Враження про книги від учасників Читацького флешмобу

Ця тема для відгуків саме від учасників флешмобу, дуже прошу, пишіть враження, але не розкривайте зміст книги, залишість можливість іншим 100% насолодитись читанням.

Сам флешмоб тут Читацький флешмоб

 

"Соло для Соломії" В.Лис від @Khrystik єдина книжка з мого списку, яка мені не сподобалась, хоча сама історія цікава. По-перше, дешеві інтимні сцени як з бульварного роману, по-друге, я весь час плуталась в часі і третє, кінцівка - ніби кіно на пришвидшеному режимі дивишся. Головна героїня не викликала захоплення, я їй не співчувала і взагалі ніяких емоцій від книги. Але попробую ще щось цього автора, бо відгуки позитивні переважно.


"Завещание чудака" Жуль Верн від @Vitusja не дочила і ще не скоро дочитаю, хоча сюжет цікавий, але тааак багато описів, я то по кілька розділів читала, то на місяць закидувала, між тим ще інші книжки читала. Книга - путівник Америкою, там і географія, і історія, типу "Орел и решка" ХІХ століття. Коли буду мати більше часу і можливостей, зроблю собі таку ж карту і обов'язково дочитаю, дуже цікаво, хто ж прийде першим. Жаль, що не попала до рук мені ця книга років 10 назад, пішла б на ура.

 

Давно прочитала, але все руки не доходили написати відгук про книгу Саллі Беделл Сміт "Королева" за рекомендацією @Melian Дуже дякую за цю рекомендацію, отримала море задоволення від читання, і добре, що знайшла електронний варіант, бо ціна друкованого мене трохи ошелешила.
Насправді, книга чудова. Дуже гарно описане життя, побут, обов'язки, відносини і загалом вся та "система", в рамках якої живе і "царствує, але не править" королева. Замилування для монархіста, напевно. Але після прочитання книги монархістом я не стала. Британська королівська сім'я - безумовно, хороша, патріотична, але ... нещасна. Як на мене. Мені направду так шкода цих людей, які вже самим життям своїм в палацах та котеджах працюють на обожнюючу їх Великобританію символами держави, хранителями традицій, і які навіть в приватному житті не мають права жити більш-менш вільно. Все в рамках, все в рамках, деколи навіть трохи безглуздих. Особливу симпатію в мене викликав герцог Единбурзький Філіп - мені здається, я б і сама за такого вийшла. )) Цікавий погляд на стосунки Чарльза і Діани, значно відмінний від того, що склався раніше в мене (тепер я значно краще розумію позицію королівської родини в цій всій історії), на дитячі травми, які вплинули на характер Чарльза.. І, безумовно, між цим всім постать Єлизавети ІІ - як безцінної перлини, і то без іронії. Направду, природжена королева, яка гідно несе цю важезну корону. Але.. напевно, після прочитання книги небагато знайшлось би бажаючих опинитись на її місці. Бо таке вже королівське життя, що Британія - понад усе, до цього все решта пристосовується, а за неможливістю оного - приноситься в жертву. Відповідно.. Хоча, маю надію, що крига потихеньку скресає у молодих хоча би ))

 

В останні дні минулого року прочитала ще одну книгу з мого переліку - Борис Віан "Піна днів", рекомендовану @Ассоль. Спочатку шукала якогось символізму і послідовності, а потім зрозуміла що варто сприймати цей твір так як є - зі всіма його неймовірними поворотами і цікавими деталями. Це роман-алегорія про дружбу і кохання, відповідальність і взаємини між людьми різних ланок...про щоденні клопоти нашого життя, які часто знаходяться на межі абсурду...дуже дякую за рекомендацію. Можливо, я не все зрозуміла, що хотів сказати цим твором автор, але загалом мені сподобалось, спробую ще щось з його доробку почитати)

Надіслано від мого LG-D410, використовуючи Tapatalk

 

Не вклалася до 1 січня, буквально трішки, дочитала Кокотюху «Адвокат з личаківської». Досить хороший детектив, не Агата Кристі але цілком достойний і цікавий твір, рекомендую) Дякую за рекомендацію!

 

Мабуть, я буду перша з цьогорічних учасниць,яка вже прийшла сюди з рецензією.
Першою прочитаною книгою став роман Фаулза "Башня з чорного дерева", рекомендована @Virchuk. Книга дійсно цікава й десь до середини твору читач не здогадується в чому саме суть історії (якщо перед цим не прочитав рецензію, звісно)
Загалом книга про пошук...пошук в житті і в мистецтві...історія про те, як одна мить може змінити життя людини, одна насолода може зруйнувати те, що будувалось роками...історія про силу духу і слабкість людини, про уявне і реальне...дуже сподобалась остання фраза головного героя - "вижив..."
По своїх власних критеріях ставлю 6 з 10

Надіслано від мого LG-D410, використовуючи Tapatalk

 

в мене рік закінчився шаленим читанням - Марека Краєвського "Еринії" і "Голова Мінотавра" від @Khrystik
детективи, такі трохи криваві, від львівського Шерлока - Едуарда Краєвського.
Той випадок, коли я не знала що винести на перше місце - сюжет чи намагання співставити опис міжвоєнного Львова з сучасним.

Захопливо, неординарно, криваво

 

На що ж, і перше моє враження. Прочитала я "Улюбленець жінок "Себастьяна Жапрізо від @Khrystik.
Це детектив, не кривавий, з елементами еротики (мабуть, так правильно написати )
Історія про чоловіка, якого звинуватили у вбивстві та засудили. Він втікає з тюрми, його переховують різні жінки, які й розкажуть нам про свої стосунки з ним, нюанси переховування, саме свої історії. Жінки з різних соціальних верств, з різною освітою та баченням світу - від дівчат з дому розпусти до відомої кінозірки. Особливістю утікача є неймовірна здатність притягувати до себе жінок. Цікава задумка автора, досить багато еротичних сцен і більшість з них описані не надто літературною мовою. Особисто мене це інколи бентежило. Я рідко потрапляю на такі описи. Але загальне враження позитивне, особливо розв'язка. Відчуття схоже на таке, ніби ти виплив з глибин сюжету і можеш подихати свіжим повітрям

Надіслано від мого SM-G361H, використовуючи Tapatalk

 

Нарешті і моя рецензія

(то якось треба розділяти рік участі 16/17?)

Г.Сенкевич "Камо грядеши" від @Patty
Сам процес читання був десь такий, як я і очікувала: спочатку довгий-довгий етап "невтягнутого" читання (хоча, анітрохи не хочу применшити самої майстерності написання тексту, читалось легко, незважаючи на історизм, купу специфічних термінів і незвичних вуху імен). А захопило десь ближче до середини, тоді врешті перестала звертати увагу на номери сторінок і кінець прийшов несподівано швидко, однозначно мене зачепивши.
Роман потужний, монументальний, я вражена тим, як автору слід було опрацювати тему, щоб так відтворити дух епохи, і я рада, що попри початкові труднощі, я цю історію осягнула - якщо ще колись доведеться побувати у Римі, думаю, значною мірою по-іншому відчулось би Вічне місто. Одним словом, в плані історії - це для мене така піднята завіса і досить детальне уявлення про те, що раніше було просто далекою-далекою історією з підручника, жодні фільми ніколи цього відчуття не давали.
Історія кохання...не можна її, звісно, розглядати окремо від християнської теми даного роману, і хочу сказати, що найбільше враження і найбільший внесок особисто для мене від цього твору - це якраз питання віри і Бога, багато про що є пороздумувати, проаналізувати, перенести на сьогодення.... Шлях головного героя до Бога, через його кохання до прекрасної царівни, через його бажання, її незгоду і переконання, його вимушене знайомство з цими переконаннями і поступове прийняття їх серцем, укріплення цих переконань в стражданнях, надії і порятунку - це все може бути шляхом до Бога для кожного з нас, можливо не кожен задумується, а чому він, власне, християнин, для більшості з нас це було дано в готовому вигляді, тут же ми маємо нагоду пороздумувати про джерела нашої віри. Для невіруючих теж, думаю, буде пізнавально, глибоко у будь-якому разі. Ця історія розгортається на фоні жорстокого правління імператора Нерона, становлення і гоніння християнства. Неймовірний контраст духовної краси і безодні людської жорстокості і пороку, місцями хотілось плакати, місцями ставало неймовірно гірко від розуміння того, що, і через 2000 років, ця жорстокість все ще є, як є на Землі люди. Та в підсумку роман безсумнівно велично стверджує силу Добра, показавши, однак, силу і жах великого зла.
Роман на 100% виправдав мої очікування, коли я просила рекомендацію історичного роману, насправді ж, навіть дав те, на що я навіть не сподівалась. Дякую @Patty за рекомендацію!

 

Отже закінчила я читати Макс Фрай "Казки старого Вільнюса" від @Melian. Скажу чесно, коли почала читати, хотіла просити заміну - ну зовсім не мій формат, але книжка затягнула. Це дійсно добрі, милі казки, ти починаєш вірити у казку і просто забувати про все. Купа окремих історій, просто так, ні про що і водночас про все. І знаєш що це все видумка, але після прочитаного, ці чудеса починаєш шукати в реальному світі і ніби-то знаходиш. Дякую за рекомендацію!

 

Якщо сильно затягнуло, то там ще є 2 частини, оповідання які трішки переплітаються

Надіслано від мого LG-D410, використовуючи Tapatalk

 

Прочитала ще одну книгу з мого переліку Агата Крісті "Ночьная тьма" за рекомендацією @Burchenyatko. Твір, загалом, непоганий, як і всі дитективи цього автора. Спочатку дивували деякі неспівпадання, але з розвязкою все стало на свої місця. Більше про уей твір нічого не скажу, адже ще одна учасниця флешмобу має його у своєму списку на мій погляд, цей детектив вартує оцінки 5 з 10 за моєю особистою шкалою)

Надіслано від мого LG-D410, використовуючи Tapatalk

 

Писала вчора до зустрічі у цій темці, і я уже тут , до 12 ночі читала, і дочитала Хосейни Бегущий за ветром від @Virchuk.
Ну дуже сподобався твір, не зважаючи на багато трагічних моментів. Чуттєва і захоплива розповідь яка викликає і сльози і сміх, і є над чим подумати. А ще після прочитання таких творів у мене надовго зникає бажання жалітися на будь які аспекти свого життя (діти є, всі здорові, кулі не літають над головою, а за все решта ще поборемось). Моє знайомство з східними мотивами мені дуже сподобалось, дякую за рекомендацію.

 

Закінчила читати рекомендацію від @Khrystik "Бора" Галини Вдовиченко. Я вже знайома з її одним романом "Тамдевін" і тепер "Бора", дуже гарна мова, читається легко і Львів мммм, така ностальгія за тими милими кав'ярнями. Сюжет трохи наївний, як на мене, але тут він другорядний. Обов'язково візьму ще щось цієї авторки читати, рекомендую.

 

Нарешті прочитала я останню книжку з флешмобу: С. Лагерлёф "Перстень Лёвеншёльдов" за рекомендацією @Ассоль . Що тут сказати - це був розкішний десерт! Добротна класика, інтрига, ненав'язлива мораль і відсутність надміру солоденької кінцівки ДУЖЕ потішили. Про перипетії доль героїв, поєднаних перстеником, "завдяки" якому виявилися всі темні сторони начебто добропорядних душ і внаслідок цього чимало винного і невинного люду постраждало, читалося легко і з задоволенням. Цікаво, що перстень вартував цілого маєтку, але нікому не приніс і копійки прибутку... Думаю, ця книга є обов'язковою для прочитання ще у підлітковому віці, аби утвердитися в моральних орієнтирах. Дякую за цю рекомендацію, в мене виникло бажання відкрити для себе скандинавську літературу, бо, соромно зізнатись, але до цього часу я обмежилась Нільсом, Карлсоном і Мумі-тролями ))

 

Ще одну книгу прочитала Донна Ванлир " Рождественские туфли" від @VikiTiki. Ну така чисто американська історія, був би класний душевний фільм на Різдво. Книгу прочитала вчора, поки діти в обід спали, майже всю, за раз, читається дуже легко, але проридала над кожною сторінкою. Трохи не мій формат, люблю щось серйозніше, хоча... В мене змішані почуття, бо ніби легенький романчик, але водночас важка "душероздираюча" історія, як з якого боку подивитися. Дякую за рекомендацію

 

Прочитала першу книжку з цьогорічного флешмобу: Шеріл Стрейд "Дика" за рекомендацією @VikiTiki
Книга нібито в першу чергу про подорож, але зважаючи на те, що заданий маршрут мені абсолютно невідомий, + мій топографічний кретинізм (а повертатись щоразу до карти не хотілось), я більше зосередилась на описах природи, відчуттів, переживань і подій навколо головної героїні - безумовно крутої жінки. Довга вервечка переважно позитивних осіб,які трапились на її шляху, для мене досі плутається, але це абсолютно не зашкодило читанню. Цей автобіографічний роман особливо рекомендований всім, хто стикався по життю з бідністю, втратами близьких, сексуальним насильством, залежностями усіх видів, і, в першу чергу, самотністю і нерозумінням того, як далі жити. Вона не дає універсальних рецептів, але ненав"язливо .. очищує і "життєстверджує". Чесно кажучи, я була рада за героїню, яка відкрила для себе красу цього світу, оточуючих людей, а також віднайшла саму себе і розібралась з усіма своїми "тарганами" та привидами минулого. А спершу здавалось, що це вже ВСЕ, ЗОВСІМ ВСЕ, її зламано остаточно. Був момент "не вірю" - здається мені, що вона занадто романтизувала свої стосунки з чоловіком "для красного словца" ) Ну, і я не розумію, чому не можна було обійтись без коротесенької і сумнівно підходящої для цієї розповіді (і навряд чи автобіографічної, принаймні, я на це дуже сподіваюсь) згадки про ендоканібалізм. Зрештою, не хвилюйтесь, там нема нічого аж такого страшно-огидного. )) Але достатньо зворушливих моментів, навіть в автобусі трохи просльозилась. А потім ще й під враженням думала про своє.. розплакалась на ніч.. Книга однозначно варта уваги, спонукає думати і переглянути дещо у власному житті. Дякую ще раз.

 

Прочитала ще одну книжку - Леонора Каррінгтон "Слуховая трубка" від @Dominika. Передмова мене настрашила, бо сюр.. ну не любителька я такого. Біографія письменниці також досить неординарна.. а зважаючи на те, що її порівнюють з Керроллом.. і згадуючи, що що далі 10-ї сторінки "Аліси" я не продерлася крізь сюрреалістичні хащі та бредні.. лише відео інтерв"ю з пані Леонорою трошки заспокоїло - дуже приємна англійська леді і на перший погляд без явних психічних розладів. Як бачите, я серйозно налаштовувалась на читання. ))
Тому іронічно-саркастичний, а переважно з добрим гумором та цікавим сюжетом помірно дивакуватий початок книги про світ очима бабусі мене навіть захопив. Мені сподобалось! Було над чим і задуматись, і посміятись, і просто із задоволенням почитати. Отак хитро пані Каррінгтон приспала спершу насторожений мозок, щоб потім таки скинути на нього вантажівку інформації про Грааль, тамплієрів, єгиптян, культ праматері, золотих бджіл, "пісень і танців з бубном", гермафродитів і тому подібного. Але дочитати на той момент вже було справою честі - недарма ж я подолала стільки сторінок. Зізнаюсь, я так і не зрозуміла "мораль сей басни" (точніше, її завершальної частини), можливо, тому, що мої зацікавлення не охоплюють алхімію, міфологію і.. ще багато чого такою мірою, як з ними обізнана авторка, то й висновків правильних мені не осягнути. Та й просто втомилася вже під кінець..
Книга, безумовно, цікава. Але сказати, що я в захопленні, не можу. Бо це було б снобістською неправдою з метою показати, що я побачила в ній щось "отакеее, простим смертним недоступне". Інтелекту не вистачило, очевидно. ))

 

Прочитала ще одну книгу зі свого списку - роман Джека Лондона "Мартин Иден" за рекомендацією @Hermi.
Книга захопила мене з перших сторінок і я з задоволенням прочитала його й ходжу вже кілька днів в роздумах: моральне чи матеріальне - що важливіше, що переважає....під час прочитання роману я по-різному ставилась до головного героя: вболівала за нього, раділа його успіхам, дивувалась його трудолюбності, переживала, вірила, сумувала і ....зневірювалась, осуджувала, злилась... Мені зрозуміла позиція героїні, напевно, я б так само поводилась на її місці. Загалом, я зрозуміла, що я більше матеріаліст, ніж думала про себе раніше
Дуже вдячна за рекомендацію, книга цікава, наводить на роздуми, я рада що вона попалась мені в цей час і таким способом. По моїй шкалі 9 з 10

Надіслано від мого LG-D410, використовуючи Tapatalk