Хоч серце розривається навпіл, пишу...

Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу...

Як я розумію вас....це такий розпач деколи хапає - просто жити більше не хочеться. Моїй донечці могло б виповнитись 6 місяців, якби...якби...
Здається, що вже знайшов у собі сили, навіть щось робиш, смієшся...але раптом падаєш в якесь урвище і все повертається

Давайте будемо один одного підбадьорювати, бо ж тільки хто таке намагається пережити, той може зрозуміти. Будьмо сильні

 

Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу...

А моя ляля зараз вже xодила б в школу... Не вберегла, не доносила... Снилась мені дівчинка , звалась Роза. А я не знаю, xто в мене був, та серцем відчуваю, що дочка. Термін був маленький...

 

Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу...

марі177, truskaffka, Sertce. Щиро співчуваю Вам у Вашому горі через втрату діточок...молюся за Вас та Ваших маленьких ангеликів (моїй ненародженій дитинці було б 4,5міс. в животику). Ми всі маємо бути сильними,не падати духом,молитися Всевишньому і терпляче, з вірою в серці, чекати на Божий Дар :connie:!

 

Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу...

Дівчатка поперечитувала Ваші дописи і нахлинули сльози((( Я Вам щиро співчуваю! Сама знаю що то таке! Час гоїть рани, але шрами то лишаються... Не раз лежимо з чоловіком на мене щось як найде, плачу. Кажу, що нашій ненародженій лялічці вже зараз мав би бути рочок, і сліз стримати не можу...

 

Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу...

Сьогодні сусідка народила мертвого хлопчика(лікарка з відкриттям матки на 2 пальці відправила до дому ще походити,не знаю може прихильники домашніх полог і закидають мене капцями,але чому вона її не положила в лікарню відомо-чекала до останнього,що б на кесарське відправити)

 

Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу...

Сьогодні в 6 ранку помер мій вітчим... Прожив з моєю мамою 14 років. Був мені ріднішим за мого тата. Три роки мужньо боровся з раком. Спочатку з раком носоглотки: хіміотерапії, 45(!) сеансів променевої терапії... Зі здорового 90кг-вого чоловіка залишилося чуть більше половини... Але, вроді, викарабкався. Почав відновлюватися, приїжджали ще до Єви на хрестини ( а це не мало не багато, а 2000 км машиною з Греції ). А потім почало йому дивно двоїтися в очах. Вони в лікарню, але КТ показала, що все добре, ремісія... Порадили звернутися до невропатолога, бо то справа, напевно, з якимось очним нервом. Одним словом, поки бігали від одного лікаря до іншого, стало вже надто пізно... Ще на одній КТ вже інші лікарі побачили в нього опухоль в турецькому сідлі з метастазами... Від будь-яких медичних втручань відмовилися і повернулися додому. Останні півроку жив з трубкою в животі, бо горло не приймало їду і воду... Останні 4 місяці зовсім осліп... Останні 2 місяці не вставав з ліжка, бо вже не мав сили ні в руках, ні в ногах... Мама не відходила від нього ні вдень, ні вночі. Але навіть в такому стані він так хотів жити! Все казав, що викарабкається і вони поїдуть ще туди і туди...
Після похорону мама на невизначений термін приїжджає в Україну. Каже, що не знає, чи хоч день зможе пробути в країні, де їй кожне місце нагадує Саву.

Зранку Настя прокинулася, а я кажу, що за пару днів бабуся приїде. Вона так зраділа! І зразу питає: "А папуш (дідо) Сава приїде? Я так за ним скучила!"

За пару місяців до хвороби. Гуляємо по Львові.

 

Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу...

Прийміть мої найщиріші співчуття
Ви повинні триматись духом. Звичайно це велике горе, але тут нічого не поробиш, тому відпустіть його і вам буде легше і йому буде спокійно там

 

Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу...

Дякую всім-всім за слова підтримки тут і в кармі. Мені до сих пір невіриться, що його нема і вже ніколи не буде...

 

Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу...

Сьогодні помер мій двоюрідний племінник, який народився 5днів тому, народився хлопчик передчасно на 31тижні з вагою 1.200 і з вадою сердечка (був відсутній лівий шлуночок) зразу був під ковпаком, але лікарі сказали, що стан критичний. Ми вчора ввечері похрестили, а сьогодні о 5.00 вранці Бог його забрав. Важко дивитись на таке маленьке ангелятко у труні

 

Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу...

agalinka співчуваю вам і вашій родині ((((

він тепер ангелик на небі і під Божою ласкою

 

Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу...

сьогодні не стало моєї бабусі по татовій лінії... з дитинства мені казали, що я дуже на неї схожа, особливо усмішкою. і характер її.
раніше щороку за найменшої ознаки тепла хотілося їхати в Гайворон, де можна було їсти в альтанці, обплетеній виноградом, ввечері сидіти на ганку і лузати насіння або їсти щойнозірвані вишні, абрикоси, виноград...
завжди пам'ятатиму її ось такою, усміхненою і привітною:

 

Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу...

Вчора минуло три роки як я народила своїх двох ангеликів, а сьогодні три роки як їх немає... Дуже тяжко на душі, хоч вже минуло три роки, і маю вже маленьке чудо, а всеодно серце щемить від такої втрати, і завжди як бачу діток такого віку, уявляю своїх.

 

Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу...

Коли зраджує друг - завжди боляче, а особливо коли від цього страшенно боляче твоїй найріднішій людині, яка вірить в дружбу і неможливість зради такої людини!!! Дай, Боже, кожному мати ВІРНИХ друзів і ніколи в них не розчаруватись!!!

 

Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу...

Мого тата вже 5 років нема, але рана як свіжа. Я звикла з ним всім ділитися - переживаннями, новинами, думками. Тато був дуже інтелігентною, мудрою і мужньою людиною і люблячим батьком, і його порад, розрад, просто присутності мені просто шалено бракує. Спочатку я ловила себе на думці, що як почую щось цікаве чи важливе - треба татові сказати.... Досі думаю, от був би тато, він мені б точно допоміг, а як тішився внучкою, а ми - ним, і взагалі б було б все інакше.... Боляче зрозуміти, чому бог забирає таких дорогих нам та просто хороших людей, а не бандюг яких...Знаю, що того не зрозуміти, але від того все-рівно шалено боляче...

 

Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу...

Щойно позвонила мама..Не можу оговтатись. Моєї сестри чоловіка син від першого шлюбу помер.. Хлопцю всього 20 р, серцевий напад.. Господи, яке горе!

 

Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу...

Нашої знайомої син помер, з хлопцями намішали якоїсь випивки з ред булами і іншими енергетиками і серце не витримало, а тільки цього року поступив.

 

Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу...

А ще мені одного разу сказав один отець, що ми ніколи не знаємо від чого Бог, забравши ту чи іншу людину до себе, вберіг її, не відомо що могло б трапитись з нею на Землі...

 

Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу...

От би нам у верхи, якусь толкову людину, яка б теж заборонила, і штарф за продаж так 5тис.

 

Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу...

Так намішати чого завгодно можна(( Від коли з кавою також серце не в кожного витримає. На мене наприклад кава не діє. А організм такий, що без сну я не можу просидіти наприклад добу. Я просто на ходу виключаюсь. І був час коли мені треба було не спати по дві доби, і іншого виходу не було. То тільки енергетики допомагали. Проблема не в тому, що існують енергетики, проблема в тому, що молодь з них робить гримучі коктейлі, додаючи туди спиртного