Вирок: "перервати вагітність!" Що робити?

Відповідь: Вирок: "перервати вагітність!" Що робити?

Я знаю що таке медична школа в США, ба тут навіть на звичайнісіньку мед-сестру треба так вчитись що аж з вух дим іде. Хоча мені брат казав що у Львові також в мед-училищі було важко а он в мед-інституті то вже була лафа.

Але я про інше, не про те що можна купити школу, доречі в Америці також відносно можна купити собі диплом лікаря, треба знати де і як, а про те що відношення до людей як до худоби і то не лише в лікаря до пацієнта, а й будь де інде.

 

Відповідь: Вирок: "перервати вагітність!" Що робити?

Я вчора бачила таке: жінка народила і викинула дитя в туалет, воно там плавало 10 годин і вижило, а горе мама, померла через 3 години після родів.

 

Відповідь: Вирок: "перервати вагітність!" Що робити?

Хочу розказати і я про "сліпих" лікарів. Майже анекдотична історія кількарічної давності. Жіночка пішла на чергове УЗД (в Бродах), де лікар при огляді сказав таке: "все добре, хлопчик, але має одну ваду.... в нього дуже великі я..ця." В мами шок. Мудрі близькі вирішили не чекати, а показатися іншому спеціалісту - поїхали в інше місто, де на огляді почули: "все гаразд, у вас буде чудова дівчика" - "а де ж я..ця?" Лікар сміється "Та це ж дитя так кулачки склало".

 

Відповідь: Вирок: "перервати вагітність!" Що робити?

Я була сьогодні в лікарні і паралельно зі мною до гінеколога зайшла вагітна жінка, в неї завмерша вігітність на 12 тижні.І це вже третя така вігітність.Жінці на вигляд близько 30. незнаю чи в неї є дітки.Спочатку вона трималася поки її направляли на аналізи, а потім коли лікар почала розпитувати коли сталися попередні викидні вона вже не могла стримати сліз.При мені лікарка домовлялася про вишкрібування, в цієї жіночки не має вибору........

 

Відповідь: Вирок: "перервати вагітність!" Що робити?

Це найгірше, коли вибору ВЖЕ НЕМАЄ...

 

Відповідь: Вирок: "перервати вагітність!" Що робити?

напевне то і від УЗІ і від спеціаліста залежить.. я вже десь писала, як один лікар в літах визначив вагу малого на 35 тиж. - 3200, УЗІ підтвердило (на БАтальній), через тиждень народився Влад - 3250.

 

Відповідь: Вирок: "перервати вагітність!" Що робити?

Я от теж довго не наважувалася нічого написатив цій темі, занадто вона для мене болюча...Я б НІКОЛИ не наважилася на аборт, якими б не були обставини. І якій би дитинці не судилося в мене народитися, народила б любу! Я вже в іншій темі писала, що дуже важко в дитинстві переживала, коли дізналася, що моя мама не один А зробила...ще тоді поклялася, що ніколи такого не зроблю і народжу стільки дітей, скільки Бозя дасть. Тому я зараз співпрацюю з громадською організацією, яка протистоїть абортам.

 

Відповідь: Вирок: "перервати вагітність!" Що робити?

Дівчата, а хто в "одноклассниках" бачив групу "мамочки после родов", там є тема "аборт как спасение". Я там з одною так зчепилась. Почитала і жахнулась, які тільки не придумують собі жінки відмовки. То грошей нема (з такими розкладами їх ніколи не буде), то для себе пожити хоче, то навіщо їй друга дитина, бо одна в неї вже є. Жах. Я не розумію, яка цинічна мама має бути, якщо одну дитину вона любить, а другу вбиває, бо та народиться не тоді коли треба.

 

Відповідь: Вирок: "перервати вагітність!" Що робити?

А дайте лінк чи запрошення, щоб зареєструватись в групі

 

Я б ніколи не зробила аборт, бо вважаю аборт вбивством дитини. Під час вагітності мені також розказували, що можуть бути вади, звертались до генетиків, радили купу обстежень. Ми відмовились, для чого роботи обстеження, якщо все одно буду народжувати? Родилась здорова дівчинка 3700, без жодних відхилень.

Розповідала моя спіробітниця про себе(зараз їй за 50).Вийшовши заміж, довго не могла завагітніти, довго лікувалась. Змогла завагітніти, але кожна вагітність закінчувалась завмиранням. Почала молитись, сказала, що родить стільки дітей, скільки Бог дасть, аби родити. І от родила одну дитину, другу. Завагітніта втретє. І вирішила, що вистачить двох діток, зробила аборт... А тепер переживає за дітей, щоб на них не відбились її гріхи. А БОГ все бачить...

 

Відповідь: Вирок: "перервати вагітність!" Що робити?

Чому усвідомлення помилки приходить так пізно?
Я знаю сімю в яких двоє діток, одна з дівчаток хвора на рак крові, мати дівчинки дала обітницю що якщо стан дитинки нормалізуються усиновлять дитинку, так і зробили, незважаючи на те що ця дитинка також хвора, а вони сімя не з заможних.
Захоплююся цією сімєю.
А описаний вище випадок мене просто лякає.
В мене також є подруги, в яких були проблеми з зачаттям дитинки, або не могли виносити і зараз ці дві подруги,говорять якщо вагітність-аборт.
Веду з ними з цього приводу розмови і сподіваюсь, що якщо завагітніють вони все таки згадають, як вони чекали на первістка, скільки пішло в них на це сил і нервів - і в них рука не підніметься це зробити.

 

Відповідь: Вирок: "перервати вагітність!" Що робити?

Не має межі НЕвдячності і жорстокості. А жити потім як будуть:o???

 

Відповідь: Вирок: "перервати вагітність!" Що робити?

Щодо "бути чи не бути?" Мені на 22 тижні ВСІ лікарі, до яких зверталася з надією, казали: "Ви маєте право на аборт"... Але під черговими дверми до УЗД, я сказала: "Боженько, я НЕ БУДУ робити аборт, а все інше - роби Ти". І ЧУДО таки сталося, правда після операції на другий день від народження, але в нас- ЗДОРОВЕНЬКА донечка, якої за "порадами" ескулапів могло не бути. Подумати страшно... Моліться, ВІРТЕ, уявляйте свої діточок - і все БУДЕ ДОБРЕ

 

Відповідь: Вирок: "перервати вагітність!" Що робити?

отаке воно життя..сьогодні дізналася про одну дуже і дуже близьку людину,що збираються на наступному тижні робити аборт....і чого так...а я думаю,чого та людина мені від 3 лютого не дзвонить???

 

Відповідь: Вирок: "перервати вагітність!" Що робити?

Я одного не розумію: як мама, маючи вже дітей, свідомо йде на аборт? Ну ще якісь малолєтки, які поняття не мають, яке то щастя мати дитинку, то ще не дивно. Але як мама, в якої вже є материнський інстинкт, йде вбивати другу дитинку, бо вона їй, бачте, буде заважати жити...

 

Відповідь: Вирок: "перервати вагітність!" Що робити?

Аборт - це гріх, це страх, це біда.
Але дівчата ми не маємо права осуджувати тих людей які грішать - бо ми самі не безгрішні, не в цьому так в іншому. Я маю право не розуміти, не приймати, не погоджуватися - але я не маю права засуджувати. І не дай вам бог (і мені також ) стояти перед вибором, це страшно. :umbrage:
На разі моя Соня ще маленька але маю надію що коли виросте я зможу пояснити, донести до неї що в вагітності нема нічого страшного, а от у вбистві власної дитини є. Так ніц доброго якщо ще сама дитина і тут вагітнсть, так в тому є вина і батьків, але аборт - ні. Навіть мови про таке не може бути. От якщо мені вдасться виконати задумане, вдасться донести до дитини що материнство це таінство, значить я як мама виконала свою місію. До чого я веду якщо ми як мами зможемо дати власним дітям правильні орієнтири в житті, правильні цілі, правильні думки - то і гріха такого страшного на світі буде менше.

 

Відповідь: Вирок: "перервати вагітність!" Що робити?

Поки у нас велика маса народу буде переконана, що до 12 тижнів "то ще не людина, в неї ще навіть ручок-ніжок немає...", "то лише згусток крові, нема чого хвилюватися", доти й будуть жінки, які вже мають дітей, йти на аборт...Наводжу аргументи конкретної людини:
1. Першій дитині лише рік, живемо в складних умовах, а тут ще й переїзд...
2. Двоє вже є, ми не багачі, третього не потягнемо...

 

Відповідь: Вирок: "перервати вагітність!" Що робити?

Вибачайте, якщо не зовсім до теми, але від цього тексту щось перевертається всередині і питання "Що робити?" зовсім зникає.

ЩОДЕНИК НЕНАРОДЖЕННОЇ ДИТИНИ
5 жовтня. Сьогодні почалося моє життя, хоча мої батьки про це ще не знають. Я дівчинка, у мене буде світле волосся і блакитні очі. Все це визначено, навіть те, що я буду любити квіти.
19 жовтня. Деякі вважають, що я ще не людина. Але я справжня людина, так само, як маленька крихітка хліба - також хліб. Моя мама є, і я теж є.

23 жовтня. Я вже вмію відкривати рот. Подумати тільки, через рік я навчусь сміятися, а потім і говорити. Я знаю, що моїм першим словом буде “мама”.

25 жовтня. Сьогодні почало битися моє серце.

2 листопада. Я щодня хоч трішки, а росту. Мої руки і ноги починають приймати форму.

12 листопада. В мене формуються пальчики - смішно, які вони маленькі. Я зможу гладити ними мамине волосся.

20 листопада. Тільки сьогодні лікар сказав моїй мамі, що я живу тут, під її серцем. Яка вона, напевно, щаслива!

13 грудня. Я вже трохи бачу. Коли мама принесе мене у світ, він буде повний сонячного світла і квітів.

24 грудня. Цікаво, чи чує мама тихий стукіт мого серця. Воно б'ється так рівно. В тебе буде здорова маленька донечка, мамо!

28 грудня. Сьогодні моя мама мене вбила.

 

Відповідь: Вирок: "перервати вагітність!" Що робити?

жах!!!!!!!!!!!!!!!!

 

Відповідь: Вирок: "перервати вагітність!" Що робити?

Привіт всім!Тут піднята дуже болюча для мене тема...Нам 15 тижнів,на 12 тижні отримала результати комбінованого тесту,причому проводила його три рази в різних клініках-результат не втішний-синдром Едвардса-не сумісна з життям патологія.Остаточного діагнозу немає.Була і в Лотоцької і в генетика на консультації,рекомендують робити амніоцентез,далі кажуть до 21 тижня встигаєм якщо шось підтвердиться...спочатку плакала щодня...зараз просто сил немає,як зомбі ходжу.,чекаю сама незнаю чого