодні зауважила, що інколи вдається) Не добігла до єдиної прямої маршрутки 3 м. Розстроїлася капець - тепер добиратися 2ма і потерпати чи встигну до співробітниці на машину... Довго чекала, а сівши, надумала: нехай це буде найбільший клопіт за сьогоднішній день! І так зразу легко стало! Ось уже на цю годину є інші неув’язки, але...я їх не сприймаю як вервицю невдач. Just do it
Не живу надіями на майбутнє Читаю минуле, як цікаву написану книгу - без бажання кудись повернутись, без шкодування за будь чим У сьогоднішньому дні роблю те, що в моїх силах там, де я є, з тими, з ким я є Звичайно, що я щаслива. Дякую тобі, Боже!
так, однозначно щаслива) адже, у мене є улюблена сімя та я сама) намагаюсь проживати так, щоб відчувати кожен день
Щастя в нас в головах, в тому як ми сприймаємо себе і всіт навколо себе. Можна мати хорошого люблячого чоловіка і дітей і думати, що ти не щаслива, бо в тебе нема величезних хоромів чи ще чогось.