Вихвалялки (4)

Не пробували і навряд чи читатиме(. Хіба мені прочитати і переказати.

Надіслано від мого GT-I9505, використовуючи Tapatalk

 

чоловіка брат прослухав її в наушниках, перед сном. Кинув, але, правда, не думаю, що у його пивадку через книгу, принаймні, через цю))) -- його інше мотивувало. Він курив парламент (при мінімальних прибутках) -- і коли порахува скільки в рік економить -- відразу кинув)

 

Мій починав читати, так і не дочитав....пробував кидати палити декілька разів, але "віз і далі там"

 

Я кинула палити ще 16 років тому. Кидали разом з майбутнім чоловіком. Було дуже важко, але напевно оте "разом" нам і допомогло. Він у мене за здорове життя))), а я б не могла його дурити і курити десь ховаючись. Було дуже важко, але це реально. Все залежить від мотивації. До речі, після того я більше навіть не пробувала. А чоловік міг десь на якійсь п'янці пакнути. Ну але то було більше для розваги, без продовжень. І таки я дуже рада, що ми то подолали. Бо у більш зрілому віці не знаю чи змогли б.

 

Мій чоловік теж після тої книжки кинув. А також його тато, який курив більше 20 років. Це вже більше 5 років тому було, тобто результат стійкий.

 

І я свого спробую «впросити»...,бо якраз той момент,що він хоче кинути...мало би «заканати»

 

А у нас вчора були гості). Маю сусідку вагітну))). Буде з ким гуляти. Дуже за них тішусь! Хоча ще літом вони про це й думати не хотіли.

 

Вже мій!!!

 

Коханому серденьку, яке билось в мені, сьогодні вже два рочки
Обійми, поцілунки, усмішки, радість, бурхливі емоції, щастяяяя - цей день сьогодні саме такий!

 

В мене ВИХВАЛЯЛИЩЕ на мільйон

і набагато більше

!!!!!
Була сьогодні ВПЕРШЕ в нашій квартирі!!!!

Вигляд з нашої майбутньої спальні!

І ще - наше подвір'ячко

Хоч роботи ще непочатий край (в прямому значенні цього слова) але в мене емоції і щастя розпирають!!!!

 

Пройшло трохи більше трьох років і у нас виконано два розряди, готуємось до 1юн.

А ви так зможете?

 

У нас сьогодні мега врочистість - нашій солодкій дівчинці аж один рочок ! Рік пролетів як один день. Було незвично, цікаво, складно, але ми щасливі, що є батьками такої чарівної, маленької красуні)))

 

А в мене невеличка і миленька вихвалялочка. Щойно виграла на Радіо Люкс "Вічний календар"!

видно, то плата за те, що вчора мене намахали на будматеріалах...

 

Я довго думала чи йти сюди чи в жилетку. Вирішила , що треба йти вперед і тішитись!
Ми продали нашу квартиру! Маю сентименти до неї, люблю її, то наш дім. Милий, гарний, затишний. Стільки спогадів, стільки сліз і радості. Стільки душі вкладено. Нам там було дуже добре, надіюся, що новим господарям теж буде добре і щасливо там житись!
А я буду плакати, пакуватися і шукати новий дім!

 

Якия Вас розумію))))нашу стару квартиру згадую з любов‘ю-тут народились наші дітки,тут ми стали щасливі)))Вітаааааю)))

 

@Ulianusia, а як називається порода вашого песика?))))

 

Лайма(попеляста блондинка)-південноросійська вівчарка),Кураж (шикарний пацан)-чау-чау)))

 

ой і я теж Вас розумію, як і

Моя найкраща квартира на Сихові в панельці на 8 поверсі з частковим ремонтом, без внутрішніх дверей (тільки в туалеті), Цезар обдер шпалери, на балконі голуби вилупилися, була сама-сама Як же ж я ридала коли ми її продали. І ридала, коли виносила речі в свій же ж омріяний будинок. Чоловік казав, що я сумашедша істеричка. Але, це було моє перше усвідомлення господині

, мої перші дизайнерські звершення

, Трусік малесенький крольчик

наш перший виплачений кредит(після божевілля оренди), до мами було вийти з під"їзду і перейти в другий

і мама з бігудями могла перебігтися тихенько

. Там всі мої коліжанки, мій двір, моя школа і трохи спроб вчителювання (економіка в старших класах), фітнес по вечорах в шкільному с\з( де я пролила купу сліз, коли з Н-ної спроби перездавала нормативи. А як я плакала, коли частково речі в же були завантажені в вантажівку, а мама подзвонила і повідомила, що баба померла. Я то все ліпила в купу, чіплялася за одвірки і ненавиділа всіх, хто переконав мене , що треба мою хатку продати.
Потім та сама історія з офісом.
А зараз? Та не загнав би мене вже ніхто назад.

 

Сьогодні доні 16 років, так швидко пролетів час, було малятко 2100 , а зараз доросла красуня. Дякую Богу що маю її, не тільки хорошу доню, а ще й подружку, з якою можна сходити на каву, поговорити про все на світі, нехай все задумане збувається

 

А мені чоловік подарував новий ноут. То, виявляється, мав бути подарунок на НР, але доставка підкачала. Я, правда, спочатку почала писком крутити, що він чорний, а не якийсь гарненький, бо мені в нього щодня по 16 годин дивитися, але вчасно схаменулася Літає як ракета, а не як мій зелененький по 10 хв думає над завданням.