Хоч серце розривається навпіл, пишу...

Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу...

В моєї куми вже два рази завмирала вагітність ...перша на 4 тижні а друга в 2 місяція( І так мені її шкода що неможу передати( Вона так чекає дитинку(Вже і лікується і на підтримках збарігалася і нічого((((( ), так хоче що вже аж марить... І так мені боляче бачити її сльози і розпач, розуміти що нічим неможу зарадити...пережила вона чимало в свої 24р....і хто зна чи будуть у неї діточки(( Надіємося на краще і на помилування Боже)

 

Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу...

Будуть обов'язково!!!

 

Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу...

а отакого говорити просто не можна та й чому у неї не будуть дітки?? Будуть!!!!

 

Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу...

Це ще така молоденька жінка...

.Гляньте в гілку про очікування материнства - чсом жінки дописують туди тааак довго і далеко не в 24...

і завмерлі вагітності - це ж має бути причина! Причину знайдуть і все буде!

Звичайно, що зневіритись можна дуже легко, тому дуже важливо постійно чути слова "все буде добре!" Навіть якщо знаєш, що того знати 100% знати не може ніхто, але воно якось "програмує" на впевненість. Тому підтримуйте її....просто будьте поруч, коли треба вислухати або просто помовчати

іноді це навіть важливіше

.

 

Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу...

http://tsn.ua/video/video-novini/?media_id=383560580
Неможу без сліз на це дивится.....бідні дітки. Най меншому 2 рочки, казали безперестанку клича маму........

Ще одна трагедія недає мені спокою. Померла однокласниця мого чоловіка. Їй було усього 30 років Залишилося 5 хлопчиків, наймолодшому півтора місяці......Жах
....вона просто впала з крісла і вдарилася виском, знайшли її мертвою діти.....

 

Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу...

Звичайно що будуть ще дітки!
Але направду то така велика проблема та розпач... Дуже багато моїх знайомих зтикались з цією бідою...Аж страшно стає(((
Але вірити треба! В сестри завмерла вагітність на 5 місяці...Але зараз у неї чудова дівчинка піврічна!
Ще в однієї знайомої завмерала дитинка 3 рази. І зараз вона теж вже дочекалась донечку. Тому віра це основне...
Та і напевне просто так рідко це стається. Варто до лікаря звернутись...

 

Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу...

ну в мене ж є Марчик..все буде ..тільки треба з"ясувати причину,її ліквідувати, надіятись і вірити

 

Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу...

Яке горе переслідує та випробовує людей( Сльози навертаються на очі( Дуже сумно! Нехай Бог допоможе цим діткам вижити та пережити таку втрату! А тим хто загинув нехай земля буде пухом. Тема, яка заставляє задуматися про наше життя, про наші безглузі проблеми і про те, як ми не цінуємо те що маємо.

 

Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу...

Сьогодні побачила сюжет, дівчинка і 2річний хлопчик померли. А 11 річного хлопчика мають відправити у Бостон.

Нехай цим двом янголятам буде спокійно....

А також помолимося про душі мами, бабусі і дідуся.....


І за одужання старшого хлопчика........

---------- Додано в 21:22 ---------- Попередній допис був написаний в 21:18 ----------

ось тут форумлянки молилися за цю сім'ю

 

Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу...

Я так перейнялася цими дітками, що до 4 ранку не могла заснути. Зранку тільки переступила поріг роботи, як по радіо передавали, що доє діток померло. Ранок почався зі сліз і до жаху болі у серці за цих діток. Лікарі кажуть, що дуже мало шансів, що цей хлопчик витримає таку далеку дорогу! немає ніякої гарантії на те, що він виживе.....я надіюся до останнього

 

Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу...

подивилась новини. двi 14ти рiчнi дiвчинки вчинили самогубство... написали батькам записки, взялись за руки i викинулись з даху. а я ше й зайшла до них на сторiнку вконтакт...так то все неприэмно i незрозумiло.((((

 

Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу...

Тому новини намагаюсь не дивитись.

 

Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу...

Я цілком розумію ваш стан, адже пережила те саме. У мене стався викидень на 5 тижні вагітності, теж ніби незначний термін, але дитинка була довгоочікуваною. В той час мені здавалося, що від мені мене відірвали частинку мене і просто викинули, я не могла ніяк змиритися з тим, що дитинка була і нема. Але Бог добрий, час лікує рани і зараз у мене дві прекрасні донечки.

Хоча все одно мучить догадка, може перший був синочок.

 

Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу...

вчора знайома що працює у пологовому побіжно розповіла чому затрималася на роботі: у дитинки її родички на 20 тижні виявили патологію. та лягла на переривання...
реву бєлугою вже два дні. думала вчора - серце трісне...

 

Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу...

А я таке взагалі читати не можу.....Особливо після того, як колись в коридорі лікарні знічев"я почала читати плакат про процедуру аборту (закінчити не могла)

 

Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу...

Все, включу гордість.
Вибачатись не стану, бо моєї вини немає.

Серце розривається таку подругу втрачати... Але якщо керуватись її статусом то:
Когда люди уходят — отпускай. Судьба исключает лишних. Это не значит, что они плохие. Это значит, что их роль в твоей жизни уже сыграна.

 

Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу...

звичне смс вагітній коліжанці "Ну що там?"
звіту про доставку не має...
ч-з дві години відповідь: "нічо, наша дитинка померла"
реву... заспокоююсь, телефоную... ревемо обидві...
попрощалась, я далі реву...

 

Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу...

..а ту відповідь писати - то ж як ножем по серці шкрябати ((( Скільки ж того болю кругом...Так співчуваю тій мамі

 

Відповідь: Хоч серце розривається навпіл, пишу...

Вже писала в "Спільній молитві" , але дуже важко усвідомити, уявити, як має жити жінка 33р., яка залишилася вдовою з 2 дітками , бо в чоловіка обірвався тромб...Чужі мені люди, а сама не в собі вже 2 день...